Ухвала суду № 111860557, 27.06.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3089/23

Провадження № 1-кс/0182/741/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2023 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2023 за № 12023041340000503 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь, Дніпропетровської області,

громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, на

утриманні неповнолітніх дітей немає, який зареєстрований та фактично мешкає у

АДРЕСА_1 , не працює, раніше

не судимий,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

26 червня 2023 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2023 за № 12023041340000503 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2023 за № 12023041340000503 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 12.04.2023 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_5 , знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , перестрибнувши через паркан, проник на подвір`я вказаного домоволодіння (яке є сховищем), звідки таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану викрав: алюмінієву драбину (стрем`янку) п`ятисходинкову висотою 1.7 м, ринкова вартість якої згідно висновку судової-товарознавчої експертизи становить 983.33 грн.; 10 алюмінієвих бідонів об`ємом 40 л, ринкова вартість яких згідно висновку судової-товарознавчої експертизи становить 425.00 грн. за одну одиницю на загальну суму 4250.00 грн.; 2 алюмінієвих бідони об`ємом 25 л, ринкова вартість яких згідно висновку судової-товарознавчої експертизи становить 416.67 грн. за одну одиницю на загальну суму 833.34 грн.; драбину алюмінієву монтажну висотою 6 м, ринкова вартість якої згідно висновку судової-товарознавчої експертизи становить 3473.52 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 9540.19 грн.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

16.06.2023 ОСОБА_5 було врученописьмове повідомленняпро підозруу вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду, ризику вчинення нових злочинів. У оточенні підозрюваної немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання нею покладених процесуальних обов`язків. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримавклопотання слідчогота просивйого задовольнити,оскільки вважає,що єобґрунтована підозрау вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину,передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. При цьому пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, по якому йому висунуто підозру, визнає. Наразі стосовно нього судом вже розглядається кримінальне провадження за ч.4 ст. 185 КК України, але ніяких намірів переховуватися від слідства та суду він не має, а навпаки, буде всіляко сприяти слідству. Він має постійне місце проживання та у випадку застосування до нього домашнього арешту зобов`язується з`являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, ухилятися від слідства та суду також не буде. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Він мешкає зі старшим братом та його дружиною. У брата є дохід і він зможе йому допомогти відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого також заперечував. Посилався на те, що тримання під вартою - це занадто суворий вид запобіжного заходу. Вважає, що прокурором не доведено та не обґрунтовано наявність вказаних ним ризиків. Захисник вказав, що ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечним, має постійне місце проживання, близького родича, який зможе надати йому матеріальну підтримку. Його підзахисний співпрацює зі слідством, обіцяє не переховуватись від суду, а тому захисник просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194 КК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію;

7) майновий стан;

8) наявність судимостей;

9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР 05.05.2023 за № 12023041340000503.

16 червня 2023року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Враховуючи відповіднодост.17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини»позиціюЄвропейського суду,слідчийсуддявважає,що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсянапочатковомурівні увчиненнікримінальногоправопорушення (злочину),передбаченогоч.4ст.185КК України.Обґрунтованість підозрипідтверджується:протоколом оглядумісця події, протоколом оглядупредметів, слідчим експериментом, показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами кримінального провадження. При визначенні обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/ об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім того,на обґрунтуванняризику вчиненняіншого кримінальногоправопорушення слідчиму клопотаннізазначено,що упровадженні Нікопольськогоміськрайонного судуДніпропетровської областіперебуває нарозгляді кримінальнепровадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.4ст.185КК України.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує особу підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановленого судом щодо останнього ризику лише у такий спосіб, оскільки не доведено стороною обвинувачення в судовому засіданні наявності щодо підозрюваної ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, крім переховування від органів досудового розслідування та/або суду, і, на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування вищевказаного ризику є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), та ймовірність призначення суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення підозрюваного від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, до ОСОБА_8 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.

Також слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_9 залишати місце постійного проживання цілодобово.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2023 за № 12023041340000503 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати закожною вимогоюдо органудосудового розслідування,прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися з м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під часдосудового розслідуванняабо суд,коли обвинувальнийакт укримінальному провадженнібуде розглядатисясудом, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області обл.

Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 15.08.2023 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду прокурор.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1