Рішення № 111880045, 27.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.06.2023
Номер справи
420/4812/23
Номер документу
111880045
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/4812/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 100 шин + звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН+ , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000665, № UA500020/2022/000666 ; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500020/2022/000272/2 від 16.11.2022; UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, серед іншого, зазначено, що Митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ТОВ 100 шин + також вважає оскаржуване рішення відповідача незаконними, прийнятим без достатніх правових підстав, оскільки ним поданий вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ.

Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 01.05.2023 р. вхід. № ЕС/4058/23), наголошуючи, зокрема, на тому, що оскільки документи надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями № 22 UA 500020019654U2 від 14.11.2022 , № 22UA500020019655U2 від 14.11.2022, містили розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/4812/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 03.04.2023 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року продовжено розгляд справи №420/4812/23, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та картки відмови.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю 100 шин +, в межах повноважень, передбачених статутними документами, здійснює господарську діяльність, у тому числі, зовнішньоекономічну.

26.10.2020 року між ТОВ « 100 ШИН+ » (Покупець) та «QINGDAO UNI-POWER TYRE CO., LTD » , Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SHUNI2020 от 26.10.2020, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини Виробник: «QINGDAO UNI-POWER TYRE CO., LTD » у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту та умови поставки визначаються згідно Інвойс, поставка товару здійснюється партіями. Відповідно до умов договору, на підставі рахунку проформи №21-2802-4BC від 01.09.2022; ТОВ « 100 ШИН +» здійснило попередню оплату за товар, банківський платіжний документ № 32 від 21.09.2022 та банківський платіжний документ № 36 від 20.10.2022. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс №21-2802-4BC від 01.09.2022 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає 388 штук, загальна вартість товару на умовах CFR (Gdansk) становить 71 054,44 Доларів США. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці електронні митні декларації № 22UA500020019654U2 від 14.11.2022 (партія 1) та № 22UA500020019655U1 від 14.11.2022

Митна декларація № 22UA500020019654U2 від 14.11.2022 (партія 1) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: - Пакувальний лист (Packing list) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Коносамент (Bill of lading) № TAOSYL22081094A від 08.09.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 619640 від 08.11.2022; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 22C3702M4848/00397 від 15.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 36 від 20.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №08/11-1 від 08.11.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № Б/Н від 09.11.2022; - Розрахунок ціни (калькуляція) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (з додатками ) №100SHUNI2020 від 26.10.2020; - Договір (контракт) про перевезення № 20221105/8 від 06.11.2022; - Договір (контракт) про перевезення № Б/Н від 11.08.2022; - Специфікація к інвойсу 21-2802 від 01.09.2022; - Копія митної декларації країни відправлення № 431020220000175839 від 04.09.2022.

Також, митна декларація № 22UA500020019655U1 від 14.11.2022 (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: - Пакувальний лист (Packing list) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Коносамент (Bill of lading) № TAOSYL22081094A від 08.09.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 619807 від 08.11.2022; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 22C3702M4848/00397 від 15.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 36 від 20.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 08/11-2 від 08.11.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 09.11.2022; - Розрахунок ціни (калькуляція)№ 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу з додатками №100SHUNI2020 від 26.10.2020; - Договір (контракт) про перевезення №20221105/9 від 06.11.2022; - Договір (контракт) про перевезення №Б/Н від 11.08.2022; 15.) Специфікація к інвойсу № 21-2802 від 01.09.2022; - Копія митної декларації країни відправлення № 431020220000175839 від 04.09.2022.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

15.11.2022 з урахуванням вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи: - Лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» б/н від 15.11.2022; - Переклад митної декларації країни відправлення № 431020220000175839 від 04.09.2022; - Прайс лист від виробника.

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці 16.11.2022 року прийнято рішення про коригування заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю 100 шин + митної вартості товару: - № UA500020/2022/000272/2, - № UA500020/2022/000273/2 , та складено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000665, № UA500020/2022/000666.

Зокрема, у графі 33 спірних Рішень про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 26.10.2020 № 100SH-UNI2020 якість товару відповідає сертифікату якості ЕСЕ, виданому виробником, проте зазначений документ до митного оформлення не надано;

2) відповідно до наданого інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах CFR Gdansk, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті та додатку до нього, комерційному інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність, та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для з`явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000272/2 від 16.11.2022, та № UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року, обставини, котрі слугували підставою для їх винесення, враховуючи доводи, аргументи учасників справи, а також наявні у справі письмові докази в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000272/2 та № UA500020/2022/000273/2від 16.11.2022, та зазначено судом вище, останні обґрунтовані посиланням контролюючого органу, на відсутність в наданих митному органу документах сертифікату якості ЕСЕ.

Між тим, суд погоджується з доводами позивача, що за нормами Митного Кодексу сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість.

Сертифікат якості - це письмовий документ, складений у довільній формі та виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції) (відповідно інформації з Митної енциклопедії, 2013 р.).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 05 березня 2019 року у справі №815/5791/17, та Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №826/17314/15.

Так, Верховний суд в Постанові від 20.03.2018 року у справі №826/17314/15 зазначив: «Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство одночасно з митною декларацією в повному обсязі надало до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України; тоді як Митниця не довела, що подані Товариством документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1). Крім іншого, суди виходили з того, що сертифікат якості товару не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, а тому у позивача взагалі був відсутній обов`язок його надання».

Отже, із вище викладеного слідує, що не надання Продавцем сертифікату може свідчити про не виконання Продавцем умов контракту, в частині надання сертифікату якості ЕСЕ, проте не може свідчити про заниження митної вартості.

Щодо твердження контролюючого органу у Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000272/2 та № UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року відносно того, що відповідно до наданого інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах CFR Gdansk, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Однак, у наданих до митного оформлення документах (контракті та додатку до нього, комерційному інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.

Як з`ясовано судом, умовами поставки партії товару є CFR , про що, серед іншого, зазначено у поданих декларантом до митного оформлення документах .

Умови СFR («COST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ») правил INCOTERRMS, 2010 - означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

В пункті Б3 Обов`язки Покупця розділу СFR «COST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ» (назва порту призначення ) правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов`язком Покупця.

В пункті А3 Обов`язки Продавця розділу СFR «COST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ» (назва порту відвантаження) правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов`язком Продавця.

Суд наголошує, що умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстави стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, відсутні. Аналогічні правові висновки викладно у Постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 825/735/17, 825/2255/16, 825/1016/17, № 420/2850/19.

До того ж, у Листі № б/н від 15.11.2022 позивач ТОВ « 100 ШИН+» повідомив митному органу, що страхування товару не здійснювалось .

Таким чином, судом встановлено, що оскільки відповідно до умов поставки СFR, страхування Товару не є обов`язковим, страхування товару не було здійснено Продавцем, та не здійснювалось Покупцем, а отже, якщо товар за контрактом не страхувався, твердження митного органу про відсутність інформації щодо страхування оцінюваного товару не є грунтовними.

Щодо доводів Одеської митниці, що митним органом отримано митну декларацію країни виробника з перекладом на українську мову (проте згідно п.2.5 Наказу МФУ від 30.05.2012 «правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад»), суд зазначає наступне.

Так, варто зауважити, що у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2020 року у справі №520/10709/18.

Крім того відповідно до ч.1 ст. 254 МК України вимагати переклад українською мовою документів, наданих декларантом разом з митною декларацією, митний орган може лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації

Дана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постановах від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19. від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19).

Між тим, відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не наведено обставини в обґрунтування необхідності надання перекладу декларації країни відправлення, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації

Суд враховує, що позивач надав на вимогу митного органу переклад декларації країн відправлення № 431020220000175839 від 04.09.2022, проте без проставлення особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад, проте означене у жодному разі не змінює числових (вартісних та кількісних) показників перекладеного з китайської на українську мову документу та, як наслідок, не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, що декларантом були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та як наслідок прийняття оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару, позаяк митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Окрім того, суд зазначає, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, не надавши їм відповідної оцінки, а саме: за митною декларацією № 22UA500020019654U2 від 14.11.2022 (партія 1) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: - Пакувальний лист (Packing list) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Коносамент (Bill of lading) № TAOSYL22081094A від 08.09.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 619640 від 08.11.2022; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 22C3702M4848/00397 від 15.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 36 від 20.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №08/11-1 від 08.11.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № Б/Н від 09.11.2022; - Розрахунок ціни (калькуляція) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (з додатками ) №100SHUNI2020 від 26.10.2020; - Договір (контракт) про перевезення № 20221105/8 від 06.11.2022; - Договір (контракт) про перевезення № Б/Н від 11.08.2022; - Специфікація к інвойсу 21-2802 від 01.09.2022; - Копія митної декларації країни відправлення № 431020220000175839 від 04.09.2022.

Митна декларація № 22UA500020019655U1 від 14.11.2022 (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: - Пакувальний лист (Packing list) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Коносамент (Bill of lading) № TAOSYL22081094A від 08.09.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 619807 від 08.11.2022; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 22C3702M4848/00397 від 15.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.09.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 36 від 20.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 08/11-2 від 08.11.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 09.11.2022; - Розрахунок ціни (калькуляція)№ 21-2802-4BC від 01.09.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу з додатками №100SHUNI2020 від 26.10.2020; - Договір (контракт) про перевезення №20221105/9 від 06.11.2022; - Договір (контракт) про перевезення №Б/Н від 11.08.2022; 15.) Специфікація к інвойсу № 21-2802 від 01.09.2022; - Копія митної декларації країни відправлення № 431020220000175839 від 04.09.2022.

При цьому, на думку суду, надані митному органу документи є належними, та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У Постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Між тим, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними, достатніми доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Натомість, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Окрім того, суд зазначає, що посилання митного органу в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС також не може слугувати доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які повністю підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору, та не мають розбіжностей, котрі унеможливлювали б визначити його вартість.

До того ж, відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно з ч. 11 ст. 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Згідно Рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно з п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ 100 ШИН+ , та відповідно наявності підстав для їх задоволення, шляхом визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000272/2 від 16.11.2022; UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року, а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000665, № UA500020/2022/000666.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН+ , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Підставою для звернення позивача до суду фактично є прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000272/2 від 16.11.2022; UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року, а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000665, № UA500020/2022/000666, а відтак, вирішуючи означені позовні вимоги по суті, судом апріорі перевірялась правомірність дій митного органу щодо застосування того чи іншого методу митної оцінки.

Суд також враховує, що Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2019 року у справі №522/3665/17 звертав увагу, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується.

Таким чином, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин +, є визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості № UA500020/2022/000272/2 від 16.11.2022; UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року, а також визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000665, № UA500020/2022/000666.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та картки відмови, є правомірними, а отже підлягають частковому задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та картки відмови, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості № UA500020/2022/000272/2 від 16.11.2022; UA500020/2022/000273/2 від 16.11.2022 року.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000665, № UA500020/2022/000666.

4. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин + (07455, Київська обл., Броварський р-н, сільрада Княжицька, автодорога КиївЧернігів-Нові Яриловичі 25км ЄДРПОУ 3801297) сплачений судовий збір у розмірі 6 441 (шість тисяч чотириста сорок одна) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 27.06.2023 р., з урахуванням знаходження судді Ю.В. Харченко у відпустці, у період часу з 12.05.2023 р. по 06.06.2023 р., а також на лікарняному - з 07.06.2023 р. по 14.06.2023 р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 111880045 ?

Документ № 111880045 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 111880045 ?

Дата ухвалення - 27.06.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 111880045 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 111880045 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 111880045, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 111880045, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.06.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 111880045 відноситься до справи № 420/4812/23

Це рішення відноситься до справи № 420/4812/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 111880043
Наступний документ : 111880046