Рішення № 111812049, 27.06.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7555/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТІР МАРКЕТ до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТІР МАРКЕТ (далі ТзОВ ТІР МАРКЕТ, позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 та від 26.10.2022 №UA205030/2022/000066/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ ТІР МАРКЕТ згідно договору від 10.12.2020 №2 придбало товар вартістю 3644,94 доларів США, а згідно договору від 24.09.2021 №1 придбало товар вартістю 6961,96 євро.

25.10.2022 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта ТзОВ ГЛОРІЯ-ІМПЕКС подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №UA205030/2022/028926, в якій було зазначено ціну товару в сумі 3644,94 доларів США та включено витрати на транспортування у розмірі 229,95 доларів США (8409,03 грн.), відповідно заявлена митна вартість товару становить 3874,89 доларів США (141699,38 грн.), та визначена за першим методом. Також було подано 25.10.2022 МД №UA205030/2022/028925, в якій було зазначено ціну товару в сумі 6 961,96 євро та включено витрати на транспортування у розмірі 318,67 євро (11497,60 грн), відповідно заявлена митна вартість товару становить 7280,63 євро (262687,89 грн.) та визначена за першим методом.

Однак, митницею оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2022/000719, №UA205030/2022/000720 відповідно та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 та №UA205030/2022/000066/2 відповідно.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом на підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які не містять розбіжностей та відображають відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та витрат на транспортування. На думку позивача, аргументи митного органу про наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення разом із митною декларацією документах є безпідставними.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: 1) по МД №22UA205030028926U7 від 25.10.2022: рахунок на оплату про транспортні послуги від 24.10.2022 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відбиткам печаток ФОП ОСОБА_2 в міжнародній товаротранспортній накладній від 17.10.2022 №А №045150; по МД №22UA205030028925U8 від 25.10.2022: рахунок на оплату про транспортні послуги від 24.10.2022 №3 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відбиткам печаток ФОП ОСОБА_2 в міжнародній товаротранспортній накладній від 12.10.2022 № 045147. У зв`язку з наведеними обставинами, декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, однак декларантом по вищевказаним МД до митного оформлення не було подано жодних додаткових документів, а також надано лист від 26.10.2022 №б/н про відсутність можливості надати додаткові документи. Відтак подані декларантом документи для митного оформлення містили наявні розбіжності, які є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості. Також по вказаним МД відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 1) по МД №22UA205030028926U7 від 25.10.2022 на рівні: товар 2 на рівні 4,25 дол.США/кг. за МД N°UA408020/2022/47066 від 14.10.2022; 2) по МД №22UA205030028925U8 від 25.10.2022 на рівні: товар 1 на рівні 3,95 євро/кг., за МД №UA500420/2022/4861 від 14.10.2022. Вважає, що рішення про коригування митної вартості від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 та від 26.10.2022 №UA205030/2022/000066/2 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є обґрунтованими та законними. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

10.12.2020 між компанією LOGEL MAKINE OTOMOTIV SANAYI VE TICARET ANONIM (Турецька Республіка) (продавець) та ТзОВ ТІР МАРКЕТ (покупець) укладено договір (контракт) №2, предметом якого є купівля-продаж запасних частин до вантажних автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору ціна, кількість та асортимент товару визначаються на кожну окрему його партію та вказані у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Договору.

На виконання умов контракту від 10.12.2020 №2 компанія LOGEL MAKINE OTOMOTIV SANAYI VE TICARET ANONIM 14.10.2022 виставила позивачу рахунок-фактуру (інвойс) № PWR2022000001280, згідно з яким вартість товару дискові гальмівні колодки в асортименті, в кількості 170 комплектів, становить 3644,94 доларів США, умови поставки EXW Коджаелі, умови оплати передоплата.

25.10.2022 декларантом ТзОВ ГЛОРІЯ-ІМПЕКС, в інтересах ТзОВ ТІР МАРКЕТ (одержувач), подано до Волинської митниці МД №22UA205030028926U7 (№UA205030/2022/028926) з метою митного оформлення товару (Товар 1 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: дискові гальмівні колодки…., Товар 2 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: дискові гальмівні колодки….), та згідно якої відповідно до граф 42 ціна товару становить 3644,94 доларів США (2050,66+1594,28), а згідно граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 141699,38 грн, до якої також було включено витрати на транспортування товару до кордону України у розмірі 8409,03 грн.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №2 від 10.12.2020; додаткову угоду №2 від 05.10.2022; доповнення до контракту б/н від 09.12.2021; рахунок-фактуру (інвойс) №PWR2022000001280 від 14.10.2022; пакувальний лист б/н від 14.10.2022; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№045150 від 17.10.2022; сертифікат про походження товару №Y0170807 від 14.10.2022; акт про проведення огляду (переогляду) товарів №UA408050/2022/006977 від 23.10.2022; договір про організацію міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 07.10.2022; рахунок на оплату (транспортні послуги) №6 від 24.10.2022; договір про надання послуг митного брокера №02/19 від 02.01.2019 та інші.

26.10.2022 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2022/000064/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2022/000719.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: рахунок на оплату про транспортні послуги від 24.10.22 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відбиткам печаток ФОП ОСОБА_2 в міжнародній товаротранспортній накладній від 17.10.2022 №А № 045150. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту запропоновано у 10-денний термін надати: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи)виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом до митного оформлення не було подано жодних додаткових документів в повній мірі, а також надано лист від 26.10.2022 №б/н про відсутність можливості надати додаткові документи. За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 2 на рівні 4,25 дол.США/кг за МД №UA408020/2022/47066 від 14.10.2022.

Також судом встановлено, що 24.09.2021 між компанією CM DIS TIC. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка) (Турецька Республіка) (продавець) та ТзОВ ТІР МАРКЕТ (покупець) укладено договір (контракт) №1, предметом якого є купівля-продаж запасних частин до вантажних автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору ціна, кількість та асортимент товару визначаються на кожну окрему його партію та вказані у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Договору.

На виконання умов контракту від 24.09.2021 №1 компанія CM DIS TIC. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка) 12.10.2022 виставила позивачу рахунок-фактуру (інвойс) №EFA2022000000074, згідно з яким вартість товару автозапчастини в асортименті, в кількості 840 шт, становить 6961,96 євро, умови поставки EXW Конья, умови оплати 100% передоплата перед відправкою.

25.10.2022 декларантом ТзОВ ГЛОРІЯ-ІМПЕКС, в інтересах ТзОВ ТІР МАРКЕТ (одержувач), подано до Волинської митниці МД №22UA205030028925U8 (№UA205030/2022/028925) з метою митного оформлення товару (Товар 1 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: крило…., Товар 2 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: ящик вогнегасника…., Товар 3 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: бак для води…., Товар 4запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: упор противідкатний…., Товар 5 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: резинка кріплення…., Товар 6 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: кріплення крила…., Товар 7 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: скринька на інструменти…., Товар 8 запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті: кронштейн кріплення….), та згідно якої відповідно до граф 42 ціна товару становить 6961,96 євро (4589,30+626,82+186,00+313,41+9,33+118,73+996,03+122,34), а згідно граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 261835,08 грн, до якої також було включено витрати на транспортування товару до кордону України у розмірі 11497,60 грн.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.09.2021 №1; рахунок-фактуру (інвойс) №EFA2022000000074 від 12.10.2022; пакувальний лист б/н від 12.10.2022; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№045147 від 17.10.2022; сертифікат про походження товару №Y0896346 від 14.10.2022; акт про проведення огляду (переогляду) товарів №UA408050/2022/006977 від 23.10.2022; договір про організацію міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 07.10.2022; рахунок на оплату (транспортні послуги) №3 від 24.10.2022; договір про надання послуг митного брокера №02/19 від 02.01.2019; копію митної декларації країни відправлення №22341300EX00850734 від 14.10.2022 та ін.

26.10.2022 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2022/000066/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2022/000720.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 26.10.2022 №UA205030/2022/000066/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: рахунок на оплату про транспортні послуги від 24.10.22 №3 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відбиткам печаток ФОП ОСОБА_2 в міжнародній товаротранспортній накладній від 12.10.2022 №045147. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту запропоновано у 10-денний термін надати: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом до митного оформлення не було подано жодних додаткових документів в повній мірі, а також надано лист від 26.10.2022 №б/н про відсутність можливості надати додаткові документи. За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар1 на рівні 3,95 євро/кг за МД №UA500420/2022/4861 від 14.10.2022.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме, зовнішньоекономічні контракти з додатками, рахунки-фактури (інвойс), договір про організацію міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, рахунки на оплату (транспортні послуги), міжнародні товарно-транспортні накладні та інші.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 10.12.2020 №2, укладеним з LOGEL MAKINE OTOMOTIV SANAYI VE TICARET ANONIM( Турецька Республіка), та контрактом від 24.09.2021 №1, укладеним з компанією CM DIS TIC. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка), визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавців та покупця ТзОВ ТІР МАРКЕТ.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 14.10.2022 №PWR2022000001280 загальна вартість товару становить 3644,94 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну, яку покупець сплатив 11.10.2022, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валютівід 11.10.2022 №183.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 12.10.2022 №EFA2022000000074 загальна вартість товару становить 6961,96 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну, яку покупець сплатив 10.10.2022, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валютівід 10.10.2022 №180.

Суд зазначає, що ціна товару в рахунках-фактурах (інвойсах) від 14.10.2022 №PWR2022000001280 (3644,94 доларів США) та від 12.10.2022 №№EFA2022000000074 (6961,96 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 25.10.2022 №22UA205030028926U7 та №22UA205030028925U8 (графа 22).

Як вбачається з рахунків-фактур (інвойсів) від 14.10.2022 №PWR2022000001280 та від 12.10.2022 №EFA2022000000074, товар поставлявся на умовах EXW Коджаелі/Конья відповідно. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Згідно з пунктом 6 частини другоїстатті 53 МК Українидекларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до пункту 10статті 58 МК Україниу МД від 25.10.2022 №22UA205030028926U7 та №22UA205030028925U8 до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (8409,03 грн. та 11497,60 грн. відповідно), що не заперечується відповідачем.

Такі витрати підтверджено поданими разом із вищевказаними МД договором про організацію міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 07.10.2022, укладеним між ТзОВ ТІР МАРКЕТ та ФОП ОСОБА_3 , довідками про транспортні витрати від 20.10.2022 (згідно з якими вартість транспортних витрат за маршрутом м. Коджаелі (Туреччина)- м/п Порубне (Україна) становить 8409,03 грн/м. Конья (Туреччина)- м/п Порубне (Україна) становить 11497,60 грн.), заявками на організацію перевезення вантажу №07/10/09 та №07/10/03 від 07.10.2022 до договору №1 від 07.10.2022 (в яких зазначено маршрути перевезення, адреси завантаження, вартість перевезення, форма оплати і строки, транспортні засоби та дані водіїв та ін.), рахунками на оплату від 24.10.2022 № 6 та №3 (згідно з якими вартість міжнародних транспортних послуг за маршрутом м. Коджаелі (Туреччина)- м/п Порубне становить 8409,03 грн/м. Конья (Туреччина)- м/п Порубне (Україна) становить 11497,60 грн.). Крім того, у довідках про транспортні витрати від 20.10.2022 уточнено, що страхування товару не проводилося, навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення. Окрім цих витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту та рахунку-фактури).

Також до матеріалів справи долучено акти надання послуг від 27.10.2022 №6 та №3, які підписані між ТзОВ ТІР МАРКЕТ та ФОП ОСОБА_3 та підтверджують факт надання позивачу вищевказаних транспортних послуг, а також платіжну інструкцію від 16.12.2022 №862, яка підтверджує сплату позивачем ФОП ОСОБА_3 вартості таких послуг.

В оскаржуваних рішеннях від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 та №UA205030/2022/000066/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: а саме рахунки на оплату про транспортні послуги від 24.10.22/ від 24.10.22 №3 видані ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відбиткам печаток ФОП ОСОБА_2 в міжнародних товаротранспортних накладних від 17.10.2022 № 045150/від 12.10.2022 №045147. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

З цього приводу суд зазначає наступне.

07.10.2022 між ТзОВ ТІР МАРКЕТ (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (експедитор) укладено договір №1 про організацію міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом. Згідно п. 1.1. вказаного Договору у відповідності до умов цього договору замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а експедитор зобов`язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні відповідно до умов заявок замовника, а замовник зобов`язується сплатити погоджену сторонами провізну плату.

Отже, за своєю правовою природою зазначений договір є договором транспортного експедирування.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто (у випадку наявності відповідних ресурсів), так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

07.10.2022, відповідно до умов Договору від 07.10.2022 №1, замовником ТзОВ ТІР МАРКЕТ були подані заявки на організацію перевезення вантажу №07/10/09 та №07/10/03, в яких відображено умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування товару, його вага та кількість, пункти завантаження та розвантаження, маршрути перевезення, транспортний засіб та його державний реєстраційний номер, ПІБ та інші особисті дані водія, строк виконання перевезення та його вартість, а також необхідні додаткові умови.

Суд зазначає, що інформація, зазначена у вищевказаних заявках замовника повністю відповідає інформації, зазначеній в рахунках на оплату від 24.10.2022 № 6 та №3, що надавались митному органу, та актах надання послуг від 27.10.2022 №6 та №3; оплата послуг експедитора підтверджується платіжною інструкцією від 16.12.2022 №862.

При цьому, як і в рахунках на оплату від 24.10.2022 № 6 та №3, так і в актах надання послуг від 27.10.2022 №6 та №3 міститься посилання на міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №045150 та №045147.

Та обставина, що рахунки на оплату про транспортні послуги від 24.10.22 №6/від 24.10.22 №3 видані ОСОБА_3 , що суперечить відбиткам печаток ФОП ОСОБА_2 в міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 17.10.2022 №045150/від 12.10.2022 №045147, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару у спірному випадку, а позивач до митного оформлення надав усі наявні у нього документи на підтвердження витрат з перевезення товару та з цих документів чітко вбачається вартість таких витрат. Також суд зауважує, що фактичне здійснення перевезення вантажу залученим експедитором перевізником не суперечить приписам законодавства та умовам договору про організацію міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.10.2022 №1.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.08.2020 по справі №815/5816/17 зазначив, що укладення перевізником договору з третіми особами з метою виконання умов договору перевезення з позивачем цілком відповідає змісту договору, що укладений позивачем з перевізником та який надавався відповідачу, а оскільки безпосереднє транспортування вантажу позивача здійснювала компанія ОСОБА 1, тому і у транспортних документах і були зазначені реквізити цієї компанії.

Як слідує з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, при здійсненні митного оформлення товару у відповідача не виникло сумнівів щодо вказаних у документах з перевезення вантажу (транспортних документах) саме числових значень транспортних витрат від місця завантаження до митного кордону України. В той же час, у цих документах наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, якими у даному випадку є витрати на транспортування до митного кордону України.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, відповідачем не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за комплекти/за штуку), тоді як митний орган у спірних рішеннях визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 та №UA205030/2022/000066/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, відтак позов про визнання протиправними та скасування вказаних рішень підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 20.04.2023 №4003.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 03.01.2023 №03/01/23-1, акту приймання-передачі наданих послуг №20/04/23 від 20.04.2023 та квитанції до прибуткового касового ордера від 20.04.2023 №20/04/23 позивач сплатив адвокату Гарбар Ю.Р. кошти в загальній сумі 7000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг складається з: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення рішень про коригування митної вартості товарів від 26.10.2022 №UA205030/2022/000064/2 та №UA205030/2022/000066/2 (1 год.) - 2000,00 грн, складання та формування позовної заяви (2,5 год) 5000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені у відзиві заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 26 жовтня 2022 року №UA205030/2022/000064/2 та від 26 жовтня 2022 року №UA205030/2022/000066/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТІР МАРКЕТ судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТІР МАРКЕТ (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 31, ідентифікаційний код 42561253).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко