Рішення № 111867288, 26.05.2023, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1879/19

Провадження № 2/945/57/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Карабут В.В.; представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області; Служба у справах дітей виконавчого комітету Центрального району Миколаївської міської ради; Колодієнко Андрій Іванович, Орган опіки та піклування Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні онука, -

встановив:

10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації, з урахуванням уточненої позовної заяви, поданої до суду 08 січня 2020 року, про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні онука.

Позивач ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити такі способи її участі у вихованні онука Івана: кожний другий тиждень місяця з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі, святкові дні за домовленістю сторін, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 , з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури та з ночівлею ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_1 ; спільно з ОСОБА_4 відвідувати святкування днів народжень, інших свят, родичів дитини з боку батька ОСОБА_5 з 12:00 години до 20:00 години, незалежно від дня тижня; побачення з онуком ОСОБА_4 у святкові та неробочі дні, з можливістю присутності інших осіб, з числа родичів дитини, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 з 16:00 години до 20:00 години.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 26 грудня 2015 року укладено шлюб між її сином ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_6 - онук позивача.

Через те, що сімейні відносини між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3 не складалися, відповідач, не бажаючи налагодження стосунків у сім`ї, забрала дитину та проживає окремо від чоловіка.

Позивач зазначає, що з цього часу відповідач перешкоджає йому у спілкуванні з онуком та не дає можливості приймати участь у його вихованні.

Водночас у позові позивач вказує на те, що, він неодноразово звертався до Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації щодо вирішення питання його спілкуваання з онуком ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2019 справу розподілено головуючому судді Терентьєву Г.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2019 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у приміщенні суду.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2020 року до участі у справі як третю особу, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,залучено Службу у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2021 року до участі у справі як третю особу, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,залучено правонаступника Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації - Службу у справах дітей виконавчого комітету Веснянської сільської ради.

12 травня 2021 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти вимог позивача та просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Крім цього, відповідач просив направити дану справу за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

18 травня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та просив: не приймати до уваги доводи відповідача щодо передачі справи на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва; розглянути справу та задовольнити позов у повному обсязі.

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_8 .

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області Малишевої В.Д. від 03 червня 2021 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_8 у відставку, відповідно до засідання Вищої ради правосуддя № 40 від 01 червня 2021 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/1879/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2021 року вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року цивільну справу № 945/1879/19, головуючим суддею Шароновою Н.О. прийнято до свого провадження. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2021 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито і справу призначено до судового розгляду по суті. Водночас, задоволено заяву ОСОБА_5 та залучено його до участі у справі як третю осбу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Крім цього, задоволено клопотання представника позивача, відповідача та представника відповідача про виклик свідків. До участі у справі залучено Орган опіки та піклування Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 , належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися; про причини своєї неявки відповідач та її представник суду не повідомили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з`явився, при цьому 16.05.2023 року подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей виконавчого комітету Центрального району Миколаївської міської ради, належним чином повідомленої про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_5 усудове засіданняне з`явився,при цьомуу судовомузасіданні 10.01.2023 посилався на те, що він є батьком ОСОБА_4 , відносно якого позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні онука; викладені у позові підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши його матері, позивачу у справі, можливість спілкування з онуком.

Представник Органу опіки та піклування Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з`явився.

Представник Органу опіки та піклування Миколаївської міської ради у судове засідання не з`явився.

Суд дослідив наявні у справі письмові докази, заслухав у судових засіданнях: 16.05.2023 представника позивача; 03.09.2021 відповідача та його представника; 26.01.2022 свідка ОСОБА_10 ; 10.01.2023 свідків: ОСОБА_5 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_1 , а також ОСОБА_14 - спеціаліста - психолога, і дійшов такого.

Позивач ОСОБА_1 є рідною бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , батька ОСОБА_7 та сина позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 (Т. 1, а. с. 23, 24).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789-XII (далі - Конвенція) та ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства (далі - Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Правовідносини, які є предметом спору у даній справі, врегульовані нормами СК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно з положеннями ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Приписи статті 159 СК України вказують на те, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Із наведених норм слідує, що відповідно до чинного законодавства баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Пріоритети основного піклування держави та батьків закріплені у статтях 8 та 27 Конвенції. Такими пріоритетами є - найкращі інтереси дитини.

На необхідність врахування найкращих інтересів дитини під час вирішення спорів, пов`язаних з правами дітей, вказано і в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, Kearns v. France, заява № 35991/04.

Частина перша статті 8 Конвенції визначає, що держави - учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Положення статті 8 Конвенції, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року № 635/2771/17).

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно зі ст. 11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року № 635/2771/17 вказав на те, що під час вирішення спорів щодо визначення порядку спілкування баби з онуком наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їх участь у судових засіданнях є обов`язковою, а також необхідним є встановлення з ким із батьків проживає дитина.

Судом встановлено, що на час розгляду справи малолітній онук позивача - ОСОБА_4 проживає разом з його матір`ю ОСОБА_3 , батько дитини - ОСОБА_5 проживає від дитини окремо. У зв`язку з неприязними стосунками позивача ОСОБА_1 та її невістки ОСОБА_3 , остання чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною; на її звернення та прохання, як телефонні, так і письмові, відповідач не реагує.

Згідно з копією висновку спеціаліста - психолога практика № 6-2021 від 21 серпня 2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпочате 06 серпня 2021 року, дитина відноситься до своєї бабусі ОСОБА_1 з великим почуттям любові, не дивлячись на те, що тривалий час зустрічей з бабусею з боку батька не має, дитина з усмішкою на обличчі згадує її та розповідає про неї, називаючи її ласкаво Любочкою; сумує, у зв`язку з тим, що зустрічі з бабусею припинені, оскільки мама не надає зі свого боку дозволу на їхнє спілкування; бабуся не була присутня на дні народження хлопчика, не забирає його з дитячого садочку. Зі слів хлопчика, він би дуже хотів спілкуватися з бабусею в не в дома, залишатися у баби на ніч і проводити з нею час свого дозвілля (Т. 2, а. с. 39, 40, 41, 42).

Відповідно до копії висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 06 грудня 2021 року № 464/03-18, участь у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_7 відповідала б у повній мірі найкращим інтересам дитини, відповідно до такого графіку побачень: кожного другого тижня місяця, починаючи з 16:00 години п`ятниці до 13:00 години суботи без присутності матері, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 , з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури. Вказаним вище висновком органу опіки та піклування визначено обов`язок бабусі ОСОБА_1 повертати онука Івана за фактичним місцем проживання його матері ОСОБА_3 , при цьому матері ОСОБА_3 визначено обов`язок поважати права бабусі ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні бабусі з онуком (Т. 2, а. с. 106 -107).

Рішенням виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 24 листопада 2021 року № 145 "Про встановлення графіку побачень з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " вирішено бабусі ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до графіку побачень, а саме: кожного другого місяця, починаючи з 16:00 години п`ятниці до 13:00 години суботи без присутності матері, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 , з можливістю прогулянок по місту та відвідування закладів культури; зобов`язати бабусю ОСОБА_1 повертати онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактичним місцем проживання матері дитини ОСОБА_3 ; матері дитини ОСОБА_3 поважати права бабусі ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні бабусі з онуком (Т. 2, а. с. 108).

Згідно з копією висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23 грудня 2021 року про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування визначив наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: першого та третього тижня місяця з 18:00 п`ятниці до 18:00 неділі; щотижня у вівторок та четвер з 17:00 до 19:00; свята, за домовленістю з матір`ю дитини (Т. 2, а. с. 119 -120).

Відповідно до копії Акта обстеження житлово - побутових умов проживання від 04 жовтня 2019 року № 106, складеного фахівцем із соціальної роботи Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та завідувачем військово - обліковим столом Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що квартира, з усіма зручностями; опалення індивідуальне, приватизована. Санітарні норми - задовільні, квартира прибрана. В квартирі знаходяться речі осіб, які входять до складу сім`ї (Т. 1, а. с. 37).

В матеріалах справи також міститься копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 180722752 від 12.09.2019, з якої слідує, що позивач ОСОБА_1 є приватним власником житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (Т. 1, а. с. 17).

Згідно з копією довідки - характеристики на жителя селища Надбузьке, Миколаївського районуМиколаївської області,наданої сільськимголовою Веснянськоїсільської радиМиколаївського районуМиколаївської областівід 07.10.2019, ОСОБА_1 замісцем проживання,а самеза адресою: АДРЕСА_1 характеризується позитивно,у побутізавжди ввічлива,тактовна.Дотримується іповажає усіправа своїхсусідів активно береучасть ужитті вулиці(населеногопункту).Добровільно допомагаєу благоустроївулиці тамайданчиків,робить внескина поточніпотреби.Завжди вчасносплачує своїкомунальні рахунки,не допускаючивеликих прострочень.Алкоголем незловживає,відомості пропритягнення доадміністративної,кримінальної відповідальностівідсутні.За часпроживання скаргвід сусідівне надходило(Т.1,а.с.42).

Відповідно до ст. 1 Закону контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні 26 січня 2022 року суду повідомила, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_3 та бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів свідка, відповідач не чинить та ніколи не чинила перешкод позивачу у вільному спілкуванні з онуком. Жодних дій, спрямованих у перешкоджанні спілкування дитини з бабусею та іншими родичами з боку батька відповідач також не чинила. Водночас свідок повідомив суду, що дитина позитивно ставиться до бабусі, любить її.

У судовому засіданні 01 лютого 2023 року був допитаний свідок ОСОБА_11 , який є дідом малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловіком позивача ОСОБА_1 . Свідок вказував на те, що відповідач не вважає дідуся та бабусю з боку батька родичами малолітнього ОСОБА_7 . Незважаючи на те, що рішенням суду відповідача зобов`язано надавати дідусеві можливість спідкуватися з онуком, а саме, визначений спосіб участі дідуся у спілкуванні з онуком, відповідач чинить перешкоди у їхньому спілкуванні. Свідок посилався на те, що з народження хлопчика саме бабуся ОСОБА_1 займалася його утриманням та вихованням, у той час, коли мама дитини неналежно опікувалася своїм сином. Дитина була дуже прив`язана до бабусі, інколи, звертаючись до бабусі, хлопчик називав її мамою. Після розлучення з чоловіком, відповідач умисно чинить перешкоди у спілкуванні бабусі з онуком.

Аналогічні пояснення у судовому засіданні 01 лютого 2023 року надали свідки: ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , а також ОСОБА_1 , яка була допитана у судовому засіданні як свідок.

Крім цього, у судовому засіданні 01 лютого 2023 року судом був допитаний психолог ОСОБА_14 , який зазначив, що незважаючи на наявність конфліктів у сім`ї ОСОБА_15 , позивач ОСОБА_1 з народження малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною 2 років, фактично замінила йому матір. При цьому, у подальшому, у зв`язку з нериязними стосунками між сторонами, дитина позбавлена спілкування з бабусею, у зв`язку з чим, отримує душевні страждання. На думку психолога мамі та бабусі дитини слід дійти взаємної згоди щодо спілкування дитини з бабусею, та визначити між собою, на користь та в інтересах дитини, максимольно гармонійний спосіб участі бабусі у вихованні онука.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що в межах даного спору позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують неправомірні дії відповідача, пов`язані зі створенням перешкод в спілкуванні баби з малолітніми онуком (Т. 3, а. с. 138-166).

Отже, на підставі оцінки сукупності досліджених доказів, суд дійшов висновку, що незважаючи на складні стосунки між сторонами, спілкування позивача з онуком не лише не перешкоджатиме його нормальному розвитку та вихованню, а й буде сприяти цьому, оскільки роль родичів старшого покоління у вихованні дітей є надзвичайно важливою. Відсутність баби з боку батька в житті дитини не відповідає її інтересам.

При вирішенні вимог позивача про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею суд враховує інтереси дитини та вік дитини, режим дня малолітньої дитини, необхідність присутності матері, яка несе основні турботи по догляду за станом здоров`я дитини та виконанням режиму дня, під час побачення у вихідний день та вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За вказаних обставин, суд вважає необхідним визначити спосіб участі позивача ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за таким порядком:

- кожний другий тиждень місяця з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі, святкові дні за домовленістю сторін, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 , з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури та з ночівлею ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_1 ;

- спільно з ОСОБА_4 відвідувати святкування днів народжень, інших свят, родичів дитини з боку батька ОСОБА_5 з 12:00 години до 20:00 години, незалежно від дня тижня;

- побачення з онуком ОСОБА_4 у святкові та неробочі дні, з можливістю присутності інших осіб, з числа родичів дитини, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 з 16:00 години до 20:00 години.

Крім цього, згідно з положеннями ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно доч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В матеріалах справи міститься квитанція № 0.0.1486928286.1 від 08 жовтня 2019 року, з якої слідує, що 08 жовтня 2019 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 802 грн. 80 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зположеннями п. 1) ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131 - 2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6. 9 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Конституційний Суд України у Рішенні № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, що сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Також у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.

У пункті 1 Резолюції (78) 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про безоплатну правову допомогу і юридичні консультації від 2 березня 1978 року зазначено, що ніхто не може бути в силу перешкод економічного характеру позбавлений можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких судах, повноважних виносити рішення по цивільних, господарських, адміністративних, соціальних чи податкових справах. З цією метою кожна особа має бути наділена правом на необхідну правову допомогу в судовому провадженні. При розгляді того, чи така допомога є необхідною, слід враховувати: а) фінансові можливості та зобов`язання відповідної особи; b) очікувані судові витрати.

Положеннями п. п. 1), 2) ч. 2 ст. ст. 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18, вимога щодо прайс - листа та акта виконаних робіт (послуг) є необов`язковою за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

В матеріалах справи міститься копія Договору № 42 про надання правової допомоги від 29 жовтня 2019 року (далі - Договір), укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Демченко Наталею Вікторівною. Згідно копією Додатку № 1 до вказаного вище Договору ОСОБА_1 сплачує адвокату Демченко Наталі Вікторівні за надання правової допомоги грошові кошти у розмірі (сумі) 12000,00 (дванадцять тисяч) грн., шляхом передачі готівки цілою сумою під час підписання договору. Адвокат після отримання від клієнта грошових коштів видає йому квитанцію до прибуткового касового ордера зі своїм власним підписом та печаткою адвоката.

Згідно з копією квитанції до прибуткового касового ордера № 45 від 29 жовтня 2019 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 12000 грн. адвокату Демченко Наталі Вікторівні за надання правової допомоги, згідно з Договором № 42 про надання правової допомоги від 29 жовтня 2019 року (Т. 1, а. с. 69 -71, 170 - 171).

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133, ч. ч. 1), 2) ч. 2 ст. 137, ч. 1, п. 1), ч. 2 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області; Служба у справах дітей виконавчого комітету Центрального району Миколаївської міської ради; Колодієнко Андрій Іванович, Орган опіки та піклування Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні онука, - задовольнити.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці с. Яблуня, Березанського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 ) у вільному спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Миколаїв.

Визначити участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Яблуня, Березанського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 ) у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Миколаїв, за таким порядком:

- кожний другий тиждень місяця з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі, святкові дні за домовленістю сторін, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 , з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури та з ночівлею ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_1 ;

- спільно з ОСОБА_4 відвідувати святкування днів народжень, інших свят, родичів дитини з боку батька ОСОБА_5 з 12:00 години до 20:00 години, незалежно від дня тижня;

- побачення з онуком ОСОБА_4 у святкові та неробочі дні, з можливістю присутності інших осіб, з числа родичів дитини, у тому числі, за місцем проживання ОСОБА_1 з 16:00 години до 20:00 години.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженки с.Яблуня,Березанського районуМиколаївської області(зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 ;паспорт серії НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 802 грн. 80 коп., сплачений ОСОБА_1 за квитанціяєю № 0.0.1486928286.1 від 08 жовтня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженки с.Яблуня,Березанського районуМиколаївської області(зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 ;паспорт серії НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

Повне рішення складено 26 травня 2023 року