Ухвала суду № 111887044, 29.06.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/11948/21

Провадження № 1-кп/229/242/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка режимі відеоконференції із Державною установою «Львівська установа виконання покарань (№19)» та з використанням власних технічних засобів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анна Анінського району Воронезької області рф, росіянина, без громадянства, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 11.03.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.1, ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 01.09.2015 року по відбуттю строку покарання; 11.10.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч. 3, ст.185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 29.06.2018 року звільненого з установи по відбуттю строку покарання з урахуванням ст. 153 КВК України; 09.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, без реєстрації, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судовомузасіданні прокурорподав клопотанняпро продовженнястроку триманняпід вартоюобвинуваченого,в якомузазначив,що застосованийстосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний західкореспондується зхарактером суспільногоінтересу,тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставамиі метоюзапобіжного заходу,оскільки ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихта заяке можебути призначенопокарання увигляді позбавленняволі настрок 8років.Стан здоров`яобвинуваченого ОСОБА_4 не перешкоджаєперебуванню умісці позбавленняволі. Окрімнаявного обґрунтованогообвинувачення,застосований запобіжнийзахід відповідаєхарактеру татяжкості вчиненого,а встановленіухвалою судуризики,а самеможливість переховуваннявід суду,незаконний впливна потерпілогоі свідківу цьомуж кримінальномупровадженні,в томучислі тих,яких натеперішній часще недопитано усудовому засіданні,вчинення іншогозлочину,є дійснимита триваючимиі вонивиключають,на данийчас,можливість змінизапобіжного заходущодо обвинуваченогона більшм`який.Неможливість застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виглядіособистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, а саме осіб на утриманні, офіційно не працевлаштований, є підстави вважати, що обвинувачений зможе знову переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, а крім того зможе здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни показів, даних під час досудового розслідування, оскільки вони є його знайомими. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв`язку викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він схильний до надмірного вживання спиртними напоями, прояву агресії, особисто не має власного житла, у зв`язку з чим це не дає впевненості щодо належної поведінки ОСОБА_4 в побуті та дотримування вимог зазначеного запобіжного заходу, офіційно не працевлаштований, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, не виключаєтьсяможливість щообвинувачений ОСОБА_4 можепереховуватися віншій області,в іншихмістах,перейти натимчасово окупованітериторії Донецькоїобласті НЗФтак названої«ДНР таЛНР»,тим самимпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду.Неможливість застосуваннязапобіжного заходудо обвинуваченого ОСОБА_4 у виглядізастави, відповідно доч.4ст.183КПК України, обумовлена тим, що зазначений злочин пов`язаний із застосуванням насильства щодо особи, тому підстав для визначення розміру застави не має. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді особистої поруки пов`язана з відсутністю надходження до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходили звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Таким чином застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 одного з будь-яких більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, у зв`язку з чим не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою з викладених у ньому підстав.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, підтримала клопотання свого підзахисного та заперечувала проти клопотання прокурора, зазначивши, що прокурором ризики не доведені, заявлені голослівно та не підтверджені доказами. Обвинувачений не буде переховуватися. Тяжкість покарання не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою. Обвинувачений хоче довести свою позицію, а саме, що саме на нього було скоєно напад. У ОСОБА_4 є знайомий у якого він може жити у АДРЕСА_2 . Тому просить змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засідання підтримав свого захисника.

Встановлено,що ухвалою Дружківськогоміського судуДонецької областівід 10.05.2023року відносно,обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжено строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюна шістдесятднів тобтодо 08.07.2023року включно.

Згідно вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на те, що обвинувачений не має реєстрації, відсутнє на праві власності нерухоме майно. Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави підтверджується тим, що не доведено, що обвинувачений має таку матеріальну можливість та відсутні належні докази щодо можливості та згоди будь-якої особи внести відповідні кошти.

У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.

Вказане свідчить про наявність ризиків,передбаченихст.177 Кримінального процесуального кодексу України,у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 27 серпня 2023 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою та вручення обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: