Рішення № 111832978, 13.06.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023м. ХарківСправа № 922/4121/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, корпус 45, офіс 21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликівська Брама" ( 61002, місто Харків, Вул. Куликівська, буд. 2) про стягнення штрафу за участю представників:

позивача - Стриж Л.А., ордер серії АХ №1122035 від 15.03.23,

відповідача - Кузнецова А.А., ордер серії ХВ №287000263 від 15.06.21,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" про стягнення штрафу в розмірі 3252370,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов пункту 4.1.4 договору іпотеки, що полягає в укладенні договору оренди нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відповідальність за що передбачена пунктом 7.2 договору іпотеки у вигляді штрафу.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/4121/20, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 02.09.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/4121/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду справи №922/4121/20 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 25.01.2022, яке залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, відповідно до якого позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2023 касаційну скаргу ТОВ "Завод "Будінвест" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 922/4121/20 скасовано, справу №922/4121/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 справу № 922/4121/20 передано на розгляд судді Жиляєву Є.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі № 922/4121/20 прийнято справу до провадження, розгляд справи відбуватиметься за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.03.2023 о 12:30.

06.03.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив (вх. №5443) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

17.03.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі (вх. №6650) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 у справі № 922/4121/20 підготовче засідання відкладено на 18.04.2023 об 11:30.

24.03.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення по справі (вх. №7271) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

07.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №8451), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

07.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення на заперечення (вх. №8452), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі № 922/4121/20 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.05.2023 та підготовче засідання відкладено на 23.05.2023 об 14:00.

26.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про надання доказів по справі до матеріалів справи (вх. №10400).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.05.2023 у справі № 922/4121/20 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/4121/20 до судового розгляду по суті на 13.06.2023 об 11:30.

Позивач у судове засідання 13.06.2023 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання 13.06.2023 з`явився, проти позову заперечив повністю, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача у судове засідання 13.06.2023 не з`явилась, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення №012616/2 про вручення третій особі копії ухвали суду від 23.05.2023 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вказівки постанови Верховного Суду від 09.02.2023, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи установлено, що 06.12.2019 між Заводом (позичальник) і акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (кредитор) (далі - Банк) було укладено кредитний договір №23019/ЮКР/0 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого:

- кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах Кредитного договору надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 8 400000 грн, зі зменшенням ліміту кредитування відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, зі сплатою процентів у розмірі 22% річних в порядку, визначеному Кредитним договором (пункт 1.1);

- видача кредиту здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або його окремої частини на поточний рахунок позичальника (пункт 3.1);

- кредитор має право у будь-який час відступити свої права та обов`язки за Кредитним договором третій особі, при цьому підписанням Кредитного договору позичальник надає згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про відступлення позичальником не потрібне (пункт 12.3).

Під час розгляду справи встановлено, що кредитор виконав зобов`язання з надання кредиту, перерахувавши на належний відповідачу поточний рахунок грошові кошти у розмірі 8326130,12 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 06.12.2019 №38949.

Заводом (іпотекодавець) і Банком (іпотекодержатель) 06.12.2019 укладено іпотечний договір №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого:

- Договір іпотеки є договором наступної іпотеки та забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, укладеного іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодержатель надає іпотекодавцю кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 8 400 000 грн на строк до 04.12.2020 та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а іпотекодавець зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором та Договором іпотеки (пункт 1.1);

- в іпотеку надано 5 нежитлових будівель, загальною вартістю 13 009 481 грн (пункт 1.3);

- в якості предмета іпотеки - 4 вказана нежитлова будівля літ.«У-2», площею 1 606,9 кв.м. за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 1, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га. Вартість предмета іпотеки - 4 складає 2 566 471 грн (пункти 1.2 та 1.3);

- іпотекодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в спільну діяльність, оренду, найом, лізинг, не передавати в наступну іпотеку тощо), не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб (пункт 4.1.4);

- у разі порушення іпотекодавцем умов пунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.8, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 Договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета іпотеки, визначеної в пункті 1.3 Договору іпотеки, за кожний випадок (пункт 7.2).

Банком (первісний кредитор) і Товариством (новий кредитор) 26.06.2020 укладено договір про відступлення права вимоги №ВПВ-26/06/20-Ст (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну договору (вартість відступлених прав) та прийняти в повному обсязі належні первісному кредитору права вимоги до боржника, іпотекодавця та поручителя, їх спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, іпотекодавця та поручителя або які зобов`язані виконати їх обов`язки, за Кредитним договором та договорами забезпечення, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, щодо належного виконання боржником, іпотекодавцем та поручителем зобов`язань за Кредитним договором та договорами забезпечення, сплати заборгованості та/або процентів та/або комісій та/або пені та/або штрафів та/або неустойки, в тому числі право нарахування яких виникло у первісного кредитора до укладання Договору, передачі предметів забезпечення (іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань за Кредитним договором і договорами забезпечення, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах та провадженнях, що існують або можуть виникнути в майбутньому (пункт 1.1);

- за відступлення права вимоги в обсязі, встановленому пунктом 1.3 Договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну Договору (вартості відступлених прав) за домовленістю сторін у розмірі 9238656,49 грн (пункт 3.1).

Позивачем 26.06.2020 здійснено повну оплату за Договором, що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2020 №1. В той же день, первісний кредитор за актом приймання-передачі передав позивачеві документи, що підтверджують право вимоги до відповідача.

Банком (первісний іпотекодержатель) та Товариством (новий іпотекодержатель) 26.06.2020 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 (далі - Договір відступлення), відповідно до умов якого:

- новий іпотекодержатель одержує право замість первісного іпотекодержателя вимагати від іпотекодавця належного виконання всіх зобов`язань за Договором іпотеки, оскільки новий іпотекодержатель набуває статусу іпотекодержателя за Договором іпотеки, що забезпечує виконання боржником його зобов`язань за Кредитним договором (пункт 1.5);

- права за Договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення Договору відступлення. З моменту передання (відступлення) прав за Договором іпотеки, новий іпотекодержатель замінює первісного іпотекодержателя у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за Договором іпотеки (пункти 2.1, 2.2).

Матеріалами справи установлено, що позивачем 16.07.2020 повідомлено відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні та про платіжні реквізити для погашення кредиту, сплати процентів та інших платежів, що підтверджується листом від 16.07.2020 №1607.

Заводом (орендодавець) і ТОВ "Куликівська Брама" (орендар) 02.09.2020 укладено договір оренди №Апп 8.20 (далі - Договір оренди) та складено акт передачі приміщень.

Так, в якості об`єкта оренди були вказані:

1. нежитлові приміщення виробничої будівлі літ. «У-2» площею 431,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1;

2. нежитлове приміщення №1 площею 16,2 кв.м., яке розташоване на 2-му поверсі будівлі літ. «У-2» за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1.

Відповідно до техпаспорту та витягу з ЄДР речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.06.2017 будівля літ. «У-2», площею 431,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, належить на праві власності Заводу, що також зазначено в Договорі іпотеки.

Із обставин справи слідує, що нежитлова будівля літ.«У-2» за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, є предметом іпотеки №4, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023, площею 9,1414 га, як і всі інші будівлі, передані в іпотеку (предмет іпотеки №1,2,3,5), про що зазначено в Договорі іпотеки.

Також, з інформації з сайту "Публічна кадастрова карта України" (https://map.land.gov.ua/) вбачається таке: "Інформація про ділянку. Кадастровий номер: 6310138500:12:004:0023. Тип власності: Комунальна власність. Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування адміністративної, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд. Площа: 9.1414 га...".

При цьому, матеріалами справи підтверджується співпадіння кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовані орендовані приміщення, що є об`єктом оренди, з земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки №4.

За Договором оренди передано в оренду частину приміщень, загальною площею 448,1 кв.м., з яких: 431,9 кв.м. (цех на 1-му поверсі) та 16,2 кв.м. (кабінет на 2-му поверсі) нежитлової будівлі літ. «У-2», загальна площа якої складає 1 606,9 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га, що входять до предмета іпотеки - 4. Реєстраційний номер об`єкту нерухомості нежитлової будівлі літ. «У-2» №1273931563101.

Вищезазначене не заперечується учасниками справи та підтверджується сукупним аналізом таких доказів: оригіналом Договору оренди; актом передачі приміщень №1; Договором іпотеки; технічним паспортом будівлі літ. «У-2».

Зазначені вище документи досліджені судом, в тому числі технічні паспорти будівель, які є предметом іпотеки, зокрема предмета іпотеки №4, та приміщень, що є об`єктом оренди, в результаті чого встановлено їх співпадіння з приміщеннями, що є складовою частиною предмета іпотеки №4.

Враховуючи вищевикладене, в оренду передано частину приміщень, які розташовані в будівлі літ.«У-2» за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, яка є предметом іпотеки №4.

Відповідачем не заперечується, що ним здано в оренду частину приміщення будівлі літ. «У-2», яка є предметом іпотеки №4, без повідомлення та відповідно без згоди іпотекодержателя.

Із обставин справи слідує, що кредит був не погашений відповідачем на час укладання Договору оренди, отже, діючими є як Кредитний договір, так і Договір іпотеки.

На обґрунтування позовних вимог позивачем наголошено про те, що надання в оренду частини приміщень предмету іпотеки №4, який є складовою предмету іпотеки відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя є порушенням пункту 4.1.4 Договору іпотеки та частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку".

Тоді, як порушення відповідачем пункту 4.1.4 Договору іпотеки, за що пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Отже, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем умов пункту 4.1.4 договору іпотеки, що полягає в укладенні договору оренди нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відповідальність за що передбачена пунктом 7.2 договору іпотеки у вигляді штрафу, який заявлено до стягнення з відповідача в судовому порядку в розмірі 3252370,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Причиною звернення до суду є наявність або відсутність підстав для стягнення штрафу за порушення іпотекодавцем умов договору іпотеки.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Викладене кореспондується зі змістом ч.ч.2,3 ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якими господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, укладаючи Кредитний договір, ТОВ «Завод Будінвест» (відповідач) та АТ «Акціонерний Банк «Радабанк» (первісний кредитор) погодили істотні умови договору, в той числі нарахування штрафних санкцій за порушення п.4.1.4. Договору іпотеки.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Зі змісту наведених норм слідує, що за загальним правилом відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів. Тобто, заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов`язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов`язанні, а не заміна сторони в договорі, а відтак, суд зазначає, що після укладення між АТ "Радабанк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-капітал" договору про відступлення права вимоги №ВПВ-26/06/20-Ст, ТОВ "Завод "Будінвест" продовжило залишатися зобов`язаною особою за договором іпотеки №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 від 06.12.2019 року.

При цьому, умовами Договору не передбачено обов`язкової згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, листом від 16.07.2020 року за вих.№1607 позивач повідомив ТОВ "Завод "Будінвест" про укладення зазначеного Договору та заміну кредитора у зобов`язанні, а також про платіжні реквізити для погашення кредиту.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3, абз.2, 7 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», п.1 ч.1 ст.593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст.599 ЦК України).

Як убачається з п. 1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно. А саме:

- нежитлова будівля літ. «Ф-1», загальною площею 449,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500,.-12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -1);

- нежитлова будівля літ. «Б/м», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -2);

- нежитлова будівля літ. «А/1-2», загальною площею 1675, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -3);

- нежитлова будівля літ. «У-2», загальною площею 1606,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -4);

- нежитлова будівля літ. «Б-2», загальною площею 3714,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -5).

При цьому, під час розгляду справи суд установлено, що предмет іпотеки - 4 не співпадає за типом нерухомості («предмет іпотеки - 4» - будівля, «об`єкт оренди» - приміщення в будівлі) та за площею нерухомості («предмет іпотеки - 4» - 1606,9 кв.м., «об`єкт оренди» - 448,1 кв.м.). З іншими предметами іпотеки об`єкт оренди за цими показниками також не співпадає.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна.

Отже, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку предмет іпотеки складається з декількох об`єктів нерухомого майна, а саме: предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.

При цьому, під час розгляду справи, виходячи із аргументів сторін з`ясовано, що сторони по-різному тлумачать про яку саме базу для розрахунку штрафу зазначено в пункті 7.2 Договору іпотеки: (1) про загальний предмет іпотеки (і, відповідно, загальну вартість всіх будівель), (2) про той з п`яти предметів іпотеки, щодо якого вчинене можливе порушення або (3) про ту частину одного з п`яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду.

Також, виходячи із доводів сторін з`ясовано, що сторони по-різному тлумачать, що є порушенням умов пункту 4.1.4 Договору іпотеки: позивач вважає, що надання хоча б частини 1-го з предметів іпотеки в оренду є таким порушенням, а відповідач, заперечуючи проти позову, вважає, що відчуження всього предмету іпотеки (саме всіх 5-ти предметів іпотеки, що складають загальний предмет іпотеки), є порушенням, а надання в оренду одного з предметів іпотеки (його частини) взагалі не підпадає під дію пункту 4.1.4 Договору іпотеки та не є порушенням.

Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що в першу чергу правочин необхідно тлумачити в буквальному значенні, (п. 8.42 постанови Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 922/4121/20).

Надаючи обґрунтоване тлумачення буквального змісту пункту п.4.1.4 договору іпотеки, в його взаємозв`язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями Договору іпотеки, суд виходить з того, що відповідачем передані в оренду нежитлові приміщення будівлі літ."У-2", загальною площею 448,1 м.кв., за адресою: м. Харків, вул.Велозаводська,1, які є складовою частиною предмета іпотеки №4, який, в свою чергу, є складовою загального предмету іпотеки.

Надаючи обґрунтоване тлумачення змісту пункту 1.3 Договору іпотеки, в його взаємозв`язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями Договору іпотеки, суд першої інстанції, виходив з такого:

Таким чином, за висновками суду, у даному разі відповідальність за невиконання п. 4.1.4 іпотечного договору може наступити у разі передачі в оренду всіх нежитлових будівель, які складаються з предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.

При цьому в даному пункті чітко зазначено «предмет іпотеки», тобто загальний предмет іпотеки, а не один з п`яти предметів іпотеки або частина одного з п`яти предметів іпотеки.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 02.09.2021 по справі №922/4121/20 вказав про те, що під час ухвалення оскаржуваних рішень суди також не надали обґрунтованого (буквального, поширювального або обмежувального) тлумачення змісту пункту 7.2 договору іпотеки. У зазначеній постанові також зазначено, що дослідивши умови договору іпотеки та позиції його сторін, керуючись принципами господарського судочинства, повинні були встановити, про яку саме базу для розрахунку штрафу домовились сторони в пункті 7.2: про загальний предмет іпотеки (і, відповідно, загальну вартість всіх будівель), про той з п`яти предметів іпотеки, щодо якого вчинене можливе порушення або про ту частину одного з п`яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду. Під час ухвалення оскаржуваних рішень суди також не надали обґрунтованого (буквального, поширювального або обмежувального) тлумачення змісту пункту 4.1.4 договору іпотеки в його взаємозв`язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями цього договору.

Під час нового розгляду даної справи господарським судом установлено, що положеннями пункту 4.1.4 іпотечного договору сторонами було чітко було визначено, що іпотекодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя не відчужувати «предмет іпотеки» у будь-який спосіб.

Тобто, у вказаному пункті сторонами було чітко визначено не про частку предмета іпотеки або приміщення, яке входить до частки, а саме предмет іпотеки, який за умовами договору є складним та складається з предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.

Враховуючи наведене, за висновками суду, у даному разі відповідальність за порушення п. 4.1.4 іпотечного договору передбачена сторонами лише за відчуження предмета іпотеки у будь-який спосіб, що складає в загальному «предмет іпотеки», перелік якого визначений в п. 1.2. іпотечного договору загалом.

При цьому, положення п. 4.1.4 іпотечного договору не узгоджуються з абз. 2 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», оскільки правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, а тому без отримання попередньої письмової згоди від Іпотекодержателя неможливо взагалі укласти договір оренди.

Також пунктом 7.2 іпотечного договору передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем умов п.п. 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4-1-8, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 цього договору, Іпотекодавець зобов`язаний сплатити Іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета іпотеки, визначеної в п.1.3 цього договору, за кожний випадок.

Так, позивачем і розраховується штрафна санкція у розмірі 3 252 370,25 грн., яка складає 25 % від вартості всього іпотечного майна, що свідчить про те, що штраф передбачений лише за умови передання предмету іпотеки, яка складається з предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.

Таким чином, дослідивши договір іпотеки, жоден з пунктів умов договору не передбачає відповідальності за безпосереднє відчуження відповідачем частини предмета іпотеки, що є предметом іпотеки за договором 23019/ЮКР/0-І-1/02-1 від 06.12.2019, що фактично виключає можливість в цьому випадку застосування правових наслідків, передбачених пункту 7.2. іпотечного договору.

При цьому, вказаним пунктом передбачено розрахунок штрафу виходячи з 25% вартості предмета іпотеки, визначеної в п.1.3. договору за кожен випадок.

Однак, як зазначалося судом вище, предмет іпотеки за умовами договору є складним, складається з предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.

Також, відповідно до п. 1.3. іпотечного договору визначено, що ринкова вартість предмета іпотеки згідно звіту з незалежної оцінки майна, виконаного приватним підприємством «Діалог» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1030/17 від 23 жовтня 2017 року) станом на 03 грудня 2019 року складає 13 900 481,00 (Тринадцять мільйонів дев`ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок:

- предмет іпотеки 1 - 717922,00 (сімсот сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні 00 копійок;

- предмет іпотеки 2 - 1116253,00 (один мільйон сто шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 00 копійок;

- предмет іпотеки 3 - 2676675, 00 (два мільйони шістсот сімдесят шість тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- предмет іпотеки 4 - 2566471,00 (два мільйони п`ятсот шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 00 копійок;

- предмет іпотеки 5 - 5932160,00 (п`ять мільйонів дев`ятсот тридцять дві тисячі сто шістдесят) гривень 00 копійок.

Таким чином, надаючи обґрунтоване тлумачення змісту пункту п.4.1.4 договору іпотеки, в його взаємозв`язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями цього договору, з урахуванням принципу розумності та справедливості суд дійшов висновку про те, що відповідальність за порушення п. 4.1.4 іпотечного договору передбачена сторонами лише за відчуження предмета іпотеки у будь-який спосіб, що складається з декількох складових: а саме з предмету іпотеки - 1, предмету іпотеки - 2, предмету іпотеки - 3, предмету іпотеки - 4, предмету іпотеки 5, оскільки п. 7.2 договору іпотеки передбачена відповідальність у разі порушення іпотекодавцем умов п.4.1.2, 4.1.3, 4-М, 4-1-8, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 у вигляді штрафу у розмірі 25% від загальної вартості предмета іпотеки, визначеної п.1.3 цього договору, за кожний випадок, оскільки в п. 4.1.4. іпотечного договору сторонами чітко зазначено «предмет іпотеки», тобто загальний предмет іпотеки, а не один з п`яти предметів іпотеки або частина одного з п`яти предметів іпотеки. При цьому і в п 7.2. договору іпотеки визначена відповідальність за порушення п.4.1.4. у вигляді штрафу у розмірі 25% від загальної вартості предмета іпотеки, визначеної п.1.3 цього договору, за кожний випадок, що свідчить про узгодження сторонами відповідальності за порушення вимог п.4.1.4. саме щодо загального предмета іпотеки.

Також, досліджуючи п.2.1.2 іпотечного договору, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положення вказаного пункту договору Іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки передано в оренду згідно наступних договорів:

- предмет іпотеки-1 - згідно Договору оренди №Апп 11.17 від 22 грудня 2017 року укладеного між Іпотекодавцем та ФОП Коноваловим С.А., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- предмет іпотеки-2, предмет іпотеки-3, предмет іпотеки-4 та предмет іпотеки-5 - згідно Договору оренди №Апп 10.17 від 22 грудня року, укладеного Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг», ідентифікаційний код юридичної особи 30883206.

Таким чином, за висновком суду, передача нежитлової будівлі літ. «У-2» не могла відбутись, оскільки вказаний об`єкт вже було передано в оренду, про що було чітко узгоджено сторонами в іпотечному договорі.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що приміщення, які були надані в оренду, знаходяться саме в будівлі, яка була надана в іпотеку.

Підсумовуючи наведене, за висновками суду у даному разі позивачем не доведено обґрунтованості заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим у позові слід відмовити повністю.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у позові покладає на позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову, а також за подання апеляційних та касаційних скарг.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, корпус 45, офіс 21, код ЄДРПОУ 34333275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 14103790) - 146356,73 грн. судового збору за подання апеляційних скарг та 116819,64 грн. судового збору за подання касаційних скарг.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" червня 2023 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв