Рішення № 111918550, 30.03.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1339/22

Розглянувши матеріали справи за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

прo стягнення 48 569 284,93 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»

про стягнення 3 674 674,89 грн. штрафних санкцій

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Бойко Ю.О.

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Гаврись Я.Б.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі - відповідач) прo стягнення 48 569 284,93 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1339/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 15.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 29.09.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 26.09.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д та зустрічна позовна заява б/н б/д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 27.10.2022 року. Зустрічну позовну заяву залишено без руху.

До канцелярії Господарського суду Київської області 13.10.2022 року від відповідача надійшла заява б/н від 13.10.2022 року про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

До канцелярії Господарського суду Київської області 24.10.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 18.10.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2022 року прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до розгляду у справі № 911/1339/22. Підготовче засідання відкладено на 17.11.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 07.11.2022 року від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 02.11.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.11.2022 року відповідачем за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив б/н б/д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2022 року підготовче засідання відкладено на 08.12.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 23.11.2022 року від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву б/н від 23.11.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 02.12.2022 року від позивача за первісним позовом надійшло клопотання б/н від 02.12.2022 року про долучення доказів.

До канцелярії Господарського суду Київської області 05.12.2022 року від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив б/н від 05.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2022 року підготовче засідання відкладено на 19.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.01.2023 року від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 10.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 18.01.2023 року від позивача за первісним позовом надійшло клопотання б/н від 17.01.2023 року про відкладення розгляду справи, від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на заяву про долучення доказів б/н від 18.01.2023 року.

У підготовчому засіданні 19.01.2023 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечував проти задоволення первісних позовних вимог (зустрічні позовні вимоги підтримав). Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явився у судове засідання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 19.01.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.02.2023 року.

У судовому засіданні 09.02.2023 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 02.03.2023 року.

У судовому засіданні 02.03.2023 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 30.03.2023 року.

У судовому засіданні 30.03.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги за первісним позовом, заперечував проти вимог за зустрічним позовом. Представник відповідача заперечував проти первісного позову, підтримав вимоги за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 30.03.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (позивач) є учасником ринку та здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор), що підтверджується постановою НКРЕКП №684 від 10.07.2018 року «Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Електротрейдінг Груп».

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (відповідач) є учасником ринку та здійснює господарську діяльність на ринку електричної енергії України, діючи на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП, що підтверджується постановою НКРЕКП №995 від 07.06.2019 року «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ПАТ «Центренерго». Отже, позивач та відповідач є учасниками ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 74 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» - ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.

Пунктом 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

За приписами ч. 2 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень:

1) виробники мають право продавати електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку «на добу наперед»;

2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку «на добу наперед»;

3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;

4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку «на добу наперед»;

6) виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 499 Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - Порядок) право ініціювати організацію та проведення аукціону має виключно продавець. Для ініціювання аукціону уповноважена особа продавця в порядку, передбаченому регламентом аукціону, подає організатору аукціону інформацію про дату і час проведення аукціону, а також заявку на організацію та проведення аукціону. Продавець пропонує електричну енергію для продажу на аукціоні у вигляді графіків продажу електричної енергії, що відповідають видам навантаження, для яких розраховується індекс цін за результатами торгів на ринку «на добу наперед», або інших графіків продажу, визначених регламентом аукціону.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та виконання зобов`язань за ними покупці, які мають намір взяти участь в аукціоні, в порядку та строк, що визначені регламентом аукціону, перераховують гарантійний внесок організатору аукціону. Розмір гарантійного внеску не може перевищувати 25 відсотків вартості обсягу цінової заявки за стартовою ціною.

Відповідно до пункту 16 Порядку за результатами проведення аукціону організатор аукціону складає аукціонні свідоцтва.

На підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець в порядку, передбаченому регламентом аукціону, підписують двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії. Граничний строк для підписання двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії визначається регламентом аукціону.

За результатами електронного аукціону між ПАТ «Центренерго» (відповідач, продавець) та ТОВ «Електротрейдінг Груп» (позивач, покупець) було укладено Договір №20/21-343-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 19.11.2021 року (далі - Договір), відповідно до Додатку №1 до якого був передбачений графік відпуску/відбору електричної енергії у період з 01.01.2022 року по 31.03.2022 року із базовим навантаженням 38 862 Мвт.год за ціною 2 937,39 грн./1Мвт.год без ПДВ (тобто 3 524,868 грн./1Мвт.год з ПДВ) загалом на суму 136 983 420,22 грн. (з ПДВ та акцизним податком).

Відповідно до умов Договору:

- Продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а Покупець зобов`язується відібрати електроенергію згідно Графіку відпуску/відбору електроенергії, визначеного у Додатку №1, згідно з п.п.23 п.3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМ України від 05.06.2019 року №499 (пункт 2.1);

- Не пізніше 3х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електроенергії, Продавець зобов`язується направити Покупцю підписані та скріплені печаткою Продавця 2 примірники Акту купівлі-продажу електроенергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передачі. Покупець не пізніше 2х робочих днів, наступних за днем отримання Актів, зобов`язується направити Продавцю один примірник оригіналу Акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту (пункт 2.6);

- Оплата за електричну енергію проводиться Покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% всього обсягу електричної енергії, предбаченого цим Договором (за вирахуванням суми гарантійного внеску) протягом 3 банківських днів з дати електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, на якому відбулося погодження обсягу та ціни електичної енергії, що є предметом цього Договору (пункт 3.2.);

- Період відпуску/відбору електричної енергії становить: з 01 січня 2022 року до 31 березня 2022 року включно (пункт 3.3);

- У разі надходження від організатора аукціону - ТОВ «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок Продавця зараховується продавцем як оплата (часткова оплата) електричної енергії за останній місяць (період) відпуску/відбору згідно цього договору.

Покупець не пізніше 1 банківського дня з дня надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково перераховує Продавцю суму у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску (пункт 3.4);

- У випадку не оплати Покупцем електроенергії або часткової оплати чи порушення строку (терміну) оплати, визначеного цим договором у строки, Продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії, зменшити обсяг відпуску/відбору або відпустити частковий обсяг електроенергії, що відповідає сумі здійсненої оплати (пункт 3.5);

- У разі невиконання Продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у Покупця заборгованості за Договором, Продавець зобов`язується повернути у термін до 7 банківських днів після отримання Продавцем обгрунтованої вимоги у письмовій формі, на поточний рахунок Покупця, зазначений у розділі 10 цього Договору, грошові кошти, сплачені Покупцем на користь Продавця, за обсяг електроенергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадку невиконання Продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів Продавець сплачує покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих покупцю грошових коштів (пункт 4.2);

- Відмова Покупця від договірного обсягу електроенергії або будь-якої його частини та/або порушення Покупцем строків оплати Продавцю за договірний обсяг електроенергії або будь-якої частини такого обсягу у відповідності до умов Договору дає право Продавцю розпорядитись таким обсягом електричної енергії на власний розсуд, в тому числі продати будь-якій (-им) третій (-ім) особі (-ам) та/або дає право Продавцю зменшити обсяг відпуску електричної енергії в майбутньому, до обсягів, визначених продавцем (пункт 4.5);

- додатком до цього договору є Додаток №1 «Графік відпуску/відбору електричної енергії»; Додаток №2 «Інформація про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії» (пункт 9.1).

На виконання п.3.4. Договору ТОВ «Електротрейдінг Груп» перераховано ПАТ «Центренерго» гарантійний внесок у розмірі 6 412 230,00 грн. згідно із платіжним дорученням №60282168 від 22.11.2021 року та суму ПДВ від вартості електричної енергії, що дорівнює 20% сплаченого гарантійного внеску у розмірі 1 282 446,00 грн. згідно із платіжним дорученням №21031 від 22.11.2021 року.

На виконання п.3.2. Договору ТОВ «Електротрейдінг Груп» перераховано ПАТ «Центренерго» в оплату вартості електричної енергії за Договором: 119 000 000,00 грн. згідно із платіжним дорученням №21101 від 24.11.2021 року; 10 288 744,22 грн. згідно із платіжним дорученням №4406 від 24.11.2021 року.

З огляду на зазначене, ТОВ «Електротрейдінг Груп» на виконання умов Договору було перераховано ПАТ «Центренерго» 136 983 420,22 грн. в оплату електричної енергії в обсязі 38 862 МВт.год., що підлягала відпуску у період з 01 січня 2022 року до 31 березня 2022 року. Таким чином, ТОВ «Електротрейдінг Груп» було належним чином виконано умови Договору щодо оплати електричної енергії.

На виконання п. 2.6. Договору Сторонами складено Акти купівлі-продажу електричної енергії, що підтверджують, що Продавцем відпущено, а Покупцем відібрано електричну енергію, а саме:

- у період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року в обсязі 13 392 МВт.год загальною вартістю 47 205 032,26 грн. (Акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2022 за січень 2022 року);

- у період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в обсязі 12 096 МВт.год загальною вартістю 42 363 803,33 грн. (Акт купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2022 за лютий 2022 року);

- у період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в обсязі 864 МВт.год загальною вартістю 3 045 485,95 грн. (Акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 за березень 2022 року).

Таким чином, ПАТ «Центренерго» відпущено за Договором у період із 01 січня 2022 року до 31 березня 2022 року 26 352 МВт.год електричної енергії, загальна вартість якої становить 92 887 321,54 грн.

Отже, у період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2022 року не відбулося відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 12 510 МВт.год вартістю 44 096 098,68 грн.

Станом на дату складання позову (29.07.2022 року) відповідач не повернув позивачеві суму отриманої ним передоплати за Договором у розмірі 44 096 098,68 грн. (136 983 420,22 - 92 887 321,54 грн. = 44 096 098,68 грн.).

Відповідно до частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Верховний Суд України у постанові від 21.02.2018 року у справі № 910/12382/17 зазначив, що у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Зазначений висновок про застосування норм права підтримала і Велика Палата Верховного Суду України у постанові № 918/631/19 від 22.09.2020 року.

З огляду на зазначене, у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки (31 березня 2022 року) у відповідача виникло зобов`язання з повернення суми попередньої оплати вартості електричної енергії, який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого відповідач усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів, перерахованих позивачем як передоплату за Договором. Сторони, укладаючи Договір за результатами аукціону та переслідуючи кожна свою господарську мету, чітко обумовили визначений період відпуску/відбору електричної енергії, а саме: 01 січня 2022 року по 31 березня 2022 року. Зазначене унеможливлює в інший період, крім визначеного Договором, для відповідача здійснювати відпуск електричної енергії, а для позивача - відповідно відбір останньої.

Зобов`язання відповідача щодо повернення попередньої оплати за невідпущену електричну енергію за Договорами купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, відповідно до положень ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті 3.3. Договору строку поставки електричної енергії (31 березня 2022 року).

Таким чином, відповідач мав повернути позивачу суму попередньої оплати відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 квітня 2022 року.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з повернення передплачених коштів, на які поставка електроенергії не відбулась, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача за період з 01.04.2022 року по 28.07.2022 року 3% річних, що становить суму 431 296,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 041 890,16 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 918/631/19 від 22.09.2020 року зазначає, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Так, зазначене стосується і випадку, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що з огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень ч.2 ст.625 ЦК України.

З метою врегулювання спірної ситуації щодо неповернення відповідачем отриманої попередньої оплати за Договором, позивачем було направлено вимогу про повернення грошових коштів № 05/07-04 від 05.07.2022 року, яка була отримана останнім 07.07.2022 року, однак була залишена без задоволення.

Відповідач (за первісним позовом) в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. Зазначив, що згідно з п. 3.3. Договору період відпуску/відбору електричної енергії становить: з 01 січня 2022 року до 31 березня 2022 року включно.

Відповідно до п. 4.4. Договору у випадку повної або часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що, може проявлятися як в активних діях або бездіяльності Покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2. цього Договору (внаслідок чого Продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5. цього Договору), Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець та/або відповідно від суми простроченої оплати. Продавець має право зарахувати в оплату вказаного штрафу кошти, що надходять від Покупця в оплату за електричну енергію за цим Договором та/або кошти гарантійного внеску, надіславши Покупцю письмове повідомлення про таке зарахування.

Як зазначає відповідач у відзиві, під час виконання умов Договору ТОВ «Електротрейдінг Груп» мало місце грубе порушення умов Договору, а саме Покупець (позивач) відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії.

В порушення умов Договору ТОВ «Електротрейдінг Груп» не здійснив відбір зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії, зокрема за період: з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року, не здійснював реєстрацію узгоджених обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передач, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком «Mancet management system» (Платформа MMS НЕК «УКРЕНЕРГО», як адміністратор комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).

Згідно з аукціонним свідоцтвом № ЕР-191121-10-1-2, виданим Товарною біржою «Українська енергетична біржа» та додатком №1 до Договору, обсяг електричної енергії становить - 38 862 МВт.*год, ціна за 1 МВт.*год (з акцизним податком та без ПДВ) становить - 2937,39 грн., загальна вартість без ПДВ становить - 114 152 850,18 грн., крім того ПДВ - 22 830 570,04 грн., а разом - 136 983 420,22 грн.

За таких обставин, обґрунтований розрахунок погодинного щодобового відпуску/відбору електричної енергії на підставі Договору є таким: 38 862 МВт.*год : 24 год (за виключенням 27 березня 2022 року, оскільки у цей день відбувався перехід на літній час шляхом переводу стрілки годинника на одну годину вперед о 03:00, а годинниковий день дорівнює 23 години) : 90 доби = 18 МВт*год (де: 38 862 МВт*год - первісний обсяг електричної енергії передбачений Договором, 24 год - кількість годин протягом одної кожної доби, за виключенням 27 березня 2022 року де тривалість годин дорівнює 23 години, 90 доби - кількість діб за період відпуску/відбору електроенергії за Договором з 01.01.2022 року по 31.03.2022 року, 18 МВт*год - щогодинний обсяг електроенергії протягом кожної доби за Договором).

Однак, в порушення умов Договору, ТОВ «Електротрейдінг Груп» відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії, зокрема за період: з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком «Mancet management system» (Платформа MMS НЕК «УКРЕНЕРГО», як адміністратор комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).

Згідно з розрахунком відповідача на підставі п. 4.4. Договору Покупець (позивач) зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 10% вартості невідібраного обсягу електричної енергії за період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року 3 674 674,89 грн. штрафу, які ПАТ «Центренерго» має право вирахувати зі сплаченого Покупцем гарантійного внеску.

У зв`язку з чим, ПАТ «Центренерго» одночасно із відзивом подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ «Електротрейдінг Груп» 3 674 674,89 грн. штрафу в розмірі 10% вартості невідібраного обсягу електричної енергії за період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року на підставі п. 4.4. Договору.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав відповідь на відзи та відзив за зустрічним позовом, в якиз заперечував доводи відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Пункт 1.5. Договору визначає, що під час виконання умов Договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим Договором, але стосуються договірних зобов`язань, зобов`язуються керуватися, зокрема, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018, № 307 «Про затвердження Правил ринку».

Так, Правилами ринку передбачено право учасника ринку змінювати реєстрацію обсягів електричної енергії та механізм реалізації такого права. Так, п.п. 2.2.5. Правил ринку визначає, що реєстраційні дані щодо двосторонніх договорів (далі - ДД), які подаються ОСП учасниками ринку, можуть бути змінені або відкликані учасниками ринку необмежену кількість разів до закриття воріт для реєстрації ДД. Для реєстрації ДД контрагент такого учасника ринку за ДД також зобов`язаний унести відповідні зміни до закриття воріт.

Учасники ринку, які подали повідомлення для реєстрації неоднакових обсягів електричної енергії, отримують від ОСП автоматичне повідомлення на електронній платформі про те, що надані повідомлення про реєстрацію є недійсними із зазначенням причини відхилення. Після повідомлення учасників ринку реєстрація неоднакових обсягів відміняється (п.п. 2.2.7. Правил ринку).

Крім цього, п.2.5. Договору передбачено, що відхилення фактичного графіку відпуску/відбору електричної енергії від договірного врегульовується Оператором системи передачі відповідно до Правил ринку.

З огляду на зазначене, право відмови від обсягу електричної енергії визначено Правилами ринку, якими зобов`язані керуватися Сторони під час виконання Договору та самим Договором.

Позивач зазначив, що до 03.03.2022 року здійснював реєстрацію узгоджених обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передачі, що також не оспорюється відповідачем у своєму відзиві.

02.03.2022 року позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про настання обставин непереборної сили згідно пункту 5.2. Двостороннього договору № 20/21-343- РДД купівлі-продажу електричної енергії від 19.11.2021 року та призупинення відпуску електричної енергії.

У зазначеному листі позивач повідомив, що через здійснення з 24.02.2022 року російською федерацією повномасштабної збройної агресії проти України, що є обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини), офіційно засвідченими листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 ороку, вказані форс-мажорні обставини унеможливили виконання своїх зобов`язань Покупцем за Договором, в тому числі в частині відбору електричної енергії за Договором.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач навів заперечення проти періоду розрахунку 3% річних та інфляційних. Також відповідач заперечував надані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) докази в підтвердження дії форс-мажорних обставин, заперечував факт надіслання позивачем 02.03.2022 року Повідомлення про настання обставин непереборної сили.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) у відзиві на зустрічний позов зазначив, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

25.02.2022 року, реалізуючи свої повноваження НКРЕКП прийняла Постанову № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (далі - Постанова № 332). Відповідно до Постанови № 332 НКРЕКП на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинила нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії (п.п. 16 п.1).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справі №912/1941/21 (постанова від 19.08.2022 року) зазначив, що положення постанови НКРЕКП, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Також відповідач за зустрічним позовом пояснив, що наслідком військової агресії російської федерації проти України та введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану, стало, зокрема, відмова покупців - контрагентів ТОВ «Електротрейдінг Груп», яке здійснює трейдерську діяльність, від придбання законтрактованих обсягів електричної енергії, а також неможливість організації належної діяльності самого товариства, місцезнаходженням якого є місто Київ.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) у відповіді на відзив на зустрічний позов зазначив, що умова п.п. 16 п.1 Постанови № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» була внесена лише Постановою НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 року, тобто в спірний період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року відповідна умова п.п. 16 п.1 Постанови № 332 не діяла. Крім того, Постанова НКРЕКП № 332 має рекомендаційний характер.

В запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну пзовну заяву відповідач за зустрічним пзовом (позивач за первісним позовом) зауважив, що Постанова № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» є обов`язковою для виконання за виключенням положень, які чітко мають рекомендаційний зміст.

В той же час, положення п.п. 16 п.1 Постанови № 332 містять чітку вазівку про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про неналежність повідомлення про настання форс-мажорних обставин, відповідач за зустрічним позовом надав роздруківку електронної пошти працівника ТОВ «Електротрейдінг Груп» Владислава Полякова, з робочої електронної пошти якого ІНФОРМАЦІЯ_1 02.03.2022 року відправлений лист на електронну адресу ПАТ «Центренерго» kanc@centrenergo.com. Зазначена електронна адреса ПАТ «Центренерго» вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі «Інформація для здійснення зв`язку», що підтверджується відповідним Витягом від 14.09.2022 року.

Крім цього, відповідач за зустрічним позовом подав копію довідки ТОВ «Електротрейдінг Груп» за вих. № 01/12- 01 від 01.12.2022 року, що підтверджує, що ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Електротрейдінг Груп» із закріпленою за ним електронною адресою.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом зауважує що діяв у відповідності до обставин, які фактично склались станом на березень 2022 року і намагався вжити всіх можливихі залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язань. Зокрема, станом на дату відправлення ТОВ «Електротрейдінг Груп» повідомлення про настання форс-мажорних обставин - 02.03.2022 року територія міста Київ, що є місцезнаходженням відповідача за зустрічним позовом, відповідно до рішення Головнокомандуючого Збройних Сил України віднесена до території, на якій велись бойові дії. Зазначене унеможливлювало виконання вказаної умови п. 7.6. Договору про направлення повідомлення в письмовій формі, скріпленого підписом уповноважено особи і печаткою відповідної сторони, направленого рекомендованим листом з повідомленням про врученням або доставлення особисто за адресою ПАТ «Центренерго», без створення загрози життю і здоров`ю працівників ТОВ «Електротрейдінг Груп».

Відповідач за зустрічним позовом надає як доказ неможливості належного виконання п. 7.6. Договору копію листа Департаменту муніціпальної безпеки Київської міської державної адміністрації від 11.08.2022 року за №079-2680, що підтверджує ведення протягом березня-квітня 2022 року на території міста Києва бойових дій.

З огляду на зазначене, єдиним способом повідомлення ПАТ «Центренерго» про настання для Покупця форс-мажорних обставин, було направлення вказаного повідомлення на електронну пошту Продавця.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

З огляду на наведену норму законодавства суд звертає увагу позивача за первісним позовом, що норма ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачає випадок, коли недопоставка відбулась з вини постачальника.

В той же час, як встановлено в ході розгляду спору, недопоставка передплаченої електроенергії відбулась через її невідбір самим позивачем, що виключає в діях відповідача (за первісним позовом) ознак порушення.

В той же час, судом встановлено, що Договір діяв до 31.03.2022 року і після закінчення його дії поставка недовідібраної позивачем електроенергії була неможлива, тому відпали підстави для утримання відповідачем (за первісним позовом) передплачених коштів, на які поставка не відбулась і в подальшому була неможливою.

Таким чином, при всій добросовісності та обачності відповідач мав повернути позивачу невикористані кошти, на які поставка електроенергії не відбулась.

Крім того, фактичні обставини спору свідчать, що станом на момент закінчення дії Договору у позивача була відсутня можливість отримати весь обсяг запланованого електропостачання, про що позивач повідомляв відповідача у можливий спосіб, який дозволяє констатувати факт обізнаності відповідача з обставинами неможливості відбору позивачем запланованих та оплачених обсягів електропостачання в період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року гострої фази збройного нападу та ведення бойових дій на території, на якій здійснює діяльність позивач.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, передплачені кошти в сумі 44 096 098,68 грн., на які не відбувся відбір всього обсягу запланованого електропостачання в період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року, підлягали поверненню позивачу, оскільки з 01.04.2022 року (дати після закінчення дії Договору) у відповідача відпали правові підстави для утримання таких коштів.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання не залежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 року у справі № 712/5856/15-ц та ін.).

З урахуванням наведеного, оскільки спірне зобов`язання відповідача щодо повернення коштів є грошовим, і таке зобов`язання порушене відповідачем, позивач має право на застосування наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з повернення передплачених коштів, на які поставка електроенергії не відбулась, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача за період з 01.04.2022 року по 28.07.2022 року 3% річних, що становить суму 431 296,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 041 890,16 грн.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини та норми законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача 431 296,09 грн. 3% річних та 4 041 890,16 грн. інфляційних втрати в розмірі правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Таким чином, за насліками розгляду первісного позову суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд зазначає, що дійсно мав місце недовідбір запланованих обсягів електроенергії відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом). Однак, такий недовідбір стався внаслідок обставин непереборної сили.

Зокрема, відповідач за зустрічним позовом надав обґрунтовані пояснення, що наслідком військової агресії російської федерації проти України та введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану, стало, зокрема, відмова покупців - контрагентів ТОВ «Електротрейдінг Груп», яке здійснює трейдерську діяльність, від придбання законтрактованих обсягів електричної енергії, а також неможливість організації належної діяльності самого товариства, місцезнаходженням якого є місто Київ, яке відповідно до рішення Головнокомандуючого Збройних Сил України віднесено до території, на якій велись бойові дії.

Також листом Департаменту муніціпальної безпеки Київської міської державної адміністрації від 11.08.2022 року за №079-2680 підтверджується ведення протягом березня-квітня 2022 року на території міста Києва бойових дій, що в сукупності з загальновідомим фактом збройної агресії з 24.02.2022 року, який також підтверджений Торгово-промисловою палатою України, свідчить про дію обставин непереборної сили, особливо у спіорний період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року - гострої фази збройного нападу та невизначеності, що звільняє відповідача за зустрічним позовом від відповідальності за недовідбір електроенергії.

Також, реалізуючи свої повноваження НКРЕКП прийняла Постанову № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», відповідно до п.п. 16 п.1 якої передбачено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Посилання позивача за зустрічним позовом, що в період з 03.03.2022 року по 31.03.2022 року відповідна норма п.п. 16 п.1 Постанови № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яка містила вказівку на зупинення нарахування штрафних санкцій в період воєнного стану, була відсутня, не приймається судом, оскільки вимогу про стягнення штрафу заявлено у 2023 році, коли така норма діяла.

Крім того, згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог за зустрічним позовом.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, підстави для задоволення вимог за зустрічним позовом відсутні.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» прo стягнення 48 569 284,93 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код ЄДРПОУ 38563752; 08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 42190690; 04116, місто Київ, вул. Старокиївська, будинок 14) 44 096 098,68 грн. попередньої оплати, 431 296,09 грн. 3 % річних, 4 041 890,16 грн. інфляційних втрат та 728 539,27 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» про стягнення 3 674 674,89 грн. штрафних санкцій відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 30.06.2023 року