Ухвала суду № 111901330, 30.06.2023, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

30 червня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/894/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши

заяву про забезпечення позову від 26.06.2023

Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД», вул. Мельникова, буд.81-А, офіс 426, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 40326255,

ел. пошта: prs@sk.ua

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС»,

вул. Зарічна, 3А, смт. Варва, Чернігівська область, 14600, ідентифікаційний код 38402284,

ел. пошта: dispetcher@ist.com.ua

про зупинення дії наказу та зобовяз"ання державного реєстратора привести у відповідність відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» про визнання недійсним та скасування наказу, яким покладено виконання обов`язків генерального директора ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» на ОСОБА_1 .

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 26.06.2023, у якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- зупинити дію наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС», яким покладено виконання обов`язків Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» на ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.11.2005 Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві);

- зобов`язати визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкти держаної реєстрації, зокрема, державних реєстраторів, привести у відповідність відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» (місцезнаходження: 14600, вул. Зарічна, ЗА, смт. Варна, Чернігівська область, Україна, код ЄДРПОУ 38402284) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом визначення члена Дирекції ОСОБА_2 особою, повноважною тимчасово виконувати обов`язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» (місцезнаходження: 14600, вул. Зарічна, ЗА, смт. Варна, Чернігівська область, Україна, код ЄДРПОУ 38402284).

Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду та може призвести до негативних наслідків для Товариства, а відтак і для його учасника. На думку заявника, ОСОБА_1 не є уповноваженою особою на виконання повноважень генерального директора Товариства у той час як наказ, яким покладено виконання обов`язків генерального директора Товариства на нього є протиправним та таким, що видано з перевищенням Статутної компетенції. Відповідно до Статуту ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» його виконавчим органом є Дирекція, яка здійснює керівництво поточною (оперативною) діяльністю Товариства в межах своєї компетенції, визначеної Статутом та рішенням Загальних зборів. Дирекція Товариства складається із Генерального директора та Фінансового директора. Всі члени Дирекції обираються Загальними заборами Товариства. Було сформовано Дирекцію у складі: Генерального директора Синенка В.С. та Фінансового директора ОСОБА_2 . Статутом визначено, що у разі відсутності генерального директора, його повноваження можуть тимчасово передаватись одному із членів Дирекції на підставі наказу про тимчасове виконання обов`язків. Водночас, з повідомлення ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» № 11/04-02 від 11.04.2023 ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» стало відомо про те, що ОСОБА_1 , нібито, тимчасово виконує обов`язки Генерального директора Товариства. При цьому, ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» наголошує, що ОСОБА_1 не є членом Дирекції Товариства, а Загальними зборами Товариства не приймались будь-які рішення щодо надання повноважень на управління ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» вказаній особі. Відтак, на думку заявника, існує цілком обґрунтований ризик того, що внаслідок дій ОСОБА_1 , на підставі наказу, правомірність якого ставиться позивачем під сумнів, Товариству може бути заподіяно шкоди та/або інших негативних майнових наслідків, що безумовно впливає на майновий інтерес, за захистом його Позивач звернувся до суду.

Крім того, заявник зазначає, що позбавлений можливості оперативно та у встановлений Статутом та чинним законодавством спосіб відсторонити від виконання повноважень ОСОБА_1 у той час, як останній може безконтрольно діяти від імені Товариства. Зі справи № 731/174/23 вбачається, що генеральний директор Товариства ОСОБА_3 бажає звільнитись з ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС», що виключає підстави стверджувати про його тимчасову відсутність на роботі, а відповідно і тимчасовий характер виконання повноважень Генерального директора Товариства ОСОБА_1 . На думку заявника, додатковим заходом забезпечення позову, який дозволить забезпечити ефективний захист порушених прав позивача у справі та упередить негативні майнові наслідки, є приведення у відповідність зі Статутом відомостей у ЄДР шляхом визначення члена дирекції ОСОБА_2 особою, повноважною тимчасово виконувати обов`язки керівника ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС».

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Одночасно з наведеним слід зазначити, що приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою конкретній дій. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення особою дій без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Заявником суду не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відповідних ризиків майнових та інших втрат до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд виходить з того та зазначає, що саме лише посилання в заяві на те, що діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 . Товариству може бути заподіяно збитків, що може вплинути на його прибутковість, та як наслідок, на розмір отриманих учасником Товариства дивідентів чи іншим чином вплинути на учасника, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі N 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі N 923/876/16, від 03.12.2019 у справі N 904/10956/16).

Зазначене може бути використане судом при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а саме в тій мірі та обсязі, щоб застосовані заходи не були прямим втручанням у внутрішню та господарську діяльність юридичної особи, з огляду на що, є необхідною перевірка доцільності обраних позивачем способів забезпечення позову та їх співвідношення до заявлених позовних вимог, а також відповідності приписам процесуального закону.

З огляду на викладене вище, суд здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності вимог щодо забезпечення позову, адекватності заходу до забезпечення позову, що застосовується судом; співмірності заявлених вимог з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду; необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, інших учасників процесу; стосовно того, чи не будуть порушені у зв`язку із вжиттям запропонованих заявником заходів забезпечення позову права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу (зокрема в частині забезпечення позову шляхом зобов`язання державного реєстратора (без конкретизації якого саме) привести у відповідність відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» шляхом внесення відомостей до ЄДР щодо визначення члена дирекції ОСОБА_2 особою, повноваженою тимчасово виконувати обов`язки керівника ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС»); наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; відсутності наданих до заяви відомостей чи доказів про наявність спроб (факту) вчинення дій ОСОБА_1 від імені Товариства, заподіяння шкоди; а також приймаючи до уваги те, що доводи заявника щодо порушення вимог чинного законодавства України мають оціночний характер та підлягають з`ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» від 26.06.2023 про забезпечення позову.

Оскільки заявник у своїй заяві від 26.06.2023 вказує, що ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу, яким покладено виконання обов`язків генерального директора на ОСОБА_1 (та не зазначає про вимоги до державного реєстратора ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань), у суду відсутні правові підстави для задоволення п. 2.2 прохальної частини заяви про забезпечення від 26.06.2023 про зобов`язання державного реєстратора (без конкретизації якого саме) привести у відповідність відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» шляхом внесення відомостей до ЄДР щодо визначення члена дирекції ОСОБА_2 особою, повноваженою тимчасово виконувати обов`язки керівника ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» до вирішення спору по суті.

Крім того, суд звертає увагу, що до заяви про забезпечення позову не додано спірний наказ, дію якого просить зупинити заявник, не зазначеного його реквізити: дату, номер. Натомість, ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» звернулося до суду з клопотанням про витребування доказів у ТОВ «Іст Агро Сервіс», зокрема, належним чином засвідченої копії наказу генерального директора ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» ОСОБА_3 або іншої особи, на підставі якого виконання обов`язків (повноважень) генерального директора ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» було тимчасово покладено на ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» від 26.06.2023 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки визначені ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 30.06.2023.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua