Рішення № 111843592, 22.06.2023, Соснівський районний суд м. Черкас

712/12465/20

2/712/211/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку №б/н від 10 вересня 2010 року.

Відповідно до ст.634 ЦК України, договір про надання банківських послуг є договором приєднання і складається з анкети - заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», викладених на банківському сайті: www.ргіvatbank.ua.

Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що він повністю був проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник - ОСОБА_2 помер.

Станом на час смерті заборгованість останнього за кредитним договором № б/н від 10 вересня 2010 року становила 7 434 гривні 92 копійки.

Спадкоємцями, що постійно проживали разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини є: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, в яких адресою реєстрації останніх є: АДРЕСА_1 .

11 червня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до спадкоємців з претензією, яка до цього часу залишена останніми без реагування.

Враховуючи викладене, АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, заборгованість за договором №б/н від 10 вересня 2010 року у розмірі 7434 (сім тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 92 (дев`яносто дві) копійки та судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 (нуль) копійок, а всього 9534 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 92 (дев`яносто дві) копійки.

09 грудня 2021 року адвокат Гнатюк Анастасія Іванівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2021 року заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2021 року у справі №712/12465/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та призначено розгляд справи по суті.

Представником відповідача ОСОБА_4 адвокат Гнатюк А.І. надано відзив на позовну заяву, в якому остання заперечила проти заявлених позовних вимог.

В обгрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог зазначає, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього спадкова справа не заводилась; відповідачі спадщину після смерті ОСОБА_2 не приймали, свідоцтво про право на спадщину не отримували.

Позивач в своїй зазначає, що відповідачі є спадкоємцями, ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті останнього.

ОСОБА_1 є матір`ю спадкодавця та є спадкоємців першої черги; ОСОБА_3 є рідним братом спадкодавця і є спадкоємцем другої черги.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Таким чином, мати та брат спадкодавця не є спадкоємцями однієї черги, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з матері та брата померлого ОСОБА_2 солідарно є необґрунтованими і безпідставними.

Крім того, на адресу відповідачів не надходило жодної претензії позивача про повернення боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Оскільки мати та брат спадкодавця не є спадкоємцями однієї черги, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину відповідачам не видавалось, позовні вимоги АТ КБ « Приватбанк» про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

25 травня 2022 року представник позивача звернулась до суду з заявою про уточнення заявлених позовних вимог, в якій остаточно просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 7 434 гривні 92 копійки за кредитним договором №б/н від 10 вересня 2010 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Відповідно до Анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 10 вересня 2010 року, підписаної ОСОБА_2 та представником АТ КБ «Приватбанк», Заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають договір про надання банківських послуг.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 24 роки, про що 22 травня 2019 року складено відповідний актовий запис № 1434.

Станом на час смерті, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 10 вересня 2010 року, становила 7 434 гривні 92 копійки.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, в яких адресою реєстрації останніх є: АДРЕСА_1 .

11 червня 2020 року позивач звернувся до спадкоємців з претензією, яка до цього часу залишена останніми без реагування.

Згідно відповіді завідувача Першої черкаської державної нотаріальної контори №741/01-16 від 03 травня 2023 року, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводились та свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього спадкова справа не заводилась; відповідачі спадщину після смерті ОСОБА_2 не приймали, свідоцтво про право на спадщину не отримували.

ОСОБА_1 є матір`ю спадкодавця та є спадкоємців першої черги; ОСОБА_3 є рідним братом спадкодавця і є спадкоємцем другої черги.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Таким чином, мати та брат спадкодавця не є спадкоємцями однієї черги, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з матері та брата померлого ОСОБА_2 солідарно є необґрунтованими і безпідставними.

Крім того, доказів отримання відповідачами претензії від позивача матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, «при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Разом з тим, за змістом положень ст. 1282 ЦК України задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи".

Відповідно до ст.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно відповіді завідувача Першої черкаської державної нотаріальної контори №741/01-16 від 03 травня 2023 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводились та свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Враховуючи викладене, позовні вимог АТ КБ Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 вересня 2010 року, укладеним між АТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_5 , задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено наступне:

«На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані:

договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);

розрахунок наданих послуг;

документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.»

На підтвердження розміру фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу представником надано суду наступні документи:

- договір про надання правничої допомоги №38/21 від 01 грудня 2021 року;

- договір про надання правничої допомоги № 05/21 від 30 грудня 2021 року;

- акт приймання-передачі послуг (наданої правничої допомоги) за договором №05/21 від 30 грудня 2021 року, згідно якого вартість складання відзиву на позовну заяву становить 1200 гривень, витрати на поштові відправлення становлять 100 гривень;

- акт приймання-передачі послуг (наданої правничої допомоги) за договором №38/21 від 01 грудня 2021 року, згідно якого вартість надання консультації та роз`яснень по справі, правовий супровід замовника становить 1200 гривень та складання та подання заяви про перегляд заочного рішення становить 2400 гривень, витрати на поштові відправлення становлять 50 гривень;

- квитанцію №б/н від 23 грудня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 за договором про надання правничої допомоги №38/21 від 01 грудня 2021 року сплатила 3600 гривень.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача почав надавати професійну правничу допомогу лише після ухвалення у справі заочного рішення; а також оскільки відповідачем надано докази фактично понесених останньою судових витрати, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 3 600 гривень; відповідачем заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, пов`язаних лише з наданням консультацій та підготовкою відзиву на позовну заяву і заяви про перегляд заочного рішення, вимоги про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, підлягають задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, та керуючись ст.ст. 13, 76- 81, 83, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 263, 280-283, 353 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним одговором № б/н від 10 вересня 2010 року відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Борєйко