Ухвала суду № 111863588, 26.06.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 1-кс/229/757/2023

ЄУН 229/1986/22 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Дружківка

Слідча суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Бахмутської окружної прокуратури ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 31 травня 2023 року про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 31 травня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000319 від 24.04.2015 відносно нього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

З даною постановою заявник не згодний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 31 травня 2023 року про закриття кримінального провадження №12015050000000319 від 24.04.2015 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 362 ч.1 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, було прийнято передчасно, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, висновки прокурора не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки в постанові не встановлена наявність або відсутність в діях ОСОБА_4 об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованих йому складів кримінальних правопорушень. Зауважує, що зміст оскаржуваної постанови прокурора про закриття кримінального провадження від 21.02.2022 року не відповідає вимогам ст. 110 КПК України щодо вмотивованості та обґрунтованості процесуального рішення.

Заявник у скарзі наголошує, що закриваючи кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання, прокурором в постанові не вказано, в чому саме полягає діяння, хто є суб`єктом його вчинення, не встановлено наявності суб`єктивної сторони діяння, а також не конкретизовано об`єктивної сторони діяння, а здійснено лише перелік обставин неможливості отримання доказів. Крім того, зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 21.02.2022 року не вбачається складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 362 ч.1 КК України (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна чи об`єктивна сторона), наявних у діях ОСОБА_4 ; підстава закриття кримінального провадження не підтверджена фактичними обставинами; в постанові не надано належної правової оцінки наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 362 ч.1 КК України, з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування.

Таким чином, закриваючи кримінальне провадження, прокурор у процесуальному рішенні не навів обґрунтування висновку про наявність або відсутність у діях ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 362 ч.1 КК України, не проаналізував здобутих доказів та не зазначив мотивів прийнятого рішення, обмежившись лише констатацією факту щодо невстановленості достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 та фактом вичерпання можливості їх отримати, а доводам ОСОБА_4 щодо непричетності до інкримінованих йому кримінальних правопорушень та щодо відсутності в діях ОСОБА_4 складу інкримінованих кримінальних правопорушень прокурором належної правової оцінки не давалось.

В зв`язку із цим, заявник просить скасувати постанову прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 31 травня 2023 року про закриття кримінального провадження №12015050000000319 від 24.04.2015 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 362 ч.1 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, як незаконну та необґрунтовану; направити керівнику Бахмутської окружної прокуратури Донецької області матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування; зобов`язати керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області: повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено перевірити обставини кримінального правопорушення; надати обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; встановити наявність або відсутність в діях ОСОБА_4 об`єктивної і суб`єктивної сторони інкримінованих йому складу кримінальних правопорушень; в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі провести необхідні слідчі дії, за результатами прийняти законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Заявник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи скарги, надав пояснення аналогічно викладеним, просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вважає постанову від 31 травня 2023 року законною та обґрунтованою. Пояснив, що з 24.04.2015 слідчим відділом Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12015050000000319 від 24.04.2015 за фактом зловживання службовим становищем ОСОБА_4 в період часу з 2006 по 2007 роки, у результаті чого останній заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в особливо великих розмірах та несанкціонованої зміни інформації, що зберігається на носіях електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), відповідальність, за яке передбачена ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України. Процесуальними керівниками у зазначеному кримінальному провадженні в порядку ст. 36 КПК України надано неодноразові письмові вказівки слідчому про проведення слідчих і процесуальних дій з метою повного, всебічного розслідування і прийняття остаточного рішення, які виконані частково. Усунути протиріччя і недоліки, які вказані в ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 18.12.2014 та в постанові Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.03.2015, якою кримінальна справа № 81-840 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 362 КК України відносно ОСОБА_4 направлена на додаткове розслідування прокурору, у зв`язку із неповнотою слідства унеможливлює факт долучення до матеріалів кримінального провадження нормативних документів, якими на момент вчинення кримінального правопорушення, регулювались питання внесення змін до операцій по картковим рахункам клієнтів на електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), а також визначались відповідальні особи відділення банком за здійснення вказаних операцій не є можливим у зв`язку із тим, що зазначені документи знаходились у відділеннях банку, розташованих у м. Єнакієве та м. Донецьк, які на теперішній час є непідконтрольними українській владі. Також, не виявилось за можливе встановлення місцезнаходження свідків, понятих на території міст Єнакієве, Южнокомунарівськ Донецької області та м. Донецьк, які тимчасово підконтрольні незаконним збройним формуванням. Крім того, речові докази в матеріалах кримінальної справи № 81-840 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 362 КК України відносно ОСОБА_4 , які прийшли до Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області (на теперішній час Бахмутська окружна прокуратура Донецької області) та в подальшому до СВ Артемівського MB (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області (на теперішній час Бахмутський РВП ГУ НП в Донецькій області), відсутні (окрім оригіналів документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження).У зв`язку із вищевикладеними обставинами станом на теперішній час органами досудового слідства не було зібрано достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України. Таким чином, органом досудового розслідування не були встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_4 у суді за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України і вичерпані можливості їх отримати. Постановою прокурора від 21.02.2022 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000319 від 24.04.2015 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги слідча суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.303 К ПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути оскаржене рішення прокурора про закриття кримінального провадження.

В 2007 році ОСОБА_4 був повідомлений про висунуте проти нього обвинувачення за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 362 КК України, кримінальна справа № 81-840 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч.І ст. 362 КК України, направлена до Єнакієвського міського суду Донецької області, до 2015 кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 знаходилась в провадженні судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Той факт, що 16.03.2015 постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області згідно з нормами КПК України 1960 року кримінальна справа № 81-840 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 362 КК України відносно ОСОБА_4 направлена на додаткове розслідування прокурору Донецької області і стала розслідуватись у відповідності з нормами КПК України 2012 року, а ОСОБА_4 не було повідомлено про підозру, не змінює правового статусу особи, оскільки кримінальне провадження по даній справі є єдиним і безперервним.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені у ст. 284 КПК України, яка, крім іншого, визначає випадки, коли закриття провадження уповноважений здійснювати слідчий, а коли - прокурор. Так, відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, а прокурор щодо підозрюваного з підстав, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК України.

Кримінальне провадження закривається слідчим, прокурором, при невстановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанні можливості їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України). Воно може бути закрите лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, при розгляді скарги на постанову про закриття провадження, необхідно з`ясувати питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження (Розділ 3 Листа ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»).

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

В ході судового розгляду скарги встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області, перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером №1201505000000319 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.362 КК України.

31 травня 2023 року прокурором Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000319 від 24.04.2015 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Вказане рішення прокурора обґрунтоване та мотивоване тим, що усунути протиріччя і недоліки, які вказані в ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 18.12.2014 та в постанові Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.03.2015, якою кримінальна справа направлена на додаткове розслідування прокурору, у зв`язку із неповнотою слідства унеможливлює факт долучення до матеріалів кримінального провадження нормативних документів, якими на момент вчинення кримінального правопорушення, регулювались питання внесення змін до операцій по картковим рахункам клієнтів на електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), а також визначались відповідальні особи відділення банком за здійснення вказаних операцій не є можливим у зв`язку із тим, що зазначені документи знаходились у відділеннях банку, розташованих у м. Єнакієве та м. Донецьк, які на теперішній час є непідконтрольними українській владі; не виявилось можливим встановлення місцезнаходження свідків, понятих на території міст Єнакієве, Южнокомунарівськ Донецької області та м. Донецьк, які тимчасово підконтрольні незаконним збройним формуванням; речові докази в матеріалах кримінальної справи, які прийшли до Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області (на теперішній час Бахмутська окружна прокуратура Донецької області) та в подальшому до СВ Артемівського MB (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області (на теперішній час Бахмутський РВП ГУ НП в Донецькій області), відсутні (окрім оригіналів документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження); підозра не може ґрунтуватися на речових доказах, які булі зібрані 10 років тому назад і які станом на теперішній час не в повній мірі відповідають вимогам кримінального процесуального закону України в редакції від 13.04.2012 №4651- VI; станом на теперішній час органами досудового слідства не було зібрано достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України; під час досудового розслідування виникають сумніви щодо наявності ґрунтовних підстав та фактичних даних для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчинені кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України; дослідивши обставини вказаного провадження, достовірно встановити, що саме ОСОБА_4 шляхом зловживання службовим становищем в період часу з 2006 по 2007 роки заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в особливо великих розмірах та несанкціонованої зміни інформації, що зберігається на носіях електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) під час досудового слідства не представилось можливим. З вищевикладеного вбачається, що органом досудового розслідування не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_4 у суді за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України і вичерпані можливості їх отримати.

Однак, на виконання вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурором в постанові про закриття кримінального провадження від 21.02.2022 року не виконано обов`язку всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також не виявлено обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, не надано їм належної правової оцінки.

Як зазначав Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що прийняте прокурором рішення про закриття кримінального провадження, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати є передчасним, не ґрунтується на повному аналізі матеріалів кримінального провадження, оскільки прокурором у постанові не виявлено обставин, що викривають та виправдовують підозрюваного, не надано їм належної правової оцінки.

А також, в оскаржуваній постанові прокурора зазначається про те, що достовірно встановити, що саме ОСОБА_4 шляхом зловживання службовим становищем в період часу з 2006 по 2007 роки заволодів грошовими коштами в особливо великих розмірах та несанкціонованої зміни інформації, що зберігається на носіях електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) під час досудового слідства не представилось можливим. Ці ж обставини можуть свідчити про відсутність в діяннях ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України.

Надсилаючи справу на додаткове розслідування в постанові Слов`янського міськрайоного суду від 16.03.2015 року ( справа № 243/88/15-к; провадження 1/243/24/2015) судом теж зверталось увага, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 362 КК України не містить посилання на встановлені слідчим обставини, що свідчать про несанкціонованість зміни ОСОБА_4 інформації, що знаходиться на носіях електронно-обчислюваних машинах (комп`ютерах). Дану обставину в оскаржуваній постанові від 21.02.2022 року прокурор теж зазначає: Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що в постанові слідчого про притягнення ОСОБА_4 у якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку невірно вказані суми знятих грошових коштів, не доказана об`єктивна сторона, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 362 КК України, зокрема факт несанкціонованого втручання в інформацію, яка оброблюється в електронно - обчислювальних машинах, не встановлено подію та складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України та інші порушення.

Такими чином, закриваючи кримінальне провадження з підстав п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, прокурором не була надана правова оцінка встановленим під час розслідування обставинам, які можуть свідчити про відсутність в діяннях ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 362 КК України.

Зважаючи на вищевикладене, скарга на постанову прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 31 травня 2023 року про закриття кримінального провадження в цій частині є обґрунтованою, а тому постанова підлягає скасуванню.

Вимоги скарги про направлення керівнику Бахмутської окружної прокуратури Донецької області матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування; зобов`язання керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено перевірити обставини кримінального правопорушення; надати обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; встановити наявність або відсутність в діях ОСОБА_4 об`єктивної і суб`єктивної сторони інкримінованих йому складу кримінальних правопорушень; -в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі провести необхідні слідчі дії, за результатами прийняти законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України задоволенню не підлягають, оскільки згідно із ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Крім того, виходячи із процесуальної самостійності, повноваження, ввірені прокурору, керівнику органу прокуратури, спрямовані на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Вони, як особи, що мають повний доступ до матеріалів кримінального провадження, на які поширюються гарантії незалежності від впливу, тиску, втручання, наділені відповідним обсягом повноважень відповідно до Закону України «Про прокуратуру», КПК України (у частині здійснення повноважень у кримінальному провадженні), мають дискрецію приймати рішення щодо подальшого здійснення кримінального переслідування.

Слідча суддя не може перебирати на себе повноважень прокуратури, брати активну участь у здійсненні досудового розслідування, а також не може втручатися у процес прийняття рішень прокурором, із урахуванням його незалежності, гарантованої законом, а також певної свободи розсуду, що випливає із особливого становища його як особи, що здійснювала процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обізнаної із обставинами справи, та такої, що може оцінити подальшу успішність справи у суді.

Тому у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. 117, 303, 304,306, 307,309, 369- 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 31 травня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12015050000000319 від 24.04.2015 скасувати.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя: ОСОБА_1