Рішення № 111863576, 29.06.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/1457/2023

Справа № 219/10154/21

29 червня 2023 року

Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Погрібної Н.М., за участі секретаря Чирватюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа приватний нотаріусІвано-Франківськогоміськогонотаріального округуЛичук ТарасВолодимирович,провизнаннявиконавчого написунотаріусатаким,щонепідлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа приватний нотаріусІвано-Франківськогоміськогонотаріального округуЛичук Т.В.,провизнаннятаким,щонепідлягає виконанню виконавчий написприватного нотаріусаІвано-Франківськогоміськогонотаріального округуЛичука Т.В. від 12.04.2021 року, реєстровий № 7494,про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 52 340,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на підставі вищевказаного виконавчого напису 12.04.2021 р. відкрито виконавче провадження приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. № 65707264. Разом з тим, позивач незгодна з нотаріальним написом, оскільки не отримувала вимог щодо погашення заборгованості. Крім того, вважає, що нотаріус не переконався в безспірності заборгованості та не вчинив необхідних дій згідно ЗУ «Про нотаріат». Таким чином, суми, які стягнуті за виконавчим написом нотаріуса, не є безспірними та позивачем не визнаються, а сам виконавчий напис вчинений з порушенням вимог та умов, передбачених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Також, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 14000 грн. Та сплачений судовий збір в сумі 908 грн. та 454 грн.

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2021 р. задоволенні позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа приватний нотаріусІвано-Франківського міськогонотаріального округу Личук Тарас Володимирович,про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню.

Додатковим рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.12.2021 р. задоволено заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , про стягнення витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 20.02.2023 р. задоволено заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , про стягнення судових витрат.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02.05.2023 р. скасовано заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2021 року та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідачаТОВ «ВердиктКапітал» надійшоввідзив,відповідно доякого,останній позовнівимоги невизнав,посилаючись нате,що нотаріусу було надано всі необхідні документи для вчинення виконавого напису, при цьому позивачем не надано доказів про погашення заборгованості за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, надав клопотання про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на надання правничної допомоги, оскільки заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають критерію розумності, дійсна справа не є складною та відноситься до категорії малозначних справ.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Згідно матеріалів справи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 7494 від 12.04.2021 року, встановлено, що виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 12.04.2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 7494(а.с.9).

Постановами приватного виконавця виконавого округу Донецької області Григорчука П.В.: 08.06.2021р.відкритовиконавчепровадження №65707264по виконаннювищевказаного виконавчогонапису та20.07.2021р.звернуто стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника (а.с.10-12).

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїст. 1 Закону України «Про нотаріат»(чинною на момент виникнення спірних правовідносин), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, зі змінами та доповненнями до нього.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що в даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Позивач посилається на той факт, що стягнута за виконавчим написом сума не є безспірною.

Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з принципу змагальності сторін, закріпленому встатті 12 ЦПК України, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Третя особа не скористалась своїм правом на надання пояснень на позовну заяву, доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вчастині вирішення спору про стягнення з відповідача витрат на надання правничої допомоги, слід зазначити наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції Українитаст. 15 ЦПК України.

За приписами ст.ст.137,141 ЦПК Українивитрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За матеріалами справи встановлено, що 20.09.2021 року між адвокатом Гуревичем Р.Г. та позивачем ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 14 000 грн., що рахунком від 01.11.2021 р., звітом про надану правову допомогу (а.с.50-54).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послугі виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, або тільки має бути сплачено (пункт 1частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах:від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 рокуу справі N 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19),від 12 лютого 2020 року в справі N 648/1102/19 (провадженняN 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16-ц (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справіN 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Крім того, умовами договору передбачена сплата гонорару протягом 15 банківських днів після отримання рахунку, які не сплили на дату винесення рішення.

Таким чином, позивачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Разом з тим, щодо розміру правової допомоги, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.

Представником відповідача подано клопотання про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на надання правничної допомоги, останній посилався на те, що розмір правничої допомоги не відповідає критерію розумності, справа не є складною та відноситься до категорії малозначних справ.

У частинах четвертій - шостійстатті 137 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК України, законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та він не може діяти на користь будь-якої із сторін, що відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, категорю справи, об`єм наданої допомоги, суд вважає, що витрати на правову допомогу підлягають задоволенню частково на суму 7000 грн. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн. сплачений за подання позовної заяви та 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердженняпереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за № 1172, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, адреса знаходження: м. Київ вул. Кудрявський Узвіз, 5-б, третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, адреса знаходження: м. Івано-Франківськ вул. Євгена Коновальця, 433 кім. 28/29, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий написприватного нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича від 12.04.2021 року, реєстровий № 7494,про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості на суму 52340,39 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 20 коп. та 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Погрібна