Рішення № 111848296, 15.06.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2742/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283)

про визнання протиправними та скасування постанов.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.04.2021 року № 505/11/11/РРО/2476110332/ТД-ФС, винесену уповноваженою особою Управління Держпраці в Кіровоградській області.

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.04.2021 року № 505/11/11/РРО/2476110332ЛП-ФС, винесену уповноваженою особою Управління Держпраці в Кіровоградській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем, на підставі акту перевірки Головного управління ДПС в Кіровоградській області, винесено дві постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в сумі 600000 та 6000 грн відповідно. Воднораз, викладені в акті перевірки обставини щодо ніби-то використання позивачем найманої праці ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_2 є самостійним суб?єктом господарювання та здійснює свою господарську діяльність в орендованому у позивача магазині.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, та зазначив, що в ході перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_3 допущена позивачем до роботи без укладання трудового договору. Зазначене свідчить про порушення вимог статті 21 та статті 24 Кодексу законів про працю України, оскільки працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або повноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування адміністрування єдиного внеску на та реалізації державної політики загальнообов`язкове страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому державне соціальне Кабінетом Міністрів України та порушення вимог Постанови КМУ від 17.06.2015 №413 в частині неподання до органів ДПСУ «Повідомлення про прийняття працівника на роботу», у зв`язку з чим було винесено постанови про накладення штрафу в розмірі 60000 та 6000 грн. За таких умов відповідач вважає, що Управління діяло у межах наданих їм повноважень, відповідно до Закону.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Відповідач своїм правом подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:

- ухвалою судді від 29 червня 2021 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін;

- ухвалою від 15 червня 2023р. первинного відповідача у справі - Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965; адреса: вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) замінено на його процесуального правонаступника - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (49107, Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283)

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2021 року до Управління Держпраці у Кіровоградській області надійшов акт ГУ ДПС у Кіровоградській області про проведення фактичної перевірки здійснення контролю за дотриманням норм законодавства щодо укладення трудового договору з працівниками від 19.02.2021 №505/11/11РРО/ НОМЕР_1 (далі також акт перевірки).

В акті зазначено, що 17 лютого 2021 посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області було здійснено перевірку в приміщенні господарського об`єкту - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено, що під час проведення перевірки в приміщенні магазину перебувала ОСОБА_2 . Згідно з наданого ОСОБА_2 письмового пояснення, вона є продавцем ФОП ОСОБА_1 . Станом на 13 год 15 х 17.02.2021 повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 від ФОП ОСОБА_1 до контролюючих органів не надходило.

Листом №15-20-12/1260-21 04 березня 2021 року Управління повідомило ФОП ОСОБА_1 про отримання акту.

Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку статті 265 КЗпП України проведено 07.04.2021.

За результатами розгляду справи відповідач прийняв:

-постанову №505/11/11РРО/2476110332/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 60 000 грн за порушення вимог, передбачених статтями 21 24 КЗпП України відносно ОСОБА_2 ;

- №505/11/11РРО/2476110332/ЛП-ФС про накладення штрафу у розмірі 6000 грн. за порушення вимог, передбачених Постановою КМ України №413.

Не погодившись із такими рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Обидві оскаржені позивачем постанови грунтуються на висновках відповідача про те, що у належному позивачеві магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реалізацію товару здійснює продавець ОСОБА_2 , яка допущена позивачем до роботи без укладення трудового договору.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

-порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (частина третя статті 265 КЗпП України).

Згідно з частиною четвертою статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2013 №509 затвердив Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Штрафи можуть бути накладені, серед іншого, на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з пунктом 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Таким чином, зі змісту статті 265 КЗПП України видно, що роботодавці несуть відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудових відносин у встановленому чинним законодавством порядку, тобто, без укладення трудового договору. При цьому, така відповідальність залежить від встановлення факту використання найманої праці.

Такі факти встановлюються при здійсненні нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно повноваження щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про працю надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи, а також податковим органам в межах перевірок дотримання податкового законодавства.

При цьому абзацом 7 пункту 2 Порядку №509 визначено таку підставу для накладення штрафу, як акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Так, у спірних правовідносинах відповідач керувався актом фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області №505/11/11/рро/2476110332 від 18.02.2021, у якому зафіксований факт використання позивачем праці неоформленого працівника (працівника, з яким не укладено трудовий договір) ОСОБА_2 .

Воднораз, позивач стверджує, що ОСОБА_2 не є працівником ФОП ОСОБА_1 , а під час перевірки здійснювала самостійну господарську діяльність як фізична особа- підприємець.

При цьому, стороною позивача надані докази, які на переконання суду, засвідчують вказані обставини, а саме:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.11.2020 року, згідно відомостей якого ОСОБА_2 є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем з 2016 року; основний вид діяльності - 47.24. роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах

- витяг з Реєстру платників єдиного податку від 13.11.2020 року, за яким місце провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 знаходиться в АДРЕСА_3 тобто за місцем проведеної податковим органом перевірки;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2020 року, за яким ФОП ОСОБА_2 орендує в ФОП ОСОБА_1 10 м. кв. в приміщені за адресою: АДРЕСА_2 з метою розміщення відділу продовольчого магазину.

При цьому суд бере до уваги, що під час перевірки ОСОБА_2 перевіряючим особам реалізована вода. Іденичний товар придбаний ФОП ОСОБА_2 за договором поставки № КК.0021225 від 14.02.2018 року у ФОП ОСОБА_4 . Поставка відбулась на підставі видаткової накладної від 13.02.2021 року, в якій зазначене місце розвантаження - АДРЕСА_3 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Воднораз, докази позивача щодо походження пива безалкогольного, яке ФОП ОСОБА_2 ніби-то придбала у магазині «АТБ» з метою подальшої реалізації, суд вважає неспроможними для підтвердження вказаних обставин, оскільки надані фіскальні чеки не містять інформації щодо покупця товару.

Принагідно позивач вказав, що на час перевірки не здійснював торговельної діяльності та не мав власного товару в магазині. Вищевказане підтверджується витягом з книги обліку розрахункових операцій та звітами про суми продажів за 15.02.21 року, 16.02.21 року, 17.02.2021 року, 18.02.2021 року, 19.02.2021 року, які містяться у матеріалах справи.

Наведені докази, на переконання суду, спростовують викладені в акті позапланової перевірки доводи про те, що ОСОБА_2 у спірних правовідносинах діяла не як суб?єкт господарювання фізична особа-підприємець, а як найманий працівник (продавець) ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач натомість не надав оцінки поясненням позивача та доказам, що були ним подані. Натомість керувався виключно відомостями, що містяться в акті перевірки. При цьому, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що акт перевірки є тим документом, на підставі якого виносяться постанови. Додаткові перевірки законом не вимагаються, а відтак - відповідачем не здійснювались.

Суд звертає увагу, що до акту перевірки додані протилежні за своїм змістом пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

За таких умов, прагнучи досягнення обгрунтованості власного рішення, та прийняття його з урахуванням усіх обставин, що мають значення, добросовісно і розсудливо, як того вимагає частина друга статті 2 КАС України, відповідач мав би надати належну оцінку доводам позивача, які заперечують викладені в акті перевірки обставини.

Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 року у справі № 822/1037/18, адміністративне провадження № К/9901/63642/18 вказав « 3а таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці [...] Це свідчить, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень: постанови №505/11/11РРО/2476110332/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 60 000 грн та №505/11/11РРО/2476110332/ЛП-ФС та про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6000 грн не є обгрунтованими та прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення, а отже підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України суд зазначає що при поданні цього позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1816 грн, який на підставі частини першої статті 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем наразі не подані.

Керуючись статтями 139, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.04.2021 року № 505/11/11/РРО/2476110332/ТД-ФС про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 60000,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.04.2021 року № 505/11/11/РРО/2476110332ЛП-ФС, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 6000,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1816,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК