Рішення № 11184601, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/8606.09.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Шаповалов А.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Сервіс"

простягнення 2887,61 грн.

Представники сторін: від позивача Максименко В.В. –представник; від відповідачаГраб Т.В. - представник. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Сервіс" основного боргу у розмірі 2460,63 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 42,99 грн., 3% річних у розмірі 14,09 грн., пені у розмірі 89,58 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за період жовтень 2009 - травень 2010 щодо оплати отриманих відповідачем послуг по договору від 01.11.2006 № 2586440. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача, з посиланням на положення Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому позов в частині заборгованості за користування телефоном визнає, а в частині заборгованості за користування радіоточками, якими він користується на підставі договору від 08.12.2004 № 100/ТІ не визнає.

06.09.2010 в судовому засіданні представником позивача подано уточнення до позовних вимог, в яких він зазначає, що у тексті позовної заяви міститься описка, а саме замість "згідно договору від 01.11.2006 № 2586440" слід читати "згідно договорів від 01.11.2006 № 2586440 та від 08.12.2004 № 100/ТІ".

Крім того, позивачем у судовому засіданні 06.09.2010 подано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2740,95 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 42,99 грн., 3% річних у розмірі 14,09 грн., пені у розмірі 89,58 грн. Клопотання мотивовано тим, що основна заборгованість відповідача станом на 06.09.2010 становить 2740,95 грн.

Відповідач заперечує проти прийняття уточнень до позовних вимог, оскільки вказані уточнення по суті змінюють підстави позову.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки згідно протоколу судового засідання від 02.08.2010 господарським судом розпочато розгляд справи по суті, то суд відмовляє в прийнятті уточнень до позовних вимог від 06.09.2010, у зв‘язку з тим, що вказані уточнення змінюють підстави позову, які можуть бути змінені лише до початку розгляду справи судом по суті.

Клопотання про збільшення позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки право позивача на збільшення позовних вимог передбачено до прийняття рішення по справі.

За клопотанням відповідача про витребування необхідних документів, суд, ухвалою про відкладення від 02.08.10року, зобов’язав позивача надати акт звірки, в якому окремо зазначити заборгованість за користування телефонними номерами та окремо заборгованість за користування радіоточками, однак позивач вимоги ухвали суду не виконав, акту звірки не надав.

Суд розглядає вимоги позивача згідно уточнень.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (підприємство зв'язку) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Сервіс" (споживач) укладено договір №2586440 про надання телекомунікаційних послуг, згідно умов якого підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктами 4,1, 4.2, 4.6 договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством; споживач сплачує послуги електрозв‘язку за спільно погодженою системою оплати –авансова з поданням рахунків, у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв‘язку проводить щомісячно, до 20- го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10- го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вирішення справи, відповідач не сплатив грошові кошти за отримані телекомунікаційні послуги по договору від 01.11.2006 за період з жовтня 2009 по серпень 2010. Вказані обставини також не заперечуються відповідачем.

Однак відповідач не погоджується із наявністю заборгованості у розмірі 2740,95 грн. саме по договору від 01.11.2006 № 2586440 та вказує на те, що в рахунки, які були надіслані на адресу відповідача були включені послуги, які надаються позивачем на підставі іншого договору, а саме від 03.12.2004 № 100/ТІ.

Відповідачем надано копію договору від 03.12.2004 № 100/ТІ, який був укладений між позивачем та відповідачем та предметом якого є проведення позивачем технічного контролю відомчих радіотрансляційних вузлів відповідача (радіовузлів).

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи рахунків, які виставлялись позивачем відповідачу до складу наданих послуг були включені наступні послуги: абонентна плата за телефон у кількості 2 штук, абонентна плата за радіоточку, місцеві розмови, інтернет та додаткові послуги.

Відповідач вважає, що у графі додаткові послуги позивачем включені послуги, які надавались позивачем на підставі договору від 03.12.2004 № 100/ТІ. Позивач не заперечує проти того, що у рахунки, якими підтверджується заборгованість відповідача включені послуги, що надавались по договору 03.12.2004 № 100/ТІ, у зв‘язку з чим позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог.

Відповідно до додаткової угоди № 31/197 від 28.05.2005року до договору № 100/ТІ від 03.12.2004 сторонами була визначений тариф на контроль за відомчими радіовузлами -46,32грн. з ПДВ та тариф для радіоточок, у кількості 156шт.- 234грн з ПДВ, на загальну суму 280,32грн.

За таких обставин, у зв‘язку з тим, що позов подано тільки на підставі договору від 01.11.2006 №2586440, то за розрахунком суду, розмір заборгованості за період з жовтня 2009 по серпень 2010 по вказаному договору виникла за несплату відповідачем абонентної плати за користування телефонними номерами 248-97-89 та 248-97-90.

Відповідно до п. 1 договору підприємство зв’язку надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку № 1 і безкоштовні послуги. Перераховані у додатку № 2.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати з поданням рахунків (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору встановлено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.4 договору визначено, що підприємство зв’язку у відповідності з нормативними документами приймає від Споживача оплату послуг електрозв’язку або доручає проводити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори. Підприємство зв’язку інформує Споживача про перелік та місцезнаходження (адресу) пунктів приймання платежів.

Згідно з п. 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати, Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу телекомунікаційні послуги в період з жовтня 2009 р. по лютий 2010 р. та виставив відповідні рахунки, які були отримані відповідачем.

Приймаючи до уваги той факт, що у наданих до суду рахунках, містяться нарахування по «додаткових послугах».

З пояснень позивача вбачається, що «Додаткові послуги»є послугами, які передбачені договором № 100/ТІ від 03.12.2004р., тобто відповідач сплачує по двом договорам за одним особовим рахунком, а саме: 9925864406.

Приймаючи до уваги, що позивач, в позовній заяві зазначив лише договір №2586440 від 01.11.2006р., як підставу виникнення заборгованості, то, шляхом щомісячного додавання суми заборгованості, з урахування ПДВ, суд визначив, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 280,95грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

В зв’язку з простроченням оплати наданих позивачем послуг у відповідача виникла заборгованість у розмірі 280,95грн. за надані послуги зв’язку, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 89,58 грн.- пені; 14,09 грн. –3% річних; 42,99 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 № 1280-IV, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Положенням Договору від 06.11.2006 № 2586440, копія якого є в матеріалах справи, відповідальність сторін, у тому числі за несвоєчасну оплату отриманих послуг у вигляді пені не передбачена.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, як було зазначено вище умовами Договору № 2586440 сторони прямо не погодили нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань відповідачем за невиконання зобов’язань щодо оплати отриманих послуг, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків та 3% річних, наданим позивачем, оскільки вказаний розрахунок зроблений на суму заборгованості, яка включає в себе суми заборгованості по іншому договору.

За розрахунком суду, розмір інфляційних витрат становить 10,22 грн., який зроблений судом з урахуванням періоду, який вказаний позивачем у розрахунку та з урахуванням заборгованості за абоненту плату за телефон у розмірі 56,19 грн. з ПДВ.

За розрахунком суду, розмірі 3% річних становить 3,11 грн., який зроблений судом з урахуванням періоду який вказаний позивачем у розрахунку та з урахуванням заборгованості за абоненту плату за телефон у розмірі 56,19 грн. з ПДВ.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання телекомунікаційних послуг від 01.11.2006, в зв’язку з чим сума боргу з урахуванням штрафних санкцій складає 294,28 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню із сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резулятивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Сервіс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, кв. 43, код ЄДРПОУ 32249779 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, п/р 26000402028729 в Київській регіональній дирекції "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 322904, код ЗКПО 01189910) суму основного боргу у розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн. 95 коп., інфляційні нарахування у розмірі 10 (десять) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 3 (три) грн. 11 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 10 (десять) грн. 40 коп. та 24 (двадцять чотири) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти Дата підписання 13.09.10