Рішення № 111812600, 27.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2023 року Справа№200/1503/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що позивач у 2014 році через ведення бойових дій в межах здійснення антитерористичної операції та тимчасову окупацію певних районів Донецької області була вимушена покинути місце свого постійного проживання у місті Донецьку та перемістилася на підконтрольну владі територію України, де встала на облік як внутрішньо переміщена особа в селі Бабах-Тарама, а з 04.05.2017 зареєструвалася і проживає за адресою у цьому селі на постійній основі. Позивач зазначила, що вона є пенсіонером і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) як одержувач пенсії за віком призначеної їй відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV). Позивач зауважила, що пенсійні виплати вона отримувала на банківський рахунок, відкритий в травні 2017 року на її ім`я в АТ «ОЩАДБАНК», але з 01 квітня 2021 року відповідач припинив виплату їй пенсії. Позивач зазначила, що на адвокатський запит її представника адвоката Шведа А.М. №1136/23-04 від 02.04.2023 стосовно відомостей про підстави припинення їй пенсійних виплат, копії відповідного рішення територіального пенсійного органу та суми нарахованої, однак не виплаченої їй пенсії, відповідач своїм листом №0500-0202- 8/28302 від 07.04.2023 повідомив, що виплату пенсії позивачу призупинено з 01.04.2021 згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014, за відновленням пенсії до органів ПФУ позивач не зверталась. Позивач закцентувала свою увагу на тому, що копію рішення про призупинення їй пенсійних виплат та відомості про суми нарахованої, однак не виплаченої їй пенсії відповідачем у вищенаведеному листі надано не було. Позивач вважає рішення та дії відповідача з припинення виплати їй пенсії з 01.04.2021 року необґрунтованими та протиправними. Позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про призупинення їй виплати пенсії з 01 квітня 2021 року, зобов`язати відповідача відновити виплату призначеної їй пенсії та здійснити виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2021 року та допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати їй відновленої пенсії у межах суми за один місяць.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив наступне, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в смт. Мангуш та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону №1058. Пенсія виплачена на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» по 31.03.2021 року та з 01.04.2021 року виплата пенсії позивачу була призупинена відповідно до вимог ст.16 постанови КМУ №1596 «Про затвердження порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки у банках» на підставі листа ДОУ АТ «Ощадбанк» №104.14-19/1/1Б/98-БТ від 23.02.2021 (Додаток 1) по клієнтам за рахунками яких суми пенсії не одержуються більше як один рік (період 01.01.2020 по 31.12.2020). Відповідач зауважив, що відповідно до зазначеного листа позивач більше року не одержувала пенсії з рахунку банку. Станом на 29.04.2023 року позивач до органів ПФУ або до відділень АТ «Ощадбанк» за поновленням виплати пенсії/зняття коштів з рахунку не зверталася та оновлені документи не надавала. Відповідач наголосив, що таким чином, нарахування та виплата пенсійних коштів позивачу Головним управлінням з 01.04.2021 року по теперішній час не проводиться. Відповідач зазначив, що поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється за рішенням територіального органу ПФУ протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Виплата пенсії внутрішньо переміщеним особам проводиться відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Відповідач зауважив, що механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (далі-Порядок №1596). Статтею 6 Порядку 1596 визначено, що для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з затвердженим постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 509 - із змінами, внесеними постановами КМУ від 13 березня 2022 року № 269 та від 20 березня 2022 року № 332, за виключенням осіб, зазначених в уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк». Відповідно до ст.16 Порядку №1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач-подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення. У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку. Для поновлення виплати пенсії необхідно надати заяву та документи, визначені п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (документ, що посвідчує особу, документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, трудова книжка (за наявності), реквізити банківського рахунку (за бажанням)), до будь-якого територіального органу ПФУ незалежно від місця проживання (реєстрації) заявника. Відповідач зазначив, що таким чином дії Пенсійного фонду по припиненню виплати пенсії позивачу є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства, а саме, ст.49 Закону №1058 та відповідно до вимог ст.16 Постанови №1596 «Про затвердження порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки у банках. Відповідач просив визнати явку позивача у підготовче судове засідання обов`язковою та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявний кабінет електронного суду у представника позивача адвоката Шведа А.М. та відповідача, що вбачається з відповідної відмітки «наявність кабінету ЕС» та «доставлено» де в графі «дата встановлення статусу» зазначено 21.04.2023 року.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є громадянкою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта серії НОМЕР_2 виданим Пролетарським РВ ДМУУМВС України у Донецькій області від 27.06.1998 року.

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданим Пролетарським рай(міськ)управлінням Донецької області від 03.10.2022 року, перебуває на обліку у відповідача.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010), в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Позивач згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.11.2014 року №1451501330 отримала статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку як отримувач пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач до 01.04.2021 року отримувала призначену їй довічно пенсію за віком, але з квітня 2021 року виплату пенсії відповідачем було припинено.

02.04.2023 року, представником позивача адвокатом Шведа А.М. на адресу відповідача був скерований адвокатський запит з проханням надати відомості про підстави та місяць припинення пенсійних виплат позивачу; надати копію рішення територіального пенсійного органу та/або повідомити реквізити (номер, дату) рішення про припинення позивачу пенсійних виплат; надати помісячний розрахунок нарахованих, однак не виплачених позивачу пенсійних виплат з моменту (місяця) припинення виплат по час отримання цього запиту; поновити пенсійні виплати позивачу та виплатити суму боргу пенсії з моменту припинення.

Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа від 07.04.2023 року №0500-0202-8/28302, ГУ ПФУ в Донецькій області було надано відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Шведа А.М., в якій було зазначено наступне, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні, як одержувач пенсії за віком призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має статус внутрішньо переміщеної особи з 2014 року. Пенсійне забезпечення внутрішньо переміщених осіб здійснюється згідно з чинним законодавством, у тому числі з урахуванням вимог: Закону України від 20.10.2014 №1706-VІІ «Про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706); постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова №637); Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136. Виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01.04.2021 згідно з статтею 12 Закону №1706. Постановою №637 встановлено, шо призначення, відновлення та подовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України за особистим зверненням на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, та через рахунки АТ «Ощадбанк». За відновленням виплати пенсії до органів Пенсійного фонду України ОСОБА_1 не зверталась. Розрахунок сум, нарахування та виплати пенсії можливо після її звернення за поновленням виплати пенсії.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відзиву та відповіді Головного управління Пенсійного фонду України від 07.04.2023 року за №0500-0202-8/28302 пенсійні виплати ОСОБА_1 були призупинені з 01.04.2021 року по теперішній час, доказів сплати заборгованості з пенсії за спірний період до суду не надано.

При цьому, у відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що виплата пенсії з 01.04.2021 року ОСОБА_1 призупинена відповідно до вимог ст.16 постанови КМУ №1596 «Про затвердження порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки у банках» на підставі листа ДОУ АТ «Ощадбанк» №104.14- 19/1/1Б/98-БТ від 23.02.2021 (Додаток 1) по клієнтам за рахунками яких суми пенсії не одержуються більше як один рік (період 01.01.2020 по 31.12.2020).

Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії вищезазначеного листа ДОУ АТ «Ощадбанк» від 23.02.2021 року в якому зазначено, що філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» відповідно до п.16 постанови КМУ від 30.08.1999 року №1596 «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (у редакції постанови КМУ від 22.09.2016 року №662)» надає інформацію за період (01.01.2020 по 31.12.2020 року) по клієнтам, за рахунками яких суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік, відповідно до додатку в якому в наявності інформація щодо рахунку по ОСОБА_1 .

Припинення виплати пенсії саме з 01.04.2021 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією з електронної пенсійної справи сформованої по ОСОБА_1 та наданої на адресу суду на його вимогу відповідачем, де в графі «дата останнього нарахування» зазначено - 01.03.2021 року.

Суд зазначає, що рішення відповідача про припинення виплати пенсії позивачу матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством Укрпошта з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), (далі - Порядок № 1596) визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк».

Пунктами 9-11 Порядку №1596 визначено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку.

Метою визначення виплати пенсій внутрішньо-переміщеним особам виключно через рахунки в АТ «Державний ощадний банк України» є збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; забезпечення виплати пенсійних і соціальних допомог; недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Як вже було зазначено вище, виплата пенсії позивачу була припинена саме з урахуванням положень пункту 16 Порядку №1596.

Разом з цим, частиною першою статті 49 Закону №1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ, визначений частиною 1 статті 49 Закону №1058, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Матеріали справи свідчать, що виплата пенсії позивачу була припинена з 1 квітня 2021 року через неотримання пенсії протягом останніх 12 місяців, проте рішення територіального органу пенсійного фонду (або рішення суду) на підставі якого було припинено виплату пенсії, до суду не надано.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що пунктом 16 Порядку № 1596 також передбачено, що у разі ненадання нової заяви до органу Пенсійного фонду одержувачем пенсій та грошової допомоги, орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення припиняє перерахування відповідно пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв`язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.

Доказів перерахування пенсії до відділення поштового зв`язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку матеріали справи не містять.

Також суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями на підставі постанови КМУ №383 від 25.04.2023 року) вирішено встановити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029). Тобто на території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався і як на час призупинення виплати пенсії так і на даний час не закінчений.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) відповідно до прикінцевих та перехідних положень частиною четвертою встановлено: на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни: забороняється здійснення перевірок фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб при призначенні (відновленні) соціальних виплат; комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам приймають рішення про призначення (відновлення) або відмову в призначенні (відновленні) соціальних виплат без акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї; продовжується виплата внутрішньо переміщеним особам соціальних виплат (пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування), призначених до періоду встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). на період дії карантину та протягом 30 днів після його відміни, зокрема, продовжується виплата переселенцям соціальних виплат, пенсій, надання соціальних послуг, субсидій та пільг, призначених до періоду встановлення карантину.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виплату пенсії позивачу припинено під час дії карантину, всупереч зазначеним вище вимогам Закону.

Суд наголошує, що припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії - не встановлені.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд доходить висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним.

В цьому спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).

Припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. Право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

З огляду на наведене дії суб`єкта владних повноважень у припиненні виплати пенсії позивачу підлягають визнанню протиправними, а порушені права - захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити виплату позивачу пенсії з дня припинення її виплати зі сплатою заборгованості по ній.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд вважає недоведеною законність припинення та невиплати пенсії позивачу за період з 01.04.2021 по теперішній час.

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що припинення виплати позивачу пенсії відбулось з 01.04.2021 року по теперішній час. Ці обставини доведені та підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо призупинення позивачу виплат пенсії з 01.04.2021 року слід визнати протиправними та як наслідок зобов`язати відповідача відновити виплату позивачу призначеної їй пенсії та здійснити виплату пенсії, починаючи з 01.04.2021 року.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача щодо звернення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини 1 цієї статті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення суду в цій справі підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Стосовно зазначеного відповідачем у його відзиві на адміністративний позов, щодо визнання явки позивача у підготовче судове засідання обов`язковою, суд наголошує на тому, що відповідно до ухвали про відкриття провадження по справі №200/1503/23 справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої з сторін про інше. За клопотанням однієї з сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до ч.3 ст.262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Враховуючи відсутність клопотання сторін про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за викликом сторін, а також наявність усіх необхідних доказів в матеріалах справи необхідних для винесення рішення по даній справі, суд відмовляє відповідачу стосовно явки позивача у підготовче судове засідання.

Стосовно посилань відповідача щодо відсутності у матеріалах позовної заяви та її додатків засобів зв`язку з позивачем, суд відноситься до цього критично враховуючи, що є засоби зв`язку з представником позивача адвокатом Шведа А.М. та відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи в якій в графі «контактний номер телефону» є зазначений номер телефону позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 11.04.2023, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1073,60 грн. судового збору.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе повернути позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо призупинення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплати пенсії з 01.04.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) відновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) призначеної їй пенсії та здійснити виплату пенсії, починаючи з 01.04.2021 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, 3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн.

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 червня 2023 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець