Рішення № 111797319, 07.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2384/23

н/п 2-о/953/82/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання Афанасьєва К.Р.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - ОСОБА_2

заінтересована особа - Харківська міська рада,

заінтересована особа - п`ята Харківська міська державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю,

в с т а н о в и в:

31 березня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з заявою в якій просив встановити факт проживання громадянина ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2023 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами окремого провадження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримала вимоги викладені в заяві та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - завідувач П`ятої ХМДНК Зімніцька В., в судове засідання не прибула, через канцелярію суду звернулась з заявою в якій просила проводити розгляд справ за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи ХМР належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила що, у померлого ОСОБА_3 своїх рідних дітей не було, лише пасинок - ОСОБА_1 , який повністю йому замінив кровного сина, підтвердила факт спільного постійного проживання однією родиною Заявника разом з вітчимом ОСОБА_3 , спільного ведення побуту та господарства останніми та здійснення поховання померлого вітчима ОСОБА_3 ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою із Заявником по поверху, та яка підтверджує факт спільного постійного проживання однією родиною Заявника разом з вітчимом ОСОБА_3 , спільного ведення побуту та господарства останніми та здійснення поховання померлого вітчима ОСОБА_3 ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_6 , яка народила останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_7 до 29 червня 1972 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.10.1965 ОСОБА_1 та Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 11.07.1972 між ОСОБА_7 (рідним батьком Заявника) та ОСОБА_8 (матір`ю Заявника), якій після розірвання цього шлюбу присвоєно прізвище - « ОСОБА_9 »

26 серпня 1972 року між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.08.1972 між ОСОБА_3 (вітчимом Заявника) та ОСОБА_10 (матір`ю Заявника), якій після укладення цього шлюбу присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_11 »

21 грудня 1979 року на підставі рішення №23 виконавчого комітету Жовтневої райради народних депутатів міста Харкова від 12.12.1979 на ім`я ОСОБА_6 видано ОРДЕР №6201 серії Б на право займання 2-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 , сім`я якої складалася із трьох членів родини, а саме: безпосередньо ОСОБА_6 , чоловіка та (вітчима Заявника) ОСОБА_3 та сина ОСОБА_1 .

В зазначеній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані та постійно проживали однією родиною: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згодом, у липні 1990 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 10.07.1990 між ОСОБА_3 (вітчимом Заявника) та ОСОБА_6 (рідною матір`ю Заявника), та після розірвання даного шлюбу матір Заявника залишила собі прізвище його вітчима - « ОСОБА_11 ».

Так, цей шлюб між матір`ю Заявника - ОСОБА_6 та вітчимом Заявника - ОСОБА_3 тривав з 26.08.1972 по 10.07.1990, згодом вітчим та мати помирилися, та після розірвання даного шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вітчим ОСОБА_3 , мати ОСОБА_6 та заявник ОСОБА_1 продовжували мешкати однією родиною в цій квартирі, вели спільне господарство та витрати на утримання нерухомого майна, та, як і раніше були зареєстровані за вказаною адресою.

У листопаді 2000 року квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , згідно з Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» була приватизована членами зазначеної родини, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 09.11.2000 за реєстраційним № НОМЕР_5 , яке видано Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради згідно з розпорядженням від 09.11.2000 №9377, та відповідно до цього Свідоцтва про право власності ця квартира зареєстрована у міському бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 та ця квартира записана у реєстрову книгу за №П-2-27915 від 14.11.2000.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей здійснено відповідний актовий запис за №11284, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 24.05.2005, видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану №4 Харківського обласного управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_13 , про що складено відповідний актовий запис 06.04.2021 за №6568, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 06.04.2021, видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

28.05.2021 П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №352п/2021 за відповідною заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину (скороченого) після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , яка на день смерті постійно зареєстрована в АДРЕСА_2 .

03.06.2021 П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №365п/2021 за відповідною заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину (скороченого) після померлого вітчима ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який на день смерті постійно зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Відповідно до Відповіді від 13.07.2021/П №1772/02-14 на заяву від 13.07.2021 вх. №927/02-14 державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Денисюк Т. повідомлені наступні безспірні факти щодо смерті спадкодавця, часу та місця відкриття спадщини, а саме, що на момент смерті вітчима Заявника - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній постійно зареєстрований в АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований та мешкав за однією адресою зі спадкодавцем на день його смерті у спадковій квартирі, спадкодавець розірвав шлюб із ОСОБА_6 10.07.1990, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , в іншому зареєстрованому шлюбі спадкодавець не перебував. Дітей не мав, та спадкування у даному випадку після нього здійснюється за законом, заяви від інших спадкоємців до контори не надходили, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Денисюк Т. роз`яснено, що відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, та на даний час у ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, оскільки у Заявника відсутній родинний зв`язок зі спадкодавцем - вітчимом ОСОБА_3 , та, поряд з цим, державним нотаріусом повідомлено, що відсутність вищевказаних документів і в подальшому буде перешкодою для оформлення Загрядським спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність звернутися до суду для захисту своїх прав.

Наразі держаний нотаріус, за відсутності доказів родинних відносин між заявником та померлим ОСОБА_3 не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом, та, як наслідок, Заявник має право на четверту чергу на спадкування за законом як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (у відповідності до ст.1264 Цивільного кодексу України) та кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на момент смерті останнього.

На підставі Ордеру №6201 серї Б від 21.12.1979 та згодом на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09.11.2000 за реєстраційним № НОМЕР_5 на праві спільної сумісної власності ця квартира належить ОСОБА_1 , та належала померлій ОСОБА_6 та померлому ОСОБА_3 у рівних частках, які проживали постійно в цій квартирі спільно однією сім`єю (з моменту реєстрації шлюбу між матір`ю та вітчимом у серпні 1972 року, та у спадковій квартирі з моменту отримання Ордеру від грудня 1979 року до дати смерті - ОСОБА_3 ).

При цьому хоча заявник з вітчимом не є кровними родичами, проте вони вели спільний бюджет, вели спільне господарство, брали участь у витратах, пов`язаних з оплатою комунальних послуг, на спільні кошти підтримували належний стан квартири, необхідний для проживання в ній, проводили поточний ремонт, та за час спільного проживання з ОСОБА_3 . Заявник піклувалася про нього, надавав йому допомогу, спільно харчувалися, та Заявник прожив із померлим вітчимом майже все своє життя.

Факт проживання однією сім`єю заявника з померлим вітчимом ОСОБА_3 , окрім спільної адреси місця реєстрації та спільного постійного проживання на день смерті вітчима заявника, підтверджується наступними документами: Ордером №6201 серії Б від 21.12.1979 в якому зазначено склад сім`ї та родинні відносини: ОСОБА_6 - особа на яку видано ордер (мати/дружина), ОСОБА_3 - чоловік та ОСОБА_1 - син; Приватизаційними платіжними дорученнями від 30.11.2000 за №№9377/1; 9377/2; 9377/3 (спільна участь у приватизації); Витягом з Протоколу №7 Виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів - Рішення №107-17 від 27.04.1990, де зазначено склад сім`ї з 3-х осіб: основного наймача - ОСОБА_1 , матері - ОСОБА_6 та вітчима ОСОБА_3 ; Свідоцтвом про право власності на житло від 09.11.2000 реєстраційний № НОМЕР_5 , де зазначені власники спільної сумісної власності на квартиру: ОСОБА_1 та члени його родини: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; Фотокартками із сімейного архіву (у зв`язку із тим, що вітчим ОСОБА_3 помер майже 20 років тому, більшість спільних сімейних фото втрачені).

Похованням ОСОБА_3 займався безпосередньо ОСОБА_1 , що підтверджується Видатковою накладною №411 від 12.12.2004 на придбання ритуальних послуг та товару, та Товарним чеком №91/4 від 12.12.2004 на придбання продуктів харчування та алкогольних напоїв на поминки померлого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.318 ЦПК України метою встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю є оформлення спадкових прав ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який спадщину прийняв після його смерті, оскільки останні були зареєстровані та мешкали за однією адресою зі спадкодавцем та день смерті у спадковій квартирі.

Таким чином, метою встановлення факту проживання однією сім`єю є оформлення права на спадщину за законом і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право спадкодавець в іншому зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей не мав, заяви від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходили, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується відповіддю державного нотаріуса від 13.07.2021/П №17772/02-14).

Встановлення факту проживання однією сім`єю заявника та померлим ОСОБА_3 має юридичне значення, оскільки в іншому випадку заявник буде позбавлена можливості оформити право на спадщину за законом (у порядку четвертої черги згідно положень ЦК України) та отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом..

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема, встановлення факту проживання однією сім`єю.

Згідно ч.1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК) заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від довення певних фактів, особа може звернутися в суд з заявою про встановлення цих фактів, яка в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ст.3 СК України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, незаборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.

Членів сім`ї пов`язують взаємні права та обов`язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення поняття сім`ї.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Змістом положень статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною другою статті 1274 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, до спадкоємців четвертої черги належать не тільки жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Разом із тим відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, за відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно відповіді державного нотаріуса від 13.07.2021/П №1772/02014, померлий ОСОБА_3 в іншому зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей більше не мав, заяви від інших спадкоємців до нотконтори не надходило, свояцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення.

В порядку ч.1 п. 1ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту.

В силу ст.315 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем проживання.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від «10» лютого 2010 року).

З таких обставин, суд вважає доведеним факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 293, 315, 317, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт проживання громадянина ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській обл., дата видачі: 23.03.2000; РНОКПП НОМЕР_9 ), зі спадкодавцем ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській обл., дата видачі: 23.03.2000; РНОКПП НОМЕР_9 ), спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом, після померлого ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через Київський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.Ю. Власова