Рішення № 111847427, 28.06.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/17697/21

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 28.07.2021 року № 1699/04 "Про накладення дисциплінарного стягнення".

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що на нього як начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) накладено дисциплінарне стягнення за неналежне виконання посадових обов`язків. Спірний наказ вважає протиправним, оскільки уповноваженим органом не встановлено протиправної поведінки у його діях, а також не враховано відсутність будь-яких шкідливих наслідків, як і причинного зв`язку між такими діями та наслідками, як обов`язкового елементу дисциплінарного провадження відносно державного службовця.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року дану справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29 вересня 2021 року.

29 вересня 2021 року підготовче засідання відкладено на 27 жовтня 2021 року за клопотанням представника відповідача.

27 жовтня 2021 року підготовче засідання відкладено на 18 листопада 2021 року за клопотанням позивача.

18 листопада 2021 року підготовче засідання відкладено на 25 листопада 2021 року через неявку позивача.

25 листопада 2021 року закрито підготовче провадження і здійснено перехід до розгляду справи у письмовому провадженні.

До суду надійшов відзив Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що підставою для видання наказу від 28.07.2021 року № 1699/04 стали висновки Дисциплінарної комісії про незабезпечення позивачем як начальником Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) контролю за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями і допущено системне, неодноразове порушення норм статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", яке полягає у перерахуванні коштів на рахунки сторонніх осіб.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 28.07.2021 В.о. начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) видано наказ "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на начальника відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання посадових обов`язків.

Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну службу (далі - Закон №889-VІІІ), цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 65 Закону №889-VІІІ передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

На підставі пункту 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VІІІ, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 66 Закону №889-VІІІ визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За правилами ст. 68 Закону №889-VІІІ, дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 ст. 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 77 Закону №889-VІІІ, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону № 889-VІІІ, Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

На виконання приписів вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок № 1039), яким визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Приписами п. 4 Порядку № 1039 передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до п. 33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Абзацом 1 пункту 34 Порядку № 1039 передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків. Так, складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу дисциплінарного проступку.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Зміст оскаржуваного наказу свідчить про, що дисциплінарне провадження порушено суб`єктом призначення згідно з частиною першою статті 68 Закону України Про державну службу на підставі подання заступника начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковальського М.Р. від 30.06.2021 № 3-28-ПД.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ (м. Хмельницький) відповідно до статей 69,71 Закону сформовано та розглянуто дисциплінарну справу.

З 28.12.2019 ОСОБА_1 вважається таким, що працює на посаді начальника Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

З 12.07.2021 ОСОБА_1 вважається таким, що працює на посаді начальника відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) згідно наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 09.07.2021 №1477/04.

Згідно із вимогами частини десятої статті 69, статей 71,73 Закону України Про державну службу", Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (зі змінами), Дисциплінарною комісією сформовано дисциплінарну справу та внесено подання Дисциплінарної комісії з висновком про наявність у діях начальника відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарною комісією встановлені факти безпідставного перерахування коштів у виконавчих провадженнях №60813175, №8662507, №59844816, №50968955, №57821823, №43713309 внаслідок нездійснення належного контролю за роботою підлеглих працівників начальником відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_1 .

Так, Дисциплінарною комісією встановлено наявність в діях начальника відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом п`ятим частини другої статті 65 Закону, а саме - неналежне виконання посадових обов`язків.

Обставини, що обтяжують дисциплінарну відповідальність - відсутні.

У своїх пояснення ОСОБА_1 зазначив про порядок перерахування коштів у виконавчих провадженнях №60813175, №8662507, №59844&1б, №50968955, №57821823, №43713309, а також вказав, що за результатами проведеної у період з 05.07.2021 по 09.07.2021 цільової перевірки діяльності відділу в частині перерахування коштів виявлені факти помилкового перерахування коштів за вищевказаними виконавчими провадженнями. З метою усунення виявлених недоліків помилкового перерахування коштів, відповідним громадянам були направлені листи щодо термінового повернення коштів, помилково перерахованих на їх розрахункові рахунки за вказаними виконавчими провадженнями.

Суд зауважує, що відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому порушення іншими особами нормативно-правових актів саме по собі не може бути покладене в основу висновку про дисциплінарний проступок позивача.

Натомість, для притягнення його до відповідальності необхідно, щоб такі порушення стали наслідком саме його дій чи бездіяльності щодо виконання конкретно визначених посадових обов`язків.

Крім того, відповідно до статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.

Таким чином, для висновку про наявність дисциплінарного приступку позивача не достатньо самого лише факту порушення його підлеглими норм законодавства. Натомість, необхідним є, щоб таке порушення було наслідком невиконання позивачем тих із його повноважень, які спрямовані на забезпечення та контроль виконання працівниками законодавства.

Такі повноваження, на думку суду, щоб їх можливо було покласти в основу твердження про допущення особою дисциплінарного проступку, мають бути закріплені нормативно, детально регламентовані, щоб чітко вбачалось: які саме дії необхідно вчиняти, щоб забезпечувати та контролювати виконання працівниками законодавства, їх регулярність тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, оскаржуваний наказ не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки надані відповідачем докази, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття, достовірність даних, які були взяті до уваги дисциплінарною комісією, не свідчать про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем службової дисципліни, відтак оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач доказів на спростування позовних вимог не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 28.07.2021 року № 1699/04 "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М.Шимонович