Рішення № 111832974, 28.06.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1570/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, Нетіченська набережна, буд. 8) до Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14) про стягнення 29118,21 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача - Нововодолазької селищної ради про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання електронних комунікаційних послуг пільговим категоріям населення за період з 01.08.2022 по 31.01.2023 (включно) у розмірі 29118,21 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, судові витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом. При цьому, суд зазначає, що копію ухвали господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 28.04.2023, яку було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було вручено відповідачу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

Разом з тим, 16.05.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №12299), в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №922/1570/23 до вирішення іншої справи №922/1418/22, що розглядається в порядку господарського судочинства у Східному апеляційному господарському суді.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2023 у справі №922/1418/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Нововодолазької селищної ради на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021 - 31.07.2022 (включно) у сумі 38762,76 грн. та 2481,00 грн. судового збору.

Крім того, вказано, що Нововодолазькою селищною радою подано до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2023 у справі №922/1418/22 та ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Нововодолазької селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2023 у справі №922/1418/22

Розглянувши вище вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частина 4,6 статті 75 ГПК України).

Метою інституту зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є забезпечення правильного, однозначного та однакового встановлення обставин справи, надання їм однакової правової оцінки. Тобто виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Це є запорукою реалізації принципу правової визначеності, котрий не припускає двояке правове трактування одних і тих самих обставин, конкуренцію судових рішень з приводу правової оцінки одного й того самого факту.

Наведена підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Отже, зупинення провадження у господарській справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у цій господарській справі.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №917/14/20; від 10.08.2022 у справі №875/334/22.

З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що в провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №922/1418/22 за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради до Нововодолазької селищної ради про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021 - 31.07.2022 (включно) у сумі 38762,76 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.02.2023 у справі №922/1418/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Нововодолазької селищної ради на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021 - 31.07.2022 (включно) у сумі 38762,76 грн. та 2481,00 грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/1418/22 апеляційну скаргу Нововодолазької селищної ради залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2023 у справі №922/1418/22 залишено без змін.

Оцінюючи вище наведене, суд зазначає, що одне лише посилання відповідача у поданому клопотанні про зупинення провадження у справі на іншу господарську справу №922/1418/22 без жодного обґрунтування наявності підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, не свідчить про неможливість розгляду цієї справи № 922/1570/23, оскільки у даній справі наявні всі необхідні та достатні докази для вирішення спору по суті, питання розгляду даної справи мають правовий характер та підлягають дослідженню та оцінці безпосередньо судом, який розглядає справу. Більше того, як зазначено судом вище, станом на дату ухвалення рішення у даній справі, судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу та рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2023 у справі №922/1418/22 залишено без змін.

Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас суд звертає увагу, що за змістом статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Аналіз положень статті 2 ГПК України також дає підстави дійти висновку, що на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

Наведені конституційні засади та норми процесуального закону означають, серед іншого, неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду та перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку також було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини.

Так, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 р. у справі "Фрідлендер проти Франції"). Крім того, роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи зазначене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №12299 від 16.05.2023) є необґрунтованим, безпідставним, а тому суд відмовляє у його задоволенні.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором електронних комунікацій, який надає електронні комунікаційні (телекомунікаційні) послуги споживачам у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про електронні комунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України. Позивач надає телекомунікаційні послуги споживачам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

У період з 01.08.2022 по 31.01.2023 (включно) позивачем надано електронні комунікаційні послуги на пільгових умовах населенню Нововодолазької селищної ради, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати у розмірі 29118,21 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем листами "щодо взаємовідносин по компенсації пільг" №82і250/58-2146 від 08.09.2022, №82і250/58-2524 від 07.10.2022, №82і250/58-2653 від 07.11.2022, №82і250/58-2871 від 07.12.2022, №82і250/58-105 від 06.01.2023, №82і250/58-391 від 31.01.2023 за допомогою засобів поштового зв`язку надавались відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку у період з 01.08.2022 по 31.01.2023 (включно) у розмірі 29118,21 грн. (серпень 2022 4480,63 грн., вересень 2022 4430,75 грн., жовтень 2022 4314,84 грн., листопад 2022 5310,67 грн., грудень 2022 5351,64 грн., січень 2023 5229,68 грн.) та акти звіряння розрахунків.

20.03.2023 позивачем з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості №26-03/30 у розмірі 29118,21 грн. Однак матеріали справи свідчать, що зазначена вимога також залишилась без відповіді та задоволення, вказана заборгованість залишилась без сплати.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" унормовано, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Обов`язок надання послуг зв`язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", якими встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для відповідних категорій осіб.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Пунктом 20-4 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 БК України передбачено, що одним з основних принципів бюджетної системи України є принцип самостійності, відповідно до змісту якого Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", який введено в дію з 01.01.2021, внесено зміни до ст. 85, 86 і 89 БК України, відповідно до яких розмежовано дохідні і видаткові джерела надходжень між районними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, а також закріплено фінансову базу за новоутвореними громадами для забезпечення виконання визначених законодавством повноважень.

Крім того, з 01.01.2021 розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (стаття 64 БК України) та склад доходів загального фонду районних бюджетів (стаття 64-1 БК України).

Відтак, в результаті таких змін територіальні громади отримали фінансову незалежність від районів та перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

Відповідно до частини 6 статті 48 БК України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Концепцією з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014. № 333-р передбачено, що адміністративно-територіальною одиницею базового рівня є громади.

Пунктом 7 частини 1 статті 7 БК України передбачено, що відповідно до принципу субсидіарності бюджетної системи України розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача.

Забезпечення надання публічних послуг жителям територіальної громади, в першу чергу, покладається на представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади.

Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що представницьким органом місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області" адміністративним центром Нововодолазької об`єднаної територіальної громади визначено смт. Нова Водолага.

Отже, представницьким органом Нововодолазької об`єднаної територіальної громади є Нововодолазька селищна рада.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 23 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно з частиною 2 статті 62 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

Положеннями статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Разом з тим, фінансування пільг з оплати послуг зв`язку за рахунок місцевих бюджетів передбачено наказом Міністерства соціальної політики України №688 від 14.05.2018 "Про затвердження Типового переліку бюджетних програм і результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі "Соціальний захист та соціальне забезпечення".

Таким чином, системний аналіз положень Бюджетного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" дає підстави дійти висновку, що саме представницький орган місцевого самоврядування є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку за рахунок коштів місцевого бюджету.

Враховуючи зазначене, суд констатує, що відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання мешканцям Нововодолазької селищної ради послуг зв`язку на пільгових умовах, повинен здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету.

З матеріалів справи слідує, що у період з 01.08.2022 по 31.01.2023 (включно) позивачем надано електронні комунікаційні послуги на пільгових умовах населенню Нововодолазької селищної ради, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати у розмірі 29118,21 грн.

Позивачем листами "щодо взаємовідносин по компенсації пільг" №82і250/58-2146 від 08.09.2022, №82і250/58-2524 від 07.10.2022, №82і250/58-2653 від 07.11.2022, №82і250/58-2871 від 07.12.2022, №82і250/58-105 від 06.01.2023, №82і250/58-391 від 31.01.2023, надавались відповідачу за допомогою засобів поштового зв`язку низка розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку у період з 01.08.2022 по 31.01.2023 (включно) у розмірі 29118,21 грн. (серпень 2022 4480,63 грн., вересень 2022 4430,75 грн., жовтень 2022 4314,84 грн., листопад 2022 5310,67 грн., грудень 2022 5351,64 грн., січень 2023 5229,68 грн.) та акти звіряння розрахунків, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Натомість відповіді на вище зазначені листи в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надано. Крім того, обставини отримання зазначених документів відповідачем не спростовано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у супровідних листах, які направлялись позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, а також у доданих до них документах, зазначалася детальна інформація щодо розміру розрахунків, кількості та категорії абонентів-пільговиків, розмір пільги тощо.

Також, за змістом вказаних листів слідує, що позивач просив відповідача надати інформацію, яка міститься в Єдиному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та у разі наявності розбіжностей, направити їх на електронну адресу позивача.

З огляду на вище вказане, суд зазначає, що ані факт, ані обсяг наданих позивачем послуг відповідним пільговим категоріям населення у спірний період часу, відповідачем жодним чином не оспорено та не спростовано. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення чи зауваження відповідача щодо здійснених позивачем розрахунків стосовно видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат, а також відсутні будь-які зауваження, претензії щодо нарахованих сум.

Суд зазначає, що не відшкодування відповідачем витрат, понесених позивачем у зв`язку із наданням зазначених послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням позивача всупереч частини 1 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 14 ЦК України до безплатного надання таких послуг або до відмови/обмежені у наданні таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає статті 3 Конституції України, заважаючи на чинність законів, якими ці пільги запроваджені та гарантуються. Між тим, суд враховує, що обов`язок оператора послуг з надання передбачених законодавством пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданого державою.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Натомість всупереч вказаним нормам процесуального закону відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14, код ЄДРПОУ 04397997) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, Нетіченська набережна, буд. 8, код ЄДРПОУ 25614660) невідшкодовану заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання електронних комунікаційних послуг пільговим категоріям населення за період з 01.08.2022 по 31.01.2023 (включно) у розмірі 29118,21 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" червня 2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова