Рішення № 11184113, 10.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2010 р. Справа № 12/773

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Фещенко О.В.- дов. №562 від 09.09.10р.

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "Пропан" ВАТ "Житомиргаз" (ст. Станишівка Житомирського району)

до Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" (м.Житомир)

про стягнення 12533,94 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7633,45 грн. основного боргу, 45,64 грн. інфляційних нарахувань, 465,64 грн. 5% річних та 1389,21грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в частині основого боргу в повному обсязі. Подала заяву від 10.09.10р. (а.с. 152), згідно якої відмовляється від позову в частині стягнення 45,64грн. інфляційних нарахувань, 465,64грн. 5%річних та 1389,21грн. пені.

Судом в порядку ст. ст. 22, 78, 80 ГПК України роз'яснено позивачу наслідки відповідних процесуальних дій та встановлено, що відмова не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймається господарським судом.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 45,64грн. інфляційних нарахувань, 465,64грн. 5%річних та 1389,21грн. пені слід припинити відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відсутність його представника, на думку суду, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Спір вирішується у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.06р. між ДП "Пропан" ВАТ "Житомиргаз" (позивач) та ЗАТ "Житомирпромспецбуд" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити газ скраплений у кількості та за ціною зазначеними у Договорі (а.с. 29).

На виконання вказаного Дговору, в період з 14.08.06р. р. по 12.11.08р. позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв матеріальні цінності (газ скраплений) на суму 71097,25 грн., що підтверджено накладними та довіреностями, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 40-138).

Згідно з п.1.2 Договору споживач (відповідач) зобов'язався провести оплату скрапленого газу напротязі 3 банківських днів від дати виставлення рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача).

Вартість товару, за даними позивача, була сплачена відповідачем частково до звернення позивача до суду на загальну суму 63463,80 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідкою позивачам (а.с. 34-39). Заборгованість становить 7633,45 грн.

Оскільки відповідач свої зобов'язання по оплаті своєчасно не виконав, йому було направлено претензію від 17.03.09р. з вимогою у 5-денний термін з моменту отримання претензії перерахувати вищевказану заборгованість на розрахунковий рахунок ДП "Пропан".

Факт наявності заборгованості у сумі 7633,45 грн. станом на 11.11.09р. не заперечується відповідачем, що вбачається з направленого останнім позивачу листа від 11.11.09р. (а.с.33).

Доказів часткового чи повного погашення боргу до матеріалів справи не надано.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому за положеннями ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню на суму 7633,45 грн. основного боргу. В частині стягнення з відповідача 45,64грн. інфляційних нарахувань, 465,64грн. 5%річних та 1389,21грн. пені суд припиняє провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, в процесі дослідження матеріалів справи, судом було встановлено, що при оформленні позовної заяви, позивачем помилково визначено ціну позову - 12533,94 грн., в той час як сума заявлених вимог в сукупності становила 9533,94 грн., врезультаті вказаного позивач зайво сплатив 23,00 грн. державного мита.

Згідно п. а ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюються в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, виходячи з фактичної ціни позову, позивач зобов'язаний був сплатити 102,00 грн. державного мита, а не 125,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

З врахуванням викладеного, позивачу слід повернути з Державного бюджету 23,00 грн. надміру сплаченого державного мита.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд", 10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Бородія, 49, код 33019799

на користь Дочірнього підприємства "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз", юридична адреса: 10002, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Станишівка, 13-й км а/д Житомир-Сквира, поштова адреса: 10002, Житомирська обл., м. Житомир, а/с 5, вул. В. Бердичівська, 69, код 30928236

- 7633,45 грн. основного боргу;

- 81,67 грн. витрат по сплаті держмита;

- 188,96 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 45,64грн. інфляційних нарахувань, 465,64грн. 5%річних та 1389,21грн. пені провадження у справі припинити, відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету надміру сплаченого державного мита в сумі 23,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено: 15 вересня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -позивачу

3- відповідачу (рек. із зв. повід).