Рішення № 111794728, 26.06.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5377/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименку Роману Васильовичу про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса, -

в с т а н о в и в:

25 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «Онлайн Фінанс», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса.

В обґрунтування позову зазначено те, що в жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Онлайн Фінанс», приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В., третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2022 року по справі №755/18186/21 позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 задоволено частково. Виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначає, що виконавчий напис, за яким із позивача на користь відповідача в примусовому порядку були стягнуті зазначені кошти, судовим рішенням було визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно. З огляду на те, що відповідач ці кошти в добровільному порядку не повернув, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом. В рамках зазначеного виконавчого провадження із позивача було примусово стягнуто на користь відповідача суму в розмірі 5 034,38 грн. та 669, 00 грн. розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та 503,44 грн. основної винагороди приватного виконавця, та просить додатково стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» ухвалу про відкриття провадження від 26 квітня 2023 року та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками відповідачам було отримано 11 травня 2023 року, про що свідчить поштову зворотне -повідомлення.

Відповідачем ПВ ВО Клименком Р.В. ухвалу про відкриття провадження від 26 квітня 2023 року та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками відповідачам було отримано 09 травня 2023 року, про що свідчить поштову зворотне -повідомлення.

Правом на подачу відзиву відповідачі не скористалися.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст.279 ЦПК України.

Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи в порядку загального позовного провадження матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження № 65535164 з примусового виконання виконавчого напису № 37480 виданного 26 березня 2021 року.

24 травня 2021 року постановою про стягнення з боржника основної суми винагороди стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 основну винагороду 503,44 грн.

06 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме: здійснено стягнення із доходів боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 20 %, відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, що складаються з : витратна проведення виконавчих дій у розмірі 669,00 грн., суму боргу за виконання документом у розмірі 5 034,38 грн., основної винагороди ПВ у розмірі 503,44 грн.

Однак, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року у справі № 755/18186/21, було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 37480, вчинений 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 162944-А від 21.12.2018 року в сумі 5 034,38 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2022 року у справі № 755/18186/21 та відповідно до якого визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 37480, вчинений 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 16244-А від 21.12.2018 року в сумі 5 034,38 грн, що не спростовано відповідачем по справі ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» та не підлягає доказуванню, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві.

Позивач вказує та судом підтверджено, що із позивача за виконавчим провадженням було стягнуто кошти в сумі 5 034,38 грн., що підтверджується звітом про здійснення відрахування та виплати наданими ГФД СКМУ від 02.03.2023 року №3 виплата заробітньої плати ОСОБА_1 здійснювалась в зменшеному розмірі з урахуванням утримань в сумі не більше 20% від суми місячного розміру заробітньої плати на підставі постанови ВП №65535164 від 06.08.2021 приватного виконавця Клименко Р.В.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач зазначає, що виконавчий напис, за яким із позивача на користь відповідача в примусовому порядку були стягнуті зазначені кошти, судовим рішенням було визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або стеження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено той факт, що відповідач безпідставно набув майно, а саме: кошти позивача, які були стягнуті на виконання виконавчого напису, який рішенням суду було визнано таким, що не підлягає виконанню, та зберігає їх у себе без достатньої правової підстави, а тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу 5034,48 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 669 грн. та 503 грн. основної винагороди приватного виконавця, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки кошти не були перераховані відповідачеві на виконання стягнення за виконавчим написом, а тому не є майном, яке відповідач набув або збергіає його у себе за рахунок іншої особи без достатньої праововї підстави.

Що стосується стягнення 11077,97 грн., що є винагородою приватного виконавця та витратами на проведення виконавчих дій, то дана суму не підлягає стягненню з огляду на наступне.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, в силу положень частини третьої статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

За змістом частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та

10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).

Викладене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клименку Р.В. винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 1172 грн, має вирішуватися шляхом оскарження сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Відповідачем вказані обставини не спростовані доказами в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Нормами статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом, який було визнано таким, що не підлягає виконанню, - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1073,60 грн. слід стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роману Васильовичу про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 5 034,38 (п`ять тисяч тридцять чотири) грн. 38 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєтрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ЄДРПОУ 42254696, адреса місцезнаходження: бул.Верховної Ради, буд.34, оф.511, м.Київ.

Відповідач: приватний виконавец виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, 6 офіс 31.

Суддя Яровенко Н.О.