Рішення № 111790690, 27.06.2023, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

27.06.23

№ 323/456/22

2-а/336/79/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позов ОСОБА_1 до Управлінняпатрульної поліціїв Запорізькійобласті Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни,Департаменту патрульноїполіції Національноїполіції України,третя особа:інспектор збатальйону 2роти Управлінняпатрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з вказаним адміністративним позовом, в якому просив: 1) визнати незаконними дії УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України щодо складання інспектором 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області ДПП НП України капралом поліції Філалєєвим Олексієм Ігоровичем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5311720 від 13.02.2022 за ч.1 ст.121 КУпАП; 2) визнати протиправною постанову серії ЕАО № 5311720 від 13.02.2022 за ч.1 ст.121 КУпАП та скасувати її за відсутності події та складу адміністративного правопорушення; 3) стягнути з ДПП НП України на його користь судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 лютого 2022 о 08.51год., інспектором 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України капралом поліції Філалєєвим О.І. було винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5311720, згідно якої позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач заперечуєпроти винесеноїінспектором поліції постанови, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав викладених у позові.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.02.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президентом України було видано Указ №64/2023 «Про введення воєнного стану в Україні».

На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

11.05.2023 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з Оріхівського районного суду Запорізької області надійшли матеріали судових справ (КАСУ), до складу яких увійшли і матеріали вказаної справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.05.2023 адміністративну справу прийнято до свого провадження та залишено позов без руху.

11.05.2023 позивачем подано уточнений адміністративний позов та усунуто недоліки.

22.05.2023 ухвалою суду відкрито провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.05.2023 від представника Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з обставин, зазначених у ньому; просить справу розглядати без їх участі. DVD диску або інших доказів до відзиву не додано.

Відповідач 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України капрал поліції Філалєєв О.І. відзив на адміністративну позовну заяву не подав.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачаєтьсязі зміступостанови серіїЕАО №5311720від 13.02.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 13.02.2022 о 08.51 год. в м.Запоріжжя по вул. Космічна, 140, водій керував транспортним засобом у якого відсутні задній бампер, чим порушив п. 31.4.7.е ПДР України - керування транспортним засобом у якого відсутній передбаченою конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 121 КУпАП. Постановлено накладено штраф у сумі 340,00 гривень.

Частиною першою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з пунктом 31.4.7.е Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Як передбачено ч.1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Стаття 283 КУпАП зобов`язує співробітника поліції спочатку розглянути адміністративну справу (вивчити докази, свідчення свідків, розглянути пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката) і тільки після цього винести постанову.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Тобто, постанови про адміністративні правопорушення не повинні бути не повні та не об`єктивні.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зі змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП суд приходить до висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за частиною першою статті 121-3 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

За приписами статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".

При цьому норма статті 31 Закону України "Про національну поліцію" є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.

Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, остання відповідно до ст.283 КУпАП, не містить посилання на докази, якими підтверджено вчинення позивачем інкримінованого правопорушення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.05.2020 у справі №513/899/16-а постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, така постанова, згідно з вимогами ст.ст. 74-76 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, спірна постанова, всупереч зазначеним приписам закону, не містить посилань на технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація, а отже останнє, не може братись до уваги, як доказ інкримінованого адміністративного правопорушення, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Інших доказів, передбачених ст. 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду надано не було.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: вона обов`язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сама ж по собі наявність такої постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення має вирішальне значення для встановлення обставин правопорушення та аналізу правомірності накладення стягнення на правопорушника.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема, оскаржуваної постанови, документ не містить жодних посилань на будь-які інші фактичні дані, на підставі яких інспектор капрал поліції Філалєєв О.І. дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП. Зокрема, відсутній диск із відеозаписом з боді камери поліцейського, який міг би слугувати доказом вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

Суду не подано належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення позивачем підпункту п. 31.4.7.е ПДР України.

Враховуючи вищевказане та задоволення в частині скасування постанови позову із зазначених підстав, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи позивача. Окрім того, не вбачає підстав для виклику свідків, враховуючи вище викладене.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену статтею 62 Конституції України, виходить з того, що допустимих та достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення у діях позивача суду не подано. Сама ж постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про докази, на підставі яких встановлена винуватість позивача у порушенні ПДР, а отже підтвердження зазначених фактів матеріали справи не містять.

Враховуючи вище вказане, суд встановив, що у діях позивача ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання незаконними дії УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України щодо складання інспектором 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області ДПП НП України капралом поліції Філалєєвим Олексієм Ігоровичем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5311720 від 13.02.2022 за ч.1 ст.121 КУпАП, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідач інспектор 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області ДПП НП України капрал поліції Філалєєв О.І. є працівником поліції та особою, правомочною розглядати справу про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якою винесена оскаржувана позивачем постанова.

Частиною 2 ст.258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення, є правомірними.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимогу в частині визнання незаконними дії інспектора Філалєєва О.І. щодо складання постанови.

Положенням частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно ч.1ст.139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати позивача у виді судового збору в сумі 1073,60 грн., які підтверджені документально (а.с.29), необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 6-9, 139, 244-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області ДПП НП України капрала поліції Філалєєва Олексія Ігоровича серії ЕАО №5311720 від 13 лютого 2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в дохід держави судовий збір у сумі 1 073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 ,; місце проживання (згідно довідки ВПО): АДРЕСА_2

Відповідачі: Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, юридична адреса: м. Київ вул. Федора Ернста,3; фактична адреса: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 40108646.

Інспектор 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Філалєєв Олексій Ігорович, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд.96, м. Запоріжжя, 69057.

Суддя: Н.С. Звєздова