Рішення № 111848983, 26.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4500/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 413 від 17.02.2023 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 169 о/с від 23.02.2023 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) з 24.02.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з 25.02.2023 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2023 по момент винесення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у спірному дисціплінарному Наказі не наведено жодних об`єктивно існуючих складових дисциплінарного проступку в діях позивача, які б свідчили, що ним дійсно порушено норми права, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та застосовано дисциплінарне стягнення. В наказі не обґрунтовано співмірність дій позивача з застосованим до нього дисциплінарним стягненням у виді «звільнення зі служби в поліції». В дисциплінарному Наказі жодним чином не конкретизовано, як саме позивачем допущено порушення, перелічені норми чинного законодавства, та в чому конкретно полягають винні дії позивача з приводу неналежного виконання цих норм. Також, в межах спірних правовідносин відповідачем належними та допустимими доказами не доведено встановлення порушень з боку позивача. Матеріал службового розслідування, на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності містить суттєві недоліки в його оформленні, є недостовірним та недопустимим доказом у справі згідно з вимогами ст.75, ч.1 ст.74 КАС України. Враховуючи викладене, позивач робить висновок про необгрунтованість доводів відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який став підставою для його звільнення зі служби в поліції, оскільки у діяннях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, а відповідне службове розслідування було проведено з порушенням норм Дисциплінарного статуту.

Відповідачем - Департаментом патрульної поліції до суду надано відзив (від 18.04.2023 року вхід. № 12255/23), в якому наголошено на безпідставність позовних вимог, оскільки за результатми проведеного службового розслідування було встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 вчинив грубий дисциплінарний проступок, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VIII. пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого та третього частини 5 статті 14, абзаців третього, шостого та восьмого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 No 3353-XII, пункту 5 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, абзаців другого, третього пункту 2, пункту 3 та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, підпукту 6 пункту 10 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 6, абзацу першого пункту 7 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.3, підпунктів «б» та «г» пункту 2.1, підпунктів «б», «д», «е» пункту 2.3, пункту 2.5, підпунктів «а», «б», «д», «e» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 2.1 та 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, підпунктів 2. 3 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в особистій недисциплінованості умисному невиконанні норм діючого законодавства України, ухиленні від проходження огляду на Національної стан алкогольного сп`яніння, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції України, порушенні етики поліцейського, використанні ненормативної лексики під час спілкування, висловлювань та дій, що принижують честь і гідність інших працівників поліції, недотриманні законів, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в частині заборони керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, спричиненні дорожньо-транспортної пригоди та залишенні місця події, не пред`явленні поліцейським УПП свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, неінформування керівника про подію, неналежному забезпеченні умов зберігання та залишення без нагляду табельної вогнепальної зброї, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування, порушенні Присяги поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Також, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 своїми діями, пов`язаними з численними порушеннями службової дисципліни, а саме: вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні з ознаками алкогольного сп`яніння транспортним засобом, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця події; ухиленні від проходження медичного огляду; не пред`явленні поліцейським УПП свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та полісу цивільного страхування цивільно-правової відновідальності наземних транспортних засобів; крім цього дозволив собі як працівник поліції ставився зневажливо до поліцейських УПП при цивільній особі, чим дискредитував звання поліцейського. Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості. Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них як під час здійснення службових обов`язків, так і у повсякденному житті. Крім того, вказана надзвичайна подія, в разі висвітлення її в засобах масової інформації могла набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/4500/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, Наказом Департаменту патрульної поліції України від 31.01.2023 р. №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки інформації щодо можливого порушення службової дисципліни, зокрема неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 (далі - ВНП № 3 ОРУП № 2) ГУНП в Одеській області, що призвело до порушення Правил дорожнього руху та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди 27.01.2023 поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВнП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області старшим сержантом поліції О. Прокоф`євим, та керуванні ним з ознаками алкогольного сп`яніння транспортним засобом, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», - призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок від 14.02.2023 р., затверджений начальником ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу Миколою Семенишиним, яким завершено службове розслідування, та зазначено, що Комісія вважала би за можливе застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VIII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України Від 07.11.2018 № 893, абзаців другого та третього частини 5 статті 14, абзаців третього, шостого та восьмого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 5 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, абзаців другого, третього пункту 2, пункту 3 та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, підпукту 6 пункту 10 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 6, абзацу першого пункту 7 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.3, підпунктів «б» та «г» пункту 2.1, підпунктів «б», «д», «с» пункту 2.3, пункту 2.5, підпунктів «а», «б», «д», «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 2.1 та 2.4 розділу I Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.02.2023 р. № 413 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, , 67, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-Ш, пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VI, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого та третього частини п`ятої статті 14, абзаців третього, шостого та восьмого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХП, пункту 5 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, абзаців другого, третього пункту 2, пункту 3 та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 6 пункту 10 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 6, абзацу першого пункту 7 розділу ІІ наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.3, підпунктів «б» та «» пункту 2.1, підпунктів «б», «д», «є» пункту 2.3, пункту 2.5, підпунктів «а», «б», «д», «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Иіністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 2.1 та 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0028974), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, застосувано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 23.02.2023 р. №169 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0028974), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 24 лютого 2023 року, з виплатою грошової компенсації за 04 календарних дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи 3 01 січня 2023 року по день звільнення.

Вважаючи вищевказані Накази Головного управління Національної поліції в Одеській області протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року N 580-VIII.

Статтею 3 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначенні Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII

Частинами 1,2 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пунктами 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 р. № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Пунктами 1, 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

Пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, та встановлено Дисциплінарною комісією у висновку за результатами службового розслідування: « 27.01.2023 о 22:30 до УГІ ГУНП із чергової частини управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП) надійшла інформація про керування поліцейським ВНП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області з ознаками алкогольного сп`яніння транспортним засобом та скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Так, 27.01.2023 о 19:25 поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (спеціальний жетон 0028974), освіта середня, OBC 12.02.1996 B 3 по 06.11.2015, в НПУ з 07.11.2015, у займаній посаді з 31.01.2022, діючих дисциплінарних стягнень не має, керуючи власним автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд з території гаражного кооперативу, розташованого по вулиці Жоліо-Кюрі у місті Одесі, не переконався у безпечності маневру та не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з чим поруч із будинком 24 по вулиці Давида Ойстраха у місті Одесі, допустив зіткнення із зазначеним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого старший сержант поліції ОПрокоф`єв вийшов із автомобіля та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Останній перебував поза службою, у цивільному одязу, без табельної вогнепальної зброї та з пояснень IЛігостова водій «Toyota Camry» перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. У свою чергу нарядом УПП «ОКЕАН-0403» у складі інспекторів взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 та старшим сержантом поліції ОСОБА_5 було вжито пошукових заходів щодо встановлення старшого сержанта поліції ОСОБА_6 , якого було знайдено за місцем мешкання з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та доставлено на місце події, де ОСОБА_7 опізнав його як водія автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Крім цього, старший сержант поліції 0Прокоф`єв поліцейським УПП надав лише посвідчення водія, а реєстраціний документ на транспортний засіб та чинний старховий поліс не надав, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП допомогою спеціального приладу «Drager», або у комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (далі - КНП «ООМЦПЗ» ООР) останній відмовився. У подальшому стосовно старшого сержанта поліції О. Прокоф`єва поліцейськими УПП було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 428273 за частиною першою статті 130, серії ААД № 428272 за статтею 124, серії ААД № 428385 за статтею 1224 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 501820 за частиною першою статті 126 КУпАП. Автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , евакуйовано на спеціальний майданчик. Крім цього, відповідальним від керівництва здійснено виїзд за місцем проживання старшого сержанта поліції О. Прокоф`єва, де вилучено автоматичну та табельну вогнепальну зброю, яку здано до чергової частини ВнП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області».

Зі змісту висновку за результатами службового розслідування вбачається, що Комісія прийшла до висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, з підстав неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, що призвело до порушення Правил дорожнього руху та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди 27.01.2023 поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВнП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області старшим сержантом поліції О. Прокоф`євим та керуванні ним з ознаками алкогольного сп`яніння транспортним засобом, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього.

Частиною 1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:1 1. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 9-1) у зв`язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно ст. 11,12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Пунктом 7 ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення із служби в поліції.

Під час з`ясування офіційних обставин справи, судом встановлено, що підставою для прийняття наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 413 від 17.02.2023 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, та Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 169 о/с від 23.02.2023 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) з 24.02.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, слугували порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VIII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України Від 07.11.2018 № 893, абзаців другого та третього частини 5 статті 14, абзаців третього, шостого та восьмого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 5 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, абзаців другого, третього пункту 2, пункту 3 та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, підпукту 6 пункту 10 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 6, абзацу першого пункту 7 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.3, підпунктів «б» та «г» пункту 2.1, підпунктів «б», «д», «с» пункту 2.3, пункту 2.5, підпунктів «а», «б», «д», «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 2.1 та 2.4 розділу I Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

При цьому, як з`ясовано судом, та підтверджується наявними у матеріалах справи, ретельно дослідженими письмовими доказами, у тому числі, матеріалами службового розслідування, відеофіксацією подій, тощо, старший сержант поліції, поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , під час вищеокоеслених подій 27.01.2023 р., мав ознаки алкогольного сп`яніння, не реагував на звернення співробітників поліції, поведінка з працівниками поліції була зухвалою, та грубою, окрім того, під час спілкування з працівниками поліції застосовував нецензурну лексику.

Водночас, суд наголошує, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини, як у робочий, так і в неробочий час, поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики, що визначено Правилами етичної поведінки поліцейських.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Суд, при цьому, вважає, що така поведінка позивача як поліцейського, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.

Позивач своїми діями, які встановлені, та зафіксовані матеріалами службового розслідування, грубо порушивши вимоги Дисциплінарного статут та Закон України «Про Національну поліцію» дискредитував діяльність поліції, та підірвав її авторитет у суспільстві.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача на те, що Постановами Суворовського районного суду м. Одеси у справах № 523/3234/23, № 523/2940/23, № 523/2941/23 закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ст. 124-4, ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, з урахуванням наступного.

Зокрема, суд акцентує, що складені відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 428273 за частиною першою статті 130, серії ААД № 428272 за статтею 124, серії ААД № 428385 за статтею 1224 КУпАП, та Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 501820 за частиною першою статті 126 КУпАП, - у жодному разі не слугували самостійною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Натомість, підставою для прийняття оскаржуваних позивачем наказів, як з`ясовано судом, та зазначено вище, слугувало встановлення факту порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2, 3, , 67, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-Ш, пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VI, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого та третього частини п`ятої статті 14, абзаців третього, шостого та восьмого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХП, пункту 5 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, абзаців другого, третього пункту 2, пункту 3 та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 6 пункту 10 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 6, абзацу першого пункту 7 розділу ІІ наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.3, підпунктів «б» та «» пункту 2.1, підпунктів «б», «д», «є» пункту 2.3, пункту 2.5, підпунктів «а», «б», «д», «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 2.1 та 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», а не притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Окрім того, варто наголосити, що наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту у жодному разі не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07.03.2019 у справі №819/736/18 та від 06.04.2021 у справі №420/3659/19.

Таким чином, доводи представника позивача про те, що Постановами Суворовського районного суду м. Одеси у справах № 523/3234/23, № 523/2940/23, № 523/2941/23 закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ст. 124-4, ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, є такими, що не заслуговують на увагу суду.

Щодо посилання позивача на статтю 62 Конституції України, та презумпцію невинуватості, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Між тим, суд акцентує, що в даному випадку предметом спору в межах розгляду даної адміністративної справи є оскарження Наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та звільнення зі служби в поліції, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, та у жодному разі не за вчинення адміністративного, кримінального чи іншого првопорушення.

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).

Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Вказаний правовий висновок, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 10 червня 2021 року по справі № 420/241/20.

Суд зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стражі правопорядку, подія від 27.01.2023 року за участю поліцейського ОСОБА_1 , є проявом негідної поведінки, адже є такою, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, а отже у відповідача були наявні усі підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та застосування одного з найсуворіших видів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.08.2019 р. по справі №806/2555/17, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У Рішенні від 12.01.2012 р. по справі "Горовенки та Бугара проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Не виконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020р. у справі №815/4478/16.

Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідач не використав весь перелік можливих (менш) суворих дисциплінарних стягнень, суд зазначає, що нормами Дисциплінарного статуту Національної поліції України не передбачено обов`язку перед застосуванням більш суворого дисциплінарного стягнення накладати менш суворе.

Право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до норм Дисциплінарного статуту належить особі, яка проводить службове розслідування, з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Крім того, суд зазначає, що термін «дискреційне повноваження» відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у Постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловила правову позицію: «… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС…».

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані Накази Головного управління Національної поліції в Одеській області № 413 від 17.02.2023 року, в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, а також № 169 о/с від 23.02.2023 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) з 24.02.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, - прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, ґрунтовно, та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак законодавчо передбачені підстави для визнання їх протиправними та скасування, відсутні.

Решта доводів, та заперечень сторін, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними, та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, не є правомірними, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 413 від 17.02.2023 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; визнання протиправним, та скасувати Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 169 о/с від 23.02.2023 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) з 24.02.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з 25.02.2023 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з 25.02.2023, по дату винесення судового рішення, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 26.06.2023 р., з урахуванням знаходження судді Ю.В. Харченко у відпустці, у період часу з 12.05.2023 р. по 06.06.2023 р., а також на лікарняному - з 07.06.2023 р. по 14.06.2023 р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко

.