Ухвала суду № 111832312, 28.06.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.06.2023м. ДніпроСправа № 904/2932/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляк С.А.,

розглянувши матеріали

за позовом Малого приватного підприємства "Берізка"

до

1. Кам`янської міської ради Дніпропетровської області,

2. Фізичної особи-підприємця Бурого Романа Богдановича,

3. Фізичної особи-підприємця Тамбулатової Марини Михайлівни

про визнання недійсними договорів та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Мале приватне підприємство "Берізка" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 07.06.2023 за вих. №б/н до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач-1), Фізичної особи-підприємця Бурого Романа Богдановича (далі - відповідач-2) та до Фізичної особи-підприємця Тамбулатової Марини Михайлівни (далі - відповідач-3), в якій позивач просить суд:

визнати недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 1210400000:01:011:0545, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,015 га), укладений між відповідачем-1 та ОСОБА_1 на виконання п. 16.12 рішення Кам`янської міської ради №374-11/VIII від 12.11.2021;

визнати недійсним договір НСЕ261842, НСЕ261843 реєстр. №904 від 23.11.2022 купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 1210400000:01:011:0545, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,015 га), укладений між Тамбулатовою Мариною Михайлівною та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Моісеєнко Д.О.:

скасувати рішення.

Також позивач просить витребувати у приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Моісеєнко Д.О матеріали нотаріальної справи щодо договорів купівлі-продажу НСЕ 261842, НСЕ261843 від 23.11.2022.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2932/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023.

Ухвалою суду від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути зазначені у цій ухвалі недоліки позовної заяви та надати докази доплати судового збору у розмірі 5.368,00 грн.

В ухвалі від 12.06.2023 серед недоліків позовної заяви суд, зокрема, вказав на те, що відповідно до ч. 4 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить: скасувати рішення, однак не зазначає жодних його реквізитів, як і усіх реквізитів оскаржуваних договорів.

26.06.2023 позивач звернувся до суду із заявою усунення недоліків.

Однак, доказів доплати судового збору у розмірі 5.368,00 грн позивач суду не надав.

Водночас, позивач у заяві від 26.06.2023 зазначив, що відмовляється від позовної вимоги про скасування рішення та просить не відкривати провадження у справі за цією вимогою, оскільки зазначене є механічною опискою.

Суд встановив, що позивач у позовній заяві зазначав, зокрема, таке:

« 29. В даному випадку договір купівлі-продажу земельної ділянки №826, укладений 30.12.2020 між Кам`янською міською радою та ТОВ «УНІКОМ», суперечить приписам статей 127, 134, 135 Земельного кодексу України.

30. Таким чином, є достатні підстави для визнання протиправним та скасування п. 16.14. рішення Кам`янської міської ради №2085-47/VII від 28.10.2020р. та п. 18.11. рішення Кам`янської міської ради №92-03/VIII від 18.12.2020р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки №826, укладеного 30.12.2020 між Кам`янською міською радою та ТОВ «УНІКОМ» та посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Огневою Н.О.

31. Відповідно до ст.162 ГПК України позивач зазначає наступне: обов`язкові за законом заходи досудового врегулювання спору - не здійснювались (не передбачені); заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви - не здійснювались; позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; позивач в зв`язку із розглядом даної справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката - до 10 тис. грн. та судовий збір у розмірі до 10 тис. грн.

32. Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч. 2. ст. 173 ГПК України).

33. Враховуючи те, що вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу є похідною від вимоги про скасування рішень міської ради (оскільки вирішення такої вимоги залежить від вирішення першої), позивач сплатив судовий збір за основну вимогу».

Таким чином як у мотивувальній, так і у резолютивній частинах позовної заяви позивач просив суд скасувати оскаржуване рішення, що вказує на те, що зазначене не може буде розцінено як механічна помилка.

Більше того, у заяві від 26.06.2023 позивач, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, прямо вказує, що він відмовляється від позовної вимоги про скасування рішення та просить не відкривати провадження у справі за цією вимогою.

З урахуванням встановленого суд відзначає таке.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 №911/2139/19, від 22.03.2023 у cправі №922/3639/16).

Господарський суд зазначає, що подана заява від 26.06.2023 є заявою про відмову від частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Однак суд звертає увагу, що питання про прийняття судом заяв про відмову від позову, зміну предмету чи підстав позову, зменшення/збільшення позовних вимог, заяв про уточнення позовних вимог, у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, вирішуються судом після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

При цьому суд відзначає, що за приписами ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином саме лише подання позивачем відмови від позову чи частини позовних вимог не передбачає того, що такі вимоги автоматично не є предметом спору, оскільки відмова від позову вважається вчиненою лише з моменту прийняття її судом та постановлення відповідної ухвали про закриття провадження.

Постановленню такої ухвали має передувати вчинення судом певних процесуальних дій, зокрема, роз`яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, перевірка того, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення тощо.

Відтак суд не може у зв`язку із відмовою позивача від позову (частини позовних вимог) закрити провадження у справі, яке ще не було відкрито.

Розгляд справи судом відповідної територіальної юрисдикції є обов`язковим з огляду на необхідність дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, суд звертає увагу на те, що питання усунення недоліків позовної заяви визначається на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі. Подальші заяви, у тому числі про часткову відмову від позову, підлягають розгляду після відкриття провадження у справі.

Такий висновок зроблений судом також із врахуванням судової практики, викладеної, зокрема в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/1221/22, від 18.10.2022 у справі №904/1535/22, від 26.05.2022 у справі №904/9802/21, від 01.06.2022 у справі №904/348/22, від 17.05.2022 у справі №904/352/22 тощо.

Між тим, на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі або повернення позовної заяви після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху з підстав, вказаних в ухвалі суду, суд вирішує єдине питання - чи були усунуті позивачем недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, подання позивачем заяви про відмову від частини позовних вимог, не є усуненням недоліків позовної заяви, про які прямо зазначено в ухвалі господарського суду про залишення позовної заяви без руху, а фактично змінено позовну заяву, яку суд слід знову оцінювати з формальних підстав.

Як зазначалось вище, доказів доплати судового збору у розмірі 5.368,00 грн позивач суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вище викладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню.

Повернення позовної заяви не є позбавленням права на доступ до правосуддя, та не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду.

Керуючись частиною 4 статті 174, статтею 234 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позивачу позовну заяву та додані до неї документи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (тобто 28.06.2023).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Додаток (для позивача): позовна заява з додатками.

Суддя С.А. Дупляк