Ухвала суду № 111781351, 26.06.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2023 р. № 400/7509/23

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Бульба Н.О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач звернувся до суду із вимогами, зокрема, здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79 % грошового забезпечення.

До суду позивач звернувся 21.06.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку. Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску не надав.

Судом встановлено, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дiї Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївськiй областi щодо зменшення, при перерахунку з 01.04.2018 пенсiї з 79% на 70% грошового забезпечення, проте просить зобов`язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївськiй областi здiйснити йому перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням 79% грошового забезпечення з 01.01.2016.

За таких обставин, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги до відповідача та в прохальній частині позовної заяви визначити, з якого часу має бути проведений перерахунок пенсії з наданням доказів порушення його прав в цій частині вимог.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п.п. 4), 5) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно п. 1) ч. 4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123,160, 161, ч.1, 2 ст. 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України.

3. Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин, а також надати уточнення позовних вимог до відповідача, а саме з якого часу має бути проведений перерахунок пенсії з наданням доказів порушення його прав в цій частині вимог.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Бульба