Рішення № 111842788, 27.06.2023, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/892/23

2/301/307/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючої судді Даруда І.А.

при секретарі Чийпеш А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Іршавської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання права власності в порядку спадкування...Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_1 , про що Іршавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) було зроблено відповідний актовий запис за №110 від 02.09.2020р. та на посвідчення цього органом державної реєстрації видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2020р.

Після смерті його батька відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема і на спадкове майно, що складається :

-з права на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації земельної ділянки площею 0,06 га кадастровий номер 2121910100:05:001:0149, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в межах населеного пункту на території Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області.

За життя його батько заповіту не склав, а тому спадкування належного йому майна здійснюється за законом. Він є спадкоємцем першої черги за законом. На момент смерті ОСОБА_2 вони проживали разом, про що свідчить довідка №02/-30/1907 від 05 жовтня 2020 року. Його мати, ОСОБА_3 , розлучені з батьком, про що свідчить рішення Іршавського районного суду від 15.05.2015р. Отже, він є єдиним спадкоємцем спадкового майна.

07 жовтня 2020 року він звернувся до нотаріуса Іршавської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно яке залишилося після смерті ОСОБА_2 . Нотаріусом заведено спадкову справу №254, що стверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71395634. Проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вище вказану земельну ділянку, площею 0,06 га кадастровий номер 2121910100:05:001:0149, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в межах населеного пункту на території Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області, оскільки померлим не завершено процес приватизації та не виготовлено правовстановлюючий документ на спадкове майно, копія Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №19/02-31 від 07.02.2023р. додається.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради від 30.02.1993 року № 130 «Про надання безоплатно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,06га під будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 » його батькові надано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,06га під будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , яку він за життя не встиг приватизувати, здійснити її державну реєстрацію та отримати Державний акт про приватну власність на землю.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2020р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідно до виданого державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори від 07.02.2023 року витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.02.2023 року він є спадкоємцем належного померлому ОСОБА_2 спадкового майна.

У 2022 році на виконання зазначеного рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та подав відповідні документи щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0600 га з метою проведення приватизації та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в м.Іршава Закарпатської області. Після отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100721552022 від 24.11.2022р. він звернувся до державного нотаріуса Іршавської державної нотаріальної контори з проханням оформити спадщину. Проте, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що на земельну ділянку, право на яку за життя набув його батько, ОСОБА_2 , не завершена процедура приватизації, та роз`яснено, що у разі, коли спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, однак не встиг її завершити, то позивач, як спадкоємець, має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним права на завершення приватизації земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100721552022 від 24.11.2022р. державний акт на право приватної власності на землю, розташованої на території Іршавської міської ради з цільтовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на ім`я ОСОБА_2 не видавався, земельна ділянка за ОСОБА_2 не зареєстрована та інформація про зареєстроване право на зазначену у графічному матеріалі (викопіюванні) в Державному земельному кадастрі відсутня.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.

Відповідач представник Іршавської міської ради в судове засідання не з`явився , надіслав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність , тому на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність представника відповідача .

Третя особа представник Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області в судове засідання не з`явився , хоча належним чином був повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили , тому на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 , про що Іршавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) було зроблено відповідний актовий запис за №110 від 02.09.2020р. та на посвідчення цього органом державної реєстрації видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2020р.

Після смерті батька позивача відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема і на спадкове майно, що складається :

-з права на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації земельної ділянки площею 0,06 га кадастровий номер 2121910100:05:001:0149, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в межах населеного пункту на території Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області.

За життя батько позивача заповіту не склав, а тому спадкування належного йому майна здійснюється за законом. Він є спадкоємцем першої черги за законом. На момент смерті ОСОБА_2 вони проживали разом, про що свідчить довідка №02/-30/1907 від 05 жовтня 2020 року. Мати позивача , ОСОБА_3 , розлучені з батьком, що стверджується рішенням Іршавського районного суду від 15.05.2015року ( а.с.11) . Отже, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем спадкового майна.

07 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса Іршавської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно яке залишилося після смерті ОСОБА_2 . Нотаріусом заведено спадкову справу №254, що стверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71395634. Проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вище вказану земельну ділянку, площею 0,06 га кадастровий номер 2121910100:05:001:0149, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в межах населеного пункту на території Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області, оскільки померлим не завершено процес приватизації та не виготовлено правовстановлюючий документ на спадкове майно,що стверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №19/02-31 від 07.02.2023року (а.с.13) .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради від 30.02.1993 року № 130 «Про надання безоплатно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,06га під будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 » батькові позивача надано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,06га під будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , яку він за життя не встиг приватизувати, здійснити її державну реєстрацію та отримати Державний акт про приватну власність на землю.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2020р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідно до виданого державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори від 07.02.2023 року витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.02.2023 року позивач є спадкоємцем належного померлому ОСОБА_2 спадкового майна.

У 2022 році на виконання зазначеного рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та подав відповідні документи щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0600 га з метою проведення приватизації та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в м.Іршава Закарпатської області. Після отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100721552022 від 24.11.2022р.позивач звернувся до державного нотаріуса Іршавської державної нотаріальної контори з проханням оформити спадщину. Проте, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що на земельну ділянку, право на яку за життя набув його батько, ОСОБА_2 , не завершена процедура приватизації, та роз`яснено, що у разі, коли спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, однак не встиг її завершити, то позивач, як спадкоємець, має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним права на завершення приватизації земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100721552022 від 24.11.2022р. державний акт на право приватної власності на землю, розташованої на території Іршавської міської ради з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на ім`я ОСОБА_2 не видавався, земельна ділянка за ОСОБА_2 не зареєстрована та інформація про зареєстроване право на зазначену у графічному матеріалі (викопіюванні) в Державному земельному кадастрі відсутня.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Кодексу є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 12 розділу X Перехідних положень ЗК до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Нормою статті 1261 цього Кодексу визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного кодексу, він не заявив про відмову від неї, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Разом з тим, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 328, 392 Цивільного кодексу України, зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту реєстрації. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. В разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Відповідності до вимог ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

Чинним земельним законодавством передбачені певні етапи набуття земельної ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, відповідно до норм безоплатної приватизації, а саме: надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; виготовлення проекту землеустрою; погодження проекту землеустрою; внесення відомостей до Державного земельного кадастру; затвердження та передача у власність земельної ділянки; внесення відомостей про право власності в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав, а статтями 81 та 131 цього ж кодексу України передбачено, що «Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: г) прийняття спадщини».

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки; , ,

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці маютьправо звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Разом з тим, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч. Зет. 116 ЗК). Визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

В абзаці 6 п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно статті 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа на ім`я спадкоємця.

Враховуючи, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки, ОСОБА_1 , прийнявши фактично спадщину після його смерті, набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю, у тому числі право на приватизацію земельної ділянки, переданої померлому за життя відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, однак за відсутності зареєстрованого правовстановлюючого документу на ім`я померлого, ОСОБА_2 , позбавлений можливості одержати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з чим порушення мого права підлягає захисту в судовому поряду.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх громадян. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом і, відповідно, громадянам забезпечено рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177 ЦПК України, ст.ст. 16,328, 392 , 1261, 1268 ЦК України , суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації земельної ділянки площею 0,06 га кадастровий номер 2121910100:05:001:0149, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в межах населеного пункту на території Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області, здійснення її державної реєстрації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім`я ОСОБА_1 .

На рішення може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Закарпатського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя : І. А. Даруда