Рішення № 111809374, 02.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2657/22

Провадження № 2/761/536/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у володінні майном шляхом припинення застави,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у володінні майном шляхом припинення застави.

У своїй позовній заяві просила суд: усунути перешкоди у володінні рухомим майном ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а саме транспортним засобом (легковим автомобілем) марки NISSAN MICRA, реєстраційний номер - НОМЕР_2 (з попереднім реєстраційним номером - НОМЕР_3 ), 2005 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_4 шляхом припинення приватного обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 13 січня 2020 за № 27383635 на підставі Договору застави транспортного засобу № 41.1/31/05-А, серія та номер 3030, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. 17 серпня 2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 травня 2017 року ОСОБА_1 придбала легковий автомобіль марки Nissan Micra реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстраційний номер до перереєстрації транспортного засобу на Позивача НОМЕР_6), 2005 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_4 у ОСОБА_2 , про що сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 8046/2017/476141. На день укладання договору купівлі-продажу № 8046/2017/476141 Транспортний засіб не був предметом жодного обтяження, що підтверджується відомостями Державного реєстру обтяжень рухомого майна на день придбання транспортного засобу. Однак, Позивачу стало відомо, що 13 січня 2020 року на Транспортний засіб накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» (Київська область) Цілепа Євгеном Миколайовичем за записом № 27383635, що виникло на підставі договору застави транспортного засобу № 41.1/31/05-А, серія та номер: 3030, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. Необхідність звернення з даним позовом виникла через неможливість Позивача вільно розпоряджатись належним йому транспортним засобом через реєстрацію приватного обтяження (застави) у січні 2020 року за Відповідачем, як обтяжувачем в розумінні положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2022 року матеріали позову передані на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, на адресу суду надійшла заява про розгляд без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву не надали.

Третя особа у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Досліджуючи матеріали справи судом було встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2017 року ОСОБА_1 придбала легковий автомобіль марки Nissan Micra реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстраційний номер до перереєстрації транспортного засобу на Позивача НОМЕР_6), 2005 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_4 у ОСОБА_2 , про що сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 8046/2017/476141.

Від імені та в інтересах Продавця діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності, засвідченої 18 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романенко М.Ю.

Зазначений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2017/476141 укладався Сторонами в Сервісному центрі 8046 РСЦ МВС в місті Києві в присутності адміністратора ОСОБА_4 відповідно до встановленого порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів...» у редакції від 20 жовтня 2016 року, що діяла на день придбання транспортного засобу.

За фактом перереєстрації Транспортного засобу на нового власника (Позивача) Сервісний центр 8046 РСЦ МВС в місті Києві видав Шеременко Наталії Свідоцтво серії НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу Nissan Micra, 2005 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_4 , з новим реєстраційним номером НОМЕР_2 .

На день укладання договору купівлі-продажу № 8046/2017/476141 Транспортний засіб не був предметом жодного обтяження, що підтверджується відомостями Державного реєстру обтяжень рухомого майна на день придбання транспортного засобу (витяг з ДРОРМ № 52389481 від 28.05.2017).

Так, на підтвердження відсутності обтяжень Транспортного засобу на день його придбання, 14 липня 2020 року адвокат Сальников Володимир Володимирович в інтересах Позивача звернувся до Регіонального сервісного центру Головного Сервісного центру МВС в місті Києві (Філія ГСЦ МВС) (надалі - РС Центр ГСЦ МВС в місті Києві) з адвокатським запитом про надання копій документів, що стали підставами для перереєстрації Транспортного засобу 25 травня 2017 року на Позивача.

У відповідь на адвокатський запит РС Центр ГСЦ МВС в місті Києві листом № 31/26-60аз від 22 липня 2020 року надав копії документів, що стали підставами для перереєстрації Транспортного засобу 25 травня 2017 року на Позивача (лист РС Центру ГСЦ МВС в місті Києві від 22.07.2020), а саме:

1. Копію договору купівлі-продажу Транспортного засобу № 8046/2017/476141, укладений 28 травня 2017 року в Сервісному центрі 8046 РСЦ МВС в місті Києві;

2. Копію довіреності, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романенко М.Ю. 18 березня 2017 року, якою Продавець ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 на продаж Транспортного засобу;

3. Копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 52389481 від 28 травня 2017 року, який було отримано адміністратором Сервісного центру МВС 8046 РСЦ МВС в місті Києві під час проведення перереєстрації Транспортного засобу, як того вимагали положення пункту 15 вже згаданого Порядку № 1388 у редакції від 20.10.2016, що діяла на день відчуження Транспортного засобу.

У подальшому ОСОБА_1 дізналася, що на автомобіль накладено обтяження у вигляді застави, а саме 13 січня 2020 року на Транспортний засіб накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» (Київська область) Цілепа Євгеном Миколайовичем за записом № 27383635, що виникло на підставі договору застави транспортного засобу № 41.1/31/05-А, серія та номер: 3030, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. Обтяжувачем за наведеним Приватним обтяженням є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а Боржником - ОСОБА_6 . Термін дії наведеного Приватного обтяження встановлений до 13 січня 2025 року із встановленою забороною відчуження Транспортного засобу.

Щодо позовних вимог про припинення обтяження, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ч.1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 321ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Обмеження у здійсненні прав конкретного власника полягає у звуженні того обсягу прав яким загальна норма закону наділяє усіх власників. Це не є загальна норма, а виняткова ситуація, яка може бути наслідком неправомірної поведінки власника.

Приписами ст.386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпорядженням своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 році, відповідно до закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 42 Закону № 1255-IV держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною четвертою статті 43 Закону № 1255-IV передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону № 1255-IV записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах: від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19).

В даному випадку в діях ОСОБА_1 не встановлено неправомірної поведінки при купівлі автомобіля, майно придбане у законний спосіб, належним чином оформлено правовстановлюючі документи, тобто, автомобіль марки Nissan Micra, 2005 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_4 , позивачем у власність набуто правомірно.

Крім того, спірний транспортний засіб, який є предметом застави, був відчужений позивачеві за відсутності відомостей про обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тобто позивач є добросовісним набувачем спірного автомобіля, а тому має всі підстави для усунення перешкод у здійсненні права власності, а саме розпоряджатися належним йому транспортним засобом, шляхом зняття заборони.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про припинення обтяження рухомого майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст. 41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 268,ЦПК України, ст.ст.3, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 2, 175 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у володінні майном шляхом припинення застави - задовольнити у повному обсязі.

Усунути перешкоди у володінні рухомим майном ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме транспортним засобом (легковим автомобілем) марки NISSAN MICRA, реєстраційний номер - НОМЕР_2 (з попереднім реєстраційним номером - НОМЕР_3 ), 2005 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_4 шляхом припинення приватного обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 13 січня 2020 за № 27383635 на підставі Договору застави транспортного засобу № 41.1/31/05-А, серія та номер 3030, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. 17 серпня 2005 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, оф.34, код ЄДРПОУ 38750239.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи», адреса місцезнаходження - м Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, код ЄДРПОУ 39787008.

Суддя: