Ухвала суду № 111800470, 06.04.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 2/040-11

За скаргою № 517/736 від 22.02.2023 року Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11

за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»

про стягнення 20 737,79 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників:

прокуратури: Маліцька Ю.С.

заявника (стягувача): Руссов В.І.

боржника: не з`явився

виконавчої служби: не з`явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України (наразі Київська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері) в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» про стягнення заборгованості за попереднім договором № 141 від 01.07.2010 року в сумі 20 737,79 грн., з яких 13 104, 00 грн. основної заборгованості по орендній платі, 5 629,63 грн. пені, 914,55 грн. інфляційних втрат та 1 089,61 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2011 року у справі № 2/040-11 позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 13 104,00 грн. заборгованості, 1 438,93 грн. пені; 914,55 грн. збитків завданих інфляційними процесами, три проценти річних в сумі 1 089,61 грн.; стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» в доход державного бюджету України 1 126,26 грн. судового збору.

26.01.2012 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2011 року видано відповідні накази (Конюх О.В.).

До канцелярії Господарського суду Київської області 23.12.2022 року від Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України надійшла заява № 517/4497 від 22.12.2022 року про поновлення строків для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дубліката, в якій заявник просив видати дублікат наказу Господарського суду Київської області № 2/040-11 від 26.01.2012 року на виконання рішення суду від 23.12.2011 року та поновити строк для його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2023 року заяву Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 517/4497 від 22.12.2022 року про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 задоволено. Поновлено строк для пред`явлення наказу від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 13 104,00 грн. заборгованості, 1 438,93 грн. пені; 914,55 грн. збитків завданих інфляційними процесами, три проценти річних в сумі 1 089,61 грн. Видано дублікат наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 (Шевчук Н.Г.).

До канцелярії Господарського суду Київської області 23.02.2023 року надійшла скарга № 517/736 від 22.02.2023 року Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 року суддю А.Ю. Кошика визначено для розгляду скарги у справі № 2/040-11.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2023 року скаргу № 517/736 від 22.02.2023 року Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 23.03.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 23.03.2023 року скаржником подано клопотання б/н від 22.03.2023 року про долучення доказів.

У судовому засіданні 23.03.2023 року представник скаржника вимоги скарги підтримав. Представники боржника та виконавчої служби у судове засідання не з`явилися. Розгляд скарги відкладався на 06.04.2023 року.

У судовому засіданні 06.04.2023 року представник прокуратури та скаржника вимоги скарги підтримали. Представники боржника та виконавчої служби у судове засідання не з`явилися.

Як визначено ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши в судовому засіданні 06.04.2023 року скаргу № 517/736 від 22.02.2023 року Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 судом встановлено наступне.

Стягувач за наказом Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 - Київське квартирно-експлуатаційне управління у скарзі просить:

- визнати протиправним та скасувати Повідомлення старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пігулевської Катерини Миколаївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 09.02.2023 року;

- зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття дублікату наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України заборгованості в 13 104,00 грн. основного боргу, 1438,93 грн. пені, 914,55 грн. інфляційних втрат, 1089,61 грн. 3% до примусового виконання у порядку та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування вимог скарги стягувач посилається на порушення вимог чинного законодавства старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пігулевською Катериною Миколаївною при винесенні Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник зазначає, що протиправність оскаржуваних дій державного виконавця полягає у порушенні:

- вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місяця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачну;

- вимог розділу І «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), що встановлює правила визначення та розмежування підвідомчості рішень органам державної виконавчої служби при їх примусовому виконанні;

- вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом;

- Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, відповідно до якого виконанню органами Казначейства підлягають виконавчі документи, боржниками по яких виступають боржники - державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2011 року у справі № 2/040-11 позовні вимоги заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ, що діяв в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» про стягнення 20737,79 грн. заборгованості задоволено частково. На виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області видано наказ № 2/040-11 від 26.01.2012 року про стягнення з ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» на користь Київського КЕУ 13 104,00 грн. заборгованості, 1438, 93 грн. пені, 914,55 грн. збитків від інфляції.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2011 року у справі № 2/040-11 видано наказ від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2023 року у справі № 2/040-11 стягувачу поновлено строк на пред`явлення наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 до виконання та видано його дублікат.

Заявою про примусове виконання рішення від 03.02.2023 року вих. № 517/439 Київським КЕУ було пред`явлено дублікат наказу від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 на виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Однак, 17.02.2023 року (зареєстровано відповідно до вимог діловодства 20.02.2023 року за вх. № 979) на адресу Київського КЕУ надійшло Повідомлення від 09.02.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за підписом старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Пігулевської Катерини Миколаївни. У Повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначалось, що вказаний документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, дане рішення підлягає виконанню органами казначейства (боржник Державна установа).

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання було винесено 09.02.2023 року. На адресу Київського КЕУ Повідомлення надійшло 17.02.2023 року, про що свідчать копії конверту, а також відстеження кореспонденції на офіційному сайті Державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором 0911312362085.

Відповідно до положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. З врахуванням вказаного десятиденний строк для оскарження вказаного повідомлення рахується до 27.02.2023 року включно та відповідно до статті 341 Господарського процесуального кодексу України не пропущений Київським КЕУ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Зі змісту оскаржуваного Повідомлення від 09.02.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання вбачається, що останнє прийнято з посиланням на п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (коли документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю), мотивовано тим, що судове рішення підлягає виконанню органами казначейства, оскільки боржником є «Державна установа», що в свою чергу (у разі підтвердження вказаної інформації) охоплюється п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (коли виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем).

Таким чином, виконавчою службою безпідставно винесено оскаржуване Повідомлення від 09.02.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зміст мотивування Повідомлення, що дане рішення підлягає виконанню органами казначейства, не відповідає наведеним в п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» підставам повернення.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 09.10.2019 року № 870 утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2).

Абзацами 1-3 пункту 4 розділу І Інструкції № 512/5 передбачено перелік рішень, які підвідомчі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно з абз. 4-6 п. 4 розділу І Інструкції № 512/5 передбачено перелік рішень, які підвідомчі віллілу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Іншого розмежування підвідомчості рішень органам державної виконавчої служби при їх примусовому виконанні чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не містить.

Таким чином, за наведеного правового регулювання, враховуючи організаційно-правову форму боржника (державне підприємство), суму заборгованості (13 104,00 грн. заборгованості, 1438,93 грн. пені, 914,55 грн. збитків, завданих інфляційними процесами. 1089,61 грн. 3 % річних), місцезнаходження боржника та його майна (09113, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17), виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 підвідомче Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Щодо визначення державним виконавцем, що дане рішення підлягає виконанню органами казначейства, оскільки боржником є «Державна установа», що в свою чергу підпадає під кваліфікацію п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (коли виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавием), механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845.

Відповідно до п. 3 наведеного Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому, боржники в контексті пункту 2 Порядку № 845 - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Органи Казначейства можуть здійснювати безспірне списання коштів лише у тому випадку, якщо такий боржник обслуговується в органах Казначейства та має відповідні рахунки, з яких можливо було б здійснити безспірне списання коштів.

Щодо наявності правових підстав для повернення виконавчого документу з підстав п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (коли виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем), визначальним є факт встановлення та підтвердження належними доказами обставин того, що боржниками є розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, перебувають на казначейському обслуговуванні та мають відповідні відкриті рахунки в органах казначейства.

Однак, оскаржуване Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не містить жодного посилання та документального підтвердження, що боржник фінансується за рахунок асигнувань державного бюджету та у нього відкриті рахунки в органах казначейства.

Державним виконавцем не встановлено обставин: внесення боржника до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; наявності у боржника відкритих рахунків в органах державної казначейської служби України; можливості виконання рішення суду органами державної казначейської служби України.

Крім того, боржник є «Державним підприємством», тому його безпідставно визначено державним виконавцем як «Державна установа», що за Державним класифікатором України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004» є різними організаційно-правовими формами юридичної особи.

Державний виконавець без відкриття виконавчого провадження та без перевірки рахунків боржника, на підставі лише власних припущень виніс Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

За таких обставин, висновки старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пігулевської Катерини Миколаївни є безпідставними, помилковими, не обґрунтованими, такими, що призводять до безпідставного затягування виконання судового рішення.

В той же час, в ході розгляду скарги Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося із запитом до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 21.02.2023 року вих. № 517/711 щодо отримання інформації чи перебуває ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» на казначейському обслуговування в органах казначейства.

У відповідь на вказаний запит Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області від 28.02.2023 року вих. № 9-06-08/1516 (отриманий ККЕУ 20.03.2023 року вих- № 1646) повідомило, що Державне підприємство Міністерство оборони України «Білоцерківський військовий торг» (код ЄДРПОУ 08358735) не перебуває на обслуговуванні ні в Головному управлінні Казначейства, ні в його територіальних управліннях.

За таких обставин у старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були відсутні визначені законом достатні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є незаконним та підлягає скасуванню.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, виконавчою службою порушено ст.ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи встановлені судом обставини, скарга № 517/736 від 22.02.2023 року Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 є обґрунтованою, вимоги скаржника доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

1. Задовольнити скаргу № 517/736 від 22.02.2023 року Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11.

2. Визнати протиправним та скасувати Повідомлення старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пігулевської Катерини Миколаївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 09.02.2023 року.

3. Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття дублікату наказу Господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі № 2/040-11 про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України заборгованості до примусового виконання у порядку та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

4. Ухвалу надіслати сторонам у справі та до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст ухвали складено 27.06.2023 року