Ухвала суду № 111880636, 29.06.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

29 червня 2023 року м. Рівне№460/13076/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" доПолтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" звернулося до суду з позовом до Полтавської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000055/2 від 20.03.2023, №UA806020/2023/000057/2 від 20.03.2023, №UA806020/2023/000060/2 від 21.03.2023, №UA806020/2023/000059/2 від 21.03.2023, №UA806020/2023/000065/2 від 18.04.2023, №UA806020/2023/000066/2 від 19.04.2023, №UA806020/2023/000068/2 від 20.04.2023 та №UA806020/2023/000072/2 від 26.04.2023.

Ухвалою суду від 06.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Під час підготовки справи до розгляду по суті, судом виявлено підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Так, за правилами ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Суд зазначає, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.

Водночас статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Так, «особисто здійснювати», означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.

Статтею 44 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи. Згідно з частиною десятою вказаної статті, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

В силу вимог ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, за правилами КАС України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи, або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.

Як свідчить зміст позовної заяви, поданої до суду, остання підписана директором ТОВ "Лайтком Продакшн" Валентином Казаніним. Поряд з цим, позов не містить власноручного підпису ОСОБА_1 , а наявний лише відбиток факсиміле. Ідентичний факсимільний підпис проставлений на всіх додатках до позовної заяви.

Виявлені обставини не дають змоги суду пересвідчитись у наявності волевиявлення директора ТОВ "Лайтком Продакшн" як його уповноваженої особи у поданні даного позову.

Так, суд враховує, що факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Згідно з приписами ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом. Учасники справи повинні демонструвати повагу до суду.

За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява скріплена власноручним підписом повноважного представника. Позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні КАС України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду).

У постанові від 08 лютого 2023 року по справі №160/11874/22 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом, як і не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом в ухвалах від 05.06.2018 у справі №826/811/17, від 26.06.2019 у справі № 620/3858/18, від 22.01.2018 у справі № 922/1902/17, від 26.01.2018 у справі № 922/743/17 та постановах Верховного Суду у справах №5027/805-б/2012 від 24.05.2018, №922/743/17 від 03.05.2018.

Враховуючи те, що позовна заява підписана представником позивача з використанням факсимільного підпису, що не передбачено чинним законодавством, суд вважає її такою, що не підписана уповноваженою на те особою, позаяк вона не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав позивача.

В силу вимог імперативної норми п.2 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без розгляду з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.240 КАС України, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" до Полтавської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу суду складено 29 червня 2023 року.

Суддя Н.С. Гудима