Рішення № 111918548, 20.06.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2457/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання К.С.Нечепуренко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ АВТОГРУП», Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Святопетрівське

2) ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача - Хитрова Л.В.

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» б/н від 10.11.2022 року (вх. №2139/22 від 28.11.2022 року) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ АВТОГРУП» (далі відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі відповідач 2) про стягнення заборгованості за Договором б/н від 16.02.2022 року у сумі 288943,29 грн., з яких 285511,60 грн. заборгованості за кредитом та 3431,69 грн. заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2457/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2023 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 07.02.2023 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзиви на позов не надали.

Ухвалою суду від 07.02.2023 року підготовче засідання відкладено на 07.03.2023 року.

До суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 24.02.2023 року (вх. №578/23 від 27.02.2023), в якому відповідач 2 проти позову заперечує.

До суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов б/н від 24.02.2023 року (вх. №579/23 від 27.02.2023), в якому відповідач 1 проти позову заперечує.

Протокольною ухвалою суду від 07.03.2023 року судове засідання відкладено на 21.03.2023 року.

До суду від відповідача 2 надійшла заява б/н від 20.03.2023 року (вх. №845/23 від 20.03.2023) про розгляд справи без участі відповідача 2 та його представника.

Ухвалою суду від 21.03.2023 року підготовче засідання відкладено на 11.04.2023 року.

Ухвалою суду від 11.04.2023 року підготовче засідання відкладено на 02.05.2023 року та зобов`язано сторони провести звірку взаєморозрахунків.

До суду від відповідача 2 надійшло клопотання б/н від 24.04.2023 року (вх. №1273/23 від 24.04.2023), яким відповідач 2 повідомляє суд, що з вини позивача провести звірку взаєморозрахунків не вдалося.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 02.05.2023 року (вх. №8471/23 від 02.05.2023) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.05.2023 року підготовче засідання відкладено на 30.05.2023 року.

До суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення б/н від 29.05.2023 року (вх. №1700/23 від 29.05.2023).

До суду від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення б/н від 30.05.2023 року (вх. №1701/23 від 30.05.2023).

Ухвалою суду від 30.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі №911/2457/22 та призначено розгляд справи по суті на 20.06.2023 року.

До суду від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення б/н від 14.06.2023 року (вх. №1875/23 від 14.06.2023).

До суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н, б/д (вх. №12055/23 від 20.06.2023).

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.06.2023 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2023 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 20.06.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «РМ АВТОГРУП» через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заявку про приєднання до Умов та правил надання Банком послуг «КУБ».

Відповідно до вказаної заяви, ТОВ «РМ АВТОГРУП» приєдналося до розділу 3.2.8 «Умов та правил надання банківських послуг» по послузі «Кредит КУБ» (далі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із анкетою-заявкою складають Кредитний договір б/н від 16.02.2022 року (далі Кредитний договір), та взяло на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

Згідно п. 3.2.2.1 Умов, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» (далі - Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Рареrless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Анкети-заяви, розмір кредиту становить 500000,00 грн., строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

Згідно п. 1.4 Аанкети-заяви, у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до п. 1.5 Анкети-заяви, проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 1.6 Анкети-заяви сторони погодили порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу. Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід`ємною частиною Договору.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Як зазначено позивачем, 16.02.2022 року на підставі укладеного Кредитного договору на поточний рахунок відповідача-1 перераховано кредитні кошти у сумі 500000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку відповідача-1.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.2.3.1 Умов, повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Згідно п. 3.2.2.3.2. Умов, за користування послугами клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користуванням у розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими, крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.2.6.2. Умов.

Відповідно до п. 3.2.2.9.1. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.1., 3.2.2.3. Умов договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.2.3.2. Умов.

Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.2.9.2. Умов).

Згідно п. 3.2.2.9.3. Умов, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (пункт 3.2.2.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Відповідно до п. 3.2.2.9.6. Умов, зобов`язання за цим Договором виконуються в такій послідовності; кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.2.2.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.2.10. цього Договору, далі процентів згідно з п.3.2.2.3.4. цього Договору, далі - прострочених процентів згідно з п.3.2.2.3.3. цього Договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.2.9.3. цього Договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з п.п.3.2.2.5.14. цього Договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

Розрахунок нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (п. 3.2.2.9.7. Умов).

Згідно п. 3.2.2.3.1.4. Умов, клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, коштів на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеними в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно із статтями 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. За такої умови Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір: або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (система клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Відповідно до п. 3.2.2.6.2 Умов, при настанні будь-якої з наступних подій: неотримання від клієнта згоди на зміну розміру процентів за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів за кредитом; порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, у т.ч. в разі порушення цільового використання кредиту; порушення господарським судом справи про банкрутство клієнта або про визнання недійсними установчих документів клієнта, або про скасування державної реєстрації клієнта; ухвалення власником або компетентним органом рішення про ліквідацію клієнта; смерті клієнта; порушення кримінального провадження щодо клієнта; встановлення такими, що не відповідають дійсності, відомостей, що містяться в пункті 3.2.2.5.11 Умов; відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє клієнта; наявності судових рішень, що вступили в силу, про стягнення грошових коштів з поточного рахунку клієнта, наявності арешту на поточних рахунках, що належать клієнту, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит не буде повернутий вчасно; закриття поточного рахунку клієнта, Банк на свій розсуд має право: а) змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. Водночас згідно статей 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали у зазначену в повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом; б) розірвати договір у судовому порядку. За такої умови в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; в) відповідно до статті 651 ЦК України, статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. Водночас в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Згідно додатку №1 до Кредитного договору вбачається, що щомісячна сума кредиту складала 41666,67 грн., кількість платежів: 12. З першого по шостий місяці користування кредитом розмір щомісячних процентів складав 8000,00 грн., за інші місці - 7000,00 грн.

Як зазначив позивач, відповідачем-1 свої зобов`язання за Кредитним договором від 16.02.2022 року виконував неналежним чином, у зв`язку із чим за ним станом на 09.11.2022 року виникла заборгованість у сумі 288943,29 грн., з яких: 285511,60 грн. - заборгованість за кредитом, 3431,69 грн. - заборгованість за відсотками.

Заперечуючи проти позову відповідач-1 у відзиві зазначив, що 27.02.2022 з метою підтримки позичальників, на офіційній веб-сторінці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розміщено публічну оферту про дію кредитних канікул з 01.03.2022 року по 01.06.2022 року, згідно якої зазначено, що за продуктами «Кредитний ліміт на рахунок», «Овердрафт» (бланковий), Кредитний ліміт «Підприємницький» обов`язкові платежі (внески, %, комісії) та «обнулення тіла» кредитів переносяться на 1 червня, прострочення не формуватиметься. За кредитами «КУБ без застави», «Інвестиційний кредит», «КУБ заставний», «Бізнес іпотека», «Кредит на ОС», «Лізинг», «Відновлювана кредитна лінія», «Агросезон» банк переносить всі платежі («тіло», відсотки та комісії) на 01.06.2022, прострочення не формуватиметься. Підтвердженням дії кредитних канікул зі слів відповідача-1 є також те, що позивач не обліковував платежі, які не були сплачені відповідачем-1 в березні-травні 2022 року в категорії «Прострочений платіж». Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу-1 нараховувались і проценти, і комісія одночасно, що не передбачено Кредитним договором, відповідно, всі оплати, здійсненні відповідачем-1, зараховано в погашення неправомірно нарахованих процентів та комісій. На думку відповідача-1, позивач, в порушення умов дії кредитних канікул, продовжив нараховувати комісію, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, в результаті чого відповідачу-1 нараховано 24000,00 грн. процентів, які банк називає комісіями, та додатково 7136,62 грн. процентів, а оплати, які були спрямовані відповідачем-1 на оплату кредитної заборгованості, спрямовані банком на погашення незаконно нарахованих процентів (комісій) та процентів в загальному розмірі 31136,62 грн. На підтвердження викладеного, відповідачем-1 до відзиву долучено виписки банку та власний контррозрахунок, згідного якого простроченої заборгованості перед банком станом на 09.11.2022 року не існувало. Відповідач-1 також зазначає, що позивач не мав підстав звертатись до суду для стягнення заборгованості достроково, оскільки, для набуття права на дострокове повернення кредиту Банк мав надіслати Клієнту повідомлення про необхідність дострокового повернення кредиту, яке в матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення кодексу, що регулюють позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що сторони чітко погодили суми та строк погашення кредиту і процентів по кредиту, що зафіксовано в Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток 1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 16.02.2022), який є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Згідно умов Кредитного договору та зазначеного Графіку, загальний розмір кредиту становить 500000,00 грн., загальний розмірі процентів 69000,00 грн., які погашаються щомісячно протягом 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, тобто, з 16.03.2022 по 16.02.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він помилково називає в тексті позову проценти за користування кредитом комісією, однак, вказана помилка не впливає на можливість стягнення передбачених законодавством та кредитним договором процентів.

Досліджуючи наданий позивачем розрахунок позову судом встановлено, що загальний розмір нарахованих процентів за період з 16.03.2022 по 16.10.2022 складає 62000,00 грн. Позивачем зараховано здійснені відповідачем-1 оплати в рахунок погашення процентів у загальній сумі 58568,31 грн., що підтверджується банківською випискою з 01.01.2000 по 09.11.2022 (оплати: 19559,71 грн. 06.06.2022, 12440,29 грн. 30.06.2022, 56,71 грн. 17.07.2022, 10000,00 грн. 18.08.2022, 5943,29 грн. 31.08.2022, 7000,00 30.09.2022, 3568,31 грн. 07.11.2022). За розрахунком позивача заборгованість по процентам станом на 09.11.2022 складає 3431,49 грн.

Однак, судом встановлено, що відповідачем-1 здійснено погашення процентів на суму 10431,69 грн. (13.12.2022) та 5000,00 грн. (29.12.2022), що підтверджується заключною випискою АТ КБ «Приватбанк» з 01.02.22 по 09.02.23.

Отже, за підрахунком суду, станом на день винесення рішення у справі відповідачем-1 погашено заборгованість за процентами у сумі 3431,49 грн. та наявна переплата у сумі 12000,20 грн.

Також, згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість за тілом кредиту станом на 09.11.2022 складає 285511,60 грн. Позивачем зараховано здійснені відповідачем-1 оплати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 214488,40 грн., що підтверджується банківською випискою з 01.01.2000 по 09.11.2022 (оплати 180000,00 грн. 29.06.2022, 11578,93 грн. 31.08.2022, 7909,47 грн. 14.09.2022, 15000,00 грн. 04.11.2022).

Однак, судом встановлено, що відповідачем-1 здійснено погашення тіла кредиту на суму 99568,31 грн. (оплати: 39568,31 грн. 13.12.2022, 5000,00 грн. 29.12.2022, 5000,00 грн. 16.02.2023, 50000,00 грн. 13.12.2022), що підтверджується заключною випискою АТ КБ «Приватбанк» з 01.02.22 по 09.02.23 та фільтрованою випискою АТ КБ «Приватбанк» з 01.11.22 по 24.02.23. Отже, за підрахунком суду, залишок заборгованості відповідача-1 за тілом кредиту, на день вирішення спору, складає 185943,29 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення повинні бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.

При цьому, суд звертає увагу, що 99568,31 грн. заборгованості по тілу кредиту та 15431,69 грн. процентів по кредиту погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, а саме: за період з 13.12.2022 по 16.02.2023.

За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач-1 після звернення позивача з даним позовом до суду повністю сплатив 15431,69 грн. в рахунок погашення процентів по кредиту, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в цій частині позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене, наявні у матеріалах справи документи, положення Кредитного договору б/н від 16.02.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 185943,29 грн. заборгованості за кредитом, а провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3431,69 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, та не спростовано позивачем, що 27.02.2022 року з метою підтримки позичальників, на офіційній веб-сторінці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розміщено інформацію про дію кредитних канікул з 01.03.2022 до 01.06.2022, зокрема, зазначено, що «Умови кредитних канікул: за продуктами «Кредитний ліміт на рахунок», «Овердрафт» (бланковий), Кредитний ліміт «Підприємницький» обов`язкові платежі (внески, %, комісії) та «обнулення тіла» кредитів переносяться на 1 червня, прострочення не формуватиметься. За кредитами «КУБ без застави», «Інвестиційний кредит», «КУБ заставний», «Бізнес іпотека», «Кредит на ОС», «Лізинг», «Відновлювана кредитна лінія», «Агросезон» банк переносить всі платежі («тіло», відсотки та комісії) на 01.06.2022, прострочення не формуватиметься.»

Суд звертає увагу відповідача-1, що під кредитними канікулами слід розуміти тимчасову відстрочку від сплати платежів за кредитом (основної суми кредиту та/або відсотків за користування таким кредитом), яка надається кредитором позичальнику з власної ініціативи, зі збереженням зобов`язань щодо їх погашення в майбутньому, а прострочення по кредиту в період дії кредитних канікул не формується. Отже, кредитні канікули це відтермінування виконання основного зобов`язання за кредитним договором, які віднесені до виключної компетенції банків. При цьому, чинним законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, з 01.06.2022 року відповідач-1 зобов`язаний виконувати умови Кредитного договору відповідно до Графіку платежів, в тому числі, з урахуванням несплачених щомісячних платежів за період з 01.03.2022 по 01.06.2022.

Посилання відповідача-1 на незаконне нарахування позивачем процентів за кредитом у сумі 24000,00 грн. є необґрунтованими, оскільки, зазначена сума є сумою процентів за 3 місяці (8000,00 грн.) за період з 16.03.2022 по 16.05.2022, сплата яких, згідно запроваджених кредитних канікул, була перенесена на 01.06.2022 року.

Посилання ж відповідача-1 на незаконне нарахування позивачем процентів у сумі 7136,62 грн. є необґрунтованими, оскільки, позивачем не заявлено позовних вимог про стягнення зазначеної суми, а згідно здійсненого судом розрахунку така сума не врахована у розрахунок заборгованості та була скоригована позивачем шляхом зарахування здійснених відповідачем оплат.

Відповідачем-1 не доведено, що оплати, які були спрямовані ним на оплату кредитної заборгованості, були спрямовані банком на погашення нарахованих процентів (комісій) та процентів в загальному розмірі 31136,62 грн.

Щодо посилань відповідача-1 на відсутність у позивача підстав для стягнення заборгованості за Кредитним договором достроково суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в п.3.2.2.6.2 Умов сторони узгодили, що зокрема, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту Банк на свій розсуд може змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надіслання повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц зазначено, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №521/21255/13-ц зазначено, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому, він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, суд зазначає, що звернувшись з позовом про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами, позивач реалізував своє право кредитора на дострокове повернення всієї суми кредиту та здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання кредитного зобов`язання.

Щодо заперечень відповідача-1 стосовно того, що позивачем згідно розрахунку нараховувались і проценти і комісія одночасно в той час, як Кредитним договором такого не передбачено, суд звертає увагу відповідача-1 на наступне.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, зазначено, що, оскільки, поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку кредитування) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку кредитування) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд звертає увагу, що виходячи із умов Кредитного договору, які регулюють зміст, підстави та порядок нарахування процентів за користування кредитом, проценти є платежем, що здійснюється протягом строку дії надання кредиту за кредитним договором, та не є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання за цією угодою.

Водночас, порядок та період нарахування такого платежу за Кредитним договором як комісія за управління кредитом аналогічні порядку та періоду нарахування відсотків за користування кредитом (кредитними коштами). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 911/1774/15.

При цьому, помилкове зазначення позивачем в тексті позову та розрахунку заборгованості процентів за користування кредитом комісією не впливає на можливість стягнення передбачених законодавством та кредитним договором процентів.

Крім того, суд зазначає, що умовами Кредитного договору, зокрема, п. 1.5 та п. 1.7 заяви, передбачено проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлені за домовленістю сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості. Проте, вказані проценти позивачем до стягнення у даній справі не заявлялись.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не позбавлений можливості нараховувати передбачені Кредитним договором проценти за користування кредитом за період з 16.03.2022 по 16.10.2022 у загальному розмірі 62000,00 грн.

Стосовно укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №РОК1645008371699 від 16.02.2022 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.02.2022 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №РОК1645008371699 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки зазначеною фізичною особою перед кредитором за виконання ТОВ «РМ АВТОГРУП» зобов`язань за угодами приєднання до: розділу 3.2.2. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі угода-1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.2.3.2 угоди-1 - перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця, - 1,4 % від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.2.3.3. угоди-1 - 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 500000,00 грн.

Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 у розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (абз. 2 п. 1.1.1. договору поруки).

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються його, на момент укладання цього договору. У господарському або цивільному суді відсутні заяви кредиторів про визнання поручителя банкрутом. У випадку смерті або банкрутства боржника за угодою-1 та/або заміни боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання угоди-1 за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, у зв`язку з чим, поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за угодою-1 у розмірі та порядку, визначеному умовами угоди-1. При цьому будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.

Поручитель з умовами угоди-1 ознайомлений (п. 1.3. договору поруки).

Згідно з пунктом 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою-1, цей правочин припиняє свою дію (п. 4.1. договору поруки).

Заперечуючи проти позову в цій частині відповідач-2 у відзиві зазначив, що з Договору поруки не вбачається, яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою. Оскільки, аналіз змісту Договору поруки не дозволяє встановити дійсний зміст основного зобов`язання забезпеченого порукою, то у даній справі підлягає застосуванню тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). За таких обставин, твердження Позивача про те, що Договір поруки від 16.02.2022 року №POR1645008371699 укладений саме в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, матеріалами справи не підтверджуються. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , відсутня об`єктивна можливість зі змісту вказаного правочину встановити, які саме первинні зобов`язання забезпечені цією порукою.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом із тим, оскільки, порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II книги 5 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №922/2913/18 та від 12.03.2020 року у справі №902/447/19.

Судом встановлено, що предмет договору поруки визначено як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «РМ АВТОГРУП» зобов`язань за договорами приєднання до угоди-1, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки, з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких обставин, твердження позивача про те, що договір поруки від 16.02.2022 року №РОК1645008371699 укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором б/н від 16.02.2022, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити зі змісту вказаного правочину, які саме первинні зобов`язання забезпечені цією порукою.

Отже, умови укладеного між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 договору поруки від 16.02.2022 року №РОК1645008371699 у сукупності з відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання згоди вказаної фізичної особи на забезпечення виконання зобов`язань саме за Кредитним договором б/н від 16.02.2022 року спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплатити заборгованість за вказаним Кредитним договором.

Відтак, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати, які саме зобов`язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги до відповідача-1 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1 в повному обсязі, оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, а погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом відбулось після відкриття провадження у справі. Судові витрати позивача в частині необґрунтованих позовних вимог до відповідача-2 покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 130, 191, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ АВТОГРУП» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ АВТОГРУП» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Київська, буд. 36, код ЄДРПОУ 41702049) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 185943 (сто вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок три) грн. заборгованості за кредитним договором та 4334 (чотири тисячі триста тридцять чотири) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами у сумі 3431,69 грн. закрити.

4. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.06.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць