Рішення № 111797322, 06.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2441/23

н/п 2/953/2536/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - суддіВласової Ю.Ю.

секретар судового засідання Афанасьєва К.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

03 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , якою просив: стягнути з відповідача на його користь в рахунок майнової шкоди грошові кошти в сумі 239160,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Аргументи учасників справи.

Позивач до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких інших клопотань до суду не надала.

Участь у справі сторін.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, якою він позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не надала, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Рух справи.

Ухвалою суддіКиївського районногосуду м.Харкова від05квітня 2023року позовнузаяву прийнятодорозглядута відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ухвали суду від 06 червня 2023 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішуєсправу завідсутності відповідача тапостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У 2010 році ОСОБА_1 придбав автомобіль НONDА JAZZ (Хонда Джаз) рік випуску 2008, тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ КОМБІ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР №1 ГУМВСУ Харкова 28серпня 2010року. У подальшому користувався автомобілем до серпня 2012 року.

У серпні 2012року на прохання ОСОБА_3 передав їй вказаний транспортний засіб для її особистого користування терміном на шість місяців. Також передав їй технічний паспорт та ключі на авто. Передача зазначених вище речей і документів відбулася за адресою проживання ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 у присутності ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 усну домовленість про повернення автомобіля не виконала, після спливу шестимісячного терміну користування автомобіль не повернула. ОСОБА_1 змушений звернутися до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з заявою про злочин, внаслідок чого слідчим підрозділом було розпочато кримінальне провадження за ч.1ст.190КК України. У заяві про вчинення злочину ОСОБА_1 просив оголосити автомобіль у розшук. Слідчими та розшуковими діями місце знаходження автомобіля встановлено не було. На адресу Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області ним 10.11.2017року була подана заява з повідомленням, що вказане авто знаходиться в розшуку та прохання ніяких дій з приводу перереєстрації авто не вчиняти.

Даний автомобіль був предметом застави за договором позики, укладеним між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2

28.01.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2 виступала у якості Позикодавця, а ОСОБА_3 у якості Позичальника. З метою забезпечення договору позики також було укладено договір застави транспортного засобу від28.01.2012року, в якому предметом застави був належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль Хонда Джаз реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008року випуску. ОСОБА_3 умови договору позики не виконала та позичені кошти ОСОБА_2 не повернула.

17.06.2013року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 28.01.2012року у рівних частинах.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від30.08.2013року даний позов було задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму боргу у рівних частках.

Подана на вказане рішення апеляційна скарга була задоволена частково. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від14.11.2013року рішення Московського районного суду змінено, скасовано у частині стягнення з ОСОБА_1 суми боргу згідно з договором позики від28.01.2012року на користь ОСОБА_2 135660грн. та в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1454,37грн., в іншій частині залишено без змін. Рішення Апеляційного суду Харківської області у касаційному порядку не оскаржувалося та 14.11.2013року змінене рішення Московського районного суду міста Харкова набуло чинності.

У 2013році ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_1 передала авто ОСОБА_2 ,а ОСОБА_2 ,у своючергу,не вчиняланіяких дійна виконаннярішення Московського районного суду від30.08.2013року. Той факт, що автомобіль знаходився у ОСОБА_2 з 2013року, сама ОСОБА_2 визнала у своїх письмових поясненнях, поданих до Московського районного суду 17.02.2017року у цивільній справі №643/9510/16-ц.

Отримавши рішення Апеляційного суду Харківської області від14.11.2013року та рішення Московського районного суду міста Харкова від30.08.2013року, ОСОБА_2 свідомо не вчиняла дій, спрямованих на погашення боргу ОСОБА_3 на її ( ОСОБА_2 ) користь за договором позики, укладеним між ними 28.01.2012року.

Маючи на руках рішення суду про стягнення коштів з ОСОБА_3 , що набуло чинності 14.11.2013року, ОСОБА_2 до органів державної виконавчої служби з вимогою про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу не зверталася. Вказана бездіяльність призвела до втрати ОСОБА_2 права на примусове виконання рішення з метою погашення боргових зобов`язань у порядку виконавчого провадження.

03.08.2016року ОСОБА_2 знов звернулася до Московського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет застави за договором позики від 28.01.2012року. У позовній заяві просила суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля та укладання ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем. Початкову ціну продажу вказаного автомобіля встановити на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності. Також ОСОБА_2 просила надати їй право укладати та підписувати від імені ОСОБА_1 договір купівлі - продажу спірного автомобіля під час укладання з іншої особою - покупцем, з наданням права (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення в органах, на які покладено функції реєстрації та обліку транспортних засобів, в тому числі в центрах надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з наданням ОСОБА_2 повноважень на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред`явлення автомобіля для огляду.

Таким чином, продовжуючи протиправно утримувати автомобіль, відповідачка з метою отримання правового обґрунтування у формі судового рішення для здійснення продажу автомобілю звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28липня 2017року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 протягом встановленого строку не зверталася до виконавчої служби з вимогою про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу відповідно до рішення Московського районного суду м.Харкова від 30серпня2013року зміненого рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 14листопада2013року.

Умовами договору застави від 28січня 2012року, згідно з яким ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 у заставу автомобіль НONDА JAZZ, рік випуску 2008, тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ КОМБІ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харкова 28серпня2010року, було передбачено, що ОСОБА_2 має право отримати відшкодування за рахунок майна ОСОБА_1 , яке є предметом застави, лише у разі невиконання ОСОБА_3 зобов`язань перед позикодавцем.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не вчинила дій спрямованих на виконання зобов`язань ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за договором позики, укладеним між ними 28січня 2012року, отримавши рішення суду про стягнення коштів з ОСОБА_3 , що набуло чинності 14листопада 2013року.

Не погодившись з рішенням Московського районного суду від 28.07.2017року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вона просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. При цьому посилалася на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції своїм рішенням від 19.10.2017року скасував рішення суду першої інстанції та апеляцію ОСОБА_2 задовольнив.

Постановою Верховного Суду від 31.07.2019року моя касаційна скарга була задоволена. Рішення Апеляційного суду Харківської області від19.10.2017року скасовано. Рішення Московського районного суду м.Харкова від28.07.2017року залишено у силі, яким ОСОБА_2 було відмовлено у зверненні стягнення на предмет застави згідно з договором застави від28.01.2012року, а саме на авто НONDА JAZZ, 2008року випуску.

30.08.2019року, представник ОСОБА_1 , звернувся з адвокатським запитом до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області. Згідно з отриманої інформації на адвокатський запит від 02.09.2019року стало відомо, що автомобіль НONDА JAZZ, рік випуску 2008, тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ КОМБІ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 було перереєстровано за договором купівлі-продажу від 15.06.2018року на нового власника, ОСОБА_5 , рідного брата відповідачки.

З серпня 2012року до цього часу жодних відомостей про автомобіль та його місцезнаходження ОСОБА_1 не отримував.

Скориставшись інформацією з відповіді на адвокатський запит представника від 30.08.2019року, отриманої від Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, щодо належного мені на праві власності автомобіля, ОСОБА_1 неодноразово (18.09.2019 та 29.11.2019) звертався до слідчого підрозділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області із заявами, в яких повідомив нові факти та просив поновити слідчі та розшукові дії щодо кримінального провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами. Але жодних належних слідчих дій проведено не було.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 , отримавши автомобіль у незаконний спосіб, тривалий час утримувала його у своєму володінні.

У подальшому, 15.06.2018року, здійснила його реалізацію на підставі Рішення Апеляційного суду Харківської області від 19.10.2017року та отримала кошти від реалізації даного автомобіля НONDА JAZZ, рік випуску2008.

Середня ринкова вартість автомобіля Honda-Jazz VIN код: НОМЕР_1 станом на 15.06.2018року складала 181180,00грн. (сто вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят грн. 00 коп.), що у грошовому еквіваленті в доларах США станом на 15.06.2018року складала 6910,08доларів США. (шість тисяч дев`ятсот десять доларів США 08центів). Зазначене підтверджено висновком судового експерта №27М від11.01.2023року.

Крім завданої майнової шкоди, вказаними діями ОСОБА_2 , мені спричинена моральна шкода, яка полягла у тривалому стресі, оскільки ОСОБА_1 вимушений був їздити до відповідних установ, підрозділів поліції, Регіонального сервісного центру МВС, спілкувався зі свідками, розшукував свій автомобіль, на що мною було витрачено багато часу та моральних сил, він втратив можливість діставатися на роботу на автомобілі, що було дуже не зручно.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно доч. ч.1,2ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приймаючи дане рішення, суд виходить з диспозитивності та рівності сторін процесу, що сторони користуються рівними правами на власний розсуд. Кожна сторона зобов`язана довести перед судом ті обставини на які вона покликається.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, частиною першою статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням тієї обставини, що відповідачем не спростовано позовних вимог позивача та не надано належних та допустимих доказів існування безспірної шкоди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Означених вище висновків суду матеріали справи не спростовують.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Стаття 1192ЦКУкраїни передбачаєспособи відшкодуванняшкоди,завданої майнупотерпілого,в якійзазначено,що якщоінше невстановлено законом,з урахуваннямобставин справи,суд завибором потерпілогоможе зобов`язатиособу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з висновком експерта №27М від 11.01.2023року середня ринкова вартість автомобіля Honda-Jazz VIN код: НОМЕР_1 станом на 11.01.2023року складала 239160,00грн. (двісті тридцять дев`ять тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.), що у грошовому еквіваленті в доларах США станом на 11.01.2023року становить 6540,04 доларів США. (шість тисяч п`ятсот сорок доларів США 04 центи).

Суд приймає до уваги твердження позивача про те, що своїми діями, а саме незаконним утриманням автомобіля протягом тривалого часу, який вибув із власності ОСОБА_1 з серпня 2012року, та його реалізацією ОСОБА_2 спричинила ОСОБА_1 майнову шкоду. Оскільки з 2012 року ОСОБА_1 не міг здійснювати стосовно належного йому автомобіля всі права, передбачені законом, як його власник.

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.ст.23,1167 Цивільного кодексу України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», poзмip відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних i фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер i тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, з урахуванням принципу розумності та справедливості.

Частина перша статті 1167ЦК України встановлює загальне правило, згідно з яким передбачена відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Суд вважає доведеним факт заподіяння моральної шкоди позивачу який був позбавлений усіх прав, які належать власнику майна.

Відтак, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат

За приписами ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2491,60 грн, стягнувши їх з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти у сумі 239160 (двістітридцять дев`ятьтисяч стошістдесят) гривень 00копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у сумі 10000(десять тисяч)гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2491 (дві тисячі чотириста дев`яносто одна) гривня 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платників податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя - Ю.Ю. Власова