Ухвала суду № 111893827, 30.06.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3640/20

1-кп/296/98/23

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2023 року.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Амвросіївка, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який на утриманні має сина 2016 року народження, тимчасово не працює, раніше не судимий,

ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «ЕКОСКІЛ», господарська діяльність якого пов`язана з наданням послуг суб`єктам господарської діяльності в розробці технічної документації, пов`язаної з отримання дозвільних документів у сфері екології та охорони навколишнього середовища, на договірній основі з рядом підприємств, діючи на підставі довіреності, подав до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради пакет документів, необхідний для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ряду підприємств, які здійснюють господарську діяльність на території Житомирської області. Через визначений законодавством час, ОСОБА_6 отримав листи з управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА за підписом начальника управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА про відмову у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами вказаним підприємствам з зазначенням переліку недоліків.

В подальшому ОСОБА_6 , після усунення зауважень, подано повторно документи до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради для отримання зазначених дозволів, однак у видачі таких дозволів було знову відмовлено.

30.01.2020 року ОСОБА_6 , з метою консультації спеціаліста з приводу усунення недоліків в оформленні документації, прибув до управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Театральна, 17/20. Перебуваючи у вищевказаному приміщенні, до останнього підійшов незнайомець, який представився ОСОБА_4 - головним спеціалістом відділу регулювання природокористування, біоресурсів та заповідної справи управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА. В ході спілкування останнього з ОСОБА_6 з приводу отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, ОСОБА_4 стало відомо про необхідність ОСОБА_6 в отриманні дозвільних документів, оскільки в протилежному випадку він може понести суттєві матеріальні втрати, пов`язані із несвоєчасним виконанням договірних зобов`язань перед представниками відповідних підприємств.

В цей час та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що видача дозвільної документації, належить до компетенції начальника управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА, а також те, що для отримання вказаних дозволів необхідно просто усунути деякі недоліки, маючи на меті отримати для себе додатковий дохід, усвідомлюючи, що будь-якого впливу на працівників управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА здійснювати не буде, діючи шляхом обману, повідомив ОСОБА_6 про необхідність надання його грошових коштів за допомогу у вирішенні проблем з отриманням необхідних йому дозволів.

Крім того, в ході зустрічі між останніми, ОСОБА_4 було повідомлено, що сума грошових коштів, яку необхідно буде передати, залежатиме від кількості об`єктів та виду документів, які управлінням буде видаватися, після чого надав ОСОБА_6 аркуш паперу з його власними розцінками за нібито позитивне погодження дозвільних документів.

Встановлено, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до положення про управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням голови Житомирської обласної Державної адміністрації №199 від 30.05.2019 року, управління виконує завдання щодо забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього середовища, що включає видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб`єктам господарювання об`єкти яких відносяться до другої та третьої групи; прийняття відповідних рішень щодо анулювання, зупинення дії, переоформлення наданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, видачу їх дублікатів.

У свою чергу, ОСОБА_6 , вважаючи, що ОСОБА_4 дійсно вживатиме заходів, спрямованих на сприяння йому у видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, погодився на пропозицію ОСОБА_4 надати йому грошові кошти.

В подальшому, доводячи свій злочинний умисел до кінця, 07.02.2020 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_4 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась поблизу кав`ярні «Кактус», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 12, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, озвучив суму, яку ОСОБА_6 необхідно надати у розмірі 15 000 гривень.

В подальшому ОСОБА_4 , в ході проведення особистих зустрічей та телефонних розмов з ОСОБА_6 , в період часу з 10.02.2020 року по 20.02.2020 року неодноразово підтвердив дійсність своїх намірів та наголосив про необхідність надання йому грошових коштів у сумі 15 000 грн. за допомогу у вирішенні проблем з отриманням необхідних йому дозволів.

Зокрема, 20.02.2020 року ОСОБА_6 , діючи згідно попередніх вказівок ОСОБА_4 , надав ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_4 , грошові кошти у сумі 15000 гривень для передачі йому.

Однак, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ніяк не могли дійти згоди щодо місця та часу зустрічі, зважаючи на зайнятість ОСОБА_4 по іншим справам.

20.02.2020 року ОСОБА_7 віддав ОСОБА_6 назад грошові кошти у сумі 15000 гривень, без узгодження таких дій з ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

На підставі викладеного ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України.

29 червня 2023 року стороною захисту було подане клопотання про закриття даного кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор не заперечувала проти закриття даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України за вказаною підставою.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши обвинуваченого, захисника, прокурора приходить до наступного.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, яке здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України, яке відноситься, відповідно до ст. 12 ч. 2 КК України, до кримінального проступку, за який йому може бути призначено покарання не більше, ніж 3 роки обмеження волі.

Пунктом 2 частини 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки.

При цьому суд зазначає, що ст. 49 КК України, визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину: протягом цих строків особа не вчинила нового тяжкого або особливо тяжкого злочину; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

При цьому суд враховує, що застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин, тобто застосування норм матеріального кримінального права можливо лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону.

Обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення у відповідності до ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку у відповідності до ч. 3 ст. 285 КПК України, і відповідно й обрання тої чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.

При цьому частиною 4 статті 286 КПК визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Зазначені вище нормативні положення спрямовані на реалізацію вимог закріпленої в ч. 6 ст. 22 КПК України засади змагальності сторін, згідно з якою суд, залишаючись об`єктивним і неупередженим, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а також закріпленої в ч. 1 ст. 26 КІІК України засади диспозитивності, за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З огляду на п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, у матеріалах досудового розслідування та судового слухання відсутні відомості щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від правосуддя та вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Злочин, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 а саме за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України, був вчинений у період з 30.01.2020 по 20.02.2020 року.

Таким чином, на час розгляду судом клопотання сторони захисту про закриття даного кримінального провадження відповідно до ст. 49 КК України минуло більше 3 років з дня вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, при цьому матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.

Також суд бере до уваги постанову колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2018 року за № 346/883/15-к, де зазначено наступне: «У ст.49 КК визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не переривався в зв`язку із ухиленням обвинуваченого від правосуддя).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України таким, що підлягає закриттю в зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, після вчинення даного кримінального правопорушення до кримінальної відповідальності більше не притягувався, від слідства та суду не ухилявся, з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло більше, ніж 3 роки.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284 ч.2 п. 1, 285 ч.1 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Амвросіївка, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який на утриманні має сина 2016 року народження, тимчасово не працює, раніше не судимий, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України закрити.

Запобіжний захід у вигляді застави після набрання вироком законної сили - скасувати.

Гроші в сумі 14714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 00 коп., які були сплачені 28 лютого 2020 року ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ) та які знаходяться на спеціальному рахунку № UА678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м.Житомир - повернути заставодавцю.

Речові докази: магнітні носії інформації - зберігати в матеріалах кримінального провадження, ноутбук марки Аser, серійний номер NXGSTEU01975103B793400, інв. №10140009, який вилучено 26.02.2020 в ході проведення огляду місця події в приміщенні кабінету №216 б управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА, що за адресою: м.Житомир, вул. Театральна, 17/20 повернути власнику за належністю, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 04.03.2020 року.

Процесуальні витрати на суму 2512 грн. 16 коп. за проведення судової експертизи віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 7 днів з наступного дня після її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1