Рішення № 11186321, 07.09.2010, Гірницький районний суд м. Макіївки

справа № 2-722/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Кульбакова І.В.,

при секретарі Тураєвої Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовною заявою ВАТ «Донецькобленерго» в особі СО МОРЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, а також за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго» в особі СО МОРЕМ про визнання неправомірними дій, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Донецькобленерго» в особі структурної одиниці «Макіївський обєднаний район електричних мереж» звернулося до Гірницького районного суду м. Макіївки із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 3380,64 грн.

Згідно ухвали Центрально Міського районного суду м. Макіївки від 08 лютого 2010 року, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго» в особі СО МОРЕМ про визнання неправомірними дій, стягнення моральної шкоди була направлена для розгляду до Гірницького районного суду м. Макіївки. (т.2 а.с. 53)

Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 03 березня 2010 року зазначені позовні заяви були обєднані в одне провадження, відповідно як основний позов ВАТ «Донецькобленерго» в особі структурної одиниці «Макіївський обєднаний район електричних мереж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та як зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго» в особі СО МОРЕМ про визнання неправомірними дій, стягнення моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача (за основною позовною заявою) та як представник відповідача (за зустрічною позовною заявою), Шульга Ю.В., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги ВАТ «Донецькобленерго» підтримала та пояснила суду, що відповідач є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1, яка здійснює бездоговірне користування електричною енергією та відмовляється від укладення договору. Представник ВАТ «Донецькобленерго» зазначила, що ОСОБА_1 порушує діюче законодавство та не здійснює регулярно оплату за спожиту електричну енергію, у наслідок чого з січня 1998 року по жовтень 2009 року сформувалась заборгованість на загальну суму 3380,64 грн., таким чином представник ВАТ «Донецькобленерго» просила позов ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго» про визнання неправомірними дій та стягнення моральної шкоди, представник ВАТ «Донецькобленерго» просила відмовити та показала суду, що станом на жовтень 2009 року у відповідача сформувалась заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 3380,64 грн. Відповідно до вимог п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, енергопостачальник має право припинити енергопостачання споживачу у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному п. 27 зазначених Правил. Відповідно приписів вказаних Правил, енергопостачання до помешкання ОСОБА_1 було припинено за наявності заборгованості за спожиту електричну енергію. Тому Шульга Ю.В. вважала, що представники ВАТ «Донецькобленерго» у цьому випадку діяли в межах своєї компетенції та виключно у відповідності до Закону України «Про електроенергетику» та «Правил користування електричною енергією для населення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, у звязку з чим, представник ВАТ «Донецькобленерго» вважала, що не має законних підстав для визнання дій представників ВАТ незаконним та стягнення моральної шкоди, оскільки ці вимоги необґрунтовані та безпідставні.

Відповідач ОСОБА_1 (за основною позовною заявою) та позивач (за зустрічною позовною заявою) у судовому засіданні позов ВАТ «Донецькобленерго» не визнала, а свій зустрічний позов підтримала уточнивши свої позовні вимоги та показала суду, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 14 вересня 2000 року, вона набула право власності на житло будинок АДРЕСА_1 та де вона мешкає з квітня 2002 року. Вона є споживачем електричної енергії і на її імя було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1. ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги ВАТ «Донецькобленерго» заявлені до неї необґрунтовані, оскільки не існує договору на поставку електричної енергії. Крім цього, ОСОБА_1 вважає заявлений до неї позов безпідставним, так як позивач заявляючи позов порушує строк позовної давності, в межах якого ці вимоги можуть бути заявлені. Мотивуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що її будинок представники ВАТ «Донецькобленерго» неодноразово відключали від електропостачання у 2007 2008 роках, через що вона була вимушена жити без електричної енергії, тобто без елементарних побутових зручностей, більше місяця вона залишалась без води, купуючи воду в крамниці, в наслідок чого порушувався її нормальний життєвий ритм. В наслідок цих дій вона постійно перебуває у стресових ситуаціях, які вплинули негативно на стан її здоровя, посилюючи її захворювання. За таких незаконних відключень від електричної енергії її будинку, зазіхаючи на її приватну власність, честь та гідність, позбавляючи її життєво необхідних ресурсів, вона постійно зазнає матеріальних збитків. ОСОБА_1 прохала суд визнати незаконними дії представників ВАТ «Донецькобленерго» з відключення від енергопостачання її домоволодіння та стягнути на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 гривень.

Суд, вислухавши пояснення представника ВАТ «Донецькобленерго», пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 вересня 2000 року.(т. 2 а.с. 38)

Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1, ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії (т. 1 а.с. 5) Згідно уточнюючих відомостей зазначеного особового рахунку абонент, ОСОБА_1, станом на момент подачі позову, тобто з січня 1998 року по березень 2010 року, має заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 3380 гривень 66 копійок.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 48 Закону України «Про електроенергетику» споживач несе відповідальність згідно з вимогами законодавства за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабміну України від 26.07.1999 року № 1357, споживач електричної енергії зобовязаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічній стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або в іншому обєкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку, оплачували спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил, вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на розподільчий рахунок енергопостачальника в уповноваженому банку, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку, забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після предявлення ними службових посвідчень до квартири або іншого обєкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки, не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належать споживачу, не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або іншому обєкті письмово повідомити енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електричну енергію, включаючи день виїзду.

Згідно з вимогами ст. 22 п. 2 Закону України «Про захист прав споживачів із змінами і доповненнями, внесеними Законами України… «При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування(немайнової) шкоди»

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках передбачених законодавством.

Аналізуючи зібрані по справі докази, приведені вище, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 були порушені правила користування електричною енергією для населення, оскільки остання не вносила сплату за спожиту електричну енергію та у неї сформувалась заборгованість.

Проте слід зауважити, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ОСОБА_1 неодноразово звертала увагу суду на те, що відповідно до загального строку позовної давності, позивач заявляючи позовні вимоги з січня 1998 року вводить суд в оману та таким чином заявляє безпідставні позовні вимоги.

З урахуванням наведеного суд вважає стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Донецькобленерго» суму заборгованості в межах строку позовної давності, а саме за період часу з листопада 2006 року по листопад 2009 року із розрахунку: 3418 гривень 10 копійок (сума заборгованості на листопад 2009 року) 1802 гривні 22 копійки (саму заборгованості на листопад 2006 року) = 1615 гривень 88 копійок.

Слід зазначити, що позивач ОСОБА_1, за зустрічною позовною заявою, не надала суду достатньо переконливих та аргументованих доказів в підтвердження того, що в результаті відключення представниками ВАТ «Донецькобленерго» електроенергії склало небезпеку для її життя та здоровя, не довела суду про наявність причинно наслідкового звязку між відключенням від електричної енергії енергоустановки та негативними наслідками, які на думку ОСОБА_1 настали.

Хибним є посилання ОСОБА_1 на відсутність укладеного договору між нею та ВАТ «Донецькобленерго».

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Відповідач ОСОБА_1 періодично сплачує послуги з енергопостачання, що свідчить про наявність між сторонами договірних відносин, оскільки відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК, ні ЖК, ні іншими Законами випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання послуг з енергопостачання, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між ВАТ «Донецькобленерго» та відповідачами не позбавляє відповідача обовязку сплатити фактично отримані послуги.

До того ж, на момент розгляду справи представником ВАТ «Донецькобленерго» на адресу суду було надано сповіщення про виконання робіт з підключення до електромережи електорустановки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. (т.1 а.с. 25)

За таких підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго» про визнання дій представників ВАТ «Донецькобленерго» з відключення від енергопостачання помешкання ОСОБА_1 незаконними, та стягнення суми моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судового збору, то він стягується з відповідача в доход держави пропорційно задоволений частині вимог.

Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути збір на інформаційно технічне забезпечення в розмірі 30 грн., сплата якого підтверджується квитанцією про сплату та судовий збір у розмірі 51 грн. на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 15, 15-1, 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 35, 42, 48, 53 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року №1357, ст. 4 п. 5, ст. 22 п. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями, внесеними Законами України…., ст. ст. 257, 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ВАТ «Донецькобленерго» в особі СО МОРЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Донецькобленерго» з перерахуванням на розподільчий рахунок № 260363011372 ДОУ ВАТ Держощадбанк України, МФО 335106, код ОКПО 35151993, заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 1615 гривень 88 копійок, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 51 гривні, а також витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень, всього стягнути 1696 гривень 88 копійок.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго» в особі СО МОРЕМ про визнання неправомірними дій, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя