Вирок № 11181199, 14.09.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1 - 17/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

за участю:

секретарів судових засідань: Катеруші О.П., Сміян А.В.,

прокурорів: Руденко Ю.А., Початенко Н.В.,

захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, утриманців немаючого, непрацюючого, несудимого, військовозобовязаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

суд

В С Т А Н О В И В :

9 серпня 2009 року близько 21 години 30 хвилин підсудний ОСОБА_6 керуючи автомобілем НОМЕР_2, та перебуваючи при цьому у стані алкогольного спяніння, рухаючись із швидкістю близько 120 км/год. по автодорозі Київ-Луганськ, в напрямку м. Києва, яка не є автомагістраллю та дорогою для автомобілів, в порушення вимог п.п. 12.1. ПДР, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; в порушення вимог п. 13.1. ПДР, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; та в порушення вимог п. 12.6. ПДР, згідно якого поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю: ґ) на автомагістралях - не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів не більше 110 км/год, на інших дорогах - не більше 90 км/год., не забезпечив безпеки дорожнього руху, не вибрав безпечної дистанції, та на 139км + 350 м. автодороги здійснив наїзд керованим ним автомобілем в задню частину автомобіля НОМЕР_3, під керуванням потерпілого ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку по правій частині автодороги. Від удару автомобіль під керуванням потерпілого зїхав в правий кювет, а ОСОБА_6, втративши керування над своїм автомобілем, виїхав на смугу зустрічну руху, де здійснив дотикове зіткнення із зустрічним автомобілем НОМЕР_4 , під керуванням свідка ОСОБА_7

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Порушення підсудним п.п. 12.1, 13.1 ПДР знаходиться в причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням при цьому потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний під час досудового слідства та в суді підсудний свою вину в предявленому йому обвинуваченні визнав частково та надав суду наступні показання.

Що 9 серпня 2009 р. він випив 2 пляшки пива, а після 21 години на автомобілі НОМЕР_2, виїхав з м. Корсуня-Шевченківського і рухався по автодорозі Київ - Знамянка в сторону м. Києва. Автомобіль був у робочому стані, рухався зі швидкістю близько 120 км/год. На автодорозі раптово перед своїм автомобілем побачив автомобіль марки «ЗАЗ-968» під керуванням потерпілого і для того, щоб уникнути наїзду, він крутнув кермо свого автомобіля вліво, але відбувся удар його автомобілем у задню ліву частину автомобіля під керуванням потерпілого, а потім відбулося дотикове зіткнення з автомобілем марки «Шевроле», що рухався в зустрічному напрямку. Дорога була суха. Видимість була належна, але вже при світлі фар. Перед ДТП не був засліплений зустрічним транспортом.

Вину визнає частково тому, що вважає,що потерпілий не отримував під час даної дорожньо-транспортної пригоди середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього кута правої лопатки, в звязку з тим, що йому відомо, що потерпілий одразу був направлений до Корсунь-Шевченківської ЦРЛ і ніякого перелому правої лопатки йому там не було діагностовано, а такий висновок появився лише

згодом, коли потерпілий пройшов через місяць обстеження в одній з обласних поліклінік , яке потерпілий міг одержати після ДТП будь- де.

При відвідуванні потерпілого на другий день після ДТП в лікарні, потерпілий на болі в області лопатки не скаржився і лежав на правій стороні,тобто саме на даній лопатці. На лікуванні ОСОБА_4 знаходився не з приводу перелому, а тому підсудний вважає, що потерпілий не одержував під час ДТП даного тілесного ушкодження.

Заявлений цивільний позов на відшкодування матеріальної і моральної шкоди визнає частково, а саме: 2775 грн.72 грн. за пошкоджений автомобіль, сума якого визначена висновком товарознавчої експертизи,

згодний відшкодувати 500 грн. затрат на лікування потерпілого , але при цьому не довіряє наданим чекам,оскільки такі у аптечному пункті районної лікарні бралися по кілька штук за день,через незначний проміжок часу, та тисячу грн. моральної шкоди.

Інших вимог не визнає, бо частина про стягання вказаних певних сум є безпідставною, частина підлягає доказуванню і носить цивільно-правовий характер і до кримінальної справи не відносяться, а частина не підтверджена будь-якими доказами.

Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується:

- показаннями потерпілого, який суду дав наступні показання.

Що 9 серпня 2009 р. близько 21 години він власним автомобілем марки «ЗАЗ-968», д.н. НОМЕР_3, їхав по автодорозі Київ-Луганськ, в напрямку с. Саморідня. Були сутінки. Автомобіль рухався зі швидкістю близько 40 км/год. по правій проїжджій частині автодороги, як найближче де правого узбіччя, з включеним світлом фар. На 139 км. автодороги він відчув сильний удар в автомобіль ззаду, в результаті чого втратив контроль над керуванням автомобіля і такий зїхав в правий кювет. В результаті даної ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, саден лівого плеча, ліктьового суглобу, забою грудей та нижніх кінцівок та перелому кута правої лопатки. На момент пригоди його автомобіль знаходився в повному робочому стані, а після пригоди автомобіль відновленню не підлягає,бо по вині підсудного прийшов у непридатність;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 09.08.2009 року близько 21 години він їхав з м. Києва по автодорозі Київ - Знамянка в напрямку м. Корсуня - Шевченківського власним автомобілем марки «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_4. За 10-15 км. до м. Корсуня-Шевченківського побачив, що назустріч повільно рухався легковий автомобіль під керуванням потерпілого, а за ним на великій швидкості рухався автомобіль під керуванням підсудного, який ударив автомобіль під керуванням потерпілого, і ЗАЗ злетів у кювет, а автомобіль під керуванням підсудного винесло на зустрічну смугу руху і відбулося дотикове зіткнення з автомобілем під керуванням свідка. Перед зіткненням автомобіль ВАЗ ніяких маневрів не здійснював, зустрічних та попутних транспортних засобів, крім автомобілів ВАЗ та ЗАЗ,не було. Під час даної пригоди свідок і його пасажири і не постраждали ( т.1, а.с.80);

- аналогічні показання дала свідок ОСОБА_7, яка була пасажиром автомобіля марки «Шевроле» ( т.1 , а.с.81);

- протоколом огляду місця події від 9 серпня 2009 р. та фототаблицею до нього, де зафіксовано розташування транспортних засобів на місці пригоди, та з яких вбачається, що ДТП відбулося на смузі руху транспортних засобів під керуванням підсудного і потерпілого. Маються пошкодження автомобіля марки ЗАЗ, у вигляді: задньої лівої частини, а у автомобіля марки ВАЗ- передньої правої частини. Оглядом даних транспортних засобів, приєднанням їх до справи в якості речових доказів,з передачею на зберігання підсудному та штраф майданчик райвідділу ( т.1, а.с. 8-17,16,49);

-протоколом огляду речових доказів:медичної картки №4154 від 9.08.2009р.,виданої Корсунь-Шевченківською ЦРЛ, в якій зазначено, що потерпілий був доставлений у К-Шевченківську ЦРЛ та госпіталізований 09.08.2009 р. з діагнозом - забій грудної клітки, забій правого плечового суглобу ( т.1,а.с.35-39);

-протоколом огляду речових доказів - рентгенівського знімку на імя ОСОБА_4, де зазначено перелом кута правої лопатки , та приєднанням копії даного знімку до справи (т. 1 а.с. 100-101);

-висновком судово-медичної експертизи від 23.11.2009 р., згідно якого ОСОБА_4 у даній ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден лівого плеча та ліктьового суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, а також тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього кута правої лопатки, що спричинили тривалий розлад здоровя, що не є небезпечними для життя і відносяться до категорії середньої тяжкості ( т.1 а.с. 106);

-висновком повторної судово-медичної експертизи від 20.07.2010 р., призначеної по клопотанню підсудного та його адвоката, згідно якої тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього кута правої лопатки могли виникнути у ОСОБА_4 в час та при обставинах вказаних у фабулі постанови про призначення експертизи та матеріалах даної кримінальної справи,тобто під час дорожньо-транспортної пригоди за його участю 9 серпня 2009 р.

Згідно об»єктивних судово-медичних даних, які містяться в наданих на експертизу матеріалах- Портянко В.М. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього кута правої лопатки, що по ступеню тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких ,що спричинили тривалий розлад здоров»я; та закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку,саден лівого плеча та ліктьового суглобу, забою грудної клітки, забою правого плечового суглобу,

гематом м»яких тканин тулуба, забою поперекового відділу хребта, що по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень,що спричинили короткочасний розлад здоров»я ( т.2 а.с.23-27 ).

Таким чином, суд, розглянувши справу в межах пред»явленого обвинувачення та на підставі добутих у сукупності доказів, повного, всебічного та обєктивного їх дослідження, вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доказана

Суд кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення ним правил безпеки дорожнього руху, під час керування автомобілем НОМЕР_2, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

І саме порушення підсудним п.п. 12.1, 13.1 ПДР знаходиться в причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням при цьому потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Часткове визнання вини підсудним суд визнає таким, що не відповідає дійсності та спрямоване на зменшення вини у вчиненому злочині і ухиленні від кримінальної відповідальності і, спростовується сукупністю вказаних у вироку доказів, які у суду сумніву не викликають, в т.ч. висновком судово-медичної експертизи і повторним висновком судово-медичної експертизи, згідно яких при вказаних обставинах ДТП могли виникнути виявлені у нього тілесні ушкодження і саме такі і були заподіяні.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин невеликої тяжкості,відповідно до ст12 КК України, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, думку потерпілого.

Обставинами, які помякшують покарання підсудному, суд визначає: молодий вік-1975 р.н., що до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивну характеристику з місця проживання та негативний стан здоров»я хворобу на цукровий діабет важкої форми ( т.1., а.с.123) , та має батьків інвалідів ( т.1 а.с.197).

Обтяжуючою вину обставиною є вчинення підсудним злочину у стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку .

Хоч підсудний і вчинив даний злочин в стані алкогольного сп»яніння, але суд не приймає рішення по застосуванню до нього додаткового покарання у виді позбавлення чи не позбавлення права на керування транспортними засобами, що передбачене санкцією ч.1 ст.286 КК України, оскільки постановою суду від 27.07.2009 р. підсудний за дане порушення вже поніс покарання і був притягнутий до адмінвідповідальності. Дана постанова районного суду апеляційним судом не скасована і не змінена ( т.2. а.с. 32,33).

Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Заявлений потерпілим цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків на суму 15 000 грн. та 15 тисяч моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Згідно ч.4 ст.64 КПК України характер і розмір шкоди, завданої злочином, входять до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Суд вважає, що потерпілий і його представник вказаний у позові розмір доказали лише частково, а тому суд і задовольняє пред»явлений позов частково. І задоволена сума позову підлягає до стягнення саме з підсудного,як особи, яка на законних підставах керувала вказаним автомобілем, тобто на підставі генеральної довіреності ( т.1 а.с.45), допустив ДТП, заподіяв шкоду?і це знаходиться у причинному зв»язку між порушеннями і наслідками.

Так, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 56 від 20.11.2009 року ( т.1, а.с.87-92), матеріальна шкода, завдана ОСОБА_4 в результаті пошкодження його автомобіля марки « ЗАЗ-968», д.н. НОМЕР_3, складає 2775,72 грн. і дана сума підлягає до відшкодування, бо автомобіль був пошкоджений саме у даній ДТП по вині підсудного і такий не підлягає відновленню. Дану суму визнав і підсудний.

Крім того, потерпілим надані докази, що ним затрачені кошти за консультацію невропатолога і психіатра у ТОВ «ВНЛ» центру сімейної медицини в м. Києві на загальну суму 340 грн. (т.1, а.с.62,64).Дані суми також підлягають до стягнення,бо потерпілий мав черепно-мозкову травму від даної ДТП, а тому така меддопомога була потрібна.

Копію замовлення на надання медичної допомоги за консультацію невропатолога від 15.09.2009 р. ( т.1 а.с. 63), суд відхиляє як доказ на підтвердження вимог цивільного позову потерпілого, оскільки зазначений документ не відповідає вимогам закону, бо не скріплений печаткою.

Також потерпілим надано документи,що ним затрачено 299,85 грн. за проведення незалежної судмедекспертизи в Київському міському бюро СМЕ, що підтверджується фіскальними чеками від 19.09.2009 р. ( т.1,а.с.65), тому дана сума судом стягується, оскільки обстеження пов»язане з одержаною травмою від даної ДТП.

В частині цивільного позову потерпілого щодо відшкодування підсудним коштів затрачених на обстеження, а саме: за придбання рентгеноплівки на загальну суму 80 грн. і ультразвукового обстеження на суму 80 грн., та 260 грн. транспортних витрат на поїздки до м. Київ та зворотній напрямок; 350 грн. за обстеження в НДІ нейрохірургії; 220 грн. за обстеження в НДІ травматології та ортопедії- суд відмовляє у звязку з відсутністю у справі документів на підтвердження вказаних оплат і не визнанні таких підсудним без вказаних документів.

У частині цивільного позову щодо відшкодування потерпілому коштів на придбання костилів і ковіньки, суд також відмовляє з урахування розяснень постанови ПВС України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до п.19 якого

розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Зазначених документів немає. Обвинувальним висновком також не доведено травми ніг потерпілого, а суд має право розглядати справу лише в межах пред»явленого обвинувачення.

Що стосується позову в частині стягнення затрат на посилене харчування потерпілого, то доказів про необхідність такого суду також не надано, оскільки згідно роз»яснень ППВС України за №6 від 27.03.1992 р. « Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» додаткове харчування, яке неможливо забезпечити в лікувальному закладі , визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках-судово-медичною експертизою) на підставі даних статистики про середні ціни.Такого висновку суду не надано.

Вказаний пленум дає роз»яснення і щодо витрат по догляду за потерпілим, який визначається висновком СМЕ про потребу у такому.Такого доказу суду також не надано, як і не надно доказу необхідності супроводження потерпілого, а тому і в цій частині позову суд відмовляє.

Що стосується позову у стягненні з підсудного щомісячно по 700 грн. в користь потерпілого на майбутнє, то відповідно до ч.2 ст.1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо), а тому вимога позивача по стягненню з підсудного щомісячно по 700 грн. також не підлягає до задоволення за відсутністю підтверджуючих документів та доказів на це.

Позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування підсудним 510 грн. втраченої зарплати на період відпустки без збереження заробітної плати, його дочкою ОСОБА_8, за 2 робочі дні, в зв»язку з доглядом за потерпілим, а також відшкодування затрачених ОСОБА_8 364 грн. за телефонні розмови по мобільному телефону та затрачені нею ж 260 грн. транспортних витрат за відвідування 3,4,7 вересня 2009 р. у робочі дні правоохоронних органів у м. Корсуні Шевченківському, 765 грн. не отриманої нею у зазначені дні заробітної плати, суд не задовольняє, оскільки в ідшкодування потерпілому понесених витрат третіми особами кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.

Щодо позовних вимог в частині стягнення коштів за надання правової допомоги в загальній сумі 3750 грн., суд відмовляє, в силу наступного.

Так згідно вимог ч. 1 ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

У судовому засіданні встановлено, що кошти за оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_9 та до юридичної фірми «Право-Інтерненил» , ( т.1. а.с. 178-179), були сплачені не потерпілим, а його дочкою ОСОБА_8, крім того, адвокат ОСОБА_9 абсолютно ніякої допомоги не надав,згідно матеріалів кримінальної справи, і в зв»язку з цим від його послуг потерпілий відмовився, про що підтвердив у суді, а якщо так, та це є спір за вказану суму цивільного характеру між ОСОБА_10 і ОСОБА_9

Що стосується участі представника потерпілого у судовому засіданні ОСОБА_5 , то КПК України не передбачає стягнення коштів представникам потерпілих, оскільки ОСОБА_5 інших документів його правового статусу по справі, суду не надано. Тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди, то суд, керуючись роз'ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» при визначенні розміру такої виходить з тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, фізичних і душевних страждань потерпілого, яких він зазнав, їх тривалості, можливості відновлення і змін у його життєвих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує, те, що підсудний має негативний стан здоров»я- тяжку форму діабету ( т.1., а.с.123) , та батьків інвалідів ( т.1 а.с.197). А тому суд, з урахуванням викладеного визначає дану суму у 4 тисячі грн.

Речові докази по справі:

-автомобіль марки «ВАЗ-21124», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в підсудного ОСОБА_6, суд залишає у його розпорядженні;

-автомобіль марки «ЗАЗ-968» , д.н.з. НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні в Корсунь-Шевченківському РВ ГУМВС України в Черкаській області, суд повертає потерпілому ОСОБА_4;

-рентгенівські знімки, в кількості 6 штук, які повернуті на зберігання ОСОБА_4, суд залишає в розпорядженні потерпілого;

- історія хвороби № 4155, яка повернута на зберігання до Корсунь - Шевченківської ЦРЛ, суд залишає в розпорядженні ЦРЛ.

Судові витрати по справі в сумі 300 грн. 48 коп. за проведення автотоварознавчої експертизи суд стягує з підсудного ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку на два роки, який рахувати з часу проголошення вироку.

Покласти на ОСОБА_6 обовязки , передбачені п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично, в установлені інспекцією дні , з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній: підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі ,що заявлений потерпілим ОСОБА_4, задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_2 - 3415 грн.57 коп.( три тисячі чотириста п»ятнадцять грн.) матеріальних збитків, та 4 ( чотири тисячі) грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог потерпілого відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області (18000, м. Черкаси вул. Пастерівська, 104, код ЄДРПОУ 25574009, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, р/рахунок 31254272210063), судові витрати в сумі 300 грн. 48 коп. за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

-автомобіль марки «ВАЗ-21124», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, залишити у його розпорядженні;

автомобіль марки «ЗАЗ-968», д.н.з. НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні в Корсунь-Шевченківському РВ ГУМВС України в Черкаській області- повернути потерпілому ОСОБА_4;

-рентгенівські знімки, в кількості 6 штук, які повернуті на зберігання ОСОБА_4, залишити в розпорядженні потерпілого;

-історію хвороби № 4155, яка повернута на зберігання до Корсунь - Шевченківської ЦРЛ, залишити в розпорядженні ЦРЛ.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд.

Головуючий :