Ухвала суду № 111895965, 29.06.2023, Оболонський районний суд міста Києва

29.06.2023 Справа № 756/7915/23

Номер справи 756/7915/23

Номер провадження 1-кс/756/1495/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці м. Києва, громадянці України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованій, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимій

поданого в межах кримінального провадження № 12023100050002264 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді 28 червня 2023 року надійшло клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023100050002264 від 26 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 309 КК України.

Прокурор та слідча в судовому засіданні підтримали подане клопотання з підстав та мотивів викладених у ньому, просили його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній належить до категорії тяжкого злочину за яке передбачене покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі. Зазначили, що підозрювана раніше судима, вчинила злочин під час іспитового строку, може переховуватися від суду та слідства, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушеня, просять обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 40 прожиткових мінімумів.

З наведених підстав прокурор наполягала на застосуванні запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперчував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні визнала свою причетність до скоєного кримінального правопорушення. Просила застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому повідомила, що останні пів року не проживає дома, проживала на вулиці, однак може проживати з бабусею. Також сказала, що проходила курс лікування від наркотичної залежності. Пояснила, що розкаюється, просить надати їй шанс.

Виклад обставин та правова кваліфікація

СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12023100050002264 від 26 червня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений час та місці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись поблизу озера «Вербне», за адресою: м. Київ, просп. В. Івасюка, 1 помітила на землі поліетиленовий зіп-пакет, всередині котрого знаходилась кристалічна речовина білого кольору та відразу усвідомила, що вмістом поліетиленового пакету є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). ОСОБА_5 підняла вказаний поліетиленовий пакет та поклала його до правої задньої кишені джинсів, в котрі була одягнена.

Після чого, 26 червня 2023 року о 15.10 год. за адресою: м. Київ, просп. В. Івасюка, 1, ОСОБА_5 зупинена працівниками поліції. На запитання останніх щодо наявності у неї заборонених предметів чи речовин, остання повідомила, що у кишені джинсів, в які остання була одягнута, знаходиться поліетиленовий пакет, всередині якого кристалічна речовина білого кольору, обіг якої заборонено - PVP, яку вона незаконно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту. Як наслідок, на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду яких того ж дня у присутності двох понятих у ОСОБА_5 було вилучено поліетиленовий пакет.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучена у ході затримання та надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, містить особливу небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он). Загальна маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 16,635 г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить особливо великий розмір.

Обґрунтування клопотання

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України, за ознаками незаконного придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту, про що їй повідомлено підозру 27 червня 2023 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12023100050002264.

Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26 червня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100050002264 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину ОСОБА_5 фактично затримано в порядку ст.208 КПК України о 15.10 год 26 червня 2023 року.

27 червня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою підозрюваної про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 3 статті 309 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`ти до восьми років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судима.

Вироком Оболонського районного судуд м. Києва від 01 лютого 2021 року ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеженння волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Крім того, 15 травня 2023 року вироком Оболонського районного судуд м. Києва ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеженння волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Також слідчим суддею встановлено, що рішенням Оболонського районного судуд м. Києва від 05 жовтня 2020 року ОСОБА_5 прозбавлена батьківських прав відносно доньок: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.

Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, що були досліджені в судовому засіданні на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні визнала свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чи скоїти новий злочин враховуючи попередню судимість за аналогічний злочини, можливий вплив на свідків, заявлені ризики заслуговують на увагу.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Втеча підозрюваної ОСОБА_5 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.

Також обґрунтованим є ризик вчинення ОСОБА_5 інше кримінальне правопорушення, що підтверджуює ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Підозрювана не стала на шлях виправлення, а продовжує свою злочинну діяльність, про що свідчить те, що вона уже притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин пов`язаний з незаконним зберіганням та збутом наркотичних засобів, вчинала новий злочин під час випробувалого строку, немає постійного місця роботи, та як повідомила в судовому засіданні проживає на вулиці протягом останніх пів року, також наявність дітей не є для неї стримуючим фактором оскільки вона позбавлена батьківських прав відносно них, що свідчить про ймовірність скоєння нових злочинів та існує необхідність її ізоляції від суспільства.

Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваної, остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки.

За таких обставин, вважаю, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1, 5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, за яким пред`явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваної винуватою у вчиненні цього злочину, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі; раніше судима за вчинення злочину пов`язано з незаконним зберіганням та збутом наркотичних засобів, злочин вчинила в період випробування.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Підозрюваній не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, про який клопотала підозрювана та її захисник в судовому засіданні, оскільки є достатньо підстав вважати, що вона не зможе виконувати покладені на неї судом обов`язки. Відсутня згода власника майна за адресою якого захисник та підозрювана клопотали визначити домашній арешт.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваної у зв`язку із відсутності письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання не встановлено даних про те, що підозрювана не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», у тому числі за станом здоров`я.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваної, обставини кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винною у вчиненні злочину, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність застосування застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107360,00 грн, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків, у випадку її внесення та не буде непомірним тягарем для неї.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчої СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12023100050002264 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання з 15.10 год. 26 червня 2023 року до 24 серпня 2023 року, включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107360,00 грн.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172).

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; утримуватися від спілкування зі свідками; пройти курс лікування від наркотичної залежності; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 29 червня 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1