Рішення № 111900466, 12.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2023Справа № 910/14485/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Державної податкової служби України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг"

2) Головне управління ДПС у Черкаській області

3) Головне управління ДПС в Івано-Франківській області

про стягнення 1 028 406,62 грн

За участі представників учасників справ:

від позивача Бернацька О.В.

від відповідача Бонка Р.М.

від третьої оосби-1 не з`явився

від третьої оосби-2 Зінник К.Г.

від третьої оосби-3 Конопада С.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) про стягнення 1 028 406,62 грн (729 888,04 грн основного боргу, 96 281,02 грн пені, 19 280,03 грн трьох процентів річних, 182 957,53 грн інфляційних).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено вартість отриманого природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14485/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 30.01.2023.

17.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Крім того, 17.01.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального провадження.

30.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 30.01.2023 суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив проведення підготовчого засідання на 13.02.2023.

13.02.2023 від відповідача надійшли заперечення, додаткові пояснення, заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 06.03.2023.

Ухвалою суду від 06.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 20.03.2023.

17.03.2023 позивачем подані пояснення, в яких останній просить суд залучити до участі у справі як третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг".

Ухвалою суду від 20.03.2023 судом залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг", встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, а також відкладено підготовче засідання на 10.04.2023.

03.04.2023 від відповідача надійшло клопотання про залучення у справі співвідповідачів та заміну неналежного відповідача у справі.

У вказаному клопотанні відповідач просить суд залучити до участі у справі як співвідповідачів ГУ ДПС України в Черкаській області та ГУ ДПС у Івано-Франківській області та замінити Державну податкову службу України як неналежного відповідача.

10.04.2023 від третьої особи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкладено підготовче засідання на 27.04.2023; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області (третя особа-2) та Головне управлінням ДПС в Івано-Франківській області (третя особа-3); а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

20.04.2023 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення залученим третім особам заяв по суті.

Ухвалою суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2023.

01.05.2023 від третьої особи-2 (ГУ ДПС у Черкаській області) надійшли письмові пояснення.

05.05.2023 від третьої особи-3 (ГУ ДПС у Івано-Франківській області) надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 15.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 08.06.2023.

Ухвалою суду від 08.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.06.2023.

09.06.2023 від третьої особи-1 (ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг») надійшли письмові пояснення.

Крім того, 09.06.2023 від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 12.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 позивачу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 917-р від 20.07.2020 позивача визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції на момент виникнення спірний правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні - постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 і від 9 грудня 2020 року № 1236» з метою забезпечення безперервності постачання природного газу постачальником "останньої надії" зобов`язано акціонерне товариство "Магістральні газопроводи України", товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

Крім того, п. 2 вказаної постанови визначено зобов`язання Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити укладення до 1 грудня 2021 року договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії".

Згідно з п. 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України щодо визначення термінів зазначено, що розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету

Відповідач у даній справі згідно з вказаною нормою Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

Згідно з п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем

Відповідно до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу оператори газорозподільних систем оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити, зокрема: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфелю постачальника «останньої надії» підтверджується: листом оператора ГТС (ТОВ «Оператора Газорозподільної Сиситеми України») від 05.07.2022 за № ТОВВИХ-22-7030 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS0001705AX00M; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10); відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживачів з особистого кабінету позивача у даній справі, долученими до позовної заяви.

При цьому споживачем за ЕІС-кодом 56XS0001705AX00M в інформаційній платформі зареєстрований саме відповідач у даній справі.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що відповідачем у період жовтня-грудня 2021 року спожито природний газ на загальну суму 968 979,76 грн. При цьому за спожитий природний газ відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 239 091,72 грн, у зв`язку з чим заборгованість останнього становить 729 888,04 грн (968 979,76 - 239 091,72).

В обґрунтування підстав позову зазначено, що постачання природного газу структурним підрозділам відповідача в Черкаській та Івано-Франківській областях здійснювалось позивачем на підставі типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Стосовно вказаних доводів позивача суд зазначає наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015, затверджено умови типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі типовий договір), згідно з якими:

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником «останньої надії» (далі - Постачальник).

Відповідно до умов п.п. 1.2 та 1.3 типового договору Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України. Цей Договір є договором приєднання.

При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 1.3 типового договору).

Згідно з п. 1.4 типового договору, ЕІС-код - персональний код ідентифікації Споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача; споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Відповідно до п. 2.1 типового договору за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно з Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3 типового договору).

Згідно з п. 3.1 типового договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Як визначено п. 4.1 типового договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2 типового договору).

Відповідно до п.п. 4.3-4.5 типового договору постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як визначено пп. 6 п. 5.1 типового договору споживач має право: вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії Постачальника, що порушують права Споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.

Згідно з п. 5.2 типового договору споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору; протягом 5 робочих днів повідомляти Постачальника про всі зміни персоніфікованих даних.

Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ (пп. 1 п. 6.1 типового договору).

Відповідно до п. 8.2 типового договору постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі, зокрема, порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі.

Як затверджено п. 11.1 типового договору, Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.

Відповідно до п. 11.3 типового договору протягом строку дії Договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Як вказується позивачем та підтверджується актами приймання-передачі за листопад грудень 2021 року, а також листом ТОВ «Оператор Газотранспортної Системи України» від 05.07.2022 № ТОВВИХ-22-7030 щодо споживача за ЕІС-кодом 56XS0001705AX00M, позивачем поставлено споживачу за вказаним ЕІС-кодом в період з 29.10.2021 по 05.12.2021 природний газ загальним обсягом 46 656,85 куб. м. на загальну суму 968 979,76 грн. При цьому за спожитий природний газ відокремленим підрозділом ГУ ДПС в Івано-Франківській області здійснено часткову оплату в розмірі 239 091,72 грн.

Таким чином, позивач вказує на наявну заборгованість відповідача в розмірі 729 888,04 грн (968 979,76 - 239 091,72).

Крім того, судом встановлено, що 09.08.2022 позивач звертався до відповідача з вимогами № 119/.3-11211-2022 та № 119/.3-11225-2022 від 09.08.2022, в яких вимагав сплатити наявну заборгованість в розмірі 729 888,04 грн, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 09.08.2022.

Вказані вимоги, як вбачається з даних трекінгу поштового відправлення № 0505091141161, отримані відповідачем 12.08.2022, проте, як вказується позивачем, відповідачем заборгованість не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір у даній справі, вирішуючи обґрунтованість вимог позивача та заперечень відповідача та третіх осіб-1-2, суд виходив з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів оплати заборгованості або оскарження дій позивача як постачальника «останньої надії» до регулятора або до суду.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що він не є належним відповідачем у даній справі, а такими відповідачами мають бути Головне управління ДПС у Черкаській області та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, оскільки саме ними здійснювалось споживання природного газу, а також на те, що у останніх були наявні договори, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (третьою особою-1), отже, позивач не міг бути постачальником останньої надії.

Щодо заперечень відповідача про укладення його відокремленими підрозділами договорів судом встановлено наступне.

ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» укладені договори, а саме з Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 08-1398/21-БО-Т та з Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС в Черкаській області № 22-1016/21-БО-Т.

Водночас, згідно з інформацією, наданою ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», споживача Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з датою початку постачання з 05.12.2021, а споживача Державну податкову службу України в особі ГУ ДПС в Черкаській області зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з датою початку постачання з 06.12.2021 (Чекасигаз ЕІС-код 56XS0001705AX00M).

Водночас, позивачем у даній справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.11.2021 по 05.12.2021, тобто до того періоду, коли треті особи були зареєстровані за постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

У зв`язку знаведеним вказані заперечення відповідача не беруться судом до уваги під час вирішення даної справи.

Стосовно заперечень відповідача щодо того, що він є неналежним відповідачем у даній справі, суд зазначає про наступне.

Як визначено п. 37 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Крім того, згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код.

Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.

Проте, як встановлено судом під час розгляду даної справи, споживання природного газу здійснено за ЕІС-кодом споживача 56XS0001705AX00M, яким відповідно до інформаційної платформи є відповідач у даній справі Державна податкова служба України, а не відокремлені підрозділи останньої в Івано-Франківській та Черкаській областях, також відповідачем та третіми особами-1-2 не надано доказів того, що споживання природного газу здійснювалось за точками комерційного обліку відокремлених підрозділів відповідача.

Також судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що саме його структурні підрозділи в Івано-Франківській та Черкаській областях мають бути відповідачами у справі з посиланням на численну практику Верховного Суду щодо правонаступництва останніх як центральних органів виконавчої влади з огляду на те, що у зазначених відповідачем постановах Верховного Суду наведено правові позиції, що відокремленні підрозділи виконують повноваження та функції територіальних органів ДПС, проте у даній справі спірні правовідносини виникла на підставі договірних відносин, врегульованих, у свою чергу, нормами законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів, а саме: покладення на позивача спеціальних обов`язків постачальника «останньої надії» та споживання відокремленими підрозділами відповідача з ресурсів позивача природного газу, облік якого (природного газу) здійснено за ЕІС-кодом відповідача як споживачем природного газу.

Крім того, суд зазначає, що у цивільних відносинах купівлі-продажу відокремлені підрозділи юридичної особи можуть виступати лише від імені такої особи.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми основного боргу, суд зазначає, що нарахування вартості природного газу здійснено позивачем з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015 в редакції постанови № 1102 від 25.10.2021.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення відповідача 729 888,04 грн суми основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 19 280,03 грн 3% річних, та 182 957,53 грн втрат від інфляції, нарахованих за період з 01.01.2022 по 30.11.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно, а відтак є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 96 281,02 грн, нерахованої за період з 01.01.2022 по 30.06.2022.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.5 типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно та з дотримання норм законодавства України, а відтак вимога про стягнення пені в розмірі 96 281,02 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв`язку з чим задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, враховуючи задоволення позову підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 15 426,10 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 40121452) 729 888,04 грн (сімсот двадцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн 04 коп.) основного боргу, 96 281,02 грн (дев`яносто шість тисяч двісті вісімдесят одну грн 02 коп.) пені, 19 280,03 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят грн 03 коп.) 3% річних, 182 957,53 грн (сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім грн 53 коп.) інфляційних втрат, а також 15 426,10 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять шість грн 10 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 29.06.2023.

Суддя О.Г. Удалова