Ухвала суду № 111812522, 26.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2023 року Справа №200/2798/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою,-

В С Т А Н О В И В:

19.06.2023 до суду засобами зв`язку системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до ОСОБА_2 , у якій просить суд:

стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 10112,57 грн.

У позовній заяві представник позивача також просить суд поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом.

Вказує, що позивач 08.06.2023, шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою. Вважає, що первинна позовна заява була подана в межах строку звернення передбачених ст.122 КАС України.

Ухвалою від 15.06.2023 вказану позовну заяву позивачу було повернуто позивачеві на підставі пункту п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Згідно з ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Вказує, що представник Департаменту достеменно знаючи, що дотримався всіх вимог, що визначені КАС України для позовної заяв, діючи сумлінно з метою недопущення зловживання правом на звернення до суду та з урахуванням необхідності дотримання принципу правової визначеності очікував рішення суду першої інстанції. Повернення позовної заяви стало такою обставиною, яка виникла раптово і не залежала віл волі представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно зі ст.20 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають єдиний однострій, який отримується безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772).

П. 2 розділу 1 Порядку № 772 встановлено, що однострій - це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.

За змістом п.3 Розділу 1 Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.

Відповідно до п.10 розділу V Порядку № 772 та п.10 розділу V Наказу № 1100 встановлено, що відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з позовної заяви, Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.05.2023 № 409 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк «Сафарі») звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» за власним бажанням, також у наказі зазначено, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 10112,57 грн.

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 вбачається, що в разі звільнення поліцейського зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, при першому зверненні, звернувся до суду з цим позовом засобами поштового зв`язку 08.06.2023 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті), в той час коли останнім днем звернення до суду було 05.06.2023.

П. 34 постанови Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 360/917/19 вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч.5 ст. 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичне звернення з адміністративним позовом 08.06.2023 відбулось з порушенням строків, визначених ч. 5 ст. 122 КАС України.

Разом із позовною заявою яку подано повторно (19.06.2023), позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання позовної заяви із посиланням на те, що представником позивача подавався даний позов до суду, який ухвалою суду від 15.06.2023 було повернуто позивачеві на підставі пункту п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Суд звертає увагу, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними, і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Ч.2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За результатом розгляду заяви про поновлення строку, на переконання суду, позивач не вказав на обставини непереборного і об`єктивного характеру, та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.

Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Щодо наданих пояснень представника позивача, викладених у позовній заяві від 19.06.2023, суд зазначає, що організація діяльності, в тому числі претензійно-позовної роботи, працівниками відповідного структурного підрозділу Національної поліції в жоден спосіб не може впливати на процесуальний обов`язок дотримуватися строку звернення до адміністративного суду. Неухильне виконання обов`язків суб`єкта владних повноважень не може узалежнюватися від організації належного виконання працівниками структурних підрозділів Національної поліції службових обов`язків.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними, оскільки вони не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

При цьому до вказаної заяви позивачем належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивними непереборними, і не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення дій не надано.

Відтак, вказані причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об`єктивності та непереборності.

Ст.123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст. 123 КАС України).

З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів.

Відповідно, адміністративний позов Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про стягнення суми, поданий з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Крім того, згідно ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У порушення вищевказаної норми позивачем до позовної заяви не надано копій доданих до позовної заяви документів.

Згідно ст. 169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

- надати до позовної заяви документи, які визначенні позивачем у переліку "Додатки".

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Департаменту патрульної поліції про поновлення процесуального строку - залишити без задоволення.

Позовну заяву Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, шляхом:

- надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

- надання до позовної заяви документи, які визначенні позивачем у переліку "Додатки", а саме : Копія витягу з наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.04.2023 № 261 на 1 арк. в 1 прим.; Копія виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 2 арк. в 1 прим.; Довідка про призначення на посаду на 1 арк. в 1 прим.; Копія витягу з наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.05.2023 № 409 о/с на 1 арк. в 1 прим.; Копія арматурної картки № 648 на 1 арк. в 1 прим.; Копія речовий атестат № 217 на 1 арк. В 1 прим.; Копія роздавальні відомості на предмети однострою від 07.04.2023 № 286 на 1 арк. в 1 прим.; Копія довідки-розрахунку від 03.05.2023 №158 на 1 арк. в 1 прим.; Копія роздавальні відомості на предмети однострою від 07.04.2023 № 287 на 1 арк. в 1 прим.; Копія роздавальної відомості на предмети однострою від 07.04.2023 № 288 на 1 арк. в 1 прим.; Копія довідки розрахунку № 158 від 03.05.2023 на 1 арк. в 1 прим.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Шинкарьова