Рішення № 111878264, 29.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року Справа № 160/12982/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельської Д.С. від 29 травня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП №69109553.

В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №160/2009/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С- 2321 від 06.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року з урахуванням фактично виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 28.04.2022. У травні 2022 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання рішення у справі №160/2009/22 на підставі отриманого виконавчого листа. Постановою головного державного виконавця від 27.05.2022 відкрито виконавче провадження ВП №69109553. В подальшому, на виконання зазначеного судового рішення від 28.03.2022 у справі №160/2009/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено відповідача, що позивачу було проведено перерахунок пенсії, однак доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 року по 31.05.2022 року у розмірі 124 786,25 грн. буде здійснена після виділення бюджетних асигнувань. У зв`язку з невиконанням рішення суду в повному обсязі головним державним виконавцем спочатку були винесені постанови про накладення штрафу, а згодом постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69109553 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з направленням до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст.382 КК України вих.№20609 від 29 травня 2023 року. Позивач із постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №69109553 категорично не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду у справі №160/2009/22 в повному обсязі боржником виконано не було. З огляду на викладене, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12982/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України), а також встановлено відповідачу строк до 27.06.2023 для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №69109553.

Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також запропоновано третій особі подати до суду пояснення щодо позову.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копія ухвали від 19.06.2023 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку та доставлена, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

26.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 69109553 з примусового виконання виконавчого листа №160/2009/22, виданого 09.05.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровської області» № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року з урахуванням фактично виплачених сум. Державним виконавцем 27.05.2022 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження, 27.05.2022 за вих. № 02134/10259. Відповідно до офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення суду від 28.03.2022 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , доплата за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 у розмірі 124786,25 грн. буде здійснена після виділення бюджетних асигнувань. З огляду на те, що вимоги виконавчого документа в повному обсязі виконанні не були, 03.04.2023 державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. та надано строк для виконання рішення суду в повному обсязі. 26.04.2023 за невиконання рішення суду без поважних причин в порядку ст.ст. 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. та надано строк для виконання рішення суду в повному обсязі, копію якої направлено боржнику для виконання 26.04.2023 вих. № 16815, яка також не оскаржена. Відповідно до абз.2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 29.05.2023 державним виконавцем направлено до Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення в порядку ст. ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст.214 КПК України, ст.382 КК України за вих. № 20609 та винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.11 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам та до суду, що видав виконавчий документ разом з оригіналом виконавчого документу за вих.№ 20682. Враховуючи викладене, державним виконавцем здійсненні усі передбачені ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» дії для примусового виконання рішення зобов`язального характеру, яке неможливо виконати без участі боржника. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволені позову.

До відзиву долучені матеріали ВП №69109553 у паперовому вигляді.

Від третьої особи письмових пояснень щодо позову на адресу суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

28.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262- ХІІ, та з врахуванням положень Постанови КМУ № 988, згідно довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року, складеної Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровської області»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262- ХІІ, та з врахуванням положень Постанови КМУ № 988, згідно довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року, складеної Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровської області» (адміністративна справа №160/2009/22).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №160/2009/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням фактично виплачених сум.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №160/2009/22 набрало законної сили 28.04.2022.

01.05.2022 судом на підставі та на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №160/2009/22, яке набрало законної сили, видано відповідний виконавчий лист про «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням фактично виплачених сум.

25.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) із заявою про прийняття на виконання виконавчий лист №160/2009/22, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом, яка зареєстрована 26.05.2022 за вх.№4322 (а.с.29).

До вказаної заяви долучено оригінал виконавчого листа №160/2009/22

27.05.2022 на підставі заяви стягувача постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської Д.С. відкрито виконавче провадження №69109553 з примусового виконання виконавчого листа №160/2009/22, виданого 09.05.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов`язання боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-2321 від 06.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням фактично виплачених сум.».

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2022 у ВП №69109553 (а.с.31) боржнику (Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26») вказано про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення даної постанови.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження згідно із супровідним листом від 27.05.2022 №02133/10259 направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та для відома.

Листом від 07.10.2022 №0400-010901-8/102767 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69109553 від 27.05.2022 повідомило державного виконавця, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі № 160/2009/22 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у розмірів 124786,25грн. буде здійснена після виділення бюджетних асигнувань. Зважаючи на викладене, покладені судом зобов`язання вчинити дії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с.36).

03.04.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельською Д.С. прийнято постанову про накладення на штрафу у виконавчому провадженні №69109553, якою, керуючись ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання боржником рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області накладено штраф на корись держави у розмірі 5100,00 грн.

Цією постановою повідомлено боржника про зобов`язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (а.с.38-39).

Копію постанови про накладення штрафу від 03.04.2023 згідно із супровідним листом від 03.04.2022 №13238 направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома.

26.04.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельською Д.С. у рамках виконавчого провадження №69109553 було винесено постанову про накладення штрафу, якою, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у розмірі 10200,00грн.

Цією постановою повідомлено боржника про зобов`язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (а.с. 41-42).

Копію постанови про накладення штрафу від 26.04.2022 згідно із супровідним листом від 26.04.2023 №16815 направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома.

29.05.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельською Д.С. направлено до Головного управління Національної поліції повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку ст. ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст.214 КПК України, ст.382 КК України, в якому просила вирішити питання про притягнення до встановленої законом відповідальності за невиконання рішення суду, визначеної таким рішенням особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) в особі уповноважених посадових осіб останнього, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (а.с. 43-44).

29.05.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельською Д.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69109553 на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження».

Вказана постанова обґрунтована наступним. Станом на теперішній час рішення суду в повному обсязі боржником не виконано. Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі не виконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Таким чином, державним виконавцем направлено до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України вих.№20609 від 29.05.2023. Згідно з п.11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону (а.с.46).

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин першої статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VІІІ).

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом частини третьої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 19 цього Закону сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (частина п`ята статті 19 Закону).

За змістом частини першої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначає відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Згідно із частиною першою статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Аналіз зазначених правових норм дає підстав для висновку, що державний виконавець, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №1404-VІІІ. Лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Предметом спору у даній справі є правовідносини щодо прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.05.2023 у виконавчому провадженні ВП №69109553 відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельською Д.С. виконано певні дії, передбачені ст.ст. 18, 63, 75 Закону №1404-VІІІ з примусового виконання виконавчого листа, виданого 09.05.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/2009/22, а саме: направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження із встановленням строку протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду, згідно з постановами державного виконавця від 03.04.2023 та 26.04.2023 накладено штрафи на боржника, попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, а також 29.05.2023 за вих.№20609 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області направлено повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку ст. ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст.214 КПК України, ст.382 КК України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 29.05.2023 у ВП №69109553, фактичною підставою для її прийняття стало повідомлення державного виконавця органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України від 29.05.2023 за вих.№20609, посилаючись на частину третю статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, суд вважає, що відповідачем не вчинено всіх дій, направлених на примусове виконання судового рішення, позаяк державний виконавець не скористався своїм правом, передбаченим пунктами 3, 14 частини третьої статті 18 Закону №1404 та з метою захисту інтересів стягувача не одержав від боржника пояснень, довідок та іншої інформації щодо того, які дії вчинив боржник для виконання рішення суду, не викликав посадових осіб боржника з приводу виконання рішення суду.

При цьому, суд наголошує, що частина третя статті 63 Закону №1404-VIII встановлює обов`язок виконавця закінчити виконавче провадження лише у випадку неможливості здійснення примусового виконання рішення немайнового характеру без участі боржника.

Водночас, у справі, що розглядається, судове рішення, яке примусово виконується, містить зобов`язання здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 з грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2321, що виключає його приналежність до рішень немайнового характеру.

Суд наголошує, що накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.12.2022 у справі №340/5200/21 та враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем у спірних правовідносинах не було вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення та не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду у справі №160/2009/22 не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. від 29.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №69109553 з примусового виконання виконавчого листа №160/2009/22, виданого 09.05.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дії (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1073,60 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельської Д.С. від 29 травня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП №69109553.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 29.06.2023.

Суддя М.М. Бухтіярова