Рішення № 11184955, 08.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 вересня 2010 року справа № 5020-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673-4/148 За позовом           Військового прокурора Військово-Морських Сил України

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 41)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

(03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6),

Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод”

(98108, АР Крим м. Феодосія, вул. Горького, 17)

до:                    Товариства з обмеженою відповідальністю

“Об’єднання “Технохімкомплект”

(95011 м. Сімферополь, вул. Козлова, 45),

Обслуговуючого кооперативу “Батіліман”

(95011 м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11а)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача:

Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна” Севастопольської міської Ради (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1а)

          Державне підприємство Міністерства оборони України Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”

                              (99043, м. Севастополь, вул. Каліча, 2).

Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі (99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 6)

про                     витребування у обслуговуючого кооперативу “Батіліман” бази відпочинку “Таврида”

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив

Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”

                              (99043, м. Севастополь, вул. Каліча, 2)

до:                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання

“Технохімкомплект”

(95011 м. Сімферополь, вул. Козлова, 45),

Обслуговуючого кооперативу “Батіліман”

(95011 м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11а)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна” Севастопольської міської Ради

(99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1а)

Державне підприємство Міністерства оборони України Балаклавський

                              судноремонтний завод „Металіст”

                              (99043, м. Севастополь, вул. Калича, 2).

про                     витребування з чужого незаконного володіння Обслуговуючого

кооперативу           “Батіліман” та передання майнового комплексу бази

відпочинку „Таврида”, що розташована за адресою: м.Севастополь,

урочище „Батіліман”, Севастопольська зона ПБК 28, Товариству

з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського

судноремонтного заводу „Металіст”

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

прокурор (Військовий прокурор Військово-Морських Сил України) - Бучко Р.В., посвідчення №299 від 28.09.2008 ;

позивач (Міністерство оборони України) - не з’явився,

позивач (ДП Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод”) - не з’явився;

відповідач (ТОВ “Об’єднання “Технохімкомплект”) - Буканова Ю.Р., представник, довіреність № 06-Д від 18.01.2010

відповідач (ОК “Батіліман”) –не з’явився;

третя особа (КП “БТІ та ДРОНМ” Севастопольської міської Ради) - не з’явився;

третя особа (ТОВ "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст") - не зявився;

третя особа (ДП МОУ Балаклавський судноремонтний завод "Металіст") –не зявився;

третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та місті) –не зявився;

ВСТАНОВИВ:

В березні 2007 року перший заступник військового прокурора Військово-морських сил України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України Державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" та обслуговуючого кооперативу "Батіліман" про застосування наслідків недійсності нікчемної угоди та приведення сторін по договору купівлі-продажу бази відпочинку "Таврида" від 04.05.2005 в первісний стан до здійснення нікчемної угоди, зобов'язавши обслуговуючий кооператив "Батіліман" повернути базу відпочинку "Таврида" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект", а останньому повернути обслуговуючому кооперативу "Батіліман" суму коштів отриману відповідно до вказаного договору; витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" бази відпочинку "Таврида" вартістю 391 435 грн. та спонукання повернути зазначене майно державному підприємству Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод".

В обґрунтування позовної заяви перший заступник військового прокурора Військово-морських сил України вказав, що 21.07.2004 ухвалою господарського суду міста Севастополя у справі № 20-10/310-12/261 затверджена мирова угода між товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод", згідно з якою останнє зобов'язалося передати першому (комерційній структурі) в рахунок погашення кредиторської заборгованості частину основних фондів та інше майно на загальну суму 9 647 338 грн., у тому числі базу відпочинку "Таврида", розташовану за адресою: м. Севастополь, урочище "Батіліман" вартістю 391 435 грн. Згідно з актом прийому-передачі майна від 02.09.2004 Державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" на виконання зазначеної мирової угоди передало базу відпочинку "Таврида" товариству з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект". Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2004 було зупинено виконання ухвали господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 до закінчення касаційного перегляду ухвали господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2004, проте 04.05.2005 товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" було відчужено базу відпочинку "Таврида" обслуговуючому кооперативу "Батіліман" за договором купівлі-продажу від 04.05.2005.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 330, 658 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу бази відпочинку “Таврида” суперечить вимогам законодавства України, а тому є недійсним, також незаконна реалізація й передача державного майна заподіює істотну шкоду інтересам державі в особі позивача (т. 1, арк.с. 2-5).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Об’єднання “Технохімкомплект”, у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав заперечення на позовну заяву (т. 1, арк.с. 31-34), згідно з якими, просило у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.05.2007 вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно бази відпочинку “Таврида”.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 05.11.2007 у справі №20-12/111-1/052-12/265 у задоволенні позову військового прокурора ВМСУ відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.05.2007.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду міста Севастополя від 18.12.2007 рішення Господарського суду міста Севастополя у справі №20-12/111-1/052-12/265 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2008 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 та рішення господарського суду міста Севастополя від 05.11.2007 у справі №20-12/111-1/052-12/265 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Севастополя (т.2, арк.с. 90-95).

Ухвалою Верховного Суду України від 21.08.2008 в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.05.2008 було відмовлено.

Ухвалою від 23.06.2008 справу прийнято до провадження суддею Дмитрієвим В.Є.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №156 від 24.12.2008 у зв’язку з закінченням строку перебування на посаді судді Дмитрієва В.Є., справа передана до провадження судді Шевчук Н.Г., з привласненням справі №20-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України Прокурор надав заяву про зменшення позовних вимог (т.3, арк.с. 77-79), згідно з якої просив витребувати у Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно - базу відпочинку “Таврида”, яка знаходиться в місті Севастополі, Севастопольська зона ПБК, 28 та складається з 19 будиночків під інв. №13-021, одного будинку інв. №11-049, їдальні з господарськими прибудовами інв. №13-022.

Вказана заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач (ОК “Батіліман”), у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на заяву прокурора про зменшення позовних вимог (т. 3, арк.с. 111-114), у якому, з посиланням на статтю330 Цивільного кодексу України зазначило, що ТОВ “Об’єднання Технохімкомплект” є добросовісним набувачем майна, крім того, майно за мировою угодою було передано в рахунок погашення боргів, тому воно не може буті витребуване.

Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, Державного підприємства Міністерства оборони України Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі надало пояснення по суті спору, згідно з якими підтримало позовні вимоги військового прокурора в повному обсязі, зазначивши, що ані Фонд державного майна України, ані Міністерство оборони України згоди на передачу військового майна ДП Міністерства оборони України, обов’язковість якій передбачена пунктом 5 статті 75 Господарського кодексу України, не надавали. Крім того вказаний об’єкт має загальнодержавне значення відповідно до статті 5 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (т. 3, арк.с. 127).

21.04.2009 третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” заявило самостійні вимоги на предмет спору і звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання “Технохімкомплект” та Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” про витребування з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” та передання майнового комплексу бази відпочинку „Таврида”, що розташована за адресою: м. Севастополь, урочище „Батіліман”, Севастопольська зона ПБК 28, Товариству з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”.

Ухвалою суду від 23.04.2009 позовну заяву прийнято до сумісного розгляду первісним позовом у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв’язку з реорганізацією ДП МОУ “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” шляхом приєднання до ДП МОУ “Феодосійський судно механічний завод”, відповідно до наказу МОУ від 13.11.2003, який був скасований Постановою господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006, майно вибуло із володіння ДП МОУ “БСРЗ “Металіст” поза його волі, а мирова угода про реалізацію спірного майна в рахунок погашення боргу ДП МОУ ФСМЗ перед ТОВ “Об’єднання “Технохімкомплект” укладена з порушенням ч. 1 статті 203 та ч. 1 статті 228 Цивільного кодексу України, та є нікчемною, тому ТОВ “Об’єднання “Технохімкомплект” не набуло статусу власника щодо спірного майна..           Відповідач (ОК “Батіліман”) надав відзив на позовну заяву третьої особи (т. 4, арк.с. 52-55), згідно з яким проти позовних вимог заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що Міністерство оборони України надало згоду від 15.06.2004 № 148/1178 на відчуження майна, зазначеного у мировій угоді, яке, в свою чергу, було передано в рахунок погашення боргів, тобто за плату. Тому, майно не може бути витребуване у добросовісного набувача на підставі частини 4 статті 388 Цивільного кодексу України.

02.06.2009 прокурором були надані пояснення по суті відзиву відповідача (ОК “Батіліман”) та зазначено, що відчуження державного майна ДП МО України “Феодосійський судно механічний завод” відбулося незаконним способом, в порушення процедури, передбаченої законодавством України про приватизацію та корпоратизацію державних підприємств, та без відповідного дозволу власника майна (т.4, арк.с. 66-68).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя у складі Судді Шевчук Н.Г. від 23.06.2009, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2009, провадження у справі було зупинено до розгляду господарським судом міста Севастополя справи №5020-3/094-2/507 за позовом заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України “Балаклавський судоремонтний завод “Металіст”, Регіонального відділення фонду державного майна в АРК та місті Севастополі до товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу “Металіст” про визнання недійсним договору; за позовом Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” до товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст”, Регіонального відділення фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відкритого акціонерного товариства „Кримзалізобетон” про визнання недійсним договору оренди.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2009 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2009 та ухвала господарського суду міста Севастополя від 23.06.2009 скасовані, справа передана для подальшого розгляду господарським судом міста Севастополя.

Ухвалою від 14.07.2010 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначений на 18.08.2010.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України, суддею Шевчук Н.Г. був заявлений самовідвід.

Ухвалою від 18.08.2010 був прийняти самовідвід судді Шевчук Н.Г. у справі №5020-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673.

Розпорядженням голови господарського суду від 18.08.2010 №81, у зв’язку з вказаними обставинами та відповідно до вимог Інструкції з діловодства у господарських судах України, справа №5020-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673 передана до провадження судді Погребняка О.С.

Ухвалою суду від 21.09.2010 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справі привласнено №5020-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673-4/148; розгляд справи призначений у судовому засіданні 07.09.2010.

У судове засідання позивач (Міністерство оборони України), та треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце його розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки не повідомили.

Відповідач (ОК “Батіліман”) явку уповноважених представників у судове засідання 07.09.2010 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню, а самостійні позовні вимоги третьої особи не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 594-р від 02.10.2003 „Про затвердження плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки” Міністерством оборони України був виданий наказ № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”.

У пунктах 1, 2 цього наказу було передбачено реорганізувати ДП “Металіст” шляхом припинення його діяльності як юридичної особи та приєднання як відособленого підрозділу до ДП “Феодосійський судномеханічний завод” із визначенням останнього правонаступником усіх майнових прав та обов’язків ДП “Металіст”.

Пунктом 5 наказу № 387 від 13.11.2003 передбачено, що основні фонди та оборотні кошти, інші цінності державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, що реорганізується, закріпити за Державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” на праві повного господарського відання, відповідно затверджених актів приймання-передачі майна, з відповідним збільшенням статутного фонду.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006 у справі №20-5/311 визнано нечинним наказ Міністерства оборони України № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” з моменту його видачі, та повернуто сторони у первинне становище; оскільки зазначений наказ був виданий без участі трудового колективу.

Постановою Верховного Суду України від 20.11.2007 постанову Господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006 залишено в силі.

Враховуючи викладене, зазначений наказ, у зв’язку з його недійсністю не створив таких правових наслідків, як припинення існування ДП МОУ ДП МОУ "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст".

Відповідно до статуту ДП “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” Міністерства оборони України (т. 3, арк.с. 95-96) є державним підприємством, заснованим на майні Збройних сил України, що є загальнодержавною власністю, та створеним Міністерством оборони України і підпорядкованим йому.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 73 Господарського кодексу України Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, майно підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" - військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" встановлено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.

Принципи та особливий порядок і способи відчуження державного майна, в тому числі військового, які встановлені чинним законодавством України, і зокрема, Законами України “Про приватизацію державного майна”, “Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України”, “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”.

21.07.2004 ухвалою господарського суду міста Севастополя у справі № 20-10/310-12/261 затверджена мирова угода між товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод", згідно з якою останнє зобов'язалося передати першому (комерційній структурі) в рахунок погашення кредиторської заборгованості частину основних фондів та інше майно на загальну суму 9 647 338 грн., у тому числі базу відпочинку "Таврида", розташовану за адресою: м. Севастополь, урочище "Батіліман" вартістю 391 435 грн. (станом на 01.07.2004) (т. 1, арк.с. 10-14).

Згідно з актом прийому-передачі майна від 02.09.2004 Державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" на виконання зазначеної мирової угоди передало базу відпочинку "Таврида" товариству з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2004 було зупинено виконання ухвали господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 до закінчення касаційного перегляду ухвали господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2004.

04.05.2005 товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" було відчужено базу відпочинку "Таврида" обслуговуючому кооперативу "Батіліман" за договором купівлі-продажу від 04.05.2005.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу від 04.05.2004, укладеного між обслуговуючим кооперативом "Батіліман" як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" як продавцем, останньому належить об'єкт продажу на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 у справі № 20-7/242, зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна міста Севастополя за реєстровим номером 1990 від 04.01.2005.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 у справі №20-7/742 за позовом ТОВ “Об’єднання Технохімкомплект” до ДП МОУ “Феодосійський судономеханичний завод” про визнання права власності на базу відпочинку “Таврида”, позовні вимоги були задоволені повністю, визнано за ТОВ “Об’єднання Технохімкомплект” право власності на нерухоме майно –Базу відпочинку “Таврида”, яка розташована за адресою: урочище Батіліман, яка включає 19 будиночків під інв. №13-021, 20-й будиночок під інв. №11-049, їдальню з господарськими прибудовами під інв. №13-022, придбане їм, згідно умовам Мирової угоди від 21.07.2004, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2005 у справі №20-10/310-12/261 Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2004 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від21.07.2004, якою затверджено мирову угоду від 21.07.2004, що укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод", щодо передачі Державним підприємством Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" товариству з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" майна, зокрема, бази відпочинку "Таврида" в рахунок погашення заборгованості за спожиту Державним підприємством Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” електричну енергію на підставі договорів № 61/704 від 20.11.1997 та № 16/116 від 18.02.2000, право вимоги якої було придбано товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" у державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємства електричних мереж" за договором купівлі-продажу від 14.05.2004 - було скасовано, справу №20-10/310-12/261 передано на новий розгляд.

Згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову.

Зазначене кореспондує з нормами цивільного кодексу України, зокрема статтею 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якій недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У п. 10 постанови Пленуму Верховний Суд України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може бути застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особи в інтересах держави в особі Міністерства оборони України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору –ТОВ “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” направлені на захист його права на майно, одержане за договором оренди, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі. Вказане майно включає, зокрема, і базу відпочинку “Таврида”.

ТОВ “ТК БСРЗ “Металист” вважає, що його права порушуються незаконними угодами щодо передачі спірного майна третім особам.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі №5020-9/131-2/032 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008) про спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, позов ТОВ Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" був задоволений, зобов’язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі укласти договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” з товариством з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" в редакції позивача.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, строк дії договору –по 16.03.2032 (арк.с. 28-30).

Враховуючи викладене ТОВ “ТК БСРЗ “Металист” є користувачем спірного нерухомого майна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” - власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикація) або від добросовісного набувача. Слід мати на увазі, що позивачем за таким позовом може бути як власник державного майна, так і юридична особа, яка володіє майном на праві повного господарського відання або оперативного управління.

Проте, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не є власником означеного майна, а також не володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, а є лише орендарем спірного майна.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ “ТК БСРЗ “Металист” обрав невірний засіб захисту порушеного права, які передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що ТОВ “ТК БСРЗ “Металист”, як орендар цілісного майнового комплексу, в подальшому не позбавлений права вимагати у власника майна, або органу, уповноваженого управляти таким майном, виконання договору оренди в повному обсязі та передачі спірної бази відпочинку товариству з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" в користування, як складової частини цілісного майнового комплексу.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, сума державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються при задоволенні позову - на відповідачів.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд:

вирішив:

1. Первісний позов Військового прокурора Військово-Морських Сил України задовольнити повністю.

2. Витребувати у Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” (95011 м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11а, ідентифікаційний код 33374517) на користь держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ідентифікаційний код 0034022) нерухоме майно - базу відпочинку “Таврида”, яка знаходиться в місті Севастополі, Севастопольська зона ПБК, 28 та складається з 19 будиночків під інв. №13-021, одного будинку інв. №11-049, їдальні з господарськими прибудовами інв. №13-022.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” (95011 м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11а, ідентифікаційний код 33374517) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 1957,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання “Технохімкомплект” (95011 м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ідентіфікацій код 19183061) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 1957,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

5. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” (95011 м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11а, ідентифікаційний код 33374517) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання “Технохімкомплект” (95011 м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ідентіфікацій код 19183061) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили

7. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” - відмовити.

Суддя           О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 13.09.2010