Ухвала суду № 111831464, 28.06.2023, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/880/23

Провадження № 2/715/247/23

У Х В А Л А

28 червня 2023 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

учасники процесу:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Полетаєва Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про передачу справ за підсудністю,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа: Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про передачу справи за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили суд відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на його безпідставність.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що предметом спору даного позову є скасування виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Примусове виконання вказаного виконавчого напису проводиться Краматорським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Позивач зареєстрований в с. Молодія Чернівецького району Чернівецької області.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат».

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач вирішила скористатись своїм правом на альтернативну підсудність даної справи, звернувшись до Глибоцького районного суду Чернівецької області з даним позовом посилаючись на ч. 12 ст. 28 ЦПК України, зазначивши, що адресою виконання виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем є її зареєстроване місце проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом із тим, згідно з ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Крім того, нормами ч. 4, 5 ст. 24 цього ж Закону передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Позивач у цій справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до районного суду за місцем реєстрації свого проживання, а тому підстав для передачі справи за підсудністю судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 258-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справ за підсудністю відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані разом із апеляційною скаргою на рішення суду.

Суддя: