Рішення № 111900430, 19.06.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/200/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306

ел. пошта: mail@knh.com.ua

до відповідача: Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради

вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300

про стягнення заборгованості в сумі 2 379 778 грн 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Зоряна Романівна;

від відповідача: представник не з`явився

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 2 379 778 грн 94 коп., з яких: 1 859 060 грн 74 коп. - основна заборгованість за отримані в листопаді - грудні 2021 року послуги з централізованого водовідведення в частині очищення стічних вод згідно з укладеним договором №А2021100674 від 08.07.2021, 55 561 грн 31 коп. - 3% річних, 465 156 грн 89 коп. - інфляційні втрати.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 03.04.2023; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

03.04.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов №179 від 28.03.2023 (вх.№5095/23) та електронною поштою, підписане КЕП, клопотання (вх.№5056/23) про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю директора, який є єдиним представником підприємства.

В підготовчому засіданні 03.04.2023 суд задовольнив клопотання відповідача та протокольно відклав підготовче засідання на 03.05.2023.

За результатами підготовчого засідання 03.05.2023 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

Після судового засідання 03.05.2023 до суду електронною поштою, підписане КЕП, від відповідача надійшло клопотання (вх.№6761/23) про зменшення штрафних санкцій, примірник якого надійшов до суду поштою 05.05.2023 (вх.№5375/23).

24.05.2023 до суду електронною поштою, підписане КЕП, від відповідача надійшло клопотання (вх.№7875/23) про приєднання до матеріалів справи копії платіжного доручення про оплату послуг з очистки господарсько-побутових стоків за грудень 2021 року №2638 від 24.05.2023 на суму 435 861 грн 50 коп.

В судовому засіданні 24.05.2023 суд заслухав вступне слово сторін, з`ясував обставин справи, дослідив докази та перед судовими дебатами оголосив перерву до 19.06.2023, про що представники сторін повідомлені під розписку.

19.06.2023 до суду електронною поштою, не підписане КЕП, від відповідача надійшло клопотання (вх.№7116/23) про зупинення провадження у справі №909/200/23 до вирішення справи №909/573/22 у Верховному суді у складі Касаційного господарського суду, оригінал якого надійшов до суду поштою 21.06.2023 (вх.№9225/23) та клопотання, підписане КЕП, (вх.№9055/23) про відкладення розгляд справи у зв`язку з перебуванням директора підприємства у відпустці.

В судовому засіданні 19.06.2023 суд залишив без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки зазначене клопотання не містило КЕП, відповідно не є офіційним документом; відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на підставі п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України, про що постановив протокольні ухвали.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача: позовні вимоги мотивовано невиконанням умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з очищення господарсько - побутових стічних вод в частині оплати за надані позивачем послуги у листопаді - грудні 2021 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано три відсотки річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача: відповідач позовні вимоги визнав частково в частині наданих позивачем послуг за очищення господарсько - побутових стічних вод. Вимоги, які визнані відповідачем сплачено ним в т.ч і під час розгляду справи.

Щодо решти позовних вимог зазначив, що предметом договору є безпосередньо очищення господарсько - побутових стічних вод згідно ліцензії - лише в частині централізованого водовідведення, а не об`єм усіх стічних вод, що попутно транспортуються на очисні споруди через особливості системи міської каналізації, які відповідач ні виправити, ні на які вплинути не може. Відповідач зазначив, що законодавцем розмежовано стічні води на господарсько - побутові і виробничого походження та стічні води поверхневого походження (стічна вода, яка утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів та ін.), що вказує на можливість їх виділення в окремі категорії у тому числі і при узгодженні істотних умов предмета договору. На думку відповідача, позивач, всупереч умов п. 1.1 договору прийняв за листопад-грудень 2021 року, окрім реалізованих КП "Калуська енергетична компанія" господарсько-побутових стічних вод, додатково об`єм стічних вод, куди входять дренажно-колекторні, дощово-талі та інші стічні води, які не використовуються в господарській діяльності комунального підприємства та не потребують очистки. Відтак, відповідач не має змоги оплачувати за послуги очищення господарсько-побутових стічних вод згідно актів надання послуг позивача, оскільки умовами п. 1.1 договору, окрім очищення господарсько-побутових відходів в частині централізованого водовідведення, - очищення інших видів стічних вод - не передбачено. Окрім того, оплата споживачами комунальних платежів згідно встановленого органом місцевого самоврядування тарифом є єдиним джерелом доходу КП "Калуська енергетична Компанія", а нарахування ТОВ "Карпатнафтохім" сплати коштів за непередбачені договором очищення усіх стічних вод у сукупності без законодавчо-договірного розмежування, яке саме і зазначалося КП "Калуська енергетична компанія" у зауваженнях до актів від 30.11.2021 та від 31.12.2021 - призведе до непередбачуваних значних позапланових видатків, які не входять до структури тарифу на централізоване водовідведення та порушення фінансової роботи підприємства, зокрема в частині утримання та обслуговування основних фондів підприємства та виплати заробітної плати працівникам за що передбачено законом певні види відповідальності (цивільної, адміністративної, господарської, кримінальної).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.07.2021 між Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (виконавець, позивач) укладено договір №А2021100674 про надання послуг з очищення господарсько -побутових стічних вод (а.с. 4-10).

Згідно з п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику послуги з очищення господарсько-побутових стічних вод (централізоване водовідведення №178 від 28.03.2014 (переоформлено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2015 №2542), надалі за текстом - послуги. Код послуги згідно з ДКПП 37.00. На умовах даного договору замовник оплачує послуги, що будуть надані виконавцем в межах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, орієнтовний обсяг надання послуг (додаток №2 до договору) в період з 01.07.2021 по 31.12.2021 складає 2313,487 тис. куб. м.

Звітним періодом для надання послуг є календарний місяць (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна на послуги (за 1000 м. куб.) встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування, та на момент укладення договору складає 2560 грн без ПДВ (3072 грн з ПДВ).

Договірна вартість (додаток №1 до договору), виходячи з орієнтовного обсягу надання послуг, визначеного п. 1.2 договору, становить - 5 922 526 грн 72 коп. без ПДВ, 1 184 505 грн 34 коп. ПДВ, 7 107 032 грн 06 коп. з ПДВ (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, остаточна вартість послуг за результатами виконання договору, визначається з врахуванням фактичного обсягу наданих замовнику послуг, відображених в щомісячних актах про надання послуг.

Згідно з п. 3.2 договору, фактичний обсяг наданих послуг, що підлягає оплаті, оформляється двостороннім актом про надання послуг датою не пізніше останнього дня звітного періоду та підписується сторонами до 3-го числа місяця, наступного за звітним. Акти про надання послуг оформляє виконавець і передає на підпис замовнику.

У випадку не підписання та/або необґрунтованої відмови замовника від підписання акту надання послуг виконавець, згідно з показниками приладів обліку (або розрахунку), складає та односторонньо підписує акт надання послуг, який є підставою для оплати замовником наданих послуг (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що фактичний обсяг надання послуг, що підлягає оплаті, оформляється двостороннім актом про надання послуг датою не пізніше останнього дня звітного періоду та підписується сторонами до 3-го числа місяця, наступного за звітним. Акти про надання послуг оформляє виконавець і передає на підпис замовнику.

Згідно з п. 3.4 договору, оплата послуг замовником здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за звітним, за фактично надані послуги в звітному місяці на підставі двостороннього акту про надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця. Оплата послуг проводиться замовником з вказуванням у призначені платежу назви послуги, звітного періоду її надання та номеру даного договору.

У п. 4.2 договору сторони передбачили обов`язки замовника, в т.ч. вчасно проводити розрахунки за надання послуг.

Відповідно до підпункту 4.3.8 договору, додаткова оплата за очищення стоків з понад нормованими забрудненнями проводиться замовником до 25-го числа місяця наступного за звітним, на підставі двостороннього акту на додаткову оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця. У випадку не підписання та/або необґрунтованої відмови замовника від підписання акту на додаткову оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, виконавець складає та в односторонньо підписує акт на додаткову оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, який є підставою для оплати замовником наданих послуг.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків згідно з п. 3.4 договору, та/або несвоєчасне проведення додаткової оплати за очищення стічних вод згідно з п. 4.3.8 договору замовник сплачує виконавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 9.1 договору, сторони погодили, що такий набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань за ним.

Сторони прийшли до згоди, що у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.07.2021 (п. 9.2 договору).

Додатками до договору є: договірна вартість надання послуг (додаток №1); орієнтовний обсяг надання послуг на період з 01.07.2021 по 31.12.2021 (додаток №2); показники гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (додаток №3); акт розмежування балансової приналежності і експлуатаційної відповідальності мереж водовідведення між цехом НіОПСВ ТОВ "Карпатнафтохім" і КП "Калуська енергетична компанія" (додаток № 4).

Відповідно до додатку №1 до договору, договірна вартість надання послуг за послуги очищення господарсько-побутових стічних вод (централізоване водовідведення) складає: кількість 2313,487 куб.м.; ціна за 1000 куб.м. без ПДВ: 2560 грн; загальна вартість без ПДВ - 5 922 526 грн 72 коп., загальна вартість з ПДВ - 7 107 032 грн 06 коп. (а.с. 9).

У додатку №2 сторони визначили помісячно орієнтовний обсяг послуг з очищення господарсько-побутових стічних вод (централізоване водовідведення) в періоді липень - грудень 2021 року (куб.м.): липень 2021 - 449,751; серпень 2021 - 356,204; вересень 2021 - 369,678; жовтень 2021 - 439,037; листопад 2021 - 360,250; грудень 2021 - 338,567 (а.с. 9 на звороті).

Рішенням Калуської міської ради №230 від 23.10.2018 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ТОВ "Карпатнафтохім", для відповідача встановлено тариф на централізоване водовідведення для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення - 2,56 грн/м.куб. (без ПДВ) (а.с. 15).

На виконання умов договору, позивач протягом листопада-грудня 2021 року надав відповідачу послуги з очищення стічних вод, про що складено акти на надання послуг з очищення стічних вод, а саме: від 30.11.2021 в кількості 309 700 м. куб. на суму 951 398 грн 40 коп. (а.с. 11), від 31.12.2021 в кількості 424 513 м. куб. на суму 1 304 103 грн 94 коп. (а.с. 13).

Акти підписані у двосторонньому порядку та містять зауваження КП "Калуська енергетична компанія" щодо уточнення найменування послуг та їх кількості (об`єму у м.куб.) (а.с. 12, 14).

У зауваженнях до актів КП "Калуська енергетична компанія" окремо виділено загальну кількість вказаних ТОВ "Карпатнафтохім" в актах прийнятих стічних вод на очищення (об`єм у м.куб.) на: атмосферні (колекторно-дренажні води міської зливової каналізації) (об`єм у м.куб.) та господарсько-побутові стічні води (реалізація централізованого водовідведення КП "Калуська енергетична компанія") (об`єм у м.куб.).

Відповідно до платіжної інструкції №249 від 21.02.2022 КП "Калуська енергетична компанія" сплатила на рахунок ТОВ "Карпатнафтохім" плату за послуги з очищення стоків згідно договору №А2021100674 від 08.07.2021 та акту за листопад 2021 року 396 441 грн 60 коп. заборгованості (а.с. 76).

Під час розгляду справи відповідач сплатив 435 861 грн 50 коп., про що свідчить копія платіжної інструкції №2638 від 24.05.2023 з призначенням платежу "плата за послуги з очистки господарсько-побутових стоків згідно договору №А2021100674 від 08.07.2021 та акту за грудень 2021 року (а.с. 104).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2022 у справі №909/573/22, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2023, у задоволенні позову Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про визнання неправомірними дій щодо необґрунтованого нарахування оплати за очищення господарсько-побутових стічних вод, зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг відмовлено.

У вказаному рішенні, суд серед іншого встановив, що згідно з укладеним договором №А2021100674 від 08.07.2021 та положеннями законодавства, що регулюють надання послуг централізованого водовідведення, ТОВ "Карпатнафтохім" зобов`язаний здійснити очищення всіх стічних вод, які надійшли на його очисні споруди від КП "Калуська енергетична компанія", незалежно від походження цих вод, а КП "Калуська енергетична компанія" зобов`язане оплатити послуги з очищення таких стічних вод, обсяг яких визначається згідно з розділом 3 договору.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ч. 1 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами ч. 2 ст. 20 ГК України передбачено, зокрема, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як визначено у ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених судом обставин між сторонами укладено договір №А2021100674 від 08.07.2021, на виконання умов якого у листопаді 2021 року позивач надав відповідачу послуги з очищення стічних вод в кількості 309 700 м. куб. на суму 951 398 грн 40 коп. (акт про надання послуг від 30.11.2021), а у грудні 2021 року - в кількості 424 513 м. куб. на суму 1304103 грн 94 коп. (акт про надання послуг від 31.12.2021). Всього на суму 2255502 грн 34 копійки.

Відповідно до п. 3.4 договору, оплата послуг замовником здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за звітним, за фактично надані послуги в звітному місяці на підставі двостороннього акту про надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

За надані послуги відповідач 21.02.2022 розрахувався частково у розмірі 396 441 грн 60 коп. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 1859060 грн 74 коп. основної заборгованості.

Під час розгляду справи відповідач перерахував на рахунок позивача ще 435 861 грн 50 коп. заборгованості (платіжна інструкція №2638 від 24.05.2023). Вказаний факт позивачем не заперечується.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 435 861 грн 50 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України належить закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Питання щодо повернення позивачу з державного бюджету України судового збору (6537 грн 92 коп.) не вирішувалося судом у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2022 у справі №909/573/22 про те, що згідно з укладеним між сторонами договором №А2021100674 від 08.07.2021 та положеннями законодавства, що регулюють надання послуг централізованого водовідведення, ТОВ "Карпатнафтохім" зобов`язаний здійснити очищення всіх стічних вод, які надійшли на його очисні споруди від КП "Калуська енергетична компанія", незалежно від походження цих вод, а КП "Калуська енергетична компанія" зобов`язана оплатити послуги з очищення таких стічних вод, обсяг яких визначається згідно з розділом 3 договору, не підлягають доказуванню у цій справі, а відповідно заперечення відповідача з цього приводу судом не приймаються.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідач повинен був оплатити за надані йому у листопаді - грудні 2021 року послуги очищення всіх стічних вод, які надійшли на очисні споруди позивача 2255502 грн 34 коп., за які оплатив частково - 832303 грн 10 коп.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо оплати заборгованості в повному обсязі суду не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1423199 грн 24 коп. основної заборгованості є обґрунтованими та належать до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу:

- 55 561 грн 31 коп. 3% річних (за період з 26.12.2021 по 20.02.2022 на суму 951 398 грн 40 коп., з 21.02.2022 по 02.01.2023 на суму 554 956 грн 80 коп., з 26.12.2021 по 02.01.2023 на суму 1 304 103 грн 94 коп.);

- 465 156 грн 89 коп. інфляційних втрат (за період з січня по лютий 2022 року на суму 951 398 грн 40 коп., з березня по грудень 2022 року на суму 554 956 грн 80 коп., з лютого по грудень 2022 року на суму 1 304 103 грн 94 коп.).

За результатами проведеного судом розрахунку трьох процентів річних за період з 28.12.2021 (25.12.2021 припадає на вихідний день, відповідно строк оплати настав 27.12.2021) по 20.02.2022 на суму 951 398 грн 40 коп., з 21.02.2022 по 02.01.2023 на суму 554956 грн 80 коп., з 26.12.2021 по 02.01.2023 на суму 1 304 103 грн 94 коп.) три відсотки річних за цей період становить 55 326 грн 73 коп.

Інфляційні втрати за перерахунком суду становлять 481 231 грн 89 коп. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 465 156 грн 89 коп.

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає до задоволення, оскільки інфляційна складова боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (неустойкою).

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За наведених обставин у їх сукупності, позов належить до задоволення частково.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 435 861 грн 50 коп. основного боргу закрити.

Стягнути з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, код ЄДРПОУ 36894559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306, код ЄДРПОУ 33129683) 1 943 682 (один мільйон дев`ятсот сорок три тисячі шістсот вісімдесят дві) гривні 86 коп. заборгованості, з яких: 1 423 199 (один мільйон чотириста двадцять три тисячі сто дев`яносто дев`ять) гривень 24 коп. - основної заборгованості, 55 326 (п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять шість) гривень 73 коп. 3% річних, 465 156 (чотириста шістдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 89 коп. інфляційних втрат та 29 155 (двадцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) гривень 24 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2023

Суддя О.В. Рочняк