Рішення № 111927936, 21.06.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1798/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - САВЛУК Т.В.

за участі секретаря Бурячек О.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО», - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО», про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , з вимогою: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 30 528,43 гривень та судовий збір ва розмірі 1073,60 гривень»

28 лютого 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

07 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов з викладенням своєї позиції щодо підстав для відмови у задоволенні позову, наголосив, що позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, оскільки на момент скоєння дорожньо-транспортної, яка мала місце 10 вересня 2022 року, цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу автомобіля «БМВ 5301», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», відповідно до Полісу №209969677 від 10 липня 2022 року, з встановленим лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 160 000,00 гривень, тому у позивача виникло право отримати відшкодування заподіяних збитків за рахунок страхової компанії, також , на думку відповідача, позивачем не долучено належних та допустимих доказів, які мали підтвердити фактично понесені витрати на проведення відновлювального ремонту його власного автомобіля.

20 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заперечення на відзив, з викладенням своїх контраргументів щодо позиції відповідача висловленої у відзиві на позов, а також належності та допустимості доказів, долучених позивачем до позовної заяви.

29 квітня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залучення Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО» процесуальному статусі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та на підставі наявних у справі доказів, додатково пояснив, що 10 вересня 2022 року трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів - автомобіля «БМВ 5301», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач, та автомобіля «Субару», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача. 21 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва винесено постанову про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи відповідача була застрахована за Договором обов`язкового цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», об`єкт страхування - транспортний засіб автомобіль «BMW 5301», державний номерний знак НОМЕР_1 . Позивач, як потерпіла особа, звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі заяви страхової компанії 26 вересня 2022 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 складено Звіт №3006490/09/22 про оцінку колісного транспортного засобу «Subaru impreza», державний номерний знак НОМЕР_2 , та визначено вартість відновлюваного ремонту КТЗ в сумі 16 821,57 гривень. Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» було виплачено позивачу в рахунок виплати страхового відшкодування 15 321,57 гривень, за виключенням франшизи згідно поліса 1 500,00 грн. Разом з тим, згідно рахунку- фактури №543 від 21 вересня 2022 року та рахунку-фактури №14 від 22 вересня 2022 року реальна вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу «Subaru impreza», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 39 005,00 гривень. Крім того позивачем понесено витрати на заміну лівого амортизатора вартістю 5 445,00 гривень, оскільки такі деталі знаходяться на одній осі рекомендовано міняти парно. Також позивач був вимушений скористатися послугами евакуатора для транспортування пошкодженого автомобіля від місця дорожньо-транспортної пригоди до місця стоянки, дана вартість послуг евакуатора складає 1 400,00 гривень. Позивач вважає, що оскільки відповідач є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, кошти виплачені страховою компанією в повній мірі не покривають понесені витрати для відновлення пошкодженого транспортного засобу, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом до відповідача про стягнення заподіяної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково не заперечує щодо задоволення позову в частині стягнення суми франшизи в розмірі 1 500,00 гривень, в решті позовних вимог просив відмовити, додатково пояснив, що на підставі постанови від 21 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», відповідно до Полісу №209969677 від 10 липня 2022 року, з встановленим лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 160 000,00 гривень. Вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Subaru impreza» державний номерний знак НОМЕР_2 , без врахування ПДВ склала 16 821,57 гривень. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 15 321,57 гривень. На думку відповідача, надані позивачем докази на підтвердження ремонту пошкодженого транспортного засобу є неналежними та не доводять фактично понесені витрати для відновлення пошкодженого транспортного засобу та проведення оплати виставлених спеціалізованою організацією рахунків за ремонт автомобіля. Крім того виплачена сума страхового відшкодування не перевищує встановленого у полісі ліміту відповідальності страховика, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача різниці вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу та суми виплаченого страхового відшкодування.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО», в судове засідання не з`явився, правом подати письмові пояснення по суті предмета спору, з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову не скористалися.

Таким чином, вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, надавши належну оцінку наведеним сторонами доводам та запереченням щодо підстав та предмету позову, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

За вимог цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

21 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва винесено постанову про визнання виним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850,00 гривень.

Як встановлено судом в мотивувальній частині постанови: «10 вересня 2022 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «БМВ 5301», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр-ту Романа Шухевича, 2Т у м. Києві (нижній паркінг магазину «Скаймол»), не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з автомобілем «Субару», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1 д.1 Правил дорожнього руху України»

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 Цивільного кодексу України, визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «BMW 530I», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160 000,00 грн., франшиза - 1 500,00 грн. Страхувальником є ОСОБА_2 , підстава - Поліс №209969677. (а.с.39)

Правовідносини, що виникають під час дії даного полісу регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовоими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. (ст. 9 Закону)

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхова компанія відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

26 вересня 2022 року оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , на замовлення ТдВ СК «КРЕДО», складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Subaru impreza» державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість відновлюваного ремонту з врахуванням фізичного зносу без врахування ПДВ 20% на замінні складові та матеріали, складає 16 821,57 гривень. (а.с.7)

23 червня 2020 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» виплатило страхове відшкодування потерпілій особі ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок суму 15 321,57 гривень, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.13)

Виходячи із загальної суми заявленої позивачем вимоги майнового характеру, до стягнення з ОСОБА_3 підлягають відшкодування грошові кошти у загальному розмірі 30 528,43 грн., що становить різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

На підтвердження розміру заявлених вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, позивач посилається, як докази, на Розрахунок-фактуру №534 від 21 вересня 2022 року на суму 11 350,00 гривень, рахунок №14 від 22 вересня 2022 року на суму 27 655,00 гривень, квитанцію №ІД43490168 від 18 листопада 2022 року на суму 3700,00 гривень, замовлення №1667353 від 15 листопада 2022 року на суму 4895,00 гривень. (а.с. 8, 9, 10)

Крім того, позивач посилається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було замінено передній правий амортизатор, а оскільки амортизатори на одній осі рекомендовано міняти парно, тому позивачем було замінено передній правий амортизатор, вартість якого складає 5 445,00 гривень.

Однак слід зауважити, що на підтвердження понесених витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу, позивачем долучено квитанцію ФОП ОСОБА_5 на суму 11 577,00 гривень; квитанцію ТОВ «АТЛ 22» Сервісний-центр №ІД43490168 з виділенням фрагментів: (стійка передня ліва - зняття/встановлення на суму 750,00 гривень; АТЛ.РУ.01.01 Кути встановлення коліс - перевірка на суму 400,00 гривень); квитанція/замовлення ФОП ОСОБА_6 «Автомагазин» №1667353 №274404 від 15 листопада 2022 року з виділенням фрагменту: KYYB 339227 Амортизатор р підв. Subaru Impreza пер едн. лів. газов. (ви р-воExcel-G Kayaba) 1шт. на суму 4295,00 гривень.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Як передбачено статтею 1194 Цивільного кодексу України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Відповідно до пунктів 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») Правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.

Як убачається з матеріалів цивільної справи, 10 вересня 2022 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , на замовлення страхової компанії, проведено огляд пошкодженого автомобіля «Subaru impreza», державний номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого 26 вересня 2022 року було складено Звіт про оцінку КТЗ №3006490/09/22 на підставі Методики. Так, згідно зазначеного звіту, вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу без врахуванням ПДВ 20% на замінні складові та матеріали складає 16 821,57 гривень,

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що він був присутнім під час огляду пошкодженого транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , однак будь-яких зауважень до проведеного огляду пошкодженого автомобіля позивач не пред`являв та своїм підписом в акті огляду транспортного засобу підтвердив правильність проведеного огляду і належну фіксацію його результатів, які лягали в основу зазначеного автотоварознавчого дослідження та розрахунку страхового відшкодування.

Необхідно враховувати, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, а на відповідача - доведення обґрунтованості та підставності заперечень проти позову. Саме на сторони покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції у справі.

За правилами статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі, адже саме зазначені стороною обставини, а не висновки судів, у такому випадку ґрунтуються на припущеннях. Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, за загальним правилом, покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків. Аналогічний тягар доведення заперечень проти позову покладається на відповідача.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Отже, суд, оцінивши докази долучені позивачем з точки зору їх належності, достовірності, допустимості, взаємного зв`язку між собою, причинно - наслідковим зв`язкам, приходить до висновку, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, з вини якого сталася ДТП, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», після настання страхового випадку у страховика виник обов`язок здійснити страхове відшкодування потерпілій особі (позивачу) в межах ліміту відповідальності за страховим полісом №209969677, укладеними 10 липня 2022 року між відповідачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» у загальному розмірі становить 160 000,00 грн, за вирахуванням франшизи -1500 гривень, після оцінки заподіяної шкоди страховиком виплачене страхове відшкодування у розмірі 15 321,57 гривень, фактично понесені позивачем витрати на відновлення транспортного засобу проведено в межах виплаченої страховиком суми, що підтверджується долученими до позову письмовими доказами.

Таким чином, судом встановлено, що розмір заявлених позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої майну позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не перевищує ліміт страхового відшкодування, спір фактично виник між позивачем і страховою компанією, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в частині визначеної позивачем суми відновлювального ремонту автомобіля.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. (статті 9 Закону України «Про страхування»)

У відповідності до п 12.1. ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

Вирішуючи питання щодо обов`язку відшкодувати суму франшизи суд виходить з того, що у відповідності до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

При цьому суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, 12 грудня 2018 року у справі № 758/2356/17-ц, згідно якої володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що розмір франшизи в сумі 1 500,00 грн. був передбачений в Договорі обов`язкового страхування цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №209969677), яка не відшкодована винною особою у дорожньо-транспортній пригоді добровільно, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача розмір франшизи у сумі 1 500,00 гривень.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Витрати за послуги евакуатора у розмірі 1 400,00 гривень, стягненню з відповідача не підлягають, оскільки згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовуються за рахунок страхового відшкодування.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.( ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст.89 Цивільного процесуального кодексу України)

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО», про відшкодування матеріальної шкоди, підлягає частковому задоволенню з підстав наведених судом у мотивувальній частині судового рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд, частково задовольняючи позов, присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн. 60 коп., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 14, 979, 988, 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 2, 6, 9, 12, 22, 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО», про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500,00 гривень франшизи, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073, 60 гривень, а всього на загальну суму 2573 гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Сторони цивільного процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , адреса місця проживання : АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

С у д д я: