Рішення № 111880690, 29.06.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2023 року м. Рівне№460/11273/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доАнтонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доАнтонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у розгляді заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства та зобов`язання відповідача розглянути заявупро надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства від 20 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 10.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з позовною заявою, вимоги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 20.12.2021 звернувся до органу місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства. Зазначає, що вказана заява розглядалась на сесії сільської ради проте рішення прийнято не було, у зв`язку з тим що не набрало достатньої кількості голосів. Звертає увагу, що на момент подання адміністративного позову, відповідачем не прийнято рішення за наслідками розгляду вказаної заяви. Наведене вважає протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, що суперечить вимогам чинного законодавства. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив до суду, в якому вказав, що позивачем було подано декілька заяв за період 2021-2022 років. Зазначає, що після надходження заяви ОСОБА_1 від 20.12.2021, було розроблено проект рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та внесено на розгляд 14 чергової сесії 8 скликання Антонівської сільської ради. Рішення не було прийнято у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів. Також вказану заяву розглянуто 17.05.2023 на черговій 28 сесії Антонівської сільської ради та не було прийнято рішення у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів. Зазначає, що позивачу було доведено до відома про рішення Великоцепцевицької сільської ради від 11 жовтня 2015 року №1454 Про визначення земельних ділянок для виділення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції на території сільської ради, яким регламентовано межі (масив ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та площу (0,30 га), яка може бути виділена для ведення особистого селянського господарства учасникам антитерористичної операції, сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції. У 2022 році заява ОСОБА_1 , як і будь-які питання про надання земельних ділянок у приватну власність на засіданнях сесій Антонівської сільської ради не розглядалися, адже за період дії воєнного стану законодавство, яке регулює земельні відносини, змінювалося неодноразово. Зауважує, що Антонівська сільська рада приймала рішення у спосіб передбачений чинним законодавством з дотриманням встановленої законом процедури і форми прийняття рішеннь, а відтак орган місцевого самоврядування не допускав протиправної бездіяльності щодо розгляду заяви позивача від 20.12.2021. За наведеного, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

20.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області з заявою, у якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства.

Листом від 04.01.2022 за №19/02-24/22 орган місцевого самоврядування повідомив позивача про те, що заяву від 20.12.2021 вх.№305 було розглянуто на засіданні 14 сесії 8 скликання Антонівської сільської ради, яке відбулося 23.12.2021. Рішення не було прийнято у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів (необхідно за - 12 голосів, а проголосувало 10). Проект рішення додається.

Проєкт рішення від 23.12.2021 Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність наявний у матеріалах справи.

Відповідно до Витягу з протоколу №25 від 23.12.2021 відкритого поіменного голосування лічильної комісії чотирнадцятої сесії Антонівської сільської ради восьмого скликання, по порядку денному Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, результати голосування рішення не прийнято: голосували: за - 10, проти - 0, утримались - 7, участі у голосуванні не приймали - 6; загальний склад ради - 22 депутатів та сільський голова, всього зареєстровано - 16 депутатів та сільський голова.

Не погоджуючись з бездіяльністю органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За змістом статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 Земельного кодексу України, до яких належать, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

В силу вимог п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Стаття 81 Земельного кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом ч.1-3, 5 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений у ст.118 Земельного кодексу України.

Частиною шостою наведеної норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України).

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Правовий статус Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області визначається Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР).

Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

За приписами п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 статті 47 Закону №280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч.4 ст.47 Закону №280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ч.1-3 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

При цьому, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме:

-невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

-невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

-невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України.

Зазначену правову позицію сформульовано в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, а також підтримано у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №812/1313/18.

Суд зазначає, що визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання.

У відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що закон встановлює конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язує відповідний орган місцевого самоврядування прийняти за наслідками розгляду такого клопотання одне з двох рішень: про надання дозволу на розроблення документації або про відмову у його наданні.

При цьому суд зауважує, що дія положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України призупинена не була, так само як і не було змінено порядку та строку розгляду клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою.

Як встановлено судом, позивач 20.12.2021 звернувся до відповідача з клопотанням (заявою) про надання йому дозвілу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства.

Проте, таку заяву позивача було розглянуто на засіданні 14 сесії 8 скликання Антонівської сільської ради, яке відбулося 23.12.2021, а рішення не було прийнято у зв`язку з не набранням достатньої кількості голосів.

У відзиві на позовну заяву, відповідач вказав про те, що заяву позивача від 20.12.2021 розглянуто 17.05.2023 на черговій 28 сесії Антонівської сільської ради. Рішення не було прийнято у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів. Долучено Витяг з протоколу №10 від 17.05.2023 відкритого поіменного голосування лічильної комісії двадцять восьмої сесії Антонівської сільської ради восьмого скликання, зі змісту якого слідує, що рішення не прийнято. За результатами голосування по рішенню Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 : за - 0, проти - 3, утримались - 11, відсутні - 9.

У встановлений статтею 118 Земельного кодексу України строк заява від 20.12.2021 органом місцевого самоврядування не розглянута по суті.

У матеріалах справи відсутнє рішення Антонівської сільської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою чи про відмову у наданні такого дозволу.

Відсутність рішення відповідача про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою чи про відмову у його наданні свідчить про те, що клопотання позивача не було розглянуте відповідно до нормстатті 118 Земельного кодексу України.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи невиконання органом зобов`язань, які необхідно виконати.

Якпротиправну бездіяльність суб`єкта владних повноваженьтреба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не зважаючи на винесення клопотання на розгляд сесії, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради у формі рішення.

Відтак, у спірних правовідносин наявна протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо не розгляду заяви позивача від 20.12.2021 у строк та в спосіб, визначені законом.

Суд повторює, що після введення в Україні воєнного стану зміни до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України не вносилися, а дія положень Кодексу, якими визначається порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, в тому числі надання громадянам дозволу на розроблення документації із землеустрою, не призупинялася.

Відтак, суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що заява ОСОБА_1 у 2022 році не розглядалась так як за період дії воєнного стану неодноразово змінювалося законодавство, яке регулює земельні відносини.

Інші доводи та аргументи, наведені відповідачем, зокрема про подання позивачем декількох заяв за період 2021-2022 та повідомлення його про рішення Великоцепцевицької сільської ради від 11 жовтня 2015 року №1454, судом не оцінюються, позаяк не стосуються предмету спору, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 20.12.2021 та прийняття відповідного рішення

Суд враховує, що в Україні діє воєнний стан, і згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні за визначених підстав в умовах якого допускається тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Одне із таких обмежень встановлено Законом України від 24 березня 2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року яким внесені зміни до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5).

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Суд зауважує, що відповідно до вимог чинного законодавства та згідно з усталеною судовою практикою дозвіл та проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (постанови Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 26.02.2019 у справі № 826/5737/16, від 17.04.2019 у справі № 461/8315/17).

Також суд вважає за необхідне вказати на те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц.

За наведеного, суд зазначає, що обрання судом під час дії воєнного стану способу захисту порушених прав у вигляді зобов`язання відповідача розглянути заявупро надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не суперечитиме Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-XI.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування.

Принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Неприйняття відповідачем жодного рішення за заявою позивача у строк, визначений нормами статті 118 Земельного кодексу України, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим.

За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України Про судовий збір як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства, у порядку та строки, встановлені Земельним кодексом України.

Зобов`язатиАнтонівську сільську раду Вараського району Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства, у порядку та строки встановлені Земельним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 червня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Антонівська сільська рада Вараського району Рівненської області (вул.Богдана Хмельницького, 14, с.Антонівка, Вараський район, Рівненська область,34380, ЄДРПОУ/РНОКПП 04388136)

Суддя Н.В. Друзенко