Ухвала суду № 111829808, 22.06.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11572/23

Провадження № 1-кс/202/4946/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

22 червня 2023 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту майна, яке подане у кримінальному провадженні № 42023040000000266 від 21.04.2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2023 року Фонд державного майна України звернувся з клопотанням про скасування арешту майна.

В своєму клопотанні Фонд державного майна України зазначає, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000266 від 21.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 233 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 22.05.2023 по справі № 202/9137/23 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченко, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), шляхом заборони розпорядженням та відчуження вказаного майна.

Звертає увагу, що за пропозицією Міністерства інфраструктури України як уповноваженого органу управління наказом Фонду від 20.11.2019 № 1140 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» (із змінами) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації було включено єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Наказом Фонду від 03.12.2019 № 1241 було прийнято рішення про приватизацію ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс».

У зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію відповідно до наказу Фонду від 20.01.2020 № 81 ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс» було прийнято зі сфери управління Мінінфраструктури до сфери управління Фонду.

Наказом Фонду від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» (із змінами) продовжено приватизацію зазначеного об`єкта малої приватизації.

У зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію відповідно до наказу Фонду від 20.01.2020 № 81 ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс» було прийнято із сфери управління Мінінфраструктури до сфери управління Фонду.

Наказом Фонду від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» (із змінами) продовжено приватизацію зазначеного об`єкта малої приватизації.

26.05.2023 відбувся електронний аукціон з продажу єдиного майно комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», переможцем якого визнано ТОВ «ДЕКОПАРК» (ЄДРПОУ 44649931). Наказом Фонду від 06.06.2023 № 1010 затверджено протокол про результати електронного аукціону SPE001-UA-20230517-8025.

Накладення арешту є перешкодою для продажу єдиного майнового комплексу.

При задоволенні клопотання про арешт не були проаналізовані повноваження Фонду та не враховано інтереси держави.

Законом України «Про приватизаціюдержавного ікомунального майна»не передбаченожодних обмеженьоскарження процедуриприватизації,на якому б етапі остання не проводилася.

З метоюуникнення зривунадходжень коштіввід приватизаціїдо Державногобюджету Українита можливостіздійснення заходівз продажу(підписаннядоговору купівлі-продажу)зазначеного об`єктаприватизації Фонддержавного майнаУкраїни проситьскасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2023 по справі № 202/9137/23 (провадження № 1-кс/202/4004/2023) на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченко, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972).

У судовому засіданні представник Фонду державного майна України ОСОБА_3 клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Крім того, просила врахувати додаткові письмові пояснення Фонду державного майна України, в яких зазначено, що об`єкти нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, які входять до складу єдиного майнового комплексу, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:393:0061.

23.08.2013 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:393:0061.

Відповідно до зазначеного акта на підставі рішення міської ради від 26.06.2013 № 67/36 Дніпропетровська міська рада передала, а прокуратура Дніпропетровської області прийняла в постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:393:0061.

Відповідно до п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить актуальну інформацію щодо власника об`єкта нерухомого майна - семиповерхової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченко, 32, яким є державне підприємство «Дніпропетровськавтотранссервіс» (30324911).

Згідно з ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди у відчужувана (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до статті 28 Закону особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Єдиний майновий комплекс і нерухоме майно в його складі в порядку, передбаченому частиною восьмою-одинадцятою статті 15 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», неодноразово був виставлений на продаж організатором шляхом проведення аукціону, починаючи з липня 2020 року.

Відповідні аукціони з продажу об`єкта малої приватизації були загальнодоступними, відомими всім заінтересованим особам, проте до цього часу жодних активних дій стосовно процесу продажу об`єкта державного майна з боку правоохоронних органів не здійснювалося.

Вважає, що з ухвали слідчого судді про накладення арешту вбачається порушення правил підслідності, встановленої ст. 216 КПК України.

Так, до слідчого судді з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий органів Національної поліції.

Згідно з зазначеною в клопотанні кваліфікацією ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України, встановлені у відношенні службових осіб Фонду державного майна України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 216 КПК України кримінальні правопорушення, передбачені ст. 233 КК України, підслідні детективам органів Бюро економічної безпеки України, а у відношенні Голови Фонду державного майна України, його першого заступника та заступника як службових осіб - детективами Національного антикорупційного бюро України.

Згідно з ч. 7 ст. 214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Прокурор не виконав встановленого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку щодо передачі провадження за підслідністю до органів НАБУ або органів БЕБ.

Так як клопотання слідчого органів Національної поліції про арешт майна як речового доказу в рамках кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України, подано з порушенням підслідності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.216 КПК, то це тягне визнання отриманих доказів у кримінальному провадженні недопустимими.

На думку Фонд державного майна України, вказане свідчить про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту, у зв`язку з чим наполягає на скасуванні арешту майна.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні проти скасування арешт заперечували, вважали, що арешт на нерухоме майно, яке є об`єктом приватизації, накладено законно та обґрунтовано. Просила врахувати, що в разі скасування арешту майно може бути відчужене, що може негативно позначитися на здійсненні досудового розслідування за фактом незаконної приватизації майна.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000266, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України.

В цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 від 22.05.2023 був накладений арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченко, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34315972), шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного майна.

Вирішуючи питання про скасування цього арешту, слідчий суддя враховує, що відповідно частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених норм свідчить, що при вирішенні питання про скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК України слідчий суддя не вправі вдаватися до оцінки законності накладення арешту, правильності застосування норм законодавства іншим слідчим суддею під час вирішення питання про арешт майна, а повинен лише визначати існування фактів та обставин, які впливають на обґрунтованість арешту майна, але не були враховані слідчим суддею у зв`язку з тим, що особа не брала участі під час вирішення питання про арешт, або фактів і обставин, які свідчать, що потреба у подальшому арешті майна відпала.

Звернувшись із клопотанням про скасування арешту, Фонд державного майна України посилається на те, що арешт накладено необґрунтовано, існування арешту перешкоджає продажу єдиного майнового комплексу, а також на порушення правил підслідності.

Між тим, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що без збереження нерухомого майна, яке є об`єктом приватизації та визнано речовим доказом, здійснення ефективного досудового розслідування неможливе.

Слідчий суддя звертає увагу, що будь-які факти чи обставини, які б не були відомі слідчому судді при розгляді клопотання про арешт майна, Фондом державного майна України не наведені.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 21 квітня 2023 року було визначено підслідність та доручено здійснення досудового розслідування детективам другого відділу детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги БЕБ України.

Водночас постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24 квітня 2023 року здійснення досудового розслідування було доручено слідчим слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Відтак твердження Фонду державного майна України про те, що клопотання про арешт майна було подано слідчим, якому кримінальне провадження не підслідне, є безпідставними.

На переконання слідчого судді, Фондом державного майна України не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи потреба в подальшому арешті майна відпала.

Фонд державного майна України, звернувшись із клопотанням про скасування арешту майна, будь-яких об`єктивних обставин, які б свідчили про порушення інтересів держави чи прав інших осіб накладеним арештом, не навів.

Слідчий суддя звертає увагу, що майно, на яке накладено арешт, виступає об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 233 КК України, визнано речовим доказом. На сьогодні досудове розслідування не закінчено. Тому законність приватизації, а також факт припинення попереднього права користування земельної ділянкою, на якій розміщено арештоване майно, підлягають перевірці шляхом проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку клопотання про скасування арешту фактично зводиться до незгоди із судовим рішенням, яке Фонд державного майна України вправі оскаржити в апеляційному порядку.

Отже, підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2023 року, не доведені.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023040000000266 від 21.04.2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді від 22 травня 2023 року на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченко, 32, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1