Вирок № 11188568, 01.09.2010, Новоодеський районний суд Миколаївської області

Справа №1-160/2010р.

В И Р О К

Іменем України

01 вересня 2010 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Андреєвій Ю.В.

з участю: прокурора Тірона С.О.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малоє Роздельнянського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою(8 класів), за спеціальністю водія, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, військовозобовязаного, проживаючого в без реєстрації по АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 з 26 квітня 2010 року прибув в с. Гурївку Новоодеського району Миколаївської області, до своїх рідних, де перебував у них в гостях, проживаючи в будинку свого брата ОСОБА_3, по АДРЕСА_2.

30 травня 2010 року, близько 04 години, точного часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою скоєння розбійного нападу, заздалегідь до вчинення цієї дії, виготовив маску з капюшону камуфляжної куртки свого брата, яку таємно взяв з його будинку та взяв із будинку брата ніж.

Далі, реалізуючи поставлену мету, ОСОБА_2, в той же день, 30.05.2010 року, близько 04 години ранку, взявши приготовлену маску і ніж, проник через незамкнені двері до будинку ОСОБА_1, що розташований по АДРЕСА_3.

Перебуваючи в будинку ОСОБА_1, ОСОБА_2 надів на голову і обличчя приготовлену маску та почав обходити кімнати будинку.

В одній із кімнат будинку, ОСОБА_2 знайшов господаря будинку - ОСОБА_1 і приставивши до шиї останнього заздалегідь приготовлений ніж, таким чином застосовуючи фізичне насильство, почав вимагати у нього гроші, погрожуючи при цьому застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоровя потерпілого, яке ОСОБА_1 сприймав як реальне.

Потерпілий ОСОБА_1 скориставшись моментом, зумів звільнитись від приставленого до шиї ножа, вчинив опір ОСОБА_2, внаслідок чого ОСОБА_2 вимушений був покинути місце скоєння злочину і в подальшому зник з місця свого тимчасового проживання.

Потерпілому ОСОБА_1 діями ОСОБА_2, в звязку з застосуванням ножа, були спричиненні, в шийно-підборідній області, легкі тілесні пошкодження у вигляді саден.

Цивільний позов потерпілим по справі не заявлений.

Дослідив в судовому засіданні всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в інкримінованому йому в провину злочині. Цей висновок суду підтверджується сукупністю наступних доказів.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_2, в судовому засіданні повністю визнав себе винним у скоєні інкримінованого йому в провину злочинні, передбаченого ст.187 ч.3 КК України.

По суті предявленого обвинувачення ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно заздалегідь зробив маску з капюшона куртки свого брата і взяв з будинку ніж, після чого проник в помешкання потерпілого ОСОБА_1, але не з корисливою метою - викрадення грошей, а щоб налякати онука потерпілого, з яким у нього напередодні виник конфлікт.

Підсудний визнав в суді, що дійсно, перебуваючи в пяному стані, будучи одягнений в маску, застосував наявний у нього ніж, приставивши його до шиї потерпілого, в будинку останнього, куди проник через незаперті двері, але зазначив, що відразу ж як зрозумів, що перед ним не онук потерпілого, вибачився і залишив будинок ОСОБА_1

Залишаючи будинок потерпілого, на шляху свого руху викинув ніж та светр, в якому був одягнутий, пояснивши свої дії тим, що був схвильований і розчарованим скоєним.

Вину свою визнає, заявляючи, що усвідомив те, що накоїв, просить вибачення у потерпілого і просить суд не позбавляти його волі, застосувавши покарання менше ніж передбачено санкцією статті обвинувачення.

Крім визнання підсудним своєї вини та його показань про обставини скоєня злочину, не дивлячись на те, що він заперечує наявність корисливого наміру скоєння розбійного нападу, вина ОСОБА_2, в інкримінованому йому в провину злочині повністю доведена в судовому засіданні дослідженими доказами і підтверджується показаннями потерпілого, показаннями свідків, протоколами слідчих дій, документами справи.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1 спростував свідчення підсудного ОСОБА_2, зазначивши, що підсудний проник вночі до його будинку, в масці і застосував фізичне насильство, а саме приставив йому до шиї ножа, натискаючи ножем у шию, спричиняючи біль, вимагав грошей.

Також потерпілий пояснив, що скориставшись моментом, він звільнився від нападника, відштовхнувши його від себе, почав захищатися від нього ковдрою, в той час коли той розмахував ножем і намагався завдати йому удару. Після цього підсудний залишив його будинок, вибіг з нього і втік.

Потерпілий заявив, що з будинку у нього підсудний нічого не викрав.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснили, що були понятими при виявлені та вилучені працівниками міліції светра підсудного. Пояснили, що підсудний впізнав свого светра і пояснив при них, що цей светр він викинув, після того, як скоїв напад на потерпілого.

Також вина підсудного доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та документами справи, а саме:

- заявою потерпілого ОСОБА_1 про скоєний по відношенню до нього злочин (а.с.3),

- протоколом огляду місця пригоди і фото таблицею до нього (а.с.6-12). Під час проведення цієї слідчої дії на місці скоєння злочину були виявлені залишені підсудним речі - сумка з пляшкою з-під води, рукавички, які підсудний визнав як свої в судовому засіданні,

- протоколом огляду предметів одягу, в якому був підсудний в момент скоєння злочину (а.с.13),

- письмовою заявою підсудного про скоєний ним злочин (а.с.23),

- протоколом затримання (а.с. 30-33), протоколами допиту підозрюваного (а.с.36), протоколами допиту обвинуваченого (а.с.63, 105, 110), протоколом В.О.О.П. з метою перевірки показань підсудного (а.с.44-54), при складані яких підсудний визнавав свою провину, показував і розповідав про обставини скоєння цього злочину,

- з постанов суду від 03.06.2010 року та від 10.06.2010 року (а.с.69,87) вбачається, що підсудний визнавав факт скоєння ним розбійного нападу на потерпілого в суді, при вирішенні питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,

- з протоколу огляду місця події (а.с. 39) вбачається факт виявлення светра підсудного, який він викинув після скоєння злочину, звільняючись від речей, за якими його можна було впізнати.

- Протоколом виїмки ножа, за допомогою якого підсудний скоїв злочин (а.с.80), протоколом впізнання цього ножа потерпілим (а.с.81) і наявність якого не заперечує підсудний. Згідно висновку криміналістичної експертизи(а.с.98-99), виявлений ніж, як знаряддя злочину, не являється холодною зброєю;

- Висновком СМЕ №1696/1174-10 від 19.07.2010 року підтверджено показання потерпілого про застосування підсудним до нього фізичного насильства і ножа. Зазначено, що у потерпілого виявлені тілесні пошкодження у вигляді ссадин в шийно-підборідній області, які виникли від дії тупого з тупо загостреним краєм предмета, яким міг бути кінчик ножа, не виключено в строк і при обставинах на які вказує потерпілий. Дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Вина підсудного також доводиться речовими доказами(а.с. 102), протоколами огляду речових доказів (а.с.101) та іншими протоколами слідчих дій, документами кримінальної справи.

Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються як між собою так і з показаннями підсудного в тій частині, де він визнає факт скоєння нападу на потерпілого, в будинку останнього із застосуванням маски і ножа, так і з показаннями потерпілого щодо фактичних обставин скоєння цього злочину та узгоджуються із всіма іншими фактичними обставинами справи, що були встановленні в ході досудового та судового слідства.

Тому, проаналізувавши та оцінивши всі дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що доводи підсудного про те, що він не мав корисливої мети при здійснені нападу на помешкання потерпілого являються безпідставними, такими, що не підтверджуються доказами, а навпаки спростовуються показами потерпілого, з яких вбачається, що підсудний вимагав у нього гроші при здійснені нападу.

Подальші дії підсудного ОСОБА_2, після скоєння ним нападу на помешкання потерпілого, свідчать про те, що він намагався уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, але не дивлячись на це, був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ст. 187 ч.3 КК України.

Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази суд, не виходячи за межі предявленого обвинувачення, приходить до висновку, що кваліфікація злочинних дій підсудного є правильною і відповідно кваліфікує його дії за ст.187 ч.3 КК України, так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій), поєднаний з проникненням в житло.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що скоєний ним злочин відносяться до категорії тяжких.

Як обставину, що обтяжує покарання підсудного, суд враховує те, що він скоїв цей злочин в стані алкогольного спяніння.

Як обставини, що помякшують покарання підсудного, суд враховує те, що він визнав свою вину в інкримінованому йому в провину злочині, щиро кається в скоєному, попросив вибачення у потерпілого.

Разом з тим, наявність цих обставин, що помякшують покарання підсудному, з урахуванням ступеня суспільної небезпеки і тяжкості скоєного ним злочину і особи обвинуваченого, який, як свідчать обставини справи, не визнав повністю своєї вини, не дають підстав суду застосувати ст.69 КК України, на застосуванні якої просить підсудний, так як відсутня сукупність кількох обставин , що помякшують покарання підсудного.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він не одружений, не працюючий, раніше не судимий, характеризується за місцем проживання, як позитивно, так і негативно, своїх дітей на утриманні не має.

Майна, яке підлягає опису, арешту і конфіскації не має.(а.с.92).

Також при визначенні виду і міри покарання, суд враховує вік, стан здоров`я, матеріальний та сімейний стан підсудного, думку потерпілого щодо призначення покарання підсудному.

За таких вищевказаних обставин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, суд вважає що йому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням всіх обставин справи, обставин, що помякшують покарання підсудного, його особи і позитивних характеристик, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді позбавлення волі слід визначити в межах мінімальної межі санкції статті обвинувачення.

Також, у відповідності зі ст.93 КПК України, з підсудного підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 278 грн.64 коп. за проведення криміналістичної експертизи.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши йому в строк відбування покарання, весь час перебування під вартою, з моменту затримання, тобто з 31 травня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь УДК в Миколаївській області в особі НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області р/р 35229001000016 ОУ НБУ МФО 826013 код 25574110 278 гривень 64 копійки судових витрат за проведення криміналістичної експертизи.

Речові докази по справі, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, а саме: пластикову пляшку, дві рукавички, ніж знищити. Чорний светр, футболку, штани та камуфляжну куртку повернути власнику ОСОБА_2.

Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону силу залишити без зміни у вигляді взяття під варту з утриманням в СІЗО м. Миколаєва.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції.

Головуючий: