Рішення № 111938629, 18.04.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8529/22

2/296/270/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Шалоти К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І.В.,

представника позивача - Томашевської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської територіальної громади в особі Житомирської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 29.11.2022 представник ОСОБА_1 (далі - позивач) - адвокат Томашевська О. А. звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Житомирської міської територіальної громади в особі Житомирської міської ради (далі також - відповідач), в якому просила надання позивачу додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . 16.11.2022 позивач звернулась до державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук А.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що заява про прийняття спадщини до десяти місяців з дня смерті ОСОБА_2 позивачем подана не була, а отже спадщину у встановлений законом строк остання не прийняла.

1.3. Посилаючись на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , про наявність якого вона дізналась випадково у зв`язку із чим не могла вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також на те, що наявність заповіту є фундаментальним принципом спадкового права, яке засвідчує волевиявлення померлої, представник позивача просила надати позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 30.11.2022 ухвалою суду відкрито провадження у даній справі №296/8529/22, яку вирішено розглядати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.

2.2. Відповідач Житомирська міська рада отримала копію позовної заяви та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, правом на подання відзиву на позов не скористалась.

2.3. 16.03.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

2.4. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просила позов задовольнити.

2.5. Представник Житомирської міської ради - Сищук Н.М. подала до суду клопотання, в якому просила позовну заяву розглядати у відсутність представника міської ради.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. За життя ОСОБА_2 набула право власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09.11.1993 та копією свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої Житомирської державної нотаріальної контори Кулінічем Р.В. за реєстраційним № 2-754 від 22.09.2003 (а.с. 10-13, 23).

3.2. 22.08.2017 ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Малярчук Т.І. зареєстрований за №2503 від 22.08.2017, в якому все належне їй на день смерті майно заповідала онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 43-44).

3.3. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.11.2021 (а.с. 9).

3.4. В квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої була ОСОБА_2 , на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована тільки ОСОБА_2 , що стверджується довідкою ОСББ «Соборний квартал» № 67 від 16.11.2022 (а.с.42).

3.5. За заявою ОСОБА_1 на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Житомирською державною нотаріальною конторою Житомирської області заведено спадкову справу №495/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає, що стверджується листом завідувача Житомирської державною нотаріальною конторою Житомирської області Поліщук А.І. від 25.01.2023 (а.с. 53).

3.6. 16.11.2022 постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук А.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті заповідачки ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, що стверджується копією постанови нотаріуса №1787/02-31 від 16.11.2022 (а.с.39).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Згідно зі статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

4.2. Статтями 1233 та 1236 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

4.3. Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

4.4. За змістом частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок, зокрема, смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

4.6. Згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

4.7. Відповідно до положення статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частині 1). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина 3).

V. МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , якій належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 , та яка у складеному за життя заповіті заповідала все належне їй на день смерті майно онуці ОСОБА_1 .

5.2. Також встановлено, що 16.11.2022 ОСОБА_1 звернулась до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , на підставі якої заведено спадкову справу №495/2022 до майна померлої ОСОБА_2 , однак державним нотаріусом Поліщук А.І. прийнято постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті заповідачки ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском позивачкою строку для прийняття спадщини.

5.3. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

5.4. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

5.5. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

5.6. Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому останнім днем визначеного законом строку прийняття спадщини, з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164, було 18.09.2022. До нотаріуса позивач звернулася 16.11.2022, тобто позивач пропустила строку для подання заяви про прийняття спадщини.

5.7. Мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалася на те, що їй не було відомо про складання за життя бабою ОСОБА_2 заповіту, а також те, що остання дізналась про існування заповіту випадковою перебираю речі померлої.

5.8. Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

5.9. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) викладено висновок, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Суд у цій справі виходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку для прийняття спадщини. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. У цій справі встановлені обставини спадкування позивача після смерті його двоюрідного брата, отже, спадкування спадкоємцем п`ятої черги за законом.

5.10. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 671/308/20 (провадження № 61-16392св20) викладено висновок, що незалежно від обізнаності про існування заповіту позивач могла реалізувати своє волевиявлення на прийняття спадщини після смерті батька як спадкоємиця першої черги за законом шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса у встановлений законом строк. Проте, така заява позивачем вчасно подана не була, а необізнаність про існування заповіту не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

5.11. У справі, яка розглядається, правовідносини виникли у зв`язку із спадкуванням позивачем, яка не є спадкоємцем першої черги після смерті баби ОСОБА_2 , у зв`язку з чим суд вважає, що правовідносини у даній справі є більш подібними до справи №565/1145/17.

5.12. Ураховуючи, що позивач не є спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем і вона дійсно не мала підстави звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, аж доки б не дізналась про існування заповіту, складеного на її користь, про який дізналась поза межами встановленого строку для прийняття спадщини, а також те, що спадкова справа після смерті спадкодавця до звернення позивача не заводилася, а строк, який позивач пропустила для подання заяви про прийняття спадщини становить менше двох місяців, суд дійшов висновку про поважність причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.

Керуючись статтями 19, 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_3

РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач:

Житомирська міська територіальна громада

в особі Житомирської міської ради,

зареєстроване місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2

код ЄДРПОУ 13576954

Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА