Ухвала суду № 111842920, 22.06.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1489/20 Провадження № 2-п/304/1/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2020 року позовТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, № 21, корпус В; код в ЄДРПОУ 38922870) заборгованість за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200074007 від 26 січня 2020 року 27 804 (двадцять сім тисяч вісімсот чотири) грн. 38 коп., з яких 20 437 (двадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 28 коп. заборгованість за місячними платежами та 7 367 (сім тисяч триста шістдесят сім) грн. 10 коп. заборгованість за неустойкою, а також судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд вказаного заочного рішення, яку мотивувала тим, що 06 квітня 2021 року Перечинським районним судом Закарпатської області по цивільній справі № 304/1489/20 за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 60200074007 від 26 січня 2020 року ухвалено заочне рішення, згідно якого позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 27 804,38 грн заборгованості за кредитним договором № 60200074007 від 26 січня 2020 року та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2 102 грн 00 коп. Про існування такого рішення вона дізналася випадково лише 18 жовтня 2022 року за допомогою сайту Єдиний державний реєстр судових рішень, коли звернулася за правовою допомогою до АО «Захист». Так, у судовому рішенні вказано, що відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Також у рішенні суду вказано «Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, заочно». Однак, зазначене не відповідає дійсності, оскільки жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами вона від суду не отримувала та не знала про сам факт наявності справи та судових засідань. У судовому рішенні не вказано про факти надсилання на її адресу судом рекомендованих листів, отримання їх нею або членом сім`ї, відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. Вважає, що суд мав би пересвідчитись та переконатися у дотриманні порядку повідомлення її про місце, дату та час судового розгляду справи, чого зроблено не було та що є порушенням її прав, а також положень ст. 8 ЦПК України, що позбавило її можливості захищати свої права та законні інтереси в судовому засіданні та скористатися наданими ч. 1 ст. 43 ЦПК України правами. Неповідомлення її у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило її передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими вона заперечує проти позову. Таким чином, в суді не було досліджено суттєві факти, які прямо впливають на обсяг позовних вимог. Крім цього, вказане заочне рішення необхідно скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку, оскільки позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості за кредитним договором № 60200074007 від 26 січня 2020 року, а саме не надано пояснення щодо нарахування заборгованості по внескам та по оплаті послуг. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені співробітниками банку, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці, є правильними. При цьому, матеріали справи також не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором. Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором є обов`язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними та допустимими доказами її розмір. Крім цього, у позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів (поштових квитанцій) направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості. Таким чином, зазначені обставини не підтверджені доказами у справі. Досудові вимоги про необхідність сплати простроченої суми заборгованості не надають права банку для звернення до суду за достроковим стягненням всієї суми заборгованості за кредитом. У матеріалах вказаної цивільної справи відсутні будь-які документи та докази, що підтверджують факт звернення кредитора до ОСОБА_1 про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом. Також для окремих видів вимог законодавством встановлена спеціальна позовна давність. У цій справі збільшення строку позовної давності суду не представлено. Крім цього вважає, що кредитний договір, укладений між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» №60200074007 від 26 січня 2020 року, відповідно до умов якого вона цього ж дня отримала в оренду на умовах прямого лізингу мобільний телефон, є таким, що порушує її права як споживача та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування плати, оскільки несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які місять умови про зміни у витратах, зокрема щодо сплати авансових платежів, і це є підставою для визнання таких положень недійними. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Враховуючи наведене, просить переглянути заочне рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року по цивільній справі № 304/1489/20 за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 до розгляду в загальному порядку.

Заявник ОСОБА_1 та представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце засідання, однак їх неявка відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані заявником, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що копія заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року, яка надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за результатами розгляду цивільної справи № 304/1489/20 нею отримана не була, що стверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 35, 36-42).

Також із заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на перегляд заочного рішення вбачається, що про існування вказаного рішення суду вона дізналася тільки 18 листопада 2022 року (а. с. 54 зворот), після чого 28 листопада 2022 року звернулася до суду із заявою про його перегляд (а. с. 48-52, 63-67).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачу ОСОБА_1 слід поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, як такий, що пропущений нею з поважних причин.

Так, підстави скасування заочного рішення визначені статтею 288 ЦПК України.

Згідно ч. 1 вказаної статті заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, будь-яких відомостей про поважність причин неявки відповідача у судові засідання ні матеріали справи, ні додатки до заяви не містять.

Так, із матеріалів справи вбачається, що поштова кореспонденція надсилалась відповідачу ОСОБА_1 за її адресою реєстрації: АДРЕСА_2 (а. с. 20, 24, 25, 35). Така ж адреса вказана ОСОБА_1 і у заяві про перегляд заочного рішення (а. с. 63-67).

Довідки поштового відділення з позначками про неможливість вручення судових повісток відповідачу ОСОБА_1 у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважаються належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, та, на думку суду, свідчать про умисне неотримання судової повістки.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Крім цього, ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодних доказів, які б у сукупності з повторним дослідженням матеріалів справи мали істотне значення для її правильного вирішення, чи яких-небудь вагомих аргументів, що слугували б підставою для інакшого вирішення такої по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що доводи відповідача по суті у заяві про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду від 06 квітня 2021 року не знайшли свого підтвердження, тому суд вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 53, 182-183, 197, 258-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 304/1489/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: Ганько І. І.