Ухвала суду № 111844616, 28.06.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-с/447/47/23Справа №447/3371/21

У Х В А Л А

щодо скасування судового наказу

28.06.2023 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28.10.2021 у справі №447/3371/21, який було видано за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

в с т а н о в и в:

27.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, виданого 28.10.2021 Миколаївським районним судом Львівської області у справі №447/3371/21. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 покликається на те, що вказаним судовим наказом із неї стягуються кошти за спожиту електричну енергію. Просить такий скасувати, оскільки вимоги стягувача не є безспірними. Заявниця вказує,що ТОВ «Львівенергозбут» не надав жодного документа на підтвердження договірних відносин із боржницею, витяг з особового рахунку, долучений представником стягувача, відкритий не на її ім`я, а стосується ОСОБА_2 . Крім того, заявниця вказує, що ніколи не проживала та не проживає, не має зареєстрованого місця проживання за адресою, що вказана у заяві про видачу судового наказу та судовому наказі АДРЕСА_1 , зареєстрованим та фактичним місцем її проживання є АДРЕСА_2 . Власником квартири по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 з 2016 року, що вбачається з доданих стягувачем документів, однак, заявниця зазначає, що дане прізвище їй було присвоєно 27.06.2020, коли вона уклала шлюб із ОСОБА_3 , а прізвище до реєстрації шлюбу було « ОСОБА_4 ». Про видачу судового наказу заявник дізналася 15.06.2023 після отримання повідомлення у мобільному застосунку «ДІЯ», у якому повідомлено, що її банківські рахунки заблоковано, кореспонденцію з суду не отримувала. 16.06.2023 звернулася із заявою про ознайомлення із судовим наказом безпосередньо у суді. Відтак, вважає, що строки звернення із заявою про скасування судового наказу не порушено.

Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, встановлено наступне.

28.10.2021 Миколаївським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , місце реєстрації проживання якої: АДРЕСА_2 , заборгованості за спожиту електричну енергію на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (м. Львів, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 42092130) у розмірі 2 021 (дві тисячі двадцять однієї) гривні 52 копійки та 227,00 грн. суми сплаченого судового збору.

У матеріалах справи міститься повідомлення про вручення 09.11.2021 поштового відправлення ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , яке повернулося до суду (а.с. 18).

Водночас, у повідомленні про вручення поштового відправлення відсутня вказівка на прізвище отримувача та не міститься відміток про особисте вручення.

Заявниця ознайомилася із матеріалами справи №447/3371/21 та отримала копію судового наказу 16.06.2023 на підставі заяви від 16.06.2023 (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.

Відтак, враховуючи те, що матеріали справи не містять підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 отримувала копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу, строки звернення із заявою про скасування судового наказу, боржником не порушені.

Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається.

Відповідно до ч. 3ст. 171 ЦПК Україниу разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, у порядку наказного провадження задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, тому відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 заперечує проти вимог стягувача і на час розгляду даної заяви відсутні підстави для її повернення, доводи заявниці заслуговують на увагу на знаходять своє підтвердження у матеріалах справи, приходжу висновку, що правовідносини між сторонами є спірними, а вимоги стягувача підлягають доказуванню, відтак, заявлену вимогу про скасування судового наказу слід задовольнити, та роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Щодо вимоги заявниці про стягнення з ТОВ «Львівенергозбут» на її користь понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу у розмірі 134, 20 грн. слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Слід звернути увагу на той факт, що заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч. 2 ст. 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження».

Наведений розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Частиною 2 статті 164 ЦПК України визначено, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого заявницею судового збору належить відмовити, оскільки зі змісту норм цивільного процесуального законодавства, таким детально регламентовано порядок відшкодування понесених сторонами витрат лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються. Відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає зарахуванню у порядку ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат у наказному провадженні, слід виходити з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Керуючисьст. 164, 170, 171 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заяву боржника ОСОБА_1 задоволити частково.

Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та сплаченої суми судового збору, виданий 28.10.2021 Миколаївським районним судом Львівської області у справі №447/3371/21 скасувати.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині визначення судових витрат може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головатий А.П.