Рішення № 111812561, 26.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року Справа№200/2434/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

31 травня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 31 травня 2023 року, в якому позивач просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11 травня 2023 року № 057250005134 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та до пільгового стажу (стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2) період роботи з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля»;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 04 травня 2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 215-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 року рішенні № 1-р/2020, із застосуванням вікового цензу у 50 років.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

01 червня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідачів докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 травня 2023 року № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 04 травня 2023 року звернулася з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон № 213).

11 травня 2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення № 057250005134, яким відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

За висновком пенсійного органу, позивач не набула права на пенсію, оскільки не досягла пенсійного віку 55 років та не має необхідного спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 10 років.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виходило з того, що вік заявниці становить 52 роки, її страховий стаж 30 років 04 місяці 04 дня, спеціальний (пільговий) стаж за Списком № 2 08 років 01 місяць 01 день.

При цьому страховий стаж враховано по 30 квітня 2020 року через те, що починаючи з травня 2020 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводила, що має право на пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення КСУ № 1-р/2020), оскільки досягла 52 років та має необхідний страховий і спеціальний (пільговий) стаж.

Вказувала на те, що на час звернення за призначенням пенсії Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України), однак пенсійний орган протиправно збільшив віковий ценз для призначення пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 до 55 років.

Також позивач доводила, що має право на зарахування до її страхового та спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року, оскільки, як застрахована особа, вона не має відповідати за невиконання підприємством-страхувальником його обов`язку по сплаті страхових внесків; а пільговий характер її роботи підтверджений записами в трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Просила задовольнити позов.

Відповідач 1 ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 вказував на те, що 04 травня 2023 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

11 травня 2023 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення № 057250005134 «Про відмову у призначенні пенсії».

Відповідач 1 наголошував, що не розглядав заяву ОСОБА_1 від 04 травня 2023 року про призначення пенсії, не здійснював розрахунок її страхового та спеціального (пільгового) стажу, не приймав рішення про відмову в призначенні пенсії за цією заявою, а тому є неналежним відповідачем.

Просив відмовити в позові.

Відповідач 2 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 21 квітня 1995 року постійне місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

04 травня 2023 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення пенсії за віком.

Суд зауважує, що в заяві від 04 травня 2023 року позивач не конкретизувала, за якою правовою підставою просить призначити пенсію (п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 або п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213).

Разом з заявою про призначення пенсії позивач надала паспорт громадянина України, картку фізичної особи платника податків, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 , диплом серії НОМЕР_8 , трудову книжку серії НОМЕР_9 , накази про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 10 жовтня 2011 року № 2169-А, від 28 лютого 2017 року № 450, від 30 вересня 2022 року № 2398, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01 травня 2023 року № 51.

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

11 травня 2023 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення № 057250005134 «Про відмову у призначенні пенсії» (від 12 травня 2023 року вихідний № 58021/01-16).

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого.

Пенсійний вік, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, становить 55 років.

Вік заявниці 52 роки. Працює.

Необхідний страховий стаж, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, становить не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах у жінок.

Страховий стаж особи 30 років 04 місяці 04 дні.

Пільговий стаж особи, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, становить 08 років 01 місяць 01 день.

Страховий та пільговий стаж враховано по 30 квітня 2020 року, оскільки з травня 2020 року в Реєстрі застрахованих осіб відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, пенсійний орган відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за її заявою від 04 травня 2023 року, виходячи з того, що заявниця не досягла віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а також з того, що вона не має необхідного спеціального (пільгового) стажу 10 років.

Заявниці роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Листом від 18 травня 2023 року № 0500-0218-8/41897 Відділ обслуговування громадян № 15 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Донецькій області повідомив ОСОБА_1 про те, що її заява від 04 травня 2023 року за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та за наслідками її розгляду прийнято рішення від 11 травня 2023 року № 057250005134, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку.

Рішення від 11 травня 2023 року № 057250005134 надіслане на адресу позивача разом з листом від 18 травня 2023 року № 0500-0218-8/41897.

З приводу періоду роботи з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року, на зарахування якого до страхового та спеціального (пільгового) стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_9 свідчать про таке:

[…]

запис 23 04 жовтня 2011 року на підставі наказу від 03 жовтня 2011 року № 151-к ОСОБА_1 була прийнята на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» учнем лампівника на дільниці вентиляції та техніки безпеки на час декретної відпустки;

запис 24 10 листопада 2011 року на підставі наказу від 10 листопада 2011 року № 2471 переведена лампівником 2 розряду на дільниці вентиляції та техніки безпеки на час декретної відпустки;

запис 25 22 грудня 2011 року на підставі наказу від 22 грудня 2011 року № 2756 переведена лампівником 2 розряду на дільниці вентиляції та техніки безпеки постійно;

запис 26 29 листопада 2019 року на підставі наказу від 29 листопада 2019 року № 261 державне підприємство «Селидіввугілля» перепідпорядковано Міністерству енергетики та захисту довкілля України;

запис 27 07 липня 2020 року на підставі наказу від 07 липня 2020 року № 154 державне підприємство «Селидіввугілля» перепідпорядковано Міністерству енергетики України;

запис 28 25 травня 2023 року продовжує працювати по теперішній час.

[…].

Згідно з довідками відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» від 01 травня 2023 року № 51 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» і за період:

з 10 листопада 2011 року по 10 жовтня 2016 року 04 роки 11 місяців 00 днів виконувала гірничі роботи з видобутку вугілля за професією лампівник дільниці ВТБ, що передбачена Списком № 2, розділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461;

з 28 лютого 2017 року по 28 лютого 2022 року 05 років 00 місяців 00 днів виконувала гірничі роботи з видобутку вугілля за професією лампівник дільниці ВТБ, що передбачена Списком № 2, розділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461;

з 30 вересня 2022 року по теперішній час (01 травня 2023 року) 00 років 07 місяців 00 днів виконувала гірничі роботи з видобутку вугілля за професією лампівник дільниці ВТБ, що передбачена Списком № 2, розділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Довідки видані на підставі особистих архівних карток ф. Т-2, розрахункових відомостей, наказів, контрольних табелів спусків в шахту.

Атестація робочих місць за умовами праці затверджена наказами від 10 жовтня 2011 року № 2169-А, від 28 лютого 2017 року № 450, від 30 вересня 2022 року № 2398.

Станом на 04 травня 2023 року Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містили інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621589) з листопада 2011 року по квітень 2020 року включно.

В системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин за період роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з травня 2020 року по березень 2023 року включно. Однак позначки про сплату страхових внесків за цей період відсутня.

Крім того, станом на 04 травня 2023 року в Реєстрі застрахованих осіб не було інформації про суму заробітку для нарахування пенсії та позначок про сплату страхових внесків за період роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з квітня 2023 року по травень 2023 року.

В системі персоніфікованого обліку наявна інформація про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період з листопада 2011 року по березень 2023 року включно за кодом підстави «ЗП3013Б1».

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства з 05 листопада 1991 року код підстави «ЗП3013Б1» проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, ? за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, […], і за результатами атестації робочих місць.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Дніпропетровській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 04 травня 2023 року врахувало її страховий стаж по 30 квітня 2020 року.

Як наслідок, за розрахунком пенсійного органу, страховий стаж заявниці становить 30 років 04 місяці 01 день, в тому числі робота за Списком № 2 08 років 01 місяць 01 день.

При цьому період роботи з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року не був зарахований ні до страхового, ні до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі Закон № 2148), що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-І, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

[…]

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону:

чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

[…]».

За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон № 213), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

«[…]

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам;

[…]».

Законом № 213, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788, вік набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення КСУ № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«[…]

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

[…]

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам;

[…]».

Таким чином, Рішенням КСУ № 1-р/2020 визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ № 1-р/2020).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий у 55 років.

Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин:

«Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»)».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058».

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20.

Вирішуючи питання про те, норми якого закону слід застосовувати у спірних правовідносинах, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, а також в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, та зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійному органу належало застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» розділу І. «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені робітники, зокрема, лампівники.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 грудня 2022 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення від 11 травня 2023 року № 057250005134 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно за Списком № 2 до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з:

1. недосягненням пенсійного віку 55 років;

2. відсутністю необхідного спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 10 років.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

З приводу твердження пенсійного органу про те, що ОСОБА_1 на день звернення за призначенням пенсії не досягла пенсійного віку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, суд зазначає таке.

Як вже було вказано судом, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійний орган мав застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 та з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.

З цієї причини суд відхиляє доводи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які стосуються застосування до спірних правовідносин п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, та вважає безпідставним його висновок, що на час звернення за призначенням пенсії заявниця не досягла пенсійного віку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася за призначенням пенсії 04 травня 2023 року, тобто на день звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 52 роки, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.

З приводу наявності/відсутності підстав для зарахування позивачці до страхового та спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 періоду роботи з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року ОСОБА_1 працювала у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» лампівником на дільниці вентиляції та техніки безпеки (записи №№ 23, 25, 28 в трудовій книжці).

Період з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року не був зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 , про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право).

При цьому, під час обчислення страхового стажу пенсійний орган виходив з того, що починаючи з 01 травня 2020 року в Індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17.

Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.

Суд зауважує, що в системі персоніфікованого обліку наявна інформація про кількість днів трудових відносин, суму заробітку (доходу) для нарахування пенсії за період роботи позивачки у відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року, а тому відсутність даних про сплату страхових внесків (єдиного внеску) за цей період не може бути підставою для позбавлення позивача права на зарахування цього періоду до страхового стажу.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування періоду роботи 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року до її страхового стажу.

В період з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року ОСОБА_1 працювала повний робочий день на гірничих роботах з видобутку вугілля лампівником дільниці ВТБ, тобто за професією, що включена до Списку № 2. Ці обставини підтверджені записами в трудовій книжці, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01 травня 2023 року № 51, а також даними про спеціальний стаж в Індивідуальних відомостях про застраховану особу за кодом підстави «ЗП3013Б1».

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування періоду роботи з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року також до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2.

Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до страхового та спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 періоду роботи з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року як такі, що заявлені передчасно.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що станом на 04 травня 2023 року в системі персоніфікованого обліку не було відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) нараховуються страхові внески (єдиний внесок), за квітень 2023 року, що унеможливлювало зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року до її страхового стажу.

Відсутність станом на 04 травня 2023 року підстав для зарахування періоду роботи з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року до страхового стажу унеможливлювало зарахування цього періоду до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, оскільки спеціальний (пільговий) стаж є складовою страхового стажу.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11 травня 2023 року № 057250005134 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 11 травня 2023 року № 057250005134 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне також застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового та спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 період роботи з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням рішення КСУ № 1/2020 за її заявою від 04 травня 2023 року, з дня звернення за призначенням пенсії.

Застосування такого способу захисту не є втручанням суду в дискреційні повноваження пенсійного органу, оскільки:

- висновок ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо недосягнення ОСОБА_1 пенсійного віку був помилковим;

- сторони визнають факт наявності у позивача необхідного страхового стажу на день зверненням за призначенням пенсії;

- висновок ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відсутність у позивача на день звернення за призначенням пенсії необхідного спеціального (пільгового) стажу є наслідком протиправного незарахування до її спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 періоду з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року.

За розрахунком пенсійного органу спеціальний (пільговий) стаж ОСОБА_1 , врахований по 30 квітня 2020 року, становить 08 років 01 місяць 01 день.

Проте з урахуванням протиправно незарахованого періоду з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року (02 роки 11 місяців 00 днів) спеціальний (пільговий) стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 станом на 04 травня 2023 року перевищував 10 років.

За цих обставин покладання на ГУ ПФУ в Дніпропетровській обов`язку призначити ОСОБА_1 пенсію забезпечує повне та ефективне відновлення її конституційного права на пенсійне забезпечення. В цьому випадку додаткове покладання на пенсійний орган обов`язку повторно розглянути заяву про призначення пенсії не є необхідним.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області суд покладає обов`язок зарахувати період роботи з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року до її страхового та спеціального (пільгового) стажу і призначити пенсію.

ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 , не проводило розрахунок її страхового та спеціального (пільгового) стажу, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для визнання протиправними його рішень, дій чи бездіяльності та покладання на нього будь-яких обов`язків.

Факт того, що місце проживання позивача зареєстровано в Донецькій області, не спростовує висновку суду про те, що належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки норми п. 4.10 Порядку № 22-1 визначають орган, що призначає пенсію, для здійснення виплати пенсії. Водночас орган, що призначає пенсію, який розглядає заяву про призначення пенсії та приймає рішення про призначення пенсії (відмову в призначенні пенсії), визначається за нормами п. 4.2 Порядку № 22-1, які передбачають застосування принципу екстериторіальності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (квитанція від 31 травня 2023 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11 травня 2023 року № 057250005134 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 період роботи з 01 травня 2020 року по 31 березня 2023 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 за її заявою від 04 травня 2023 року, з дня звернення за призначенням пенсії.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 26 червня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко