Рішення № 111880093, 28.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24454/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови, та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд ( з урахуванням уточнень від 14.01.2022 року № 2915/22):

- визнати неправомірними дії Головного управління ДФС в Одеській області в частині не зарахування ОСОБА_1 в наказі № 327-о від 08 листопада 2021 року про звільнення до календарної вислуги років (21 рік 10 місяців 20 діб) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці;

-визнати протиправною відмову Головного управління ДФС в Одеській області щодо зарахування ОСОБА_1 в наказі № 327-о від 08 листопада 2021 року про звільнення до календарної вислуги років (21 рік 10 місяців 20 діб) часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі з 01.09.1994 року до 25.06.1999 року один рік навчання за шість місяців;

-зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статей 12, 17 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам Начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх i сімей" до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року y загальній кількості 01 рік 1 місяц 24 доби, та час навчання у цивільному вищому навчальному закладі за період з 01.09.1994 року по 25.06.1999 року у кількості 02 роки 04 місяці 27 днів;

-зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області внести зміни до наказу № 327- о від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з урахуванням до календарної вислуги років часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі за період з 01.09.1994 року по 25.06.1999 року у кількості 02 роки 04 місяці 27 днів та вислугу на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці;

-зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області оформити та направити до Головного управління ПФУ в Одеській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (додаток 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 року. № 3-1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його вислуга років на дату звільнення - 08 листопада 2021 року, становила понад 25 календарних років, що свідчить про те, що він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Неправомірне застосування відповідачем положень законодавства, та відмова у здійсненні перерахунку пенсії, та подання документів до органів ПФУ для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років. З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню, зв`язку з чим останній звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/24454/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12.01.2022 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху відповідно до ч.13 ст.171 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 р. продовжено розгляд справи №420/24454/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови, та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до приписів ч.14 ст.171 КАС України.

Ухвалою суду від 14.02.2022 р. замінено первісного відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області належним відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646 вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року витребувано від Головного управління ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи позивача ОСОБА_1 . Зупинено провадження по справі № 420/24454/21, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

02.05.2023 року до суду від представника відповідача Головного управління ДФС в Одеській області (за вхід. № 13951/23) надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року поновлено провадження у справі №420/24454/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до приписів до ч.1 ст.237 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, у тому числі, копії диплома НОМЕР_1 від 25.06.1999, ОСОБА_1 закінчив Державний економічний університет, отримав повну вищу освіту, за спеціальністю «Фінанси та кредит», здобувши кваліфікацію економіста.

Відповідно до Наказу ДПА в Одеській області № 886-о від 25.10.2000 року позивач ОСОБА_1 з 27.09.2000 року прийнятий на службу в органи податкової міліції, та Наказом ДПА України від 31.10.2000 року № 1076-о йому було присвоєно спеціальне звання «лейтенант податкової міліції».

Відповідно до довідки № 333/05-97-13-07 від 21.08.2020 року, виданої Головним управлінням ДФС в Донецькій області, ОСОБА_1 з 27.02.2020 по 14.07.2020 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Згідно із посвідченням серії УБД від 10.12.2020 року № УБД 030197 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Наказом Головного управління ДФС в Одеській області № 327-О від 08.11.2021 року звільнено з посади, та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за ст.64 п."г" (через скорочення штатів) Постанови № 114 - полковника податкової міліції ОСОБА_1 (M-104227) - начальника третього оперативного відділу Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС в Одеській області Головного управління ДФС в Одеській області 08 листопада 2021 року.

У вказаному Наказі № 327-О від 08.11.2021 року зазначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 21 рік 10 місяців 20 діб, у пільговому обчисленні - 22 роки 07 місяців 26 діб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 26.11.2021 звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області з відповідною заявою щодо здійснення перерахунку вислуги років, та зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 27.02.2020 року до 15.07.2020 року у загальній кількості 01 рік 1 місяц 24 доби, та час навчання 02 роки 04 місяці 27 днів. Внести відповідні зміни щодо вислуги років на дату звільнення до Наказу від 08 листопада 2021 року № 327-О. Підготувати та направити до Головного управління Пенсійного Фонду в Одеській області подання та відповідні документи для призначення мені пенсії за вислугу років.

Листом № 615/К/15-97-07-09 від 02.12.2021 року Головне управління ДФС в Одеській області зазначило, що не має законних підстав для зарахування до вислуги років час навчання у ВНЗ, у зв`язку з тим, що станом на день звільнення, в матеріалах особової справи відсутні відомості щодо присвоєння офіцерського звання після закінчення вищого навчального закладу. У зв`язку з чим, на час звільнення, відсутні законні підстави для зарахування до вислуги років навчання у ВНЗ.

Не погоджуючись з означеною позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій Головного управління ДФС в Одеській області в частині не зарахування ОСОБА_1 в наказі № 327-о від 08 листопада 2021 року про звільнення до календарної вислуги років (21 рік 10 місяців 20 діб) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці; визнання протиправною відмови Головного управління ДФС в Одеській області щодо зарахування ОСОБА_1 в наказі № 327-о від 08 листопада 2021 року про звільнення до календарної вислуги років (21 рік 10 місяців 20 діб) часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі з 01.09.1994 року до 25.06.1999 року один рік навчання за шість місяців; зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статей 12, 17 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам Начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх i сімей" до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року y загальній кількості 01 рік 1 місяц 24 доби, та час навчання у цивільному вищому навчальному закладі за період з 01.09.1994 року по 25.06.1999 року у кількості 02 роки 04 місяці 27 днів; зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області внести зміни до наказу № 327- о від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з урахуванням до календарної вислуги років часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі за період з 01.09.1994 року по 25.06.1999 року у кількості 02 роки 04 місяці 27 днів та вислугу на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці; зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області оформити та направити до Головного управління ПФУ в Одеській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (додаток 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 року. № 3-1, є такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Так, Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.

За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.

Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п. 1 ст. 2 Закону також віднесено і військову службу.

Так, судом встановлено, що згідно із посвідченням серії УБД від 10.12.2020 року № УБД 030197 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Згідно з довідкою № 333/05-97-13-07 від 21.08.2020 року, виданою Головним управлінням ДФС в Донецькій області, підтверджено юридичний факт, а саме те, що ОСОБА_1 з 27.02.2020 по 14.07.2020 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Водночас, згідно з розрахунком стажу період проходження служби, в якому позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, зараховано до загального стажу лише в одинарному розмірі.

При цьому зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії, та за яким законом вона призначається.

Такий правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року в адміністративній справі № 348/347/17 та постанові від 30 липня 2019 року в адміністративній справі № 346/1454/17.

З огляду на вищезазначене, дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 в Наказі № 327-о від 08 листопада 2021 року про звільнення до календарної вислуги років (21 рік 10 місяців 20 діб) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці відповідно є протиправними.

За таких обставин, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоду участі в антитерористичній операції з 27.02.2020 по 14.07.2020 в пільговому обчисленні один місяць служби за три, шляхом зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області внести відповідні зміни до Наказу № 327- о від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії вислугу на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02.2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці,

Відносно зарахування до календарної вислуги років для призначення пенсії періоду навчання ОСОБА_1 у цивільному вищому навчальному закладі за період з 01.09.1994 року по 25.06.1999 року у кількості 02 роки 04 місяці 27 днів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України №2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Пунктом 2 постанови № 393 визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищевказаних норм Закону України № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, можна зробити висновок про те, що законодавець встановив дві підстави для додаткового зарахування до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів податкової міліції часу їхнього навчання в навчальних закладах в межах до п`яти років, із розрахунку - один рік за шість місяців, а саме: 1) навчання у цивільних вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання); 2) навчання у інших навчальних закладах. При цьому необхідною умовою такого зарахування є те, що після закінчення таких навчальних закладів особі присвоєно офіцерське звання, якщо це навчання було до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.

Отже, необхідною умовою для врахування років навчання у цивільному вищому навчальному закладі у вислугу років осіб начальницького складу органів податкової міліції, є те, що за наслідками такого навчання студентам (слухачам, курсантам та ін.) присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Тобто, особа повинна отримати офіцерське (спеціальне) звання саме за результатами навчання, ще до вступу до органів податкової міліції.

Варто зазначити, що законодавець під визначенням «цивільні вищі навчальні заклади» мав на увазі ті навчальні заклади, в яких студенти (слухачі, курсанти та ін.) паралельно проходили військове навчання та отримували військову спеціальність - навчання на військових кафедрах та навчання у закладах зі спеціальним режимом навчання.

Згідно з матеріалами справи, відповідно до Архівної довідки Одеського національного університету від 17.09.2021 року № 01-18/992 позивач ОСОБА_1 з 1994 року навчався в Одеському державному економічному університеті на фінансово-економічному факультеті денної форми навчання за спеціальністю «Фінанси та кредит». 30.06.1999 року позивач отримав Диплом магістра НОМЕР_1 , реєстраційний номер 1210/99 від 25.06.1999 року, та йому присвоєно кваліфікацію «Економіст»

Втім, перше спеціальне звання «лейтенант податкової міліції» позивачу було присвоєно відповідно до Наказу ДПА України від 31.10.2000 року № 1076-о.

При цьому, докази присвоєння ОСОБА_1 офіцерського звання до прийняття на службу в органи податкової міліції, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки після закінчення ОСОБА_1 цивільного вищого навчального закладу йому не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то відповідно таке навчання не може бути зараховано йому до вислуги років.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 1 лютого 2019 року у справі № 809/780/15, від 10 травня 2019 року по справі №823/1330/16, від 22 січня 2020 року по справі № 200/5111/19, від 27 січня 2021 року по справі № 818/848/16, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що період навчання позивача у Одеському державному економічному університеті не може вважатися проходженням служби в органах податкової міліції, оскільки за цей період йому не було присвоєно офіцерського звання, а відтак підстави для зарахування періоду такого навчання до вислуги років, відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області оформити та направити до Головного управління ПФУ в Одеській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (додаток 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 року. № 3-1, суд зазначає наступне.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02 листопада 2006 року «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі Порядок № 3-1).

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Отже, чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок підготувати і направити документи для призначення пенсії.

Між тим, суд зазначає, про передчасність, та відсутність підстав для задоволення вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області оформити та направити до Головного управління ПФУ в Одеській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (додаток 2 Порядку подання та оформлення документів) для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 року № 3-1, оскільки в межах спірних правовідносин відповідачем наразі не здійснено перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , а тому задоволення позову у вказаній частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що апріорі не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок Головного управління ДФС в Одеській області оформити та направити до Головного управління ПФУ в Одеській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років буде можливим лише після набрання законної сили даним судовим рішенням, та за відповідною заявою позивача до уповноваженого структурного підрозділу.

Отже, вказані позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови, та зобов`язання вчинити певні дії, такими, що підлягають частковому задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною відмови, та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління ДФС в Одеській області в частині не зарахування ОСОБА_1 в Наказі № 327-о від 08 листопада 2021 року про звільнення до календарної вислуги років (21 рік 10 місяців 20 діб) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років, та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статей 12, 17 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам Начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх i сімей" до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 27.02. 2020 року по 14.07.2020 року y загальній кількості 01 рік 1 місяць 24 доби.

4. Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області внести зміни до Наказу № 327- о від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії вислугу на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 27.02.2020 року по 14.07.2020 року - один місяць за три місяці.

5. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 28.06.2023 р., з урахуванням знаходження судді Ю.В. Харченко у відпустці, у період часу з 12.05.2023 р. по 06.06.2023 р., а також на лікарняному - з 07.06.2023 р. по 14.06.2023 р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко