Ухвала суду № 111933865, 28.06.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/857/23 Провадження № 1-кс/304/274/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12023078130000033 від 12 березня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Порошково, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, має на утриманні одну малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, раніше судимий,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078130000033 від 12 березня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

Клопотання мотивує тим, що 11 березня 2023 року близько 14 години 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись неподалік кафе магазину ПП «Пашко», що розташований по вул. Центральній в с. Порошково Ужгородського району Закарпатської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_7 та своєю затиснутою в кулак рукою наніс йому один удар по шиї в області горла, після чого, схопивши руками за одяг, повалив його на землю, в результаті чого потерпілому було спричинено тілесні ушкодження.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 18 березня 2023 року в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено, перебуваючи з дозволу власниці в будинку АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Техnо» POP 2F, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 823 грн.

Слідчий зазначає, що 18 квітня 2023 року за вище вказаними кримінальними правопорушеннями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, та ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком судово-медичної експертизи № 54, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події від 10 квітня 2023 року, слідчим експериментом від 14 квітня 2023 року, протоколом огляду місця події від 18 березня 2023 року, протоколом огляду місця події від 19 березня 2023 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом впізнання по фотознімка від 25 березня 2023 року, висновком експерта № СЕ-19/107-23/2952-ТВ від 23 березня 2023 року за результатами проведення товарознавчої експертизи, висновком експерту № СЕ-19/107-23/2960-Д від 27 березня 2023 року за результатами проведення дактилоскопічної експертизи та слідчим експериментом від 09 травня 2023 року

Слідчий зазначає, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 задовільний, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, стійких соціальних зв`язків за місцем проживання не має. Крім того, постійного місця роботи підозрюваний також не має, за місцем проживання підозрюваний характеризується посередньо.

Слідчий вказує, що враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного, корисливого злочину проти власності, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками, однак в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 ніде не працює, осіб, які б поручились за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та які викликають довіру суду, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Крім цього, обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність постійного джерела доходів та інших соціальних зв`язків, створюють реальні підстави вважати, що в разі обрання цього запобіжного заходу ОСОБА_4 може ухилитись від досудового розслідування та судового розгляду. Також при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде усунуто ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на цей час встановлено наявність декількох ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 перебуваючи на волі може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, це підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, а саме ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, з метою уникнення покарання може чинити на свідків психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків до надання неправдивих показань про вчинення ним кримінальних правопорушень, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні цього кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 16 жовтня 2019 року Перечинським районним судом Закарпатської області визнаний винним за ч. 1 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. Також ОСОБА_4 23 січня 2023 року Перечинським районним судом Закарпатської області визнаний винним за ч. 1 ст. 125 КК України та йому призначено покарання у виді громадських робіт строком на 150 грн.

Вище наведене не дає підстав звертатися до суду із більш м`яким запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_4 , так як вони не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

За вказаних обставин, слідчий просить слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала повністю та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 проти заявленого клопотання заперечив, вказав на те, що підозрюваному слід обрати більш м`який запобіжний захід домашній арешт в нічний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти заявленого клопотання також заперечив та просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали клопотання, дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений вст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Стосовно обґрунтованості підозри

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 року, § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12023078130000033 від 12 березня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наданим витягом з кримінального провадження.

18 квітня 2023 року ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12023078130000033 від 12 березня 2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя застосовує стандарт переконання (доведення) обґрунтованої підозри при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, стверджується об`єктивними відомостями, які перевірені в судовому розгляді, та які спонукають неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Зокрема, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні:

-протоколом допиту свідка від 15 березня 2023 року;

-висновком експерта № 54 від 13 березня 2023 року;

-протоколом допиту потерпілого від 13 березня 2023 року;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 18 березня 2023 року;

-протоколом огляду місця події від 18 березня 2023 року;

-протоколом огляду місця події від 19 березня 2023 року;

-протоколом допиту потерпілого від 25 березня 2023 року;

-постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 19 квітня 2023 року;

-протоколом допиту підозрюваного від 09 травня 2023 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 10 травня 2023 року;

-протоколами допитів свідків від 09 червня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені в статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши в судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшла висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованих злочинах, так як надані слідчим докази свідчать, що останній міг вчинити злочини, передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом із цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказані докази досліджувалися в судовому засіданні в межах розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу для оцінки обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.Суд не досліджує зміст вказаних доказів для встановлення винуватості.

Стосовно наявності ризиків

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує такі ризики.

ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьмироків.

Слідчий суддя керується презумпцією невинуватості, але разом із цим враховує можливість застосування реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що дає можливість зробити висновок про те, що можливе притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк до 8 років, відповідно суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена підозрюваним більш небезпечною, ніж переховування та втеча.

Підтверджується і наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ст. 23 КПК Українивстановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Прокурором також доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, а також беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, вчинене з корисливим мотивом, ОСОБА_4 з метою незаконного особистого збагачення може вчинити іншу незаконну діяльність.

Відтак слідчий суддя дійшла висновку, що прокурором доведено, а обвинуваченим та стороною захисту не спростовано, що в цьому кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою у цьому конкретному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на початковому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК Українине вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбаченіст. 177 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України), докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до восьми років), а також те, що підозрюваний є неодруженим, офіційно не працевлаштованим, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, також, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 є особою молодого віку, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває. Крім цього слідчим суддею встановлено, що він не навчається у будь-якому освітньому закладі, а також не вчинив будь-яких реальних дій щодо пошуку постійного місця роботи. Слідчий суддя враховує також характеристику підозрюваного, якою він характеризується посередньо, скрутний майновий стан. При цьому, ОСОБА_4 16жовтня 2019року Перечинськимрайонним судомЗакарпатської областівизнаний виннимза ч.1ст.185КК Українита йомупризначено покаранняу видіштрафу урозмірі 850грн.Також ОСОБА_4 23січня 2023року Перечинськимрайонним судомЗакарпатської областівизнаний виннимза ч.1ст.125КК Українита йомупризначено покаранняу видігромадських робітстроком на150грн. Наведені обставини свідчать також і про ризики продовження протиправної поведінки.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4ст. 182 КПК України,розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею177цьогоКодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182 КПКУкраїни,розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межахвід двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, доведених ризиків, передбаченихст. 177 КПКУкраїни, майнового та сімейного стану підозрюваного, відсутності доказів, що останній має у своїй власності рухоме чи нерухоме майно, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 пред`явлено підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України),слідчий суддя дійшла висновку про необхідність визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Також такий розмір застави відповідає позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені цією нормою закону:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із с. Порошково без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогамКПК Українита не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Наведені слідчим суддею висновки свідчать, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078130000033 від 12 березня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 182, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078130000033 від 12 березня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 11 днів до 08 липня 2023 року (включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із с. Порошково без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 29 червня 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1