Рішення № 111918755, 19.06.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3965/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,

представника позивача Парфелюка Г.І.,

представника відповідача Дунас Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2022/700092/2 від 31.08.2022 про коригування митної вартості товару «Меблі…», ввезення кого в Україну задекларовано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу №UA209160/2022/009836 від 31.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ФОП ОСОБА_1 здійснює зовнішньоекономічну діяльність та на умовах зовнішньоекономічного Контракту №2/7/2022 від 21.07.2022 придбав у компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща) меблеві вироби з метою подальшого імпорту в Україну. Так, 31.08.2022 митний брокер, діючи в інтересах позивача, подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2022/009836, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 20 товарних позиціях загальною фактурною вартість 60242,73 польських злотих, що складає 466742,60 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (за ціною контракту) в сумі 486742,60 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 20000,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни. На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: Контракт №2/7/2022 від 21.07.2022; рахунок-проформа №FEP-69/22/MWP від 24.08.2022; платіжне доручення №2 від 29.08.2022 про оплату за товар; фактура (інвойс) №(S)FSE-199/22/EX від 30.08.2022; автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) №б/н від 30.08.2022; договір-заявка перевізнику на здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №25082022 від 25.08.2022; рахунок-фактура перевізника №25/08 від 25.08.2022 на оплату транспортних послуг.

Позивач вважає, що митному органу було надано достатньо документів для визначення вартості товару, однак оскаржуваним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700092/2 від 31.08.2022 позивачу незаконно відмовлено у розмитнені товару згідно декларації №UA209160/2022/009836 та незаконно скореговано в сторону збільшення митної вартості.

Звертає увагу суду, що митниця здійснила коригування заявленої декларантом митної вартості товарів у відношенні 8 товарних позицій (товар №№10, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20) згідно нумерації в МД) та митну вартість товару щодо шести товарних позицій (№№11, 12, 15, 17, 18, 20) визначив (скоригував) за передбаченим пунктом 2-б ч.1 ст.57, ст.60 МК України методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а щодо двох товарних позицій (№№ 10, 13) за передбаченим пунктом 2-ґ ч.1 ст.57, ст.64 МК України резервним методом. Щодо товарів по інших 12 товарних позиціях заявлена декларантом митна вартість була визнана митним органом і відповідно не коригувалась. Відповідач на обґрунтування правомірності проведеного коригування зазначив лише номери та дати митних декларацій з ЄАІС Держмитслужби у відношенні кожної з 8 скоригованих товарних позицій, митна вартість з яких розрахована за кілограм ваги взята за основу. Втім відповідач не навів жодного обґрунтування джерела такої інформації, адже наявність у інформаційній базі Державної митної служби відомостей про іншу ціну схожого товару не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Стверджує, що такий підхід митниці до формування оскарженого рішення про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування такого рішення.

Відповідач позов не визнає, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення. Відповідач посилається на норми статті 52 Митного кодексу України, відповідно до яких орган декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Оскільки надані ФОП ОСОБА_1 документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари це обумовлювало необхідність запитувати від декларанта/уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості. Оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці разом з митною декларацією IM40ДЕ №UA209160/2022/009836 містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларант не подав витребувані митницею додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, зазначене стало підставою для прийняття рішення коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товару за заявленою декларантом/уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач зазначає, що з огляду на викладені вище обставини до товарів № 11,12,14,15,16,17,18 неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МК України). Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар №11 - МД від 05.07.2022р. № UA209140/2022/62720 митна вартість становить 4,0049 дол. США за кг; товар №12 - МД від 27.08.2022р. № UA100110/2022/125585 митна вартість становить 4,0314 дол. США за кг; товар №15 - МД від 18.06.2022р. № UA209140/2022/55760 митна вартість становить 4,8595 дол. США за кг; товар №17 - МД від 14.07.2022р. № UA205140/2022/50876 митна вартість становить 4,8688 дол. США за кг; товар №18 - МД від 28.05.2022р. № UA209140/2022/45461 митна вартість становить 4,8405 дол. США за кг; товар №20 - МД від 12.07.2022р. № UA100140/2022/707140 митна вартість становить 4,0101 дол. США за кг. До товарів №10,13 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України), джерелом інформації слугували: товар №10 - МД від 26.08.2022р. № UA205140/2022/60405 митна вартість становить 4,0099 дол. США за кг; товар №13 - МД від 31.05.2022р. № UA209160/2022/5778 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів за рішеннями про коригування митної вартості від 31.08.2022 №UA209000/2022/700092/2 становить 12369,81 грн.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 22.03.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засіданні. Зобов`язано позивача долучити перекладені на державну мову письмові докази, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.

Клопотанням про долучення доказів від 29.03.2023 позивачем виконано вимогу суду про надання перекладених на державну мову письмових доказів.

Ухвалою суду від 19.04.2023 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Підготовчі та судові засідання у справі №380/3965/23 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю представника позивача поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою суду від 04.05.2023 закрито підготовче та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово представників сторін, покази свідка, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як встановлено з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанія «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща) (продавець) уклали контракт № 2/7/2022 від 21.07.2022.

За умовами цього контракту, а саме п.1.1. продавець зобов`язується продати, а покупець купити та оплатити меблі, в тому числі наборами та окремими предметами до столової та вітальні, передпокою, спальні, кухні, кабінетів та офісів марки «Signal», що виготовляються компанією ТзОВ «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща), що далі звуться «товарами» в кількості та за ціною відповідно до рахунку-проформи, узгодженого сторонами протягом дії цього контракту, що укладатиметься на кожну партію товару.

Відповідно до п.1.3. цього контракту ціна за товар встановлена в польських злотих на день укладення цього контракту та може бути змінена за згодою сторін. Сторони підтверджують, що дійшли згоди щодо ціни, якщо є підписи уповноважених представників продавця та покупця на рахунку-проформі.

Відповідно до п.2.1. контракту товари, доставка яких передбачається цим контрактом, доставляються автомобільним транспортом коштом покупця на умовах FCA Стальова воля (відповідно до умов Incotenns 2000). Або шляхом взаємної згоди на інших умовах, що буде відображено у специфікації та рахунку.

Доставка товару здійснюється окремими партіями, на підставі замовлення покупця протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дати підтвердження замовлення. Сторони виставлятимуть рахунок-проформу на кожну партію товару, що доставляється (п.2.2. контракту).

Покупець письмово повідомить продавця (факсом, електронною поштою) про початок відправлення кожної партії товару за 48 (сорок вісім) годин перед початком відправлення. Повідомлення має містити: дату відправлення, назву та кількість продуктів, кількість автомобілів, кількість транспортних листів, кількість одиниць, вагу брутто та нетто, вартість відправленої партії (п.2.3. контракту).

Дата продажі це дата передачі товару покупцю зі складу продавця в м. Стальова воля (п.2.4. контракту).

Пунктом 3 контракту визначено умови оплати:

Оплата та форма розрахунків:

3.1. покупець зобов`язується заплатити 100% на рахунок продавця відповідно до рахунку за кожну доставку товару перед відправленням автомобіля на завантаження.

3.2. форма оплати переказ у PLN.

Пунктом 4 контракту визначено порядок отримання товару за якістю, кількістю та комплектністю:

4.1. вважається, що продавець передав, а покупець прийняв товар за якістю, кількістю місць вагою відповідно до транспортного листа;

За кількістю штук відповідно до транспортного листа та рахунку-фактури.

Як видно із матеріалів справи, на замовлену 24 серпня 2022 року позивачем партію товару продавець виставив попередній рахунок-проформу №FEP-58/22/MWP від 24.08.2022 на суму 60242,73 польських злотих.

ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №2 від 29.08.2022 здійснив оплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 60242,73 польських злотих на банківський рахунок продавця.

Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 30.08.2022 відвантажила товар на суму 60242,73 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) №(S)FSE-199/22/EX від 30.08.2022 на попередньо оплачену партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 30.08.2022.

Перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) на замовлення позивача здійснив транспортування товару в Україну та 31.08.2022 доставив товар до відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.

ФОП ОСОБА_1 через уповноважену на митне декларування особу 31.08.2022 подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2022/009836, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 20 товарних позиціях загальною фактурною вартість 60242,73 польських злотих, що складає 466742,60 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (за ціною контракту) в сумі 486742,60 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 20000,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не додавав до фактурної ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: - контракт №2/7/2022 від 21.07.2022; рахунок-проформа №FEP-69/22/MWP від 24.08.2022; - платіжне доручення №2 від 29.08.2022 про оплату за товар; - фактура (інвойс) №(S)FSE-199/22/EX від 30.08.2022; - автомобільна товарно-транспортна накладна (CMR) №б/н від 30.08.2022; - договір-заявка перевізнику на здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №25082022 від 25.08.2022; - рахунок-фактура перевізника №25/08 від 25.08.2022 на оплату транспортних послуг.

Митниця скерувала декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні); - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України.

У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

Відповідач 31.08.2022 прийняв рішення про коригування митної вартості №UA209000/2022/700092/2, відповідно до якого відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у відношенні 8 товарних позицій (товар №№10, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20) згідно нумерації в МД) та митну вартість товару щодо шести товарних позицій (№№11, 12, 15, 17, 18, 20) визначив (скоригував) за передбаченим пунктом 2-б ч.1 ст.57, ст.60 МК України методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а щодо двох товарних позицій (№№ 10, 13) за передбаченим пунктом 2-ґ ч.1 ст.57, ст.64 МК України резервним методом.

Щодо товарів по інших 12 товарних позиціях заявлена декларантом митна вартість була визнана митним органом і відповідно не коригувалась.

В обґрунтування прийнятого рішення (згідно графи 33) відповідач вказав наступне:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості;

- відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів;

- відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- по товарах 10, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20 можливе заниження митної вартості товару; - надані «прайс-листи» виробника товару мають суб`єктивний характер і не дають можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Зазначені документи суперечать суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців;

- відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 № 2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту;

- банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 29.09.2022 №2 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника);

- до митного оформлення надано документ «специфікація від 30.08.2022 № (S)FSE-199/22/EX» на 9-ти аркушах, інформація в якому не відповідає інформації в документі з ідентичними реквізитами складеному на 2-х аркушах.

Декларанту була надіслана вимога відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, однак, через неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.

Також Львівська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2022/000166.

Позивач вважає рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UА209000/2022/700092/2 від 31.08.2022 протиправним та просить його скасувати.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Судом встановлено, що 31.08.2022 ФОП ОСОБА_1 через уповноважену на митне декларування особу подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2022/009836, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 20 товарних позиціях загальною фактурною вартість 60242,73 польських злотих, що складає 466742,60 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (за ціною контракту) в сумі 486742,60 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 20000,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не додавав до фактурної ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: - контракт №2/7/2022 від 21.07.2022; рахунок-проформа №FEP-69/22/MWP від 24.08.2022; - платіжне доручення №2 від 29.08.2022 про оплату за товар; - фактура (інвойс) №(S)FSE-199/22/EX від 30.08.2022; - автомобільна товарно-транспортна накладна (CMR) №б/н від 30.08.2022; - договір-заявка перевізнику на здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №25082022 від 25.08.2022; - рахунок-фактура перевізника №25/08 від 25.08.2022 на оплату транспортних послуг.

Втім відповідач надіслав позивачу вимогу про надання додаткових документів.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, за відсутності розбіжностей, витребував документи, які відсутні у декларанта, а також ті, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості (транспортні перевізні документи, банківські платіжні документи).

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Отже, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Щодо покликання відповідача на наявність розбіжностей у документах, суд зазначає наступне.

Так, у якості розбіжностей відповідач вказав, що до митного оформлення надано документ «специфікація від 30.08.2022 № (S)FSE-199/22/EX» на 9-ти аркушах, інформація в якому не відповідає інформації в документі з ідентичними реквізитами складеному на 2-х аркушах.

Суд приймає обґрунтування позивача, що інформація в обох наданих документах є взаємодоповнюючою та служить виключно для цілей класифікації товару. В специфікації на 9 аркушах зазначена інформація про кожен товар окремо з наведенням у відповідній графі відомостей про його назву, код товару за класифікатором країни відправлення, вагу нетто/брутто однієї штуки товару, вагу нетто/брутто загальної кількості товару, спосіб пакування та об`єм товару. У додатковій специфікації товару від 30.08.2022 № (S)FSE-199/22/EX відвантажена партія згрупована відповідно до правил класифікації товару за класифікатором країни відправлення. При цьому загальна вага товару повністю співпадає в обох формах специфікації (3338,60 кг) та відповідає рахунку-фактурі (інвойсу) від 30.08.2022 № (S)FSE-199/22/EX, у тому числі за ціною 60242,73 польських злотих.

Відтак судом висновується, що жодних розбіжностей вказані документи не містять та жодного впливу на митну вартість товару не несуть.

Щодо доводів відповідача про необхідність включення у якості складових митної вартості витрат на навантаження товару, суд зазначає таке.

Так, відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МК України витрати на навантаження товару, пов`язані із транспортуванням до місця ввезення в Україну додаються до ціни товару, якщо за умовами договору ціна товару не включає цих витрат.

Обрані сторонами Контракту стандартизовані умови поставки FCA згідно правил Інкотермс в частині розподілу обов`язків сторін за договором передбачають, що витрати по перевезенню товару несе покупець, а витрати по навантаженню товару при передачі його на складі продавця у наданий покупцем транспортний засіб покладені на продавця.

З цього слідує, що витрати по навантаженню товару, позивач не поніс, за умовами договору ціна товару включає його навантаження, відтак ці витрати не підлягають додаванню у якості складової митної вартості.

Суд наголошує, що ч.11 ст.58 МК України містить імперативну норму, за якою не допускається включення інших витрат, крім прямо передбачених ст.58 МК України.

Відтак, вказане порушення, яке зазначене в оскаржуваному рішенні, не відповідає положенням закону.

Щодо доводів митного органу про те, що поданий банківський платіжний документ не може бути підтвердженням оплати за товар через відсутність відміток банку, суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження ціни, яка була сплачена за товар, уповноважена позивачем особа надала митному органу платіжне доручення №2 від 29.08.2022, яким підтверджується здійснення передоплати за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 60242,73 польських злотих на банківський рахунок продавця «HALMAR Sp. z o.o.».

Переказ коштів в іноземній валюті на рахунок продавця здійснено позивачем з використанням електронного розрахункового документа за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» відповідно до «Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216.

Згідно з пунктом 1.4. Положення розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.

Оформлення електронного платіжного документу позивач виконав у відповідності до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Оригінал цього електронного документу зберігається на сервері банку. Позивачем виготовлена паперова копія платіжного доручення №2, яка містить усі передбачені п.10.5 Інструкції реквізити, включно з датою валютування 29.08.2022. Дата валютування відповідно до п.1.4. Інструкції це дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача, у даному випадку компанії «HALMAR Sp. z o.o.».

Паперова копія електронного документу (платіжного доручення), яка подана до митного органу засвідчена електронним цифровим підписом уповноваженої позивачем особи митним брокером та відповідно до положень ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Суд враховує, що платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 29.08.2022 містить необхідні реквізити та не викликає сумнівів в достовірності цього документа.

У якості розбіжностей у графі 33 рішення зазначено, що «відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 № 2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту».

Суд враховує обґрунтування позивача, що обмін документами між продавцем і покупцем (позивачем) здійснювався шляхом надіслання їх електронних копій. Тому надіслана позивачу компанією «HALMAR Sp. z o.o.» пропозиція у вигляді рахунку проформи №FEP-69/22/MWP від 24.08.2022 була очевидно і явно акцептована покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій здійсненням платежу за товар (передоплати), що відповідає змісту ч.2 ст.642 ЦК України.

За викладених обставин відсутність підпису позивача у рахунку-проформі не впливає на ціну товару, яка була фактично сплачена згідно поданого до митного оформлення рахунку-проформи та підтверджується платіжним дорученням.

Описані доводи відповідача про відсутність підпису покупця у рахунку-проформі суд оцінює у сукупності з тією обставиною, що на підставі цих же документів відповідач визнав заявлену митну вартість щодо 12 товарних позицій із задекларованих по МД №UA209160/2022/009836 від 31.08.2022 і відмовив у визнанні та визначив митну вартість самостійно у відношенні інших 8 товарних позицій.

Тобто за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган частину задекларованого позивачем товару визнав, а щодо іншої частини товару, митна вартість якого підтверджена цими ж документами, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості.

Суд вважає, що така вибірковість при здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів очевидно свідчить про недобросовісність відповідача як суб`єкта владних повноважень при виконанні покладених на нього повноважень.

Також суд погоджується із твердженням позивача, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не дотримався порядку скоригованої митної вартості на підставі ст.ст.60, 64 МК України, а саме.

Як видно із спірного рішення, митну вартість 6 товарних позицій у рішенні відповідач визначив за передбаченим пунктом 2-б) ч.1 ст.57, ст.60 МК України методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та 2 товарних позицій за передбаченим пунктом 2-ґ ч.1 ст.57, ст.64 МК України резервним методом.

Так, відповідно до ч.1 ст.60 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Правила застосування цього методу передбачають: - порівняння з ціною договору, якщо товари ввезені приблизно у тих же кількостях і на тих же комерційних умовах (ч.4 ст.60); - коригування у випадку розбіжностей щодо кількості і комерційних умов порівнюваних договорів (ч.5 ст.60 МК України); - коригування інших складових митної вартості, передбачених п.п. 5-7 ч.10 ст.58 МК України (ч.6 ст.60); - застосування найменшої з кількох порівнюваних цін (ч.7 ст.60).

Відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, у оскаржуваному рішенні крім номерів та дат митних декларацій, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією IM40ДЕ №UA209160/2022/009836.

Допитана в якості свідка інспектор ОСОБА_3 не показала суду іншої інформації, яка наведена у спірному рішенні.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості товарів не довів, а відтак таке підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UА209000/2022/700092/2 від 31.08.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2023.

Суддя Сидор Н.Т.